2.7 Розрахунок потреби в воді, підстилці, виходу гною, сечі

Розрахунки потреби у воді, підстилці та виходу гною і сечі від тварин ферми проводимо з врахуванням середньорічного поголів’я та довідкових даних.

Таблиця 19

Розрахунок потреби у воді

Групи тварин	Середньорічне поголів’я	Норма на 1 голову за добу, л	Загальна потреба на добу, л
Корови	160	100	16000
Нетелі	27	60	1620
Молодняк	81	30	2430
Теляти	183	20	3660
Всього	451	Х	23710

Аналізуючи дану таблицю бачимо, що для ферми потрібно 23710 л води на добу при чому 16000 л з них витрачається коровам, 1620 – нетелям, 2430 – молодняку та 3660 л телятам.

Таблиця 20

Розрахунок виходу гною і сечі

Групи тварин	Середньорічне поголів’я	Добове виділення сечі на 1 голову, л	Добове виділення гною на 1 голову, кг	Загальний вихід сечі на добу, л	Загальний вихід гною, кг
Корови	160	20	35	3200	5600
Нетелі	27	7	20	189	540
Молодняк	81	4	5	324	405
Телята	183	2	15	366	2730
Всього	451	Х	Х	4079	9275

З даної таблиці видно, що по нашій фермі загальний вихід сечі на добу становить - 4079 л, а вихід гною – 9275 кг на добу.

Площа гноєсховища .

Таблиця 21

Розрахунок потреби у підстилці

Групи тварин	Середньорічне поголів’я	Норма на 1 голову за добу, кг	Загальна потреба на добу, кг
Корови	160	4	640
Нетелі	27	4	108
Молодняк	81	3	243
Телята	183	3	549
Всього	451	Х	1540

З даної таблиці видно що для нашої ферми потрібно 1540 кг підстилки на добу з яких 640 кг використовується на підстилку коровам, 108 – нетелям, 243 – молодняку та 549 кг телятам.

2.8 Первинна обробка молока

Первинна обробка включає: очищення його від механічних домішок; охолодження; зберігання при низьких температурах; транспортування на переробні підприємства.

Первинну обробку молока в господарствах здійснюють в спеціальних приміщеннях – молочних.

Обладнання молочної розраховують виходячи з максимальної кількості молока, яке підлягатиме обробці.

Валовий надій 160×3300= 528 т;

Для того,щоб знайти щоденну кількість молока необхідно валовий надій поділити на 365 днів.

Знаючи щоденну кількість молока та кількість молока за одне доїння (можна підібрати для молочної відповідну холодильну установку.

 Неохолоджене молоко швидко втрачає свої бактерицидні властивості і через 2 — 3 год починає скисати, то­му відразу після доїння його охолоджують. З цією метою на фер­мерських молочарнях фляги занурюють у басейн з проточною водою з розрахунку 3 — 5 л на охолодження 1 кг молока. Крім того, вико­ристовують лід. Так, на 100 кг молока необхідно 10 — 12 кг, або на 1 т молока — 1,2 м³ льоду.

Значно швидше і до нижчої температури можна охолодити мо­локо за допомогою охолодників, ванн і танків. Охолодники працю­ють за принципом теплообміну між молоком та холодоагентом. Во­ни бувають зрошувальні й пластинчасті. Молоко в таких охолод­никах стікає зверху, а вода надходить знизу вверх. Більш сучасни­ми є пластинчасті охолодники, які можна використовувати за всіх способів доїння корів, але частіше їх умонтовують у лінію з центра­льним молокопроводом.

Для охолодження молока на фермі застосуємо холодильну установку МХУ-8С у комплексі з танком-охолодником ТО-2 міст­кістю 2 т.

Незалежно від способу доїння для охолодження молока застосо­вують ванни й танки, у міжстінковий простір яких надходить холо­доагент (фреон) або холодоносій (льодова вода, розсіл).

Кращим способом транспортування є використання ав­томобільних молочних цистерн, наприклад АЦ-18, автомобіль ГАЗ-51А з місткістю 1800 л.