- •1Поняття світогляду, його складові та значення у житті людини.
- •2Вихідні особливості людс. Становища в світі; необхідність людського самовизначення.
- •3Типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •4Особливості міфології як світогляду. Причини "міфологічного ренесансу" у XX ст.
- •5Характерні риси філософського мислення.
- •6 Структура та функції філософського знання.
- •7Проблема "Схід-Захід" у розвитку сучасної цивілізації.
- •8Особливості західного та східного філософського мислення.
- •9 Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Староданньої Індії.
- •10Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Стародавнього Китаю.
- •Низька людина:- не має внутрішніх переконань
- •Філософські школи Стародавнього Китаю
- •11Особливості, умови виникнення та етапи розвитку античної філософії.
- •12 Ідеї, провідні школи та представники античної натурфілософії.
- •4 Школи.
- •13 Оцінка діяльності давньогрецьких софістів, їх ідеї та представники.
- •14 Життя та філософська діяльність Сократа.
- •15Теорія ідей Платона; її прояви у вченні Платона про людину та державу.
- •16Вихідні ідеї філософії Арістотеля.Арістотель про світоустрій.
- •17Логічне вчення Арістотеля: арістотелеві етика, політика та поетика.
- •18 Загальні особливості, ідейні здобутки та основні філософські школи завершального циклу розвитку античної філософії.
- •19 Радикальні зміни у світогляді при переході від античності до європ. Середньовіччя.
- •20Місце філософії в духовному житті середньовіччя та її завдання в цей історичний період.
- •21Патристика: ідеї, представники та роль у духовному розвитку Середньовіччя.
- •22Порівняльна характеристика вихідних ідей схоластики й містики; їх представники.
- •23Основні ідеї та представники схоластики і містики зрілого Середньовіччя; "томізм".
- •24. Суперечливий характер духовних процесів європейського Відродження; явища "титанізму" та "фаустівського духу".
- •25. Напрями, ідеї та представники філософії європейського Відродження.
- •26. Європа Нового часу: загальна характеристика епохи та особливості розвитку філософії.
- •27. Мислення "здорового глузду" в Європі Нового часу; вихідні особливості новоєвропейського світогляду.
- •28Методологічні ідеї ф.Бекона та р.Декарта.
- •29. Гносеологічні ідеї Дж. Локка, Дж. Берклі, д.Юма.
- •30 Учення б.Спінози та г. Лейбніца про субстанцію.
- •31Вихідні Ідеї європейського Просвітництва.
- •32Б. Паскаль про становище людини у світі.
- •33Особливості і а здобутки німецької класичної філософії.
- •34Вихідні ідеї філософії і.Канта. Етапи його філософської діяльності."Коперніканський переворот" і.Канта у філософії.
- •35І.Кант про рівні та форми пізнання.
- •35І.Кант про рівні та форми пізнання.
1Поняття світогляду, його складові та значення у житті людини.
Саме світогляд, як свідчить про це вже саме слово, включає у себе те, що формує не той світ, про який ведуть розмову астрономи та фізики, а той, в якому живе людина і який ми можемо назвати світом людини.
У загальному плані появу світогляду можна пояснити так: людина, усвідомлюючи дійсність, рано чи пізно починає усвідомлювати і свою унікальність, свою відмінність від усього іншого в світі. В результаті у неї формуються певні уявлення про основні засади та особливості світу.
Отже, світогляд постає формою загального людського самовизначення в світі. Світогляд - це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення.
Світогляд - не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки:
а) він повинен надавати людині не стільки поглиблені знання про закони тих чи інших сфер реальності, а знання разом з оцінкою, відношенням;
б)предмет світогляду - відношення "людина - світ " постає майже безмежним і тому до певної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низку інтелектуаль-них утворень, таких як знання, бажання, інтуїцію, віру, надію, життєві мотиви , мету та ін. Через це складовими світогляду постають: • погляди, • переконання, • принципи, • ідеали, • цінності, • вірування, • життєві норми та стереотипи.
ОСНОВНІ СВІТОГЛЯДНІ ПИТАННЯ(За німецьким філософом І. Кантом):
Місце людини в світі
Що я можу знати ?
Що я маю робити ?
На що я можу сподіватися ?
Що таке людина ?
Світогляд у цілому постає загальнолюдським явищем, тобто він є притаманним кожній людині в її нормальному стані; зрозуміло, що ми не можемо вести розмову про світогляд новонароджених дітей, а також душевнохворих людей. Але саме загальнолюдський характер світогляду зумовлює його надзвичайно велику різноманітність, адже люди дуже по-різному уявляли та уявляють собі і світ, і себе самих.
2Вихідні особливості людс. Становища в світі; необхідність людського самовизначення.
Саме світогляд, як свідчить про це вже саме слово, включає у себе те, що формує не той світ, про який ведуть розмову астрономи та фізики, а той, в якому живе людина і який ми можемо назвати світом людини.У загальному плані появу світогляду можна пояснити так: людина, усвідомлюючи дійсність, рано чи пізно починає усвідомлювати і свою унікальність, свою відмінність від усього іншого в світі. В результаті у неї формуються певні уявлення про основні засади та особливості світу.
Отже, світогляд постає формою загального людського самовизначення в світі. Світогляд - це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення.
Світогляд - не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки:
а) він повинен надавати людині не стільки поглиблені знання про закони тих чи інших сфер реальності, а знання разом з оцінкою, відношенням;
б)предмет світогляду - відношення "людина - світ " постає майже безмежним і тому до певної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низку інтелектуаль-них утворень, таких як знання, бажання, інтуїцію, віру, надію, життєві мотиви , мету та ін. ОСНОВНІ СВІТОГЛЯДНІ ПИТАННЯ(За німецьким філософом І. Кантом):
Місце людини в світі
Що я можу знати ?
Що я маю робити ?
На що я можу сподіватися ?
Що таке людина ?
Світогляд у цілому постає загальнолюдським явищем, тобто він є притаманним кожній людині в її нормальному стані; зрозуміло, що ми не можемо вести розмову про світогляд новонароджених дітей, а також душевнохворих людей. Але саме загальнолюдський характер світогляду зумовлює його надзвичайно велику різноманітність, адже люди дуже по-різному уявляли та уявляють собі і світ, і себе самих.
За своїми функціями світогляд постає такою формою духовного освоєння світу, яка покликана;
♦ Інтегрувати людину у світ;
♦ надати їй найперших життєвих орієнтирів;
♦ подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях.
Досить часто формування світогляду відбувається стихійно: людина народжується, входить у життя і засвоює через батьків, оточення, соціальні зв'язки світоглядні уявлення і світоглядні переконання. Більше того, людина інколи навіть не знає про існування світогляду, проте у деяких життєвих ситуаціях уникнути зустрічі з ним просто неможливо. Загалом подібні ситуації називають екстремальними, тобто крайніми, такими, що вимагають від людини кардинальних невідкладних рішень. Це може бути ситуація, коли людину ставлять на межу життя та смерті, коли вона змушена брати на себе відповідальність за життя інших людей та ін. Але світоглядні питання можуть поставати перед людиною й у більш простих та буденних ситуаціях, наприклад, коли йдеться про виховання дітей, неодмінно постають питання, чому вчити дитину, які якості прищеплювати їй насамперед; Інколи, коли заходить мова про оцінку дій якоїсь людини, часто звучать слова: "Людина не повинна так робити", тобто при цьому керуються загальними уявленнями про те. якою повинна бути людина, що гідно її, а що не гідно.