mitna_sprava

ТЕМА 1

ОРГАНІЗАЦІЯ МИТНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ

1.Предмет та завдання курсу.

2.Історичні аспекти розвитку митної справи.

3.Правові засади регулювання митної справи в Україні

4.Органи державного регулювання в управлінні митною справою.

5.Система митних органів України, принципи діяльності.

6.Завдання митних органів.

7.Права, обов’язки та відповідальність працівників митних органів.

8.Порядок проведення атестації в митних органах.

9.Дисциплінарні відносини в митних органах

10.Взаємодія митних органів з іншими органами державної влади при виконанні покладених на них завдань

ТЕМА 2

МИТНА ПОЛІТИКА, ЇЇ СУТНІСТЬ ТА ФОРМИ

1.Особливості ЗЕД в Україні

2.Підходи до поняття митної політики

3.Організаційно-правова основа реалізації митної політики.

4.Митна політика як складова зовнішньо-економічної політики та її форми.

ТЕМА 3

НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

1.Нетарифні обмеження, їх суть і призначення

2.Кількісні обмеження експорту і імпорту

3.Заборони експорту та імпорту як інструменти силового торговельно– політичного впливу

4.Приховані методи протекціонізму

5.Торгово-політичні методи розширення експорту товарів

6.Заходи контролю за цінами

7.Світова практика використання нетарифних інструментів регулювання ЗЕД

ТЕМА 4

ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД

1.Мито, його функції і класифікація.

2.Митні тарифи їх види і структура. Єдиний митний тариф та Митний тариф України.

3.Товарна номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

4.Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності

(УКТЗЕД): основи побудови і структура.

5.Класифікація і кодування товарів відповідно до УКТЗЕД

6.Визначення країни походження товарів

ТЕМА 5

МИТНІ ПЛАТЕЖІ: ОСОБЛИВОСТІ НАРАХУВАННЯ І СПЛАТИ

1.Сутність та класифікація митних платежів.

2.Митна вартість товарів та методи її визначення для товарів, які імпортуються

(експортуються) в Україну

3.Порядок нарахування і сплати мита

4.Оподаткування акцизним збором товарів, що переміщуються через митний кордон України

5.Порядок нарахування і сплати ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України

6 Плати, які справляються митними органами

7. Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон

України

8. Правила Інкотермс-2000

ТЕМА 6

КОНТРОЛЬ ЗА ПЕРЕМІЩЕННЯМ ТОВАРІВ І ТРАНСПОРТНИХ

ЗАСОБІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН

1.Переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон

2.Поняття митного режиму та види митних режимів.

3.Митний контроль та його форми.

4.Зони митного контролю.

5.Переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон громадянами

ТЕМА 7

МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ І ДЕКЛАРУВАННЯ ТОВАРІВ

1.Митне оформлення, його суть та умови здійснення

2.Початок та строки митного оформлення

3.Декларування товарів та інших предметів

4.Митний брокер та його повноваження

5.Митна декларація:види, строки подачі, прийняття до розгляду.

6.Митне оформлення товарів із застосуванням ВМД.

7.Порядок оформлення та використання ВМД

ТЕМА 8

БОРОТЬБА З КОНТРАБАНДОЮ ТА ПОРУШЕННЯМИ МИТНИХ

ПРАВИЛ

1.Незаконне переміщення товарів через митний кордон України та боротьба з ним.

2.Поняття контрабанди як виду кримінального правопорушення

3.Порушення митних правил та відповідальність за них

1. Предмет та завдання курсу

Головним завданням курсу “Митна справа” є вивчення теоретичних основ побудови митної системи, визначення її принципів, визначення основних тенденцій її розвитку та напрямків вдосконалення, ознайомлення із світовим досвідом.

В результаті вивчення курсу «Митна справа» необхідно:

•засвоїти теоретичні основи формування митної справи в державі;

•опрацювати основні форми прояву та інструменти митної політики;

•вивчити основні тарифні інструменти, що застосовуються державою для регулювання зовнішніх товаропотоків;

•засвоїти методи проведення митного контролю та умови митного оформлення;

•ознайомитися із особливостями переміщення товарів через митний кордон України;

•набути навичок практичного використання теоретичних знань у практичній діяльності.

2. Історичні аспекти розвитку митної справи.

2.1.Становлення митної справи на території України за часів Київської Русі.

2.2.Митна справа у польсько – литовський період.

2.3.Митна справа в Україні за часів російської імперії та радянської держави.

2.4.Розбудова митної справи в сучасній Україні.

Важливість вивчення історії митної справи визначається її світоглядною роллю, полегшенням розуміння митної справи і митної політики. Таке вивчення дає можливість розкрити закономірності і характер зміни державно-правових явищ у залежності від зміни економічного базису, суті держави і права та перспективи їх розвитку.

Виникнення мита та механізмів його справляння відноситься до найдавніших часів, коли людство навчилося вести торгівлю. Сягає віків й історія митниці та митної справи в Україні

Митні відносини виникли на території України ще в її ранню історію. Перші писемні згадки про це були у знаменитій праці Геродота "Скіфія" (V ст. до н.е.). Грецьке місто-колонія Ольвія у Північному Причорномор'ї, за свідченням Геродота, було "торжиськом борисфенігів". Згодом протоукраїнські племена антів вели жваву торгівлю із сусідами, про що описують візантійські джерела. У той же час власні джерела про митну справу виникають лише у Х ст., що у подальшому наклало відбиток на наукові дослідження цієї проблеми.

Дещо з історії митної справи у контексті загального історичного розвитку України розкриває М.Грушевський у знаменитій "Історії України-Руси". Є також фактичний матеріал про мито і митні процедури у праці Д.Яворницького "Історія запорізьких козаків".

Особливого значення набуло вивчення історії митної справи в Україні з 1991 р. після проголошення державної самостійності України. З'являються спеціальні дослідження істориків, правознавців, економістів, митників.

2.1. Становлення митної справи на території України за часів Київської Русі

Перші згадки про митну справу на території України пов’язані з Київською Русю. Оскільки, історія завжди опирається на писемні джерела, а докладні, по історії наших земель, вони з’являються з Х століття. Зафіксовані згадки про традиційне право у торговельних договорах, як свідчення наявності митної справи в більш ранні часи. Наприклад, у торговельних договорах кн. Олега (907 рік).

На сьогодні не існує єдиної точки зору щодо періоду зародження митної справи. Незаперечним історичним фактом є те, що вже в 911 році в торговому договорі Київського князя Олега з Візантійським імператором обумовлювалися питання мита й митних стосунків між двома країнами. За Руссю визнавалося, зокрема, право безмитної торгівлі. Інші джерела дослідження виникнення митного оподаткування стверджують, що воно зародилося в період правління

князя Володимира в 10 столітті нашої ери, коли він запросив священнослужителів з Візантії для нагляду за торговими вагами та мірами і запровадив запропоноване ними мито. Історичні джерела свідчать, що мито як податок, який збирали на ярмарках, згадується у першому збірнику законів Ярослава Мудрого.

У 1288 р. був виданий Острогомський митний статут, у якому згадуються купці з таких країн: Баварії, Польщі, Чехії, Австрії та Київської Русі.

ВКиївській Русі збирач податків називався «осменник» і вилучав осьмниче – збір за право торгівлі. В 13 столітті з'являється слово «тамга», яке означало клеймо, тавро і застосовувалося у татар та башкир для документування прав власності. Через деякий час тамгою стали називати мито, що справлялося при торгівлі на ринку та ярмарках. Відповідно головний збирач мита називався таможенник, а його помічник – митником.

Специфіка географічного розташування українських земель та їх місце в торговельній мережі давнього світу полягала у тому, що Київ був важливим торговельним пунктом на північному розгалуженні Великого шовкового шляху. Київ був, фактично, воротами у Європу. Тут відбувалося розгалуження шляхів

уЗахідну та Північну Європу.

Вті часи мито виступало не як регулятор економіки, а як засіб збагачення володарів території, тому існувала велика кількість різноманітних мит.

Види давнього мита: “мито”, “промито”, “заповєдь”, “головина”, “задні калачі”, “амбарне”, “кантарне”, “гостинне”, “провізне”, “бродове”, “мостове”.

У XI – XIII столітті відбулися великі геополітичні зміни. Глобальне потепління нанесло удар по північних торговельних мережах у Средній Азії.

Були знищенні оазиси, зруйнована Хазарія – потужний тогочасний торгівельний посередник. Занепала торгівля у Києві. Руйнація Арабського халіфату привела до руйнаціі консолідованої позиції арабів на Близькому Сході. Це дало можливість здійснити вторгнення європейців. Відбулися хрестові походи. Були облаштовані хрестоноські держави на східному узбережжі Середземного моря. Пожвавішали південні торговельні шляхи з Середнього Сходу. Відбулася зміна у напрямах европейської торгівлі. Занепав шляху “із варяг у греки”. Занепав і давньоруський Київ.

Розвивалася митна політика за часів Галицько-Волинської держави, оскільки її географічне положення сприяло розвитку зовнішньої торгівлі. Руські купці активно торгували з Польщею, Угорщиною, Візантією, генуезькими та венеціанськими факторіями Причорномор'я, Литвою, Західною Європою. Мито стягувалося з окремих караванів, коней, з ваги, кількості товарів

2.2. Митна справа у польсько – литовський період

Це період становлення цехової організації торгівлі. Цехова система поділу функцій мала своїм наслідком специфікацію в торговельній сфері. З’явилися т.зв. “стаціонарні купці”, ростовщики, векселя, банки, розвинувся

корпоративний інтерес. З’явилися і набули значної ваги торговельні гільдії. Виникла Ганза – тогочасний своєрідний “Європейський Союз”. Державами почали застосовуватися заходи протекціонізму, т.зв. “закриття кордонів”.

Почали організовуватися митні склади та митні комори.

Виникнення Османської імперії привело до блокування європейської торгівлі. Пошук альтернатив привів до віддкриття Америки. Золото, яке у великій кількості почало прибувати в Європу підірвало тогочасну світову економіку. Відбувся економічний підйом Англії, Нідерландів. Поступово суспільство перейшло на буржуазну систему господарства. Україна у цьому процесі представлена була продукцією фільваркової системи господарювання.

2.3. Митна справа в Україні за часів Російської імперії та за часів радянської системи

Утворення Української держави відкрило перспективи широкої міжнародної торгівлі. Б. Хмельницький ввів у 1654 р. нову систему оподаткування. Мито збиралося в розмірі 2 злотих з кожних 250 злотих. Гетьманські універсали заохочували імпортну торгівлю, обмежували вивіз коштовностей, коней, селітри. Водночас було заборонено продавати хліб у Польщу. Починаючи від Богдана Хмельницького, Державний скарб (фінансовобанківська і митна служба України) збирав пограничне мито: евеку (вивізне) і інфуку (ввізне) мито (в інших джерелах евекту і індикту). В універсалі гетьмана Богдана Хмельницького, датованому 1654 р., встановлювалися митні платежі за товари, що ввозилися на територію Української держави.

У Речі Посполитій торгівля гальмувалася привілеями шляхти. Вона була звільнена від мит на внутрішніх шляхах, а також при експорті й імпорті товарів. У 1668 р. Сейм заборонив місцевим купцям подорожувати за кордон за товарами. Високі мита в умовах слабкої охорони державних кордонів призвели до масового поширення контрабанди.

На початку 18 ст. у Гетьманській державі намітилися зміни в українській торгівлі, що були пов'язані із зовнішньоекономічною політикою російського уряду. Торговою грамотою 1649 р. і Новоторговим статутом 1667 р. Московська держава скасувала англійські та голландські привілеї, обмежила в правах іноземних купців.

В Росії перший Митний статут було видано в 1819 р. В ньому було систематизовано законодавство про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати митних платежів. Новим етапом розвитку став Митний статут 1892 р., в якому основними санкціями за порушення митних правил були штраф та конфіскація товарів.

Катерина ІІ здійснила ряд заходів, які суттєво змінили митну систему. У 1754 році були скасовані мита на внутрішню торгівлю, але, одночасно були збільшені податки на зовнішню торгівлю. Здійснення митних процедур відбувалося на лінії державного кордону. Митна справа стала інструментом держави для регулювання економіки. Здійснювалася економічна підтримка не купців, а господарської галузі.

Нові завдання вимагали професіоналізації прикордонних служб. Виник корпус прикордонної варти та митних спостережників (обходчиків). Були організовані митниці І, ІІ, ІІІ розряду, митні застави. Відбувалася чітка регламентація роботи Митника.

Під час І-ї світової війни відбулося згортання митної справи Тільки у 20-30хх роках ХХ століття розбудовується митна система, але вона відзеркалювала соціалістичний погляд на товарне виробництво. Серцевиною його було проголошення монополії на зовнішню торгівлю, а звідси поступове згортання та нівелювання митної справи.

В цілому митна справа в умовах командно–адміністративної системи не виконувала свого головного завдання – бути ефективним інструментом митної політики держави. Майже зовсім нереалізовувалися методи тарифного і нетарифного регулювання економіки.

2.4. Розбудова митної справи в сучасній Україні

З 1985 року змінюється загальний вектор розвитку держави. Посилюється роль економічних важелів регулювання економікою. На початку 1986 року проводиться реформа і митних органів. Державне митне управління Міністерства зовнішньої торгівлі реорганізоване в Головне управління державного митного контролю при Раді Міністрів СРСР (ГУДМК при РМ СРСР ) – самостійний орган державного управління із статусом союзного відомства - вперше за всю історію Радянської держави митна служба була організаційно відокремлена, як самостійна державна служба. В цей період формується лише поступовий відхід від такої моделі зовнішньоекономічних зв’язків.

Створення митної системи – логічний і необхідний наслідок намагання проводити самостійну зовнішньоекономічну діяльність.

Основні етапи розвитку митної служби в Україні

У 1991 р. приймається закон України № 959-ХІІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, в якому стаття 13 передбачала самостійне митне регулювання ЗЕД.

Таким чином, самостійна митна справа була однією з важливих ознак розбудови незалежної держави. Завершенням цієї розбудови стало проголошення незалежності.

23 серпня 1990 року виходить постанова Ради Міністрів УРСР “Про створення Управління Державного митного контролю при Раді Міністрів України”, яке проіснувало короткий термін до 12 грудня 1991 року коли Президент України підписав Указ “Про утворення Державного митного комітету України (ДМКУ)”, який повинен був стати одним з чинниківгарантів економічної безпеки держави.

Проте тільки з березня 1993 року митний контроль на кордонах України починає набирати ознаки сучасних цивілізованих форм – вводиться декларування товарів, запроваджується митний контроль в аеропортах та пунктах міжнародного поштового обміну.

Вцілому період створення митної системи тривав до1994 року - створювалися нові митниці, визначалися зони їх діяльності. Станом на лютий 1994 р. в Україні нараховувалося 65 митниць.

У1996 році у зв’язку з реалізацією в Україні адміністративної реформи та посиленням президентської влади відбувається реформування структури виконавчої влади у т. ч. митної системи. Необхідні умови для цього створив Указ Президента України “Про Державну митну службу України “ від 29 листопада 1996 року, до якого Указом Президента від 23 березня 1998 року були внесені зміни і доповнення. Була зменшена роль колегіальних методів прийняття рішень, ліквідовувалися територіальні митні управління для більш ефективного виконання завдань митної справи у грудні 1996 року були організовані регіональні митниці.

Вцілому, в кінці 1996 року, митна система набула сучасного свого вигляду. Вона поділяється на митні органи, які безпосередньо здійснюють митну справу та спеціалізовані митні установи, які сприяють діяльності митних органів. До митних органів відносяться: ДМСУ – спеціальний орган центральної виконавчої влади у галузі здійснення митної справи, регіональні митниці та митниці. До спеціалізованих митних установ відносяться центральна митна лабораторія, транспортні, експлуатаційні та митні освітні організації.

3.Правові засади регулювання митної справи в Україні.

Вдіючому Митному кодексі України митна справа визначається як

порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України.

Проте в Митному кодексі поза межами митного регулювання лишається нетарифне регулювання хоча воно враховується при визначенні митної політики.

Проаналізуємо більш глибоко поняття митної справи відповідно до діючого законодавства. Розглянемо складові митної справи, затверджені у визначенні цього поняття діючим Митним кодексом України (табл. 1 ).

Таблиця 1.

Складові поняття „Митна справа”

Визначення окремих категорій.

До 1 пункту (Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів);

Товари - будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;

предмети - особисті речі, товари, транспортні засоби та окремі номерні вузли до них, що переміщуються через митний кордон України;

Особисті речі - предмети першої необхідності, призначені, в першу чергу, для забезпечення життєдіяльності власника-громадянина, є власністю такого громадянина та призначені виключно для власного користування такого громадянина, не є товаром та не призначені для відчуження або передачі іншим особам, відповідають меті та цілям перебування за кордоном.

Перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей, визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм, що застосовуються для визначення особистих речей у країнах Європейського