- •Основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону пращ
- •1.1.2. Основні положення закону україни «про охорону праці»
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни «про охорону праці»
- •1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.5. Охорона праці жінок
- •1.1.6. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону пращ
- •1.1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Інструкції з охорони пращ
- •1.1.10. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.11. Міжнародне співробітництво у галузі охорони пращ
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони пращ на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони пращ
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони пращ в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків,
- •1.7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни пращ
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень 2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2.3. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.4. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень 2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Місцева вентиляція
- •2.4.3.3. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.4.5. Кондицюнування повітря
- •2.5. Системи опалення
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень
- •2.6.1. Значення освітлення для успішної трудової діяльності
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •2.6.6.1. Джерела штучного освітлення
- •2.6.6.3. Проектування систем штучного освітлення
- •2.6.6.4. Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.7. Вібрація 2.7.1. Параметри та види вібрації, її дія на організм людини
- •2.7.2. Нормування вібрації
- •2.7.3. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •2.7.4. Вимірювання параметрів вібрації
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук 2.8.1. Шум та його види
- •2.8.2. Фізичні характеристики шуму
- •2.8.3. Вплив шуму на організм людини
- •2.8.4. Нормування та вимірювання шуму
- •2.8.5. Заходи та засоби захисту від шуму
- •2.8.6. Інфразвук
- •2.8.7. Ультразвук
- •2.9. Іонізуючі випромінювання
- •2.9.1. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •2.9.2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.9.5. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання
- •2.10. Електромагнітні поля
- •2.10.1. Джерела електромагнітних полів радіочастот,
- •2.10.2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини, рівні допустимого опромінення
- •2.10.3. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.11.1. Інфрачервоні випромінювання
- •2.11.2. Ультрафіолетові випромінювання
- •2.11.3. Лазерне випромінювання
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування та процесів
- •3.1.1. Безпечність виробничого устаткування
- •3.1.2. Безпечність виробничих процесів
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •3.2.1. Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.2. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •3.2.5. Безпека при експлуатації котельних установок
- •3.2.6. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •3.2.7. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.8. Безпека при експлуатації балонів
- •3.2.9. Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки
- •3.3. Безпека при виконанні
- •3.3.1. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.2. Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.3. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •3.3.4. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.3.5. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •3.4.2. Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3.4.4. Допустимі значення струмів і напруг
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •3.4.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •3.4.7. Небезпека замикання на землю в електроустановках
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Конструкція електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •3.4.9. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •3.4.11. Захист від статичної електрики
- •3.4.12. Захист від атмосферної електрики (блискавки)
- •4.1 Сучасний стан щодо забезпечення пожежної безпеки. Основні причини пожеж
- •4.1.1. Стан забезпечення пожежної безпеки в україні та інших країнах
- •4.1.2. Основні причини пожеж
- •4.1.3. Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •4.2. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.2.1. Теоретичні основи процесу горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо-та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •4.4. Концептуальні засади забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.4.1. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.4.2. Система запобігання пожежі
- •4.4.3. Система протипожежного захисту
- •4.5. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.1. Вогнестійкість будівель та споруд
- •4.5.2. Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •4.5.3. Протипожежні перешкоди та захист отворів у них
- •4.5.4. Протидимний та противибуховий захист будівель та споруд
- •4.5.5. Протипожежні розриви
- •4.6. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.7. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •4.7.1. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •4.7.2. Установки та засоби гасіння пожеж
- •4.7.3. Пожежні сигналізація, оповіщення та зв'язок
- •4.8. Організація забезцечення пожежної безпеки
- •4.8.1. Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •4.8.2. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.8.3. Державний пожежний нагляд
- •4.8.4. Завдання та види пожежної охорони
- •4.8.5. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.8.6. Порядок дій у разі пожежі
1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2—15 змін або дублювання протягом не менше ніж шість змін.
Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому визначаються тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також його тривалість визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника. Керівнику підприємства надається право своїм наказом звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше ніж 3 роки або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються.
Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу). У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:
поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації технічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;
оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;
— засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці.
Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється безпосереднім керівником робіт (начальник виробництва, цеху) в журналі реєстрації інструктажів.
Якщо в процесі стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку за результатами протиава-рійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін. Після закінчення стажування (дублювання) наказом керівника підприємства (або його структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи.
1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнагляд- охоронпраці);
органи Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою Мініс терства екології та природних ресурсів України;
органи державного пожежного нагляду Державного департаменту пожеж ної безпеки Міністерства внутрішніх справ України;
органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
Кожний із вищеперерахованих органів виконує функції в межах своїх повноважень, визначених положеннями про ці органи.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:
— безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці;
зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством.