mitna_sprava

використовуються для проведення спеціальних операцій на митному кордоні та для охорони і супроводження підакцизних товарів, що переміщуються територією України.

2. Поняття контрабанди як кримінального правопорушення

Поняття контрабанди визначається Кримінальним кодексом України (стаття 201). Контрабанда – це переміщення товарів через митний кордон України поза митним

контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.

Усі предмети контрабанди поділяються на дві групи:

1)предмети, яким притаманні спеціальні ознаки, що надають підстави для кваліфікації їх незаконного переміщення через митний кордон України за ст. 201 Кримінального кодексу України незалежно від їх вартості: а) історичні та культурні цінності; б) отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини; в) зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї); г) стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, їх вільний обіг згідно з чинним законодавством може істотно обмежуватись і для переміщення їх через митний кордон необхідний спеціальний дозвіл;

2)товари, які вільно обертаються в Україні, становлять предмет контрабанди у великих розмірах.

Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З набранням чинності з 1 січня 2004р. Закону України від 22. 05. 03 № 889-ІУ “Про податок з доходів фізичних осіб”, яким введено поняття “податкова соціальна пільга”, та визначено, що коли норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної цим Законом.

Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до статті 55 Закону України від 26.12.08 N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" з 1 січня 2009 року установлений розмір мінімальної заробітної плати 605 грн (515 грн – у 2008 р., 400 грн – у 2007 р). Таким чином, розмір податкової соціальної пільги на 2009 рік становить 302,5 грн (257,5 грн – у 2008 р., 200 грн – у 2007 р).

Беручи до уваги викладене, при наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, як контрабанда повинно кваліфікуватись переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів вартістю 302 500 грн. і більше. (257 000 грн – у 2008 р., 200 000 грн – у 2007 р)

За скоєння контрабанди притягуються фізичні особи, які досягли 16 років на момент вчинення злочину. Караються винні особи – позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 201) є вчинення його: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів

контрабанди та з конфіскацією майна.

Чинний Кримінально-процесуальний кодекс передбачає дві форми розслідування:

дізнання

досудове слідство.

Митні органи мають статус органів дізнання у справах про контрабанду, тобто вони є органами адміністративної юрисдикції і не застосовують оперативно-розшукових методів, до їх повноважень належить лише доказу вальна та правозастосувальна діяльність.

Органи дізнання не мають права розслідувати справу в повному обсязі зі складанням підсумкового процесуального документа і передачею матеріалів в суд. Дізнання може лише передувати досудовому слідстві, але не замінювати його.

Дізнання в митних органах розуміють як початкову форму досудового розслідування кримінальних справ про контрабанду, яка здійснюється уповноваженими посадовими особами митних органів і полягає у виконанні невідкладних слідчих дій, направлених на виявлення та припинення злочинів, встановлення осіб, підозрюваних у їх вчинені, що закінчується передачею кримінальної справи слідчому або самостійну стадію процесу у випадку, коли вона закінчується закриттям кримінальної справи.

Досудове слідство у справах про контрабанду проводять слідчі підрозділи СБУ.

Митні органи як органи дізнання здійснюють розслідування лише в тих випадках, коли в результаті основної діяльності із забезпечення митного контролю і оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон встановлюються приводи та підстави до порушення кримінальної справи про злочини щодо контрабанди і контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.

До сфери кримінально-процесуальної діяльності митних органів відносяться такі функції передбачені Кримінально-процесуальним кодексом, а саме:

вирішення питання про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи у разі наявності приводів та підстав до порушення кримінальної справи про контрабанду;

провадження дізнання в справах про контрабанду;

використання заходів процесуального примусу (затримання, запобіжні заходи й обмеження), організаційного та забезпечую чого характеру;

провадження слідчих дій у порядку виконання окремих доручень слідчого чи іншого органу дізнання;

надання допомоги в окремих слідчих діях, що провадяться слідчим.

Контрабанда відноситься до злочинів, по яких провадження досудового слідства є обов’язковим, а тому дізнання може проводитись у строк не більше 10-ти днів від моменту порушення справи.

3. Порушення митних правил та відповідальність за них

Поняття порушення митних правил визначається Митним кодексом України (стаття

319).

Порушення митних правил (ПМП)є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які Митним Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Саме визначення ПМП є головним правовим фактором в організації боротьби з цими правопорушеннями.

Порушення митних правил (ПМП) відносяться до категорії адміністративних правопорушень.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним Кодексом України, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності.

За вчинення ПМП можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:

-Попередження – як стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у подальшому.

-Штраф – є грошовим стягненням, що накладається на осіб за порушення митних правил у випадках і межах, встановлених Митним кодексом України

-конфіскація товарів - як стягнення за порушення митних правил полягає у

примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, визначених у Митним кодексом України, і безоплатній передачі їх у власність держави (безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України).

За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове стягнення.

Конфіскація предметів може застосовуватись як основне, так і додаткове адміністративне стягнення;

штраф і попередження можуть застосовуватись тільки як основні.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються Митним кодексом України

Адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Види порушень митних правил та відповідальність за них

Для порушення справи про порушення митних правил необхідна наявність приводів та підстав.

Приводами і підставами для порушення справи про порушення митних правил є (ст. 360 Митного кодексу України):

1)безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2)повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від інших органів (у тому числі митних);

3)повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачає наступні стадії:

-порушення справи про порушення митних правил;

-розгляд справи і винесення рішення по справі;

-оскарження або опротестування постанови по справі;

-виконання рішення по справі.

Справа про порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення протоколу про порушення митних правил (ст. 358 Митного кодексу України).

У кожному випадку виявлення факту порушення митних правил, посадова особа передбачена ст. 359 Кодексу, яка виявила дане правопорушення, зобов'язана скласти протокол про порушення митних правил за формою, затвердженою наказом ДМС України.

З моменту складення протоколу про порушення митних правил справа про дане правопорушення вважається порушеною, а провадження по справі - розпочатим.

Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

1)дату і місце його складення;

2)посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3)необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;

4)місце, час вчинення та суть порушення митних правил;

5)посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає відповідальність за таке порушення;

6)прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7)відомості щодо товарів, транспортних засобів, документів, вилучених згідно із статтею 377 цього Кодексу;

8)інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил.

За ст. 391 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил посадова особа митного органу, що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

-про проведення додаткової перевірки;

-про накладення адміністративного стягнення;

-про закриття провадження у справі;

-про порушення кримінальної справи про контрабанду.

Постанова у справі про порушення митних правил підписується посадовою особою, яка розглянула справу.