mitna_sprava

сплатили податок з власників транспортних засобів відповідно до норм податкового законодавства України.

Особливістю справляння єдиного збору є те, що за здійснення встановлених законодавством видів контролю для контейнерів незалежно від транспортного засобу (автомобіль, залізничний вагон), або у разі їх перевантаження з водного чи авіаційного транспортного засобу на транспортні засоби інших видів для здійснення подальшого транзитного перевезення територією України або здійснення перевезення контейнерів, що призначаються для митної території України, справляється для контейнерів з вантажами за встановленими ставками. При перевезенні транспортним засобом контейнера з вантажем, єдиний збір нараховується тільки в частині, що стосується проїзду автомобільними дорогами (за кожен кілометр проїзду), у тому числі за перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів.

У разі перевезення особистих речей транзитом або на митну територію України, залізничним транспортом, єдиний збір за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України при транзиті вантажів митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю справляється в розмірі 2 EUR за контейнер чи вагон. Збір сплачується безпосередньо відправником митному органу на станції призначення (або у пункті пропуску).

Сплата єдиного збору здійснюється вхідною залізничною дорогою України митним органам, через прикордонний перехід якої буде прийнято особисті речі громадян до транзитного перевезення. А у випадку перевезення особистих речей за участю експедиторів, сплата єдиного збору здійснюється безпосередньо експедитором.

Розрахунок суми єдиного збору, який справляється з транспортного засобу залежно від його місткості, загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів, здійснюється за наступними формулами:

Враховуючи те, що єдиний збір віднесено Законом України “Про систему оподаткування” до обов’язкового платежу, то сума нарахована митними органами,

включається до бази оподаткування податком на додану вартість при ввезенні

(переміщенні) товарів на митну територію України.

8. Основні принципи Інкотермс

Базові умови поставок – це сукупність основних обов’язків контрагентів щодо транспортування та страхування товарів на шляху їх переміщення від експортера до імпортера. Упродовж тривалої міжнародної торговельної практики склались певні умови обміну товарами, а також відповідно до цих умов обов’язки сторін здійснювати певні заходи, сукупність яких формує торгові звичаї. З метою уникнення суперечностей між торговими партнерами Міжнародна торгова палата розробила і в 1936 році вперше опублікувала збірник тлумачень найпоширеніших торгових звичаїв, що дістав назву “Інкотермс”. Згодом поправки і доповнення вносились у них у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 р. і останні – у 2000 році для приведення цих правил у відповідність до сучасної практики міжнародної торгівлі

Укомерційній діяльності зовнішньоторгових організацій постійно постає потреба детального розгляду взаємних обов’язків продавців і покупців, що випливають з базових умов поставок. Для цього використовують збірник “Інкотермс”.

Інкотермс – офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торгових термінів, які полегшують міжнародну торгівлю. Посилання на Інкотермс-2000 у договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов’язки сторін і зменшує ризик юридичних ускладнень.

Убазових умовах поставок визначено обов’язки продавця щодо забезпечення доставки вантажу за встановлену в контракті ціну в певну географічну точку, завантаження товару на транспортний засіб чи передання його транспортній організації.

Базові умови визначають й інші обов’язки продавців і покупців, зокрема:

- хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територіями країн продавця, покупця, транзитних країн, морськими та повітряними шляхами;

- обов’язки продавців у частині пакування та маркування товарів; - обов’язки сторін щодо страхування вантажів і оформлення комерційних документів;

- місце і час переходу від продавця до покупця ризиків втрати чи пошкодження товарів.

З моменту створення в 1936 р. правил Інкотермс Міжнародною торговою палатою вони регулярно коригуються, щоб бути на рівні розвитку міжнародної торгівлі. Ці правила враховують поширення останнім часом зон, вільних від митних зборів, збільшення використання електронного зв’язку в торговельних операціях і зміни у практиці транспортування, а також пропонують простіше й чіткіше тлумачення 13 термінів, кожний з яких був оновлений.

Зауважимо, що сфера дії Інкотермс обмежена питаннями, пов’язаними з правами й обов’язками сторін договору купівлі-продажу щодо постачання проданих товарів (під товарами тут розуміються і матеріальні, і нематеріальні товари, такі як комп’ютерне програмне забезпечення).

Для полегшення розуміння усі терміни згруповано у 4 групи: E, F, C, D

Група Е. Группа Е (від слова Ех, термін - EX WORKS) охоплює варіанти з мінімальною відповідальністю для продавця і максимальною - для покупця. У цій групі продавець відповідає тільки за виробництво товарів, доступних для покупця за узгодженою ціною, які отримує покупець на підприємстві продавця.

Група F. Група F (від слова free, ("F" - терміни - FCA, FAS и FOB)) об'єднує варіанти, для яких характерна відсутність відповідальності у продавця на основній ділянці транспортування. Іншими словами, продавець зобов'язується тільки доставити товари до перевізника, вказаного покупцем. При цьому він не несе відповідальності за основне

перевезення і оплачує тільки частину витрат, потрібних для доставки продукції, — тільки на початковому її етапі.

Група С. Группа С (від cost — витрати або carnage ~ перевезення, терміни CFR, CIF, CPT и CIP) включає варіанти, при яких продавець несе відповідальність за укладення контракту з основним перевізником і оплату його послуг, але не приймає на себе ризик збитків або псування продукції, а також не оплачує додаткові витрати, що відбулися після транспортування вантажу або його відправки.

Група D. Група D (від delivery –доставка, терміни DAF, DES, DEQ, DDU и DDP)

охоплює 5 варіантів доставки на умовах INCOTERMS, при яких продавець відповідає за оплату і доставку товарів в країну призначення. Продавець несе відповідальність за всі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товарів в країну призначення.

Для визначення митної вартості встановлюється момент перетину митного кордону, а

саме:

•для авіаперевезень при експорті – завершення митного оформлення в аеропорту, де відбувається завантаження, при імпорті – початок митного оформлення в першому аеропорту на території України, де відбувається розвантаження або перевантаження товарів, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом аеропорту;

•для морських і річкових перевезень при експорті – завершення митного оформлення в порту завантаження на території України, при імпорті – початок митного оформлення в першому порту розвантаження або перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом порту;

•для товару, який переміщується поштою – завершення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

• для перевезень іншими видами транспорту (у тому числі залізничним і автомобільним) при експорті – завершення митного оформлення в пункті пропуску на митному кордоні України, при імпорті – початок митного оформлення в пункті пропуску на митному кордоні України.

Класифікацію торгових термінів за видами транспортування в Інкотермс-2000 наведено в табл.

Визначення митної вартості залежно від умов постачання при імпорті (експорті) товарів в Україну

Визначення митної вартості залежно від умов постачання при імпорті товарів в Україну подано в табл. 1., а при експорті – в табл. 2.

Примітки:

1.У графах 2–8 враховуються витрати, здійснені до перетину митного кордону України.

2.У графах 9–12 враховуються витрати, здійснені на території України.

3.Сірий колір означає витрати, які включаються в ціну товару згідно з Інкотермс-2000. 4.Світло-сірий колір означає, що при визначенні митної вартості витрати додаються

незалежно від того, хто їх несе.

5.Знак “–” означає, що при визначенні митної вартості витрати додаються незалежно від того, хто їх несе.

Таблиця 1

Визначення митної вартості залежно від умов постачання при імпорті товарів в Україну

Таблиця 2

Визначення митної вартості залежно від умов постачання при експорті товарів з України

Примітка. Умовні позначення такі самі, як і в табл. 1.

Тема 6

1. Переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон

Переміщення товарів і предметів розрізняється у зв’язку з

-способом переміщення,

-метою переміщення.

За способом переміщення розрізняють.

Переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях -

переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України в упакованих та оформлених відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил користування послугами поштового зв'язку листах, бандеролях, спеціальних мішках з позначкою "M", дрібних пакетах, поштових посилках, відправленнях прискореної пошти з позначкою "EMS", які приймаються до пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються територією України транзитом підприємствами поштового зв'язку.

Переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних експрес-

відправленнях - переміщення товарів та інших предметів, належним чином упакованих, що перевозяться експрес-перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу у визначений термін.

Переміщення товарів через митний кордон України у несупроводжуваному багажі

переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам, окремо від цих громадян або уповноважених ними осіб з оформленням багажних документів.

Переміщення товарів через митний кордон України у ручній поклажі - переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам, у пасажирських відділеннях (салонах) транспортних засобів, якими прямують ці громадяни або уповноважені ними особи, без оформлення багажних документів.

Переміщення товарів через митний кордон України у супроводжуваному багажі -

переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам, у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни або уповноважені ними особи, з оформленням багажних документів.

Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: імпорт; реімпорт; експорт; реекспорт; транзит; тимчасове ввезення (вивезення); митний склад; спеціальна митна зона; магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території України; переробка за межами митної території України; знищення або руйнування; відмова на користь держави

2. Поняття митного режиму та види митних режимів.

Товари переміщуються через митний кордон з різними цілями, деякі з яких не передбачають швидке отримання комерційного прибутку. Тому в разі встановлення однакових митних правил для операцій купівлі-продажу готової продукції, призначеної для споживання, та експортно-імпортних операцій, які є складовою процесу виробництва, ефективність останніх може значно знижуватись. Отже, з метою розвитку національного виробництва товарів і послуг митне законодавство встановлює різні умови переміщення через митний кордон товарів і предметів, які реалізуються через застосування визначених митних режимів.

Митний режим – це сукупність положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон для митних цілей. Відповідно до вітчизняного законодавства.

Митний режим - сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму:

1)імпорт;

2)реімпорт;

3)експорт;

4)реекспорт;

5)транзит;

6)тимчасове ввезення (вивезення);

7)митний склад;

8)спеціальна митна зона;

9)магазин безмитної торгівлі;

10)переробка на митній території України;

11)переробка за межами митної території України;

12)знищення або руйнування;

13)відмова на користь держави.

Статтею 186 МКУ закріплено принцип самостійного визначення митного режиму товарів та транспортних засобів декларантом, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, які будуть подаватись митному органу.

Зміна одного митного режиму на інші можлива тільки у період дії режиму. Як правило, зміна митного режиму обумовлена зміною наміру власника вантажу відносно товару, переміщеного через митний кордон України, або закінченням строку дії визначеного митного режиму.

Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень (ст. 188 МКУ).

Ввезення товарів для вільного обігу без обмеження строку відрізняє митний режим "імпорт" від інших митних режимів (тимчасове ввезення/вивезення, транзит, переробка на митній території України, митний склад тощо), відповідно до яких товари ввозяться на митну територію на певний строк, та в подальшому повинні бути вивезенні з території України або заявлені в інший митний режим.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1)подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

2)сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

3)дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Відповідно до ст.45 МКУ при ввезенні товарів на митну територію України в режимі імпорту особою, яка переміщує товари, обов'язково подаються митному органу документи, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів, відповідно до переліку, який визначено Кабінетом Міністрів України.

Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж

увстановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території (ст. 190 МКУ).

В митному законодавстві закріплені чотири основні умови переміщення товарів у режимі реімпорту:

1)товари повинні бути походженням з митної території України (наявність сертифікату походження);

2)товари, що переміщуються в режимі реімпорту, повинні бути ввезені не пізніше, ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України.

3)товари не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку (відсутність у них експлуатаційного зношення).

4)товари повинні ввозитись у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються КМ України.

Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України (ст. 194 МКУ).

Експорт є одним з пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності Держави. Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: 1)подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення

товарів за межі митної території України; 2)сплату податків і зборів, встановлених при експорті товарів;

3)дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, які раніше були імпортовані на митну територію України, не пізніше ніж, у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України, вивозяться з цієї території в режимі експорту (ст. 196 МКУ).

Реекспорт товарів здійснюється при виконанні наступних умов:

1. Митному органу необхідно подати дозвіл Міністерства економіки України на реекспорт товарів, що входять до переліків, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2003р. №1211.

2. Товари, що реекспортуються, повинні перебувати у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання.

3.Товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку.

4.Товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше, ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України. Якщо товари вивозяться пізніше року, вивіз товарів здійснюється в режимі експорту згідно з вимогами законодавства України.

5.Митному органу необхідно подати дозвіл Державної служби експортного контролю України на реекспорт товарів, що підлягають державному експортному контролю.

6.У випадках, визначених статтею 30 Закону України від 16.04.91 N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність", митному органу подається відповідний дозвіл.

Транзит - митний режим, відповідного до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України (ст. 200 МКУ).

Транзит здійснюється як прохідний та внутрішній.

Прохідний митний транзит - це переміщення товарів та транспортних засобів під митним контролем від одного пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, тобто пункту ввезення на митну територію України, до іншого пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України.

Внутрішній митний транзит - переміщення товарів під митним контролем:

1.від пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввезення на митну території України - до митного органу, розташованого на митній території України;

2.від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України.

3.від одного митного органу, розташованого на митній території України до іншого митного органу, розташованого на митній території України.

Товари, що переміщуються транзитом, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

2) не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту; 3) у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності

дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

4)у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;

5)бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.

Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування (ст. 204 МКУ).

Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:

1)подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);

2)надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених Кодексом;

3)подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.

Як і в інших митних режимах, умовою переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) є подання митному органу, що здійснює митне оформлення таких товарів, ряду документів, на підставі яких митний орган може прийняти рішення щодо можливості застосування цього режиму. Перелік таких документів та їх зміст встановлений з урахуванням того, що у відношенні до даного митного режиму застосовуються мінімальні вимоги тарифного та нетарифного засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення на митну територію України (вивезення з митної території України).

Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків та зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України (ст. 212 МКУ).

У режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Мiнiстрiв України.

Товари, що ввезені на митну територію України, можуть зберігатися в режимі митного складу:

- протягом трьох років, з моменту первинного розміщення на митний ліцензійний

склад;

- підакцизні товари (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів) не більше трьох місяців з дати їх первинного розміщення в режим митного ліцензійного складу.

Товари, що вивозяться за межi митної територiї України, можуть зберiгатися в режимi митного складу протягом трьох мiсяцiв з дати помiщення їх у цей режим.

Вантажi можуть розмiщуватись в режимi митний склад на умовах надання власником МЛС належним чином заповненої ВМД на розміщення товарів у цей режим, незалежно вiд фактурної вартостi партiї товару, з поданням наступних документiв.

Спеціальна митна зона (СМЗ) - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом (ст. 217 МКУ).

Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що перебувають за межами митної