Gospodarske_pravo_Ukr_Nesinova2011

Тема 30. Правове регулювання інноваційної діяльності

ня, комплектуючих та інших товарів (крім підакцизних товарів), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, за умови їх використання для реалізації пріоритетного інноваційного проекту щодо випуску особливо важливого інноваційного продукту(номенклатуратаобсягиввезеннясировини,матеріалів,устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів мають бути визначені в інноваційному проекті перед його державною реєстрацією). Суб’єктиінноваційноїдіяльностітаіншіїїучасники,якимнадаютьсямитні пільги, щоквартально складають та подають до органів митної служби за своїм місцезнаходженням звіти про використання ввезених ними сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів.

Якщо надання пільг суб’єктам інноваційної діяльності відпвідно до загальногозакону(«Проінноваційнудіяльність»)всещезалишаєтьсяна рівні сподівань (у зв’язку з призупиненням відповідних його положень протягом останніх 3-х років), то згідно із спеціальними законами такі пільгинадаються.Так,ЗаконУкраїнивід16.07.1999р.«Проспеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» визначає правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інноваційної діяльності низки технологічних парків: «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (м. Київ), «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона» (м. Київ), «Інститут монокристалів» (м. Харків), «Вуглемаш» (м. Донецьк), «Інституттехнічноїтеплофізики»(м.Київ),«Київськаполітехніка»(м.Київ),«Інтелектуальні інформаційні технології» (м. Київ), «Укрінфотех» (м. Київ), «Агротехнопарк» (м. Київ), «Еко-Україна» (м. Донецьк), «Наукові і навчальні прилади» (м. Суми), «Текстиль» (м. Херсон), «Ресурси Донбасу» (м. Донецьк), «Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій»(УМБІЦЕНТ)(м.Одеса),«Яворів»(Львівськаобласть),визнавши А) пріоритетними проекти технологічних парків, які виконуються у встановленому законодавством порядку: 1) для залучення кредитів, що надаються під державні гарантії іноземними державами, банками, між- народнимифінансовимиорганізаціями,іншимифінансово-кредитними установами, 2) для залучення коштів Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень – щодо проектів, які виконуються у пріоритетних напрямах діяльності технологічних парків, а також передбачивши Б) особливості валютного регулювання; кошти, що надійшли в іноземній валюті від реалізації продукції (продажу товарів, виконання робіт, надання послуг) технологічних парків, їх учасників, дочірніх і спільних підприємств, не підлягають обов’язковому продажу.

Негативністимулиуформівідповідальностізапорушеннявимогінноваційного законодавства та умов договорів інноваційного характеру

451

Розділ 4. Спеціальні режими господарювання. Відповідальність у сфері господарської діяльності

спрямовані на захист публічних інтересів у цій сфері, а також законних приватних інтересів суб’єктів інноваційної діяльності та тих її учасників, що належать до інноваційної інфраструктури. Система негативних стимулів у формі відповідальності за порушення вимог інноваційного законодавства виконує не лише стимулюючу, а й інші функції – запобіганняправопорушеннямусферіінноваційноїдіяльності,контролюзаефективністю діяльності її суб’єктів, інформування учасників інноваційної ді- яльностіпрорезультатидіяльності–якїхвласні,такіїхпартнерів,контр- агентів, виробників інноваційної продукції.

Негативнестимулюваннязазвичаймаєформувідповідальностірізних видів: відшкодування збитків (застосовується у разі порушення договірних зобов’язань у сфері інноваційної діяльності, завдання шкоди її суб’єктам та іншим учасникам); оперативно-господарських санкцій (дострокове розірвання в установленому порядку договорів інноваційного характеру у разі грубого порушення іншою стороною договірних зобов’язань; зміна порядку оплати виконання – відповідно до умов договору – з метою уникнення повторення порушень строків оплати; прийняття виконання після застосування спеціальної процедури, передбаченої договором на випадок виявлення порушень щодо якості виконання та ін.); адміністративно-господарські санкції, а саме: а) позбавлення передбачених законом пільг (так, у разі використання сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, ввезених в Україну без сплати ввізного мита та податку на додану вартість, згідно з положеннями частини першої цієї статті, не для потреб виконання інноваційного проекту, ввізне мито та податок на додану вартість сплачуються до бюджету в повному обсязі; при цьому платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ввізного мита і податку на додану вартість, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на суму податків); б) анулювання державної реєстрації інноваційного/пріоритетного інноваційного проекту та запису про реєстрацію у Реєстрі до закінчення строку дії свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного/пріоритетного інноваційного проекту (здійснюється МОН України за результатами аналізу даних моніторингу виконання такого проекту на підставі рішення, погодженого Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів та затвердженого наказом МОН України); в) анулювання державної реєстрації інноваційної структури та виключення її з Державного реєстру інноваційних структур (здійснюється МОН України у разі виявлення невідповідності її діяльності критеріям, визначеним Комісією з організації діяльності технологічнихпарківтаінноваційнихструктуріншихтипів,аболіквідаціяінноваційної структури).

452

Тема 30. Правове регулювання інноваційної діяльності

Закон «Про інноваційну діяльність» містить положення щодо відповідальності МОН України за повноту і достовірність експертизи і за збереження конфіденційної інформації, пов’язаної з інноваційними проектами. Неправомірні кваліфікація і державна реєстрація проекту як інноваційного тягнуть за собою відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями при кваліфікуванні і державній реєстрації інноваційних проектів вважаються: а) прийняття рішення про кваліфікування інноваційного проекту та його державну реєстрацію без проведення експертизи;б)фальсифікаціявисновків експертизи;в) вчиненнядій,що перешкоджають проведенню експертизи; г) умисне примушування або створення для експертів чи експертних комісій обставин, які зумовлюють необ’єктивне проведення експертизи; д) переслідування експертів за підготовлені ними висновки, несприятливі для тієї чи іншої особи чи організації; е) залучення до експертизи посадових осіб та фахівців, безпосередньо заінтересованих у результатах експертизи; є) розголошення конфіденційної інформації, пов’язаної з розглядуваними інноваційними проектами.

За такі порушення можуть застосовуватися різні види та форми юридичної відповідальності. У разі якщо такі дії завдали шкоди учасникамінноваційноїдіяльності,вонипідлягаютьвідшкодуваннюзарахунок МОНУкраїни.Крімтого,посадовіособи,вдіяхякихєскладвідповідного адміністративного правопорушення, злочину чи дисциплінарного проступку можуть бути притягнені, відповідно, до адміністративної, кримінальної чи дисциплінарної відповідальності.

30.6.Договір на створення та передачу науково-технічної продукції

Основною правовою формою реалізації інвестицій у сфері інноваційної діяльності є договір на створення і передачу науково-технічної продукції.

За договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов’язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідноконструкторські роботи (далі – НДДКР), а замовник зобов’язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Предметом договору на передачу науково-технічної продукції може бути модифікована науково-технічна продукція.

Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР

453

Розділ 4. Спеціальні режими господарювання. Відповідальність у сфері господарської діяльності

згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб’єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо).

Договір може укладатися на виконання усього комплексу робіт від дослідження до впровадження у виробництво науково-технічної продукції, а також на її подальше технічне супроводження (обслуговування).

У разі якщо науково-технічна продукція є результатом ініціативних робіт, договір укладається на її передачу, включаючи надання послуг на її впровадження та освоєння.

Договори на створення і передачу науково-технічної продукції для державних потреб та за участі іноземних суб’єктів господарювання укладаються і виконуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

За договором на виконання науково-дослідних або дослідноконструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи (ст. 892 ЦК).

Характерні ознаки цього договору:

–Підрядний договір на виконання робіт;

–Предмет договору – виконання науково-дослідних або дослідноконструкторських та технологічних робіт, результатом яких є створення об’єктів інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо);

–Форма договору – проста письмова;

–Сторони договору – підрядник (виконавець) і замовник;

–Обов’язки сторін договору:

А) виконавця:

–виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором;

–додержуватися вимог, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності;

–утримуватися від публікації без згоди замовника науковотехнічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

454

Тема 30. Правове регулювання інноваційної діяльності

–вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

–своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;

–негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержатиочікуванірезультатиабонедоцільністьпродовжуватироботу.

Б) замовника:

–видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

–передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформа-

цію;

–прийняти виконані роботи та оплатити їх;

В)спільніобов’язкивиконавцяізамовника:забезпечитиконфіденційність визначених договором відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо іншеневстановленодоговором.Обсягвідомостей,щоналежатьдоконфіденційних, встановлюється договором.

–Права сторін на результати робіт: І) замовник має право використовувати передані йому результати науково-дослідних або дослідноконструкторських та технологічних робіт у межах і на умовах, встановлених договором; II) виконавець має право: а) використати одержаний ним результат зазначених робіт для себе, лише у разі, якщо інше не встановлено договором; б) передавати результати робіт іншим особам, якщо це безпосередньо передбачено договором;

–Порядок виконання робіт: а) виконавець зобов’язаний провести науковідослідженняособисто,якщоіншеневстановленодоговором;б) виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника.

–Передання, прийняття та оплата робіт: I) можливість визначення в договорі таких схем передання-прийняття та оплати виконання: а) після завершення виконання усього обсягу передбачених договором науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт;б)післязавершеннявиконанняокремихетапівробіт;в)іншийспосіб оплати, в т. ч. авансування замовником виконання робіт підрядником;

II)можливістьзменшеннякорегуваннявстановленогодоговоромрозміру плати за виконання науково-дослідних (дослідно-конструкторських татехнологічнихробіт)залежновідфактичноодержанихрезультатівпорівнянозрезультатами,передбаченимидоговором,якщоценезалежа-

455

Розділ 4. Спеціальні режими господарювання. Відповідальність у сфері господарської діяльності

ло від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін;

–Наслідки неможливості досягнення визначеного договором результату:а)якщовпроцесівиконанняобумовленихдоговоромробітвиявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов’язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором; б) якщо у ході виконання обумовлених договором робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов’язаний відшкодувати витрати виконавця;

–Відповідальність сторін за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов’язань:

А) виконавця: 1) відповідає перед замовником за порушення до- говорунавиконаннянауково-досліднихабодослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини; 2) форми відповідальності: а) відшкодування замовникові реальних збитків у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором; упущена вигода підлягає відшкодуваннюувипадках,встановленихзаконом;б)неустойка–вроз- мірі та у випадках, визначених законом та договором; в) оперативногосподарські санкції – види та порядок застосування яких визначається в договорі;

Б) замовника: форми відповідальності: а) відшкодування збитків (реальних) підрядникові, якщо досягнення визначених договором результатів має місце не з вини підрядника (ст. 899 ЦК); б) сплата неустойки за прострочення виконання зобов’язань замовника (щодо передання підряднику необхідної для виконання документації, матеріалів, а також строків прийняття та оплати виконання) – в розмірах та у випадках, визначенихдоговором;в)оперативно-господарськісанкції–видитапо- рядок застосування яких визначається в договорі.

30.7.Державна експертиза інноваційних проектів

Інноваційним визнається проект, яким передбачаються розробка, виробництво і реалізація інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції, що відповідають вимогам ст. 14 і 15 Закону України «Про інноваційну діяльність». Передбачена цим Законом державна підтримка реалізації інноваційного проекту надається за умови його державної

456

Тема 30. Правове регулювання інноваційної діяльності

реєстрації. Державна реєстрація інноваційного проекту здійснюється за ініціативою суб’єкта інноваційної діяльності відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про інноваційну діяльність».

Державна реєстрація інноваційних проектів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Державну реєстрацію інноваційнихпроектівздійснює,заподаннямсуб’єктівінноваційноїдіяльності, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності. Цей орган веде Державний реєстр інноваційних проектів. Необхідною умовою занесення проекту до Державного реєстру інноваційних проектів є його кваліфікування. Для кваліфікуванняінноваційнихпроектівспеціальноуповноваженийцентральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності визначає окремий підрозділ.

Установа може мати регіональні відділення в Автономній Респуб­ ліці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Установа для кваліфікування інноваційних проектів організує проведення експертизи прийнятих до розгляду проектів. Експертиза при кваліфікуванні інноваційних проектів виконується за рахунок коштів суб’єктів інноваційної діяльності, які заявляють проекти на державну реєстрацію, і відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу».

Проекти, що визнані за результатами експертизи інноваційними, заносяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності до Державного реєстру інноваційних проектів. Інноваційні проекти з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України, визнаютьсяУстановоюпріоритетнимиінноваційнимипроектами.Інформаціяпро занесення інноваційного проекту до Державного реєстру інноваційних проектів публікується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності у його бюлетені.

Спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчоївладиу сфері інноваційної діяльності видає суб’єкту інноваційної діяльності свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту. Форма свідоц­ тва затверджується Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту є чинним протягом трьох років від дати його видачі. Після завершення цього строку державна реєстрація інноваційного проекту і відповідний запис у Державному реєстрі інноваційних проектів анулюються. Інформація про це публікується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності у його бюлетені. Державна реєстрація інноваційного проекту не передбачає будь-яких зобов’язань щодо бюджетного кредитування його виконання чи іншої державної фінансової підтримки. Строк розгляду Установою проекту,

457

Розділ 4. Спеціальні режими господарювання. Відповідальність у сфері господарської діяльності

поданого для державної реєстрації як інноваційного, не повинен перевищувати шість місяців від дати його прийняття. Особливості експертизиідержавноїреєстраціїінноваційнихпроектів,наякіпоширюютьсяположення Закону України «Про державну таємницю», визначаються спеціальним Положенням.

У разі незгоди суб’єкта інноваційної діяльності чи будь-якої іншої фізичної або юридичної особи з рішенням щодо кваліфікації інноваційного проекту і (або) з його державною реєстрацією ці акти можуть бути оскаржені до суду (господарського суду). Установа несе відповідальність за повноту і достовірність експертизи і за збереження конфіденційної інформації, пов’язаної з інноваційними проектами.

Неправомірні кваліфікація і державна реєстрація проекту як інноваційного тягнуть за собою відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями при кваліфікуванні і державній реєстрації інноваційних проектів вважаються: а) прийняття рішення про кваліфікування інноваційного проекту і його державну реєстрацію без проведення експертизи;б) фальсифікація висновків експертизи;в) вчиненнядій,що перешкоджають проведенню експертизи; г) умисне примушування або створення для експертів чи експертних комісій обставин, які зумовлюють необ’єктивне проведення експертизи; д) переслідування експертів за підготовлені ними висновки, несприятливі для тієї чи іншої особи чи організації; е) залучення до експертизи посадових осіб та фахівців, безпосередньозаінтересованихурезультатахекспертизи;є)розголошення конфіденційної інформації, пов’язаної з інноваційними проектами, які розглядаються.

Питання для самостійного вивчення

1.Технологічні парки: умови створення в Україні.

2.Що таке «бізнес-інкубатори» та «бізнес-ангели»?

3.Заохочення суб’єктів господарювання – учасників інноваційних проектів.

4.Пріоритетні напрямки інноваційної діяльності за законодавством України.

5.Особливості інвестування різних видів інноваційної діяльності.

Тести для поточного контролю

30.1. Інвестиції в інноваційній діяльності – це:

–вкладеннярізнихвидівмайна,інтелектуальнихцінностейтамай- нових прав в об’єкти господарської діяльності;

458

Тема 30. Правове регулювання інноваційної діяльності

–довгострокові вкладення матеріальних, інтелектуальних цінностей та майнових прав з метою одержання доходу (прибутку) або іншого соціального ефекту;

–довгострокові вкладення матеріальних, інтелектуальних цінностей та майнових прав з метою одержання доходу (прибутку);

–впровадження науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат;

–довгострокові вкладення різних видів майна в об’єкти господарювання з метою одержання доходу (прибутку).

30.2. Інвестування відтворення основних фондів і приросту матеріально-виробничих запасів здійснюється як:

– довгострокова інвестиція;

– капітальне вкладення;

– впровадження нових видів продукції і технологій;

– комерційне інвестування.

30.3.Знайдітьхибнетвердження.Формамиінвестуванняінноваційної діяльності є:

– комерційне;

– державне;

– соціальне;

– іноземне;

– колективне.

30.4. До законодавства про інноваційну діяльність не належать:

– Господарський кодекс України;

– Цивільний кодекс України;

– Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»;

– Закон України «Про інвестування інноваційної діяльності»;

– Закон України «Про інноваційну діяльність».

30.5. Інвестування інноваційної діяльності з метою розвитку бази підприємництва – це:

– державне (комунальне) інвестування;

– соціальне інвестування;

– іноземне інвестування;

– комерційне інвестування;

– спільне інвестування.

459

Розділ 4. Спеціальні режими господарювання. Відповідальність у сфері господарської діяльності

30.6. На основі чого здійснюється інноваційна діяльність?

–впровадження нових науково-технічних досягнень у виробни-

цтво;

–виконання довгострокових науково-комерційних програм;

–реалізації інвестицій;

–технічного переозброєння підприємств для освоєння виробниц­ тва нової продукції.

30.7.Спільне інвестування інноваційної діяльності – це інвестування інноваційних програм:

–суб’єктамигосподарськоїдіяльностітаокремимифізичнимиособами України;

–суб’єктами господарювання України різних форм власності;

–суб’єктамиУкраїниразомзіноземнимиюридичнимиособамичи іноземцями;

–фізичними та юридичними особами України, органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

–органамидержавноївладиразомзорганамимісцевогосамоврядування.

460