Особливості використання

Акредитива в розрахунках при

Імпортних операціях

Підприємств України

Як зазначалося, акредитив є обіцян­кою банку, що його відкрив, виплатити бенефіціарові (експортерові) за рахунок свого клієнта (імпортера) встановлену су­му в узгодженій валюті, якщо експортер надасть в установлений час передбачені в акредитиві документи, які підтверджують відвантаження товару.

Застосування документарного акредитива у зовнішньоторгових угодах зумовле­но такими обставинами:

1. Взаємна недовіра контрагентів. Продавець ризикує тим, що його товар не буде оплачений, тоді як для покупця існує ризик неотримання товару, і він ризикує здійсню­ вати передоплату, не будучи впевненим, що товар відвантажено.

2. Прагнення до отримання додаткових гарантій за рахунок участі в угоді третьої сторони - банку. Акредитив надає експортерові гарантії практично в тому самому об­ сязі, що й передоплата. Експортер прагне внести в договір купівлі-продажу умову про оплату на основі акредитива, якщо він недостатньо знайомий з імпортером і не впев­ нений у платіжній спроможності свого партнера.

За бажанням партнерів до акредитива українського банку може бути додане підтвердження першокласного західного банку. Підтвердивши акредитив, за­рубіжний банк бере на себе зобов'язання, аналогічні зобов'язанням українського банку, що дає експортерові подвійну гарантію оплати.

8*

116 Розрахункові та кредитні операції у •зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Здійснення розрахунків у формі документарного акредитива регулюється положеннями «Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів» в редакції 1993 року (публікація Міжнародної торгової палати № 500).

Для відкриття акредитива клієнту банка необхідно:

1. Мати на власному поточному валютному рахунку кошти, необхідні для вис­ тавлення акредитива і покриття банківських комісій, які повинні бути спла­ чені за умовами контракту. Якщо у клієнта на час відкриття акредитива не­ достатньо власних коштів, то він може відкрити акредитив під кредит або кредитну лінію банку. Якщо клієнт є акціонером банку, то банк може відкри­ ти йому акредитив під заставу акцій.

2. Пред'явити в банк заяву на відкриття акредитива у двох примірниках, зас­ відчених підписами двох уповноважених осіб і печаткою організації. Форма заяви може самостійно коригуватись банками.

3. Пред'явити в банк копію відповідного контракту щодо імпорту.

У зв'язку зі складністю розрахунків у формі акредитива доцільно ще до підписання контракту проконсультуватися у відділі документарних операцій банку, спеціалісти якого допоможуть вибрати перелік документів, який зміг би максимально захистити клієнта від несумлінного виконання експортером контрактних зобов'язань, а також передбачити таку конфігурацію банків, комісії яких будуть мінімальні, а практика роботи відповідала б міжнародним стандартам.

За відсутності зауважень банку повідомлення про відкриття акредитива протягом 2-х робочих днів відправляються іноземному банку системою SWIFT або телексом.

У процесі виконання угоди може виявитися, що контрагент-експортер з пев­них причин не може прийняти ту чи іншу умову, вказану покупцем у тексті ак­редитива. Наприклад, він не може виконати відвантаження у встановлений термін або міг би відвантажити іншу продукцію, замість тої, що вказана в акре­дитиві, чи не може пред'явити документ. У такому разі імпортерові необхідно по­дати в банк підписану уповноваженими особами і завірену печаткою організації покупця (клієнта банку) заяву на зміну акредитива.

Акредитив є дуже гнучкою формою розрахунків - будь-які його умови мо­жуть бути оперативно змінені.

Водночас потрібно мати на увазі, що деякі зміни, які погіршують умови для експортера (зменшення суми акредитива, скорочення терміну його дії, перене­сення дати останнього відвантаження на більш ранній термін і т.п.) можуть бути внесені в акредитив тільки за згодою експортера. Тому, щоб уникнути будь-яких затримок і труднощів під час виконання відповідної угоди, доцільно досягти по­передньої згоди з іноземною стороною.

По закінченні угоди імпортер зобов'язаний представити в банк ввізну митну декларацію (див. с. 117).

118 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства