- •1Поняття світогляду, його складові та значення у житті людини.
- •2Вихідні особливості людс. Становища в світі; необхідність людського самовизначення.
- •3Типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •4Особливості міфології як світогляду. Причини "міфологічного ренесансу" у XX ст.
- •5Характерні риси філософського мислення.
- •6 Структура та функції філософського знання.
- •7Проблема "Схід-Захід" у розвитку сучасної цивілізації.
- •8Особливості західного та східного філософського мислення.
- •9 Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Староданньої Індії.
- •10Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Стародавнього Китаю.
- •Низька людина:- не має внутрішніх переконань
- •Філософські школи Стародавнього Китаю
- •11Особливості, умови виникнення та етапи розвитку античної філософії.
- •12 Ідеї, провідні школи та представники античної натурфілософії.
- •4 Школи.
- •13 Оцінка діяльності давньогрецьких софістів, їх ідеї та представники.
- •14 Життя та філософська діяльність Сократа.
- •15Теорія ідей Платона; її прояви у вченні Платона про людину та державу.
- •16Вихідні ідеї філософії Арістотеля.Арістотель про світоустрій.
- •17Логічне вчення Арістотеля: арістотелеві етика, політика та поетика.
- •18 Загальні особливості, ідейні здобутки та основні філософські школи завершального циклу розвитку античної філософії.
- •19 Радикальні зміни у світогляді при переході від античності до європ. Середньовіччя.
- •20Місце філософії в духовному житті середньовіччя та її завдання в цей історичний період.
- •21Патристика: ідеї, представники та роль у духовному розвитку Середньовіччя.
- •22Порівняльна характеристика вихідних ідей схоластики й містики; їх представники.
- •23Основні ідеї та представники схоластики і містики зрілого Середньовіччя; "томізм".
- •24. Суперечливий характер духовних процесів європейського Відродження; явища "титанізму" та "фаустівського духу".
- •25. Напрями, ідеї та представники філософії європейського Відродження.
- •26. Європа Нового часу: загальна характеристика епохи та особливості розвитку філософії.
- •27. Мислення "здорового глузду" в Європі Нового часу; вихідні особливості новоєвропейського світогляду.
- •28Методологічні ідеї ф.Бекона та р.Декарта.
- •29. Гносеологічні ідеї Дж. Локка, Дж. Берклі, д.Юма.
- •30 Учення б.Спінози та г. Лейбніца про субстанцію.
- •31Вихідні Ідеї європейського Просвітництва.
- •32Б. Паскаль про становище людини у світі.
- •33Особливості і а здобутки німецької класичної філософії.
- •34Вихідні ідеї філософії і.Канта. Етапи його філософської діяльності."Коперніканський переворот" і.Канта у філософії.
- •35І.Кант про рівні та форми пізнання.
- •35І.Кант про рівні та форми пізнання.
32Б. Паскаль про становище людини у світі.
33Особливості і а здобутки німецької класичної філософії.
Уявімо собі, що фахівцям у галузі світової філософії поставили запитання: якщо була б гіпотетична можливість зберегти лише одну історичну форму філософії, яку б саме вони залишили за умови, щоб із неї можна було відродити основну пробле-
матику та найважливіші надбання людської думки? Без сумніву,
досить велика кількість їх назвала б німецьку класичну фпіософію. Існує думка, що німецька класична філософія уособлює філософію як таку. Значною мірою це пояснюється тим, що вона постала закономірним результатом попереднього кількатисячолі ['нього розвитку філософської думки. Німецька класична філософія була осганньою формою класичної європейської філософії; після неї розпочався розвиток пеклаеичіюїфілософії. Тобто німецька класична філософія сконцентрувала і водночас вичерпала інтелектуальний потенціал філософської думки класичного типу. Зрештою, саме тому її виділяють в окремий і особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
Причини виділення в окремий етап німецької класичної філософії
- увібрала в себе провідну проблематику та ідейні здобутки новоєвропейської філософії загалом
- крім того, вона ввібрала в себе важливі досягнення усієї попередньої європейської філософії, починаючи з античної
-вона піднесла на новий рівень формулювання та вирішення основних проблем попередньої філософії (тобто по-новому їх осмислила і сформулювала, надала їм нового трактування)
Німецька класична філософія збагатила філософію і науку цілою низкою Ідейних надбань, до яких треба віднести насамперед чотири провідні принципи:
• активності або діяльності- є основі всіх знань, понять і думок лежить людська активність; ми знаємо інше те і настльки, що і наскільки увійшло є контекст нашоїдіяльності
• системності знання- будь-яке знання набуває свого обгрунтування, достовірності та виправдання лише в системі знань
• розвитку- у світі все повязане з усім; цей загальний звязок релізується єдиним результатом -розвитком
•рефлексії-розвиток знань, а також і розпиток узагалі можливий лише тому, що кожен кроку процесах буття входить у єдине ціле. Тому розвиток постає поглибленням і збагаченням змісту тих процесів, що розвиваються. Розвиток пізнання відбувається через рух від неусвідомленого до усвідомленого, від усвідомленого частково - до усвідоміеного повніше та ін.
34Вихідні ідеї філософії і.Канта. Етапи його філософської діяльності."Коперніканський переворот" і.Канта у філософії.
Початок німецької класичної філософії пов'язаний з діяльністю Іммануїла Канта (1724-1804), який народився і прожив усе життя у прусському місті Кенігсберзі (тепер Калінінград). Тут він закінчив гімназію та університет, у якому пізніше пройшов шлях від доцента до ректора.Його життя відповідало його філософським уподобанням: усе в ньому було підпорядковане суворому розпорядку й раз і назавжди прийнятим правилам.У своєму місті вважався зразком пунктуаль-ності. Він щодня здійснював прогулянку в один і той же час, і мешканці мали можливість звіряти годинник за Кантом. Будучи людиною компанійською, він мав багато друзів, але так і залишився самотнім. Кант був членом трьох академій - Берлінської, Петербурзької і Сієнської, а його філософія ще за життя викладалась фактично у всіх університетах Німеччини.
У філософській діяльності І.Канта виділяють три періоди:
Часові межі періоду –Назва періодуНапрями діяльності та основні праці- Основні проблеми
50-60-ті рр..- докричний- спроба пояснити "походження світів, виникнення небесних тіл та причини їх руху ". Праця -"Загальна природна історія і теорія неба”.Проблеми: Яким чином на підставі розгляду самих лише фізичних сил і процесів можна пояснити сучасний стан Космосу
70-80-тірр. XVIII ст.- критичний- дослідження "здібності розуму взагалі, тобто у відношенні до всіх знань, до яких пін може прагнути... ". Праці -"Критика чистого розуму ", "Критика практичного розуму", "Критика здатності судження" Проблеми: "Що я зможу знати ? Що я повинен робити ? На що я можу сподіватись ?"
90-ті рр. XVIII ст.- антропологічний-з 'ясувати питання про те, чи зможе людина за реальних умов життя здійснити своє призначення; праця -"Антропологія з прагматичног погляду ".
Яким чином па підставі розгляду самих лише фізичних сил і процесів можна пояснити сучасний стан Космосу Проблеми:Питання "Що таке людина ?"
У докритичний період своєї діяльності розробив космогонічну гіпотезу, згідно з якою Сонячна система є продуктом поступового охолодження газової туманності. Тут уперше поняття еволюції було поширено на космічні явища (до Канта панував погляд на Космос як на сталу й незмінну систему тіл і рухів}.Найважливіші ідеї філософії Канта були розроблені у критичний період (дослідження самих підвалин). На першому плані в цей період перебуває ідея гак званого "коперниканського перевороту" у філософії.