Gospodarske_pravo_Ukr_Nesinova2011

Тема 23. Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності

ві(абоненту),якийзобов’язанийоплатитиприйнятуенергіютадотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.Законом встановленозаборону на відпуск енергіїбез

оформлення договору енергопостачання.

Предметом договору енергопостачання є окремі, чітко визначені види енергії – електрична енергія, пара, гаряча і перегріта вода, найменуванняякихпередбачаєтьсявдержавнихстандартахаботехнічних умовах.

Таківидиресурсів,якнафта,газ,воданеєоб’єктомдоговоруенергопостачання. На нашу думку, вони можуть бути або об’єктом договору купівлі-продажу (поставки), або об’єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, передбаченого ст. 714 ЦК України.

Відповіднодост.278ГКУкраїниздійсненняторговельно-біржової діяльності має на меті організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб’єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною господарською організацією – товарноюбіржею.Правовіумовиствореннятадіяльностітоварнихбірж,а також основні правила здійснення торговельно-біржової діяльності визначаються цим Кодексом, прийнятими відповідно до нього законами та іншими нормативно-правовими актами.

Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим.

Біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі з товарів, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам – громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничотехнічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об’єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто госпо-

351

Розділ 3. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання

дарськіоб’єктиіззавершенимцикломвиробництвапродукції(робіт,послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;нерухоме майно(будівлі, споруди,приміщення);іншеокремеіндивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб’єктам господарювання.

Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність цього підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об’єктом оренди. До відносин оренди застосовуютьсявідповідніположенняЦивільногокодексуУкраїнизурахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідногопостачальника(продавця)майна,заумовисплатилізинго­ одержувачемперіодичнихлізинговихплатежів.Залежновідособливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів – фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Об’єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Майно, зазначене в частині першій цієї статті, яке є державною (комунальною) власністю, може бути об’єктом лізингу тільки за погодженнямз органом, що здійснюєуправлінняцим майном, відповідно дозакону.Неможутьбутиоб’єктамилізингуземельніділянки,іншіприродні об’єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів. Перехід права власності на об’єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до ГК України та інших законів.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативнеуправлінняпевнийтовар вобмін наіншийтовар. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. За погодженням сторін мож-

352

Тема 23. Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності

лива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

Неможебутиоб’єктомміни(бартеру)майно,віднесенезаконодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов’язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання. До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації­ , елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Зберіганняу товарному складіздійснюється за договором складського зберігання. Товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов’язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності.

Товарний склад є складом загального користування, у разі якщо із закону, інших правових актів або виданого суб’єкту господарювання дозволу (ліцензії) випливає, що він зобов’язаний приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця.

До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договоромскладськогозберігання,застосовуютьсявідповідніположення Цивільного кодексу України.

Питання для самостійного вивчення

1.Особливості договорів контрактації сільськогосподарської про-

дукції.

2.Правове регулювання питань постачання електроенергії.

3.Особливості окремих термінів ІНКОТЕРМС-2000.

4.Товарна біржа: організація діяльності та органи управління.

5.Вимоги до договору міни (бартеру).

6.Особливості відповідальності за договором складського збері-

гання.

Тести для поточного контролю

23.1. Термін «франко-завод» означає, що зобов’язання продавця щодо поставки вважається виконаним після:

– передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці;

353

Розділ 3. Особливості правового регулювання

вокремих галузях господарювання

–того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві;

–того, як товар передано через поручні судна у погодженому порту відвантаження.

23.2. Законодавство про захист прав споживачів не поширюється на відносини:

–придбання товарів у рекламних цілях;

–придбання товарів для власних потреб;

–придбання товарів для споживання іншою особою (придбання подарунків).

23.3.Предметом договору енергопостачання є:

–електрична енергія, пара, гаряча і перегріта вода;

–електрична енергія, гаряча вода;

–електрична енергія, пара і гаряча вода;

–пара, гаряча і перегріта вода.

23.4.Знайдіть хибне твердження. Припинення договору оренди здійснюється:

–у разі закінчення строку договору;

–в зв’язку з реорганізацією орендодавця;

–за згодою сторін;

–в разі загибелі (знищення) об’єкта оренди.

23.5.Можуть бути об’єктом договору лізингу:

–земельні ділянки;

–цілісні майнові комплекси державних підприємств;

–обладнання підприємства;

–цілісні майнові комплекси комунальних підприємств;

–структурні підрозділи цілісних майнових комплексів державних підприємств.

23.6.Якщо в договорі оренди не встановлені обов’язки сторін щодо здійснення поточного та капітального ремонту, то хто відповідає за проведення цих видів ремонту:

–з моменту страхування об’єкта оренди орендар;

–орендар здійснює капітальний ремонт, а орендодавець – поточ-

ний;

–орендар здійснює поточний ремонт, а орендодавець – капіталь-

ний;

–оскільки майном користується і володіє орендар, то саме на нього покладається обов’язок проведення всіх видів ремонту.

354

Тема 23. Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності

23.7. Вкажіть наслідки продажу власником майна, яке було передано в оренду?

–договірорендизберігаєсилудляновоговласника,апокупецьповинен бути попереджений про права орендаря на майно;

–договір оренди припиняється;

–орендар повинен бути завчасно попереджений про намір власника продати майно, що перебуває в оренді та має право привілейованої купівлі зазначеного майна;

–таке майно не може бути продане без згоди орендаря.

23.8.Хто несе відповідальність за ризик випадкової загибелі або пошкодження об’єкта оренди, якщо ці питання не врегульовані у договорі?

–орендар;

–орендодавець (власник) майна, що передається в оренду;

–Фонд державного майна України;

–орендодавець, якщо інше не встановлено договором оренди.

23.9.Метою діяльності товарної біржі є:

–організаційнезабезпеченняторгівлібезметиотриманийприбутку;

–отримання прибутку шляхом надання послуг з укладення угод купівлі-продажу;

–сприяння укладенню договорів майнового характеру;

–закупівля товару з метою подальшого продажу.

23.10.Формалізингу,приякійлізингодавецьнабуваємайноувласника і передає його йому у користування – це:

–зворотний лізинг;

–пайовий лізинг;

–корпоративний лізинг;

–фінансовий лізинг.

23.11.З якого часу починається перебіг гарантійного строку відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»?

–з моменту реалізації товару;

–з моменту виготовлення товару;

–з моменту надходження товару до роздрібної торговельної ме-

режі.

23.12.Неєоб’єктомдоговоруенергопостачаннятаківидиресур-

сів, як:

–нафта, газ, вода;

355

Розділ 3. Особливості правового регулювання

вокремих галузях господарювання

–нафта, газ, перегріта вода;

–газ, вода.

23.13.Сторонами договору оренди можуть бути:

– будь-які суб’єкти господарювання;

– юридичні особи – підприємці;

– фізичні особи – підприємці;

– лише державні та комунальні підприємства.

23.14.З якого часу починається перебіг гарантійного строку відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»?

–з моменту реалізації товару;

–з моменту виготовлення товару;

–з моменту надходження товару до роздрібної торговельної ме-

режі.

23.15.Оберіть ознаки, що не належать до договорів поставки. Договір поставки – це договір:

–консенсуальний;

–плановий чи неплановий;

–тільки плановий;

–з метою використання товару у підприємницькій чи іншій діяль-

ності.

–не для власних потреб.

356

Тема 24. Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання

Тема 24. Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання

24.1.Агентськадіяльність.Підставивиникненняагентськихвідносин.

24.2.Законодавство про комерційне посередництво у сфері господарювання.

24.3.Агентський договір та його зміст.

24.4.Немонопольні та монопольні агентські відносини.

24.5.Передача прав комерційного агента.

24.6.Розрахунки в агентських відносинах.

24.7.Нерозголошенняконфіденційноїінформаціїкомерційнимагентом. Відповідальність за порушення агентського договору.

24.8.Припинення агентського договору.

24.1. Агентська діяльність. Підстави виникнення агентських відносин

Господарський кодекс України в гл. 31 вперше на законодавчому рівні врегульовує відносини, що виникають при здійсненні такого виду господарської діяльності, як комерційне посередництво. Комерційне посередництво, яке ще іменується в ГК України агентськими відносинами, завжди є підприємницькою діяльністю.

Поняття комерційного посередництва розкривається в ч. 1 ст. 295 ГКУкраїни,положенняякоїдаютьзмогувиділитиознакицьоговидугос-

подарської діяльності.

По-перше, комерційне підприємництво полягає в наданні послуг шляхом посередництва.

По-друге, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькоюдіяльністю,тобтодіяльністюзметоюотриманняприбутку.

По-третє, учасниками відносин комерційного посередництва є: комерційний агент, який завжди є суб’єктом підприємництва, та суб’єкт господарювання (не обов’язково суб’єкт підприємництва), який є споживачем послуг посередництва. Згідно з ч. 2 ст. 295 ГК України комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, заснованим на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

По-четверте,комерційнепосередництво(агентськадіяльність)має певні межі застосування: воно здійснюється у сфері господарювання і лише при здійсненні суб’єктами господарювання господарської діяль-

357

Розділ 3. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання

ності. Разом з тим законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання (ч. 5 ст. 295 ГК України).

По-п’яте, комерційне посередництво здійснюється комерційним агентом від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. Тому підприємці, які діють хоч і в чужих інтересах, але від власного імені, не визнаються комерційними агентами (ч. 3 ст. 295 ГК України). Комерційний агент не може також укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто (ч. 4 ст. 295 ГК України).

ГК України (ст. 296) встановлює спеціальні підстави виникнення агентських відносин, зазначаючи, що агентські відносини виникають у разі: надання суб’єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб’єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

24.2.Законодавство про комерційне посередництво

усфері господарювання

Комерційнепосередництвоєоднієюзформгосподарсько-торгової діяльності (ст. 263 ГК України), яка з економічної точки зору опосередковує процес доведення товару від виробника до безпосереднього споживача. За юридичним критерієм посередництво – це діяльність, спрямована на виявлення потенційних контрагентів, підготовку і укладення угод.

Чинне законодавство України містить різні визначення посередницьких операцій. Наприклад, для цілей оподатковування Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Правил застосування ЗаконуУкраїни«Прооподаткуванняприбуткупідприємств»від27.06.1995р. визначає посередницьку операцію як господарчу операцію суб’єкта підприємницької діяльності, який виступає у ролі комісіонера у договорі комісії, консигнатора у консигнаційному договорі або повіреного у договорі доручення, за винятком довірчих операцій з грошовими коштами,ціннимипаперами,включаючиприватизаційнімайновісертифікати, операційзвипускуборговихзобов’язаньівимогтаторгівліними,операцій з торгівлі (управління) валютними цінностями та іншими видами фінансових ресурсів, а також усіх видів банківських і страхових операцій.

Визначення деяких видів посередницької діяльності містяться в підзаконних нормативно-правових актах. Так, Положення про прова-

358

Тема 24. Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання

дження діяльності страховими посередниками, затверджене постановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід18.12.1996р.№1523,визначаєагентську діяльність як діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, упов­ новажених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов’язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.

Важливим для всіх посередницьких правовідносин є те, що право власності на товар не переходить до контрагента за договором. Посередник, незалежно від чийого імені він виступає, завжди діє в інтересах власника.Якщо вдоговорі передбаченоінше–відсутнєпосередництво. Замість нього має місце договір купівлі-продажу, постачання та ін. Тобто посередництво відбувається між власником і майбутнім власником.

Такий критерій належності угод до посередництва дозволяє від­ нести до посередництва і представницькі повноваження у сфері підприємницькоїдіяльності.Якщоучасникугодинадавпослугиіншійособііне є при цьому власником товару, а лише одержує винагороду за свою діяльність, то такі послуги можна віднести до посередницьких послуг.

Слідзвернутиувагу,щовідповіднодозмістуч.5ст.295ГКУкраїниу певних видах господарської діяльності законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення агентської діяльності – так, цілкомочевидно,щокомерційнепосередництвоякпідприємницькадіяльністьнедопускаєтьсяутихвидахдіяльності,вякихпідприємництвовзагалі заборонено законом.

Зокрема обмеження у здійсненні підприємницької діяльності встановлені ст. 4 Закону України «Про підприємництво»(загалом цейЗакон, окрім вказаної правової норми, втратив чинність з 01.01.2004 р.) – наприклад, діяльність, пов’язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, проведенням криміналістичних, судовомедичних, судово-психіатричних експертиз може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій – також і повними товариствами. Деякі обмеження можливості укладання агентського договору (як й інших договорів, в яких бере участь підприємець) обумовлюються вимогою законодавства щодо обов’язкового ліцензування відповідного виду діяльності – скажімо, згідно зі ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підлягають ліцензуванню посередництво у праце­ влаштуванні на роботу за кордоном, а також посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника.

359

Розділ 3. Особливості правового регулювання

вокремих галузях господарювання

24.3.Агентський договір та його зміст

Комерційне посередництво (агентська діяльність) є діяльністю з наданняпослуг.Отже,агентськийдоговір,якимопосередковуютьсявідносини суб’єктів такої діяльності, є одним з видів договорів про наданняпослуг.Томунаньогопоширюєтьсядіянормгл.63ЦКУкраїни,якими встановлені загальні положення щодо послуг та договору про надання послуг(такийвисновоквипливаєзабз.2ч.1ст.175ГКУкраїни),атакож, як зазначено в ч. 2 ст. 305 ГК України, положення ЦК України, якими регулюються відносини доручення.

Агентським договором є договір, за яким одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГК України).

Отже, як випливає з легального визначення поняття агентського договору, його застосування обмежено не лише сферою господарювання, але і предметом цього договору, яким є укладення угод або сприяння їх укладенню.

Згіднозч.2ст.297ГКУкраїнивагентськомудоговорімаютьвизначатися: сфера, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг; права та обов’язки сторін; умови і розмір винагороди комерційному агентові; строк дії договору; санкції у разі порушення сторонами умов договору; інші необхідні умови, визначені сторонами (зокрема, умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України; форма підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента тощо).

Агентський договір укладається в письмовій формі. Виконуючи умови агентського договору, комерційний агент зобов’язаний повідомляти суб’єкта господарювання, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб’єкта угоду. Угода, укладена від імені суб’єкта господарювання,якогопредставляєкомерційнийагент,безповноваження наїїукладенняабозперевищеннямнаданогойомуповноваження,вважається схваленою цим суб’єктом за умови, якщо він не відхилить перед третьою особою дії комерційного агента. Наступне схвалення угоди суб’єктом, якого представляє агент, робить угоду дійсною з дня її укладення.

Оскільки комерційне посередництво є підприємницькою діяльністю комерційного агента, було б нелогічно і несправедливо обмежува-

360