9. Заходи захисту та завдання життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

1. Заходи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

Для захисту життя і здоров’я населення в НС необхідно використовувати наступні основні заходи цивільного захисту:

• укриття людей в пристосованих для потреб захисту населення приміщеннях виробничих, громадських і жилих будинків, а також в спеціальних захисних спорудах;

• евакуацію (відселення) населення з зон можливих надзвичайних ситуацій;

• використання засобів індивідуального захисту органів дихання і шкіряних покровів;

• проведення заходів медичного захисту;

• проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт в зонах надзвичайних ситуацій.

Укриття населення в пристосованих приміщеннях і в спеціальних спорудах необхідно проводити за місцем постійного проживання або тимчасового знаходження людей безпосередньо за часом дії факторів ураження джерел надзвичайних ситуацій, а також при загрозі їх виникнення.

Евакуацію (відселення) населення з зон надзвичайних ситуацій необхідно проводити:

• у випадку загрози виникнення або появи реальної небезпеки формування в цих зонах під впливом руйнівних і шкідливих сил природи, техногенних факторів і використання сучасної зброї критичних умов для безпечного находження людей, а також при неможливості задовольнити у відношенні мешканців потерпілих територій мінімально необхідні умови і нормативи життєзабезпечення;

• шляхом організованого виводу, і (або) вивозу населення в близько розташовані безпечні місця, завчасно підготовленні за планами економічного і соціального розвитку відповідних регіонів, міст і населених пунктів та оснащених у відповідності з вимогами і нормами тимчасового розміщення, забезпечення життя і побуту людей.

Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіряних покровів використовуються в системі захисних заходів в зонах надзвичайних ситуацій, які повинні запобігати наднормативній дії на людей небезпечних і шкідливих аерозолів, газів і пару, що попали в навколишнє середовище при руйнуванні обладнання і комунікацій відповідних об’єктів, а також знижувати небажані ефекти дії на людину променевого, теплового та іонізуючого випромінювань.

В якості засобів індивідуального захисту органів дихання необхідно використовувати загальновійськові, цивільні і промислові протигази, що випускаються промисловістю, респіратори та простіші засоби (маски проти пилу із тканин і пов’язки).

В якості засобів індивідуального захисту поверхні шкіри необхідно використовувати загальновійськові захисні комплекти, різні захисні костюми промислового виробництва і простіші засоби захисту шкіри (виробничий і повсякденний одяг, при необхідності насичених спеціальними розчинами).

Засоби індивідуального захисту органів дихання і поверхні шкіри, що випускаються промисловістю, повинні бути направленими переважно для забезпечення особового складу формувань цивільного захисту, які підготовлені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження. Інше населення повинно використовувати простіші та підручні засоби.

Заходи медичного захисту при надзвичайних ситуаціях необхідно проводити з метою попередження або зниження важкості ураження, шкоди для життя і здоров’я людей від дії небезпечних і шкідливих факторів стихійного лиха, техногенних аварій і катастроф, а також для забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій і в місцях дислокації евакуйованих.

Заходи медичного захисту населення в природних і техногенних надзвичайних ситуаціях необхідно планувати і здійснювати з використанням наявних сил і засобів міністерств і відомств України, безпосередньо виконуючих задачі захисту життя і здоров’я людей, а також спеціалізованих підсистем, екстреної медичної допомоги, санітарно-епідемічного контролю; захисту і життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, екологічної безпеки та інших, з їх нарощуванням шляхом створення і розгортання необхідної кількості медичних формувань і установ.

Першу медичну допомогу потерпілим до їх евакуації в лікувальні заклади оказують безпосередньо в осередках ураження при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт. Надання цієї допомоги необхідно виконувати з участю завчасно сформованих для такої мети з самого населення санітарних постів і санітарних дружин, до складу яких належить включати осіб, спеціально навчених загальним прийомам надання само- і взаємодопомоги та здатних організувати практичне виконання населенням цих прийомів в екстремальних умовах.

В рамках підготовки до виконання заходів медичного захисту населення в надзвичайних ситуаціях необхідно завчасно створювати також спеціальні медичні формування і установи; вести підготовку медичного персоналу; накопичувати медичні засоби захисту, медичного і спеціального майна та техніки для оснащення медичних формувань і установ; проводити профілактичні заходи і щеплення населенню; готувати до розгортання додаткову мережу лікарняних ліжок; розробляти режими поведінки і дії населення в надзвичайних ситуаціях.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в зонах надзвичайних ситуацій необхідно проводити з метою невідкладного надання допомоги населенню, яке підверглося безпосередній або відносній дії руйнівних і шкідливих сил природи, техногенних аварій і катастроф, а також для обмеження масштабів, локалізації або ліквідації виниклим при цьому надзвичайних ситуацій.

Комплексом аварійно-рятувальних робіт необхідно забезпечити знаходження та виведення людей за межі зон дії небезпечних і шкідливих для їх життя і здоров’я факторів ураження, надання невідкладної медичної допомоги потерпілим і їх евакуацію в лікарняні установи, створення для врятованих необхідних умов фізіологічно нормального існування організму людини.

Невідкладні роботи повинні забезпечити блокування, локалізацію або нейтралізацію джерел безпеки, пониження інтенсивності, обмеження розповсюдження і знешкодження дії полів факторів ураження в зоні лиха, аварії або катастрофи до рівнів, які позволяють ефективно використовувати інші заходи захисту.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в зонах надзвичайних ситуацій необхідно планувати і проводити з використанням сил і засобів міністерств і відомств, підприємств всіх форм власності, а також територіальних, функціональних і відомчих систем за підпорядкованістю підконтрольних їм територій і суб’єктів господарювання, які мають необхідних спеціалістів (охорони здоров’я, охорони правопорядку, матеріально-технічного забезпечення, соціального забезпечення та інших) і технічними засобами, що можливі для використання в осередках ураження, в цілях перевезення людей, в тому числі з травмами і пошкодженнями, виконання демонтажних, монтажних, шляхових, навантажувальних і розвантажувальних і земляних робіт, проведення дегазації, дезактивації, дезінфекції та інших спеціальних робіт.

В зонах ураження необхідно організовувати життєзабезпечення населення і особового складу сил цивільного захисту, що залучаються до участі в рятувальних та інших невідкладних роботах.

Завчасна підготовка і введення в дію планів реагування на НС, що обумовлені природним стихійним лихом, техногенними аваріями, катастрофами, повинні передбачати проведення узгоджених за часом, цілям і засобам робіт з планування і виконання комплексу організаційних, інженерно-технічних і спеціальних заходів цивільного захисту, а також по формуванню необхідних для цього сил і засобів.

Використання комплексу заходів щодо захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій повинно забезпечуватися:

• організацією і виконанням безперервного спостереження, контролю і прогнозування стану природного середовища, виникнення і розвитку небезпечних для населення природних явищ, техногенних аварій і катастроф, (особливо можливого радіоактивного, хімічного і біологічного зараження) з урахуванням особливостей підконтрольних територій;

• своєчасним оповіщенням інстанцій, органів керівництва і управління, а також посадових осіб про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та їх розвитку, а також доведенням до населення встановлених сигналів і порядку дії в конкретній обстановці, що склалася;

• навчанням населення діям в надзвичайних ситуаціях і його психологічну підготовку;

• розробкою і здійсненням заходів щодо життєзабезпечення населення на випадок природних і техногенних надзвичайних ситуацій.