VII. Ефективність проекту.

7.1. Ефективність проекту полягає в зростанні урожайності насаджень та зниженні собівартості продукції.

Ефективність виробництва буде отримана за рахунок використанн інноваційної технології вирощування сливи на підщепах, що стримують ростові процеси, дозволяють збільшити щільність дерев на одиниці площі, зменшити витрати по догляду за насадженнями та на зборі плодів.

Термін окупності проекту – 4 роки.

При вирощуванні плодів сливи за проектом при мінімальній хімізації технологічного процесу дозволить отримати економічно чисті плоди, які виводять з організму людини радіонукліди та важкі метали, забезпечують його вітамінами, пектинами, реактивними речовинами.

Проект є матеріалоємним і вимагає значних витрат особливо на створення насаджень, де основні витрати становлять вартість садивного матеріалу. Дає можливість знизити собівартість продукції до 1866,5 грн. гарантувати стабільно високу урожайність насаджень.

7.2. Соціальна ефективність проекту.

В результаті освоєння в виробництво даної технології будуть створені промислові насадження , які підвищать валове виробництво якісних плодів сливи в Україні

- забезпечать сировиною переробні підприємства

- Додатково буде створено робочі місця по догляду за насадженнями (30 чол.) та на період обрізування дерев і збору плодів – 100 чол.

- Підвищиться кваліфікація кадрів (робочих і механізаторів) по догляду за насадженнями.

7.3. Екологічна ефективність проекту.

Проект передбачає на основі обстежень і прогнозів, врахування біології розвитку шкідників і хвороб звести до мінімуму кількість хімічних обробок насаджень, оптимізувати вміст в грунті основних елементів живлення та забезпечення їх оптимального внесення в найбільш критичні фази розвитку дерев. Стоїть завдання в отриманні екологічно чистої продукції для споживача.

VIII. Аналіз потенційних ризиків проекту.

При вирощуванні насаджень сливи основними ризиками є :

• не кваліфікований вибір ділянки під сад, що приводить до підмерзання не тільки плодових утворень, квітів, зав’язі, а і частково дерев

• проріхи при застосуванні інтегрованого захисту насаджень від шкідників і хвороб (сливовий пильщик, товстоніжка, інколи плодожерка, моніліоз)

• створення насаджень адаптованими для плодової зони сортами

• слабкі потужності переробної галузі, які орієнтовані в основному на виробництво соків

• мало наявних теплиць з туманними установками для швидкого нарощування виробництва клонових підщеп. Необхідно буде для втілення проекту в перші два роки створити комплекс зеленого живцювання клонових підщеп.

IX. Ступінь екологічної безпеки під час виконання проекту.

При створенні проекту весь вихідний прищепний і підщепний матеріал буде тестований на відсутність вірусних захворювань (в.т. шарки сливи). Даний садивний матеріал не впливатиме на екологічну безпеку і не буде мати негативних екологічних наслідків.

Х. Загальні висновки.

Проект найбільш перспективний порівняно з існуючими технологіями вирощування сливи з точки зору зменшення трудомісткості технологічних процесів обрізування дерев та збирання врожаю плодів. Приносить щорічний прибуток в межах 4000 тис. грн.. з 1 га при рентабельності виробництва вище 200 %, зі строком окупності витрат 4 роки. Одна вимагає значної підготовчої роботи по нарощуванні обсягів вирощування стандартного безвірусного посадкового матеріалу.

Достовірність наведених відомостей підтверджую.