Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

•неподання, несвоєчасне подання або подання за невстанов-

леною формою державним податковим органам звітності пов’я- заною із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів, не збереження документів, визначених порядком застосування електронних контрольно-касових апаратів;

•порушення правил торгівлі спиртними напоями.

Розділ 22 ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Види порушень:

•відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам — споживачам необхідної і доступної інформації про товари, (послуги, роботи), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а також самообмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів;

•відмова громадянину-споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості.

•Незаконна торгівельна діяльність — здійснення угод купівлі-

продажу товарів чи інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, якщо розмір цього прибутку не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

•Незаконний відпуск або придбання бензину, паливно-мастиль-

них матеріалів, що належать державним або громадським підприємствам, організаціям чи установам при відсутності ознак розкрадання.

•Порушення правил про валютні операції — незаконні скупо-

вування, обмін, продаж, використання валютних цінностей, як

111

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

засобу платежу або як застави, якщо вартість предмета не перевищує вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

•Порушення законодавства з фінансових питань:

•приховування в обліку валютних та інших доходів, непродук-

тивних витрат та збитків;

•відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з пору-

шенням установленого порядку;

•внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної звітності;

•несвоєчасне або неякісне проведення інвентарізації грошових коштів і матеріальних цінностей;

•порушення правил ведення касових операцій;

•перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізій- ної служби у проведенні ревізій та перевірок;

•невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

•Несвоєчасне здавання виторгу — торговельними підприємст-

вами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і веденням касових операцій.

•Реалізація і прийняття на комісію або зберігання з метою продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає акцизних марок встановленого зразка.

•Ухилення від реєстрації громадян-підприємців в органах Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування України громадян-підприємців, як платників обов’язкових страхових внесків, приховування (зниження) службовою особою підприємства, установи організації фонду оплати праці та громадяна- ми-підприємцями суми доходу, з яких обчислюються внески на соціальне страхування, несвоєчасне подання або неподання за встановленою формою бухгалтерських звітів та інших документів…

112

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• Порушення порядку формування та застосування цін і тарифів. Порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них.

Зловживання монопольним становищем на ринку

Нав’язування таких умов договору, які становлять контраген-

тів в нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмету договору, в тому числі нав’язування товару. Не потрібного контрагенту обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту чи встановлення монопольних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів.

Правила торговельного обслуговування населення

Працівники торгової галузі зобов’язані забезпечувати права споживачів, знати і виконувати ці правила та інші нормативні документи, що регулюють здійснення роздрібної торгівлі.

Працівники торгівлі, що здійснюють продаж товарів, зобов’язані:

•надати покупцю інформацію про товари в обсязі передбаченому законодавством;

•розрахунки за продаж товарі здійснюється за готівку, в безготівковому порядку, за чеками банків та в іншому порядку відповідно до чинного законодавства і в кредит;

•не допускається продаж товарів, вільну продажу яких обмежено законом;

•касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму, одержану

113

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

від покупця і покласти одержані гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ установленої форми на повну суму покупки, назвати покупцеві належну йому суму здачі і видати її разом з розрахунковим документом;

•касири та інші працівники, які мають право одержувати від покупців гроші за проданий товар зобов’язані приймати від них зношені купюри;

•забороняється зберігання в касі, (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства;

•суб’єкт господарювання зобов’язаний реалізовувати товари за наявності цінника на товар (прейскурант) у грошовій одиниці України і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виробника, основні споживні якості та безпеку товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування;

•покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, міри, ваги та ціни, демонстрування безпечного та правильного використання.

Особливості оптової торгівлі (біржова торгівля)

Біржова торгівля

Здійснення торговельно-біржової діяльності має на меті організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб’єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною господарською організацією — товарною біржею.

Правові умови створення та діяльності товарних бірж, а також основні правила здійснення торговельно-біржової діяльності визначаються Цивільним кодексом, прийнятими відповідно до нього законами та іншими нормативними актами.

Товарна біржа Товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який

надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій

114

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

на товари, товарних цін,, вивчає і упорядковує товарний обіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахункові рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

Товарна біржа створюється на основі добровільного об’єднання заінтересованих суб’єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні та комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Створення товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її заснування, склад засновників, їх обов’язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі.

Державна реєстрація товарної біржі провадиться відповідно до вимог ст.. 58 Цивільного кодексу України.

Товарна біржа не займається посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних ринкових цін.

Права та обов’язки товарної біржі Товарна біржа має право:

•встановлювати відповідно до законодавства власні обов’язкові для всіх учасників біржових торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу;

115

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

•встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;

•створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

•засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів по торговельних угодах;

•розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

•укладати контракти з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

•видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

•вирішувати інші питання передбачені законом.

Обов’язки товарної біржі:

•створювати умови для проведення біржової торгівлі;

•регулювати біржові операції;

•регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;

•надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги;

•забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосуються кон’юнктури ринку.

Правила біржової торгівлі

Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавств і є основним документом, що регламентує здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом ними уповноваженим.

Біржовими торгами є торги, що публічно і гласно прово-

дяться в торговельних залах біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленими правилами біржової торгівлі.

116

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам-громадянам зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.

Припинення товарної біржі відбувається за рішенням загальних зборів членів біржі, а також за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Види біржових угод

Біржовими угодами — є угоди, що укладені (вчинені) на біржі. Укладаються ці угоди брокерськими конторами і брокерами, а не продавцями і покупцями.

Біржова угода по своїм юридичним ознакам відповідає загальним вимогам законодавства щодо змісту, форми і структури тексту угоди.

Угоди поділяються на біржові і позабіржові. Предметом бір-

жової угоди є «біржовий товар». Біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, що допущені для обігу на товарній біржі. Біржові угоди детально регулюються Правилами біржової торгівлі окремих бірж.

Біржі, як правило здійснюють товарообіг (обмін), якісно однорідних товарів визначених родовими ознаками. Біржовий товар має відповідати встановленим стандартам.

Біржові угоди поділяються на види, угоди бувають:

•з негайним виконанням (на реальний товар або касові угоди), за такою угодою на одному із вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно;

•термінові угоди, на певно визначений строк, коли організа- ція-продавець передає товар у повне розпорядження (у власність) організації-покупця, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар по ціні і в строк встановлений угодою (контрактом);

117

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

•біржові угоди із заставою — договір застави. Змістом такого виду угод є і те, що в момент укладання основного договору, один контрагент виплачує другому суму визначену договором, як заставу;

•ф’ючерсні угоди — стандартні біржові контракти на стандарт-

ний товар з визначеним строком виконання контракту за ціною встановленою на день укладення контракту. Предметом ф’ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не певного товару.

Договір міни

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він одержує взамін.

Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Не може бути об’єктом міни (бартеру) майно віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов’язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.

До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни, (бартеру), якщо не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

118

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору міни.

Договір безоплатної передачі (дарування)

За договором дарування одна сторона (дарувальник) пере-

дає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов’язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового характеру, не є договором дарування.

Предметом договору дарування можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Форма договору дарування

Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі не додержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

Договір дарування валютних цінностей на суму, що перевищує п’ятидесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів

119

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Сторони у договорі дарування

Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

Батьки (усиновлювачі), опікун не мають права дарувати майно дітей, підопічних.

Підприємницькі товариства можуть укладати договори дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлене установчим документом дарувальника. Це правило не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.

Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного є нікчемним.

Обов’язки дарувальника

Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов’язаний повідомити про них обдаровуваного.

Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного зобов’я- заний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв’язку або іншій особі, для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.

120

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить відмову від його прийняття.

Прийняття обдарованим документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняття дарунка.

Договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому

Договором дарування може бути встановлений обов’язок дарувальника передати дарунок обдарованому у майбутньому:

•через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини;

•У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

•Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдарований помре договір дарування припиняється.

Одностороння відмова від договору дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому

Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

Обдаровуваний має право у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому відмовитися від нього.

121

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Обов’язок обдаровуваного на користь третьої особи

Договором дарування може бути встановлений обов’язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматись від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право вічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку на користь третьої особи.

У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним, виконання обов’язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа на користь якої встановлено цей обов’язок.

Правові наслідки порушення обдаровуваним обов’язку на ко-

ристь третьої особи — у разі порушення обдаровуваним обов’язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення не можливе, — відшкодування його вартості.

Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника Дарувальник має право:

•вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини, (чоловіка) або дітей;

•якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;

•вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

122

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

•вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена;

•вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред’явлення вимоги дарунок є збереженим.

Уразі розірвання договору дарування, обдаровуваний зобов’я- заний повернути дарунок у натурі.

Позовна давність, що застосовується до вимог про розірван-

ня договору дарування — до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

Пожертва

Пожертвою є дарування рухомих та нерухомих речей, зокрема грошей цінних паперів, особам, для досягнення ними певної наперед обумовленої мети. Договір пожертви є укладеним з моменту прийняття пожертви.

Права пожертвувача Пожертвувач має право здійснювати контроль за виконан-

ням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.

Якщо використання пожертви за призначенням виявилось неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи — за рішенням суду.

Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Договір поставки

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений

123

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання, укладення та виконання договорів поставки у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Договір контрактації

сільськогосподарської продукції

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов’язується виробити визначену сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов’язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.

Договори про передачу майна в користування

Договір найму

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’я- зується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

124

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму можуть бути:

•річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму;

•майнові права. Особливості договору найму окремих видів майна встановлюються Цивільним кодексом та іншими законами.

Право передання майна у найм Право передання майна у найом має власник речі або особа,

якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Плата за користування майном

За користування майном з користувача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або у натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

125

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі, договір найму припиняється.

Страхування речі переданої у найм

Передання у найм речі, що була застрахована наймодавцем, не припиняє чинності договору страхування. Договором або законом може бути встановлений обов’язок наймача укласти договір страхування речі, що передається у найом.

Ризик випадкового знищення або пошкодження речі

Наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Користування річчю, переданою у найм

Наймач повинен користуватися річчю відповідно до її призначення і умов договору. Якщо наймач користується переданою йому річчю у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму та відшкодування збитків.

Наймач має право змінювати стан речі, переданою йому у найм лише за згодою наймодавця.

Піднайм

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Додоговорупіднаймузастосовуєтьсяположенняпродоговірнайму.

Право власності на плоди, продукцію, доходи одержані від користування річчю, переданою у найом

Наймодавцеві належить право власності на плоди, доходи одержані ним в результаті користування річчю переданою у найм.

126

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ремонт речі переданої у найм

Поточний ремонт речі переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Переважні права наймача

Наймач, який належно виконує свої обов’язки за договором найму, після закінчення строку договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач маючи таке право, зобов’язаний повідомити про це наймодавця до закінчення строку договору найму, у строк встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, — в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Наймач, який належно виконує свої обов’язки за договором найму, у разі продажу речі переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Відповідальність за шкоду, що завдана у зв’язку з користуванням річчю переданою у найм

Шкода завдана третім особам у зв’язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем на загальних підставах.

127

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Шкода завдана у зв’язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Умова договору про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей речі про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Припинення договору найму

Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи — наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи.

Право наймодавця відмовитися від договору найму

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Розірвання договору найму на вимогу наймодавця

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

•наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

•наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

•наймач своєю поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

•наймач не приступив до капітального ремонту речі, якщо обов’я- зок капітального ремонту речі був покладений на наймача.

128

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розірвання договору найму на вимогу наймача

Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

•наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

•наймодавець не виконує свого обов’язку щодо капітального ремонту речі.

Обов’язки наймача у разі припинення договору найму

Уразі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму

Позовна давність про відшкодування збитків у зв’язку з по-

шкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача — з моменту припинення договору найму.

Договір оренди

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний

129

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

майновий комплекс), що не втрачає у процесі користування своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Об’єктом оренди можуть бути:

•державні або комунальні підприємства або їх структурні підрозділи, або цілісні майнові комплекси, тобто господарські об’єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об’- єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

•нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

•інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-техніч- ного призначення, що належить суб’єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних

підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства.

Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об’єктами оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням передбачених ним особливостей.

Умови договору оренди Істотними умовами договору оренди є:

•об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

•строк, на який укладається договір оренди;

•орендна плата з урахуванням її індексації;

•порядок використання амортизаційних відрахувань;

•відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Оцінка об’єкта оренди здійснюється за відповідною вартістю. Умови договору оренди зберігаютьсвоюсилу навесьстрокдіїдоговору,

130

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

а також у разі, якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Основні права та обов’язки орендаря

•орендар має переважне право перед іншими суб‘єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди;

•орендар може бути зобов’язаний використовувати об’єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду;

•орендар зобов’язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату;

•орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Оренда державного та комунального майна

Орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

•Фонд державного майна України, його регіональні відділення —

щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна яке є державною власністю, а також іншого майна, у випадках передбачених законом;

•державні (комунальні) підприємства щодо окремого індивіду-

ально визначеного майна, а також з дозволу орендодавців щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

131

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Організаційні та майнові відносини, пов’язані з передачею в оренду цілісних майнових комплексів державного сектора економіки, а також аналогічних комплексів комунальної власності регулюються відповідно до Цивільного кодексу України.

Припинення договору оренди

Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється у разі:

•закінчення строку, на який його було укладено;

•викупу (приватизації) об’єкта оренди;

•ліквідації суб’єкта господарювання (орендаря);

•загибелі (знищення) об’єкта оренди;

•розірвання договору оренди за згодою сторін;

•на вимогу однієї сторони, достроково з підстав передбачених Цивільним кодексом України.

Договір лізингу

Лізинг — це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів фінансовий чи оперативний.

За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим,

міжнародним тощо.

Об’єктом лізингу може бути не рухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом

132

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Майно, яке є державною (комунальною) власністю може бути об’єктом лізингу тільки за погодження з органом, що здійснює управління цим майном, відповідно до закону.

Не можуть бути об’єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об’єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів.

Перехід права власності на об’єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу.

Концесійна діяльність

Концесія — це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб’єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об’єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов’язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику.

Сфери господарювання, в яких дозволяється концесійна діяльність, об’єкти права державної або комунальної власності, що можуть надаватися в концесію, а також види підприємницької діяльності, які не дозволяється здійснювати на концесійній основі визначаються законом.

Засади концесійної діяльності Концесійна діяльність в Україні базується на таких засадах:

•поєднання державного регулювання концесійної діяльності та здійснення її на підставі концесійного договору;

•вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі;

•комплексне та оплатне використання об’єкта концесії, участь держави, органів місцевого самоврядування у частковому фінансуванні об’єктів соціального призначення;

133

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

•взаємна вигода сторін у концесійному договорі, розподіл ризиків між сторонами концесійного договору;

•державне гарантування інвестицій концесіонерів;

•забезпечення прав та законних інтересів споживачів продукції (послуг), що надаються концесіонерами;

•стабільність умов концесійних договорів.

Концесійний договір укладається відповідно до законодавства

України з концесіонерами в тому числі з іноземними інвесторами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженими органами державної влади.

Строк дії концесійного договору встановлюється сторонами договору залежно від характеру та умов концесії. Цей строк не може бути меншим десяти років та більшим п’ятдесяти років.

Договір комерційної концесії

За договором комерційної концесії одна сторона (правовласник) зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення або продажу певного виду товару та надання послуг.

Предмет договору комерційної концесії

Предметом договору комерційної концесії є право на використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізичні та юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності.

Форма договору концесії Договір концесії укладається у письмовій формі. Недодержання

письмової форми договору — такий договір вважається не дійсним.

134

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Договір концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правовласника.

Якщо правовласник зареєстрований в іноземній державі, реєстрація договору концесії здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію користувача.

У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної концесії лише з моменту його державної реєстрації.

Договір комерційної субконцесії

У випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правовласником комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених з правовласником або визначених договором концесії.

Користувач та субкористувач відповідають перед правовласником за завдану йому шкоду солідарно.

Визнання недійсним договору комерційної концесії наслідком є недійсність договору комерційної субконцесії.

Обов’язки правовласника Правовласник зобов’язаний передати користувачеві технічну

та комерційну документацію і надати іншу інформацію необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з питань, пов’язаних із здійсненням цих прав.

Правовласник також зобов’язаний:

•забезпечити державну реєстрацію договору;

•надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні, та підвищенні кваліфікації працівників;

135

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

•контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються, (виконуються, надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії.

Обов’язки користувача

Зурахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної концесії користувач зобов’язаний:

•використовувати торговельну марку та інші позначення правовласника визначеним у договорі способом;

•забезпечити віповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (надаються, виконуються) правовласниокм;

•дотримуватись інструкцій, та вказівок правовласника спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав, використанню цих прав правовласником;

•надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи, замовляючи товари (роботи, послуги) безпосередньо у правовласника;

•інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень товаровласника за договором комерційної концесії;

•не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну інформацію.

Особливі умови договору комерційної концесії

В договорі комерційної концесії можуть бути передбачені особливі умови, зокрема:

136

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

•обов’язок володільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватись від власної аналогічної діяльності на цій території;

•обов’язок користувача не конкурувати з право володільцем на території на яку поширюється чинність договору, щодо підприємницької діяльності, яку здійснює користувач з використанням наданих володільцем прав;

•обов’язок користувача не одержувати аналогічні права від (конкурентів) правоволодільця;

•обов’язок право користувача погоджувати з право володільцем місце розташування приміщень для продажу товару (виконання робіт, надання послуг) передбаченого договором, а також їх внутрішнє та зовнішнє оформлення;

•умова договору, відповідно до якої право володілець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни, є нікчемною;

•умова договору, відповідно до якої користувач має право продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній у договорі.

Відповідальність правовласника за вимогами, що пред’являються до користувача

Правововласник несе субсидіарну відповідальність за вимога-

ми, що пред’являються до користувача у зв’язку з невідповідністю якості товарів (робіт, послуг), проданих, наданих) користувачем.

За вимогами, що пред’являються до користувача, як виробника продукції (товарів) правовласника, правовласник відповідає солідарно з користувачем.

137

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Право користувача на складення договору комерційної концесії на новий строк

Користувач, який належним чином використовував свої обов’язки, має право на укладення договору комерційної концесії на новий строк на тих же умовах.

Законом можуть бути встановлені умови, за яких правовласник може відмовитися від укладення договору концесії на новий строк.

Припинення договору комерційної концесії

Зміна договору комерційної концесії допускається на підставі статей 651–654 Цивільного кодексу України.

У відносинах з третіми особами сторони у договорі комерційної концесії мають право посилатися на зміну договору лише з моменту державної реєстрації цієї зміни відповідно до ст. 1118 Цивільного кодексу України, якщо не доведуть, що третя особа знала чи могла знати про зміну договору раніше.

Кожна із сторін договору комерційної концесії, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк.

Дострокове розірвання договору комерційної концесії, укладеного на визначений строк, а також розірвання договору без визначення строку підлягають державній реєстрації.

При оголошенні правовласника або користувача неплатоспроможним (банкрутом) договір комерційної концесії припиняється.

Договори про послуги. Загальні положення

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

138

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Положення цього правила можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг.

Виконання договору про надання послуг

Виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Плата за договором про надання послуг

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та

впорядку, що встановлені договором.

Уразі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця замовник зобов’язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відшкодування виконавцеві фактичних витрат за договором про безоплатне виконання послуг

За договором про безоплатне виконання послуг замовник зобов’язаний відшкодувавати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору, а також у випадках, коли неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника чи внаслідок непереборної сили, він відшкодовує виконавцеві фактичні витрати.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншим нор- мативно-правовими актами.

139

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг

Збитки, завдані замовнику невиконанням або не належним виконанням договору про надання послуг за плату підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при виконанні підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Розірвання договору про надання послуг

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку та підставах, встановлених Цивільним кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Договір підряду

За договором підряду, одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити роботу.

Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку. Ремонт речі та виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.

140

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Договори підряду можуть укладатися на:

•на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду);

•на виконання проектних і досліджувальних робіт;

•виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних

для капітального будівництва.

Господарські договори у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватись на основі договорів поставки.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати об’єкт у встановлений договором строк відповідно до проектнокошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підрядникові проектно-кошторис- ну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом і оплатити їх.

Договір підряду укладається на:

•на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об’єктів;

•будівництво об’єктів з покладенням повністю або частково на підрядника робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт;

•виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов’язаних

з будівництвом об’єктів.

Забезпечення будівництва матеріалами, технологічними, енергетичними, електротехнічними та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено договором або законом.

Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

141

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати:

•найменування сторін;

•місце і дату укладення;

•предмет договору (найменування об’єкта), обсяги і види робіт, передбачених проектом;

•строки початку і завершення будівництва, виконання робіт, права і обов’язки сторін;

•вартість і порядок фінансування будівництва об’єкта (робіт);

•порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва;

•режим контролю якості робіт і матеріалів замовником;

•порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки;

•страхування ризиків, фінансові гарантії;

•відповідальність сторін (відшкодування збитків);

•регулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Генеральний підрядник і субпідрядник

Договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним, двома і більше підрядниками.

Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками — як замовник.

Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатись замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.

142

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Права замовника

Замовник має право, не втручатись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт,

атакож якість матеріалів, що використовуються.

Уразі, якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов’язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляється неможливим чи значно ускладненими.

Недоліки виконання робіт чи матеріалів допущених з вини підрядника або субпідрядника, повинні бути усунені підрядником за свій рахунок.

Розрахунки за договором підряду

Удоговорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення.

Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.

Уразі виникнення потреби значно перевищити приблизний кошторис. Підрядник зобов’язаний своєчасно повідомити про це замовника. Якщо підрядник своєчасно не повідомив про це замовника, він зобов’язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник його зменшення. У разі істотного зростання після

143

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт, а у разі відмови замовника — розірвання договору в установленому порядку.

Якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові зумовлену у договорі ціну після остаточної здачі об’єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу, якщо така виплата і розмір авансу передбачені договором.

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов’язаний оплатити підряднику виконані до консервації роботи та відшкодувати йому пов’язані з консервацією витрати.

Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво

За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, не одержані доходи) в сумі не покриті штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Недоліки виявлені при прийнятті робіт (об’єкта), підрядник зобов’язаний усунути за свій рахунок у строки погоджені з замовником. У разі порушення строків підрядник несе відповідальність передбачену договором.

Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:

144

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

•один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі, якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — два роки;

•три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі, якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи — десять років;

•тридцять років щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

•Якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантій якості і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.

Умови укладання та виконання договорів підряду на капітальне будівництво

Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються та виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Договори підряду на капітальне будівництво за участі іноземних суб’єктів господарювання, укладаються і виконуються в порядку передбаченому Цивільним кодексом, міждержавними угодами, а також особливими умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розділ 23 ТРАНСПОРТНІ ДОГОВОРИ

(ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ)

Перевезення — це один із видів послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

145

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Перевезенням вантажу, пасажирів, багажу, пошти визнається господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції вироб- ничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб’єктами відносин перевезення є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт та інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням ван-

тажу є транспортна експедиція.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначається Господарським кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини пов’язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Договір перевезення вантажу

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складен-

146

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов’язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов’язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник — подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори:

•довгостроковий — на залізничному і морському транспорті;

•навігаційний — на річковому транспорті (внутрішньому флоті);

•спеціальний — на повітряному транспорті;

•річний — на автомобільному транспорті.

Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється

відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умовами перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання зобов’язань.

Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні

За договором перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні перевезення здійснюється від вантажовідправника до вантажоодержувача двома або більше перевізниками різних видів транспорту за єдиним перевізним документом.

147

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Відносини перевізників підчас перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні та умови роботи перевалочних пунктів регулюються вузловими угодами. Порядок укладення вузлових угод встановлюється транспортними кодексами та статутами.

Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу

Перевізник зобов’язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк передбачений кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставлення вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення строку сталось не з його вини.

Розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення строків доставки в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.

Сплата штрафу за доставку вантажу з простроченням не звільняє перевізника від відповідальності, за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок прострочення.

Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого для перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У транспортних статутах чи кодексах можуть передбачені випадки, коли така відповідальність може бути покладена на одержувача або відправника.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

•у разі втрати або нестачі вантажу — в розмірі вартості, який втрачено або не вистачає;

148

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

•у разі пошкодження вантажу — в розмірі, на яку зменшилася його вартість;

•у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від

дійсної вартості вантажу.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

У разі, якщо вантаж за втрату якого перевізник заплатив відповідне відшкодування, буде згодом знайдено, одержувач (відправник) має право вимагати видачі йому цього вантажу, повернувши одержане за його втрату чи нестачу відшкодування.

Порядок вирішення спорів щодо перевезень

До пред’явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення обов’язковим є пред’явлення йому претензії.

Претензії можуть пред’являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій — протягом сорока п’яти днів.

Перевізник зобов’язаний розглянути заявлену претензію і повідомити заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезенням у прямому змішаному сполученні — протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії мають бути розглянуті протягом сорока п’яти днів.

Якщо претензію відхилено і відповідь на неї не одержано в строк, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Для пред’явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Що до спорів, пов’язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред’явлення та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними

149

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Договір перевезення пасажира та багажу

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу — також за його провезення.

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідного квитка та багажної квитанції.

Права пасажира

Пасажир має право:

•одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком;

•провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;

•купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною;

•перевозити з собою одну ручну поклажу у межах норм, встановлених транспортними кодексами (статутами);

•зробити не більше одної зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів (квитка) не більше ніж на десять діб, а в разі хвороби — на весь час хвороби;

•відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка — залежно від строку здавання квитка згідно з правилами встановленими транспортними кодексами (статутами);

•отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаному у транспортному документі (квитку) маршрутом.

150

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Договір чартеру (фрахтування)

За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи в кількох транспортних засобах на один або кількох рейсів перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим правовим актам.

Порядок укладення договорів чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюється транспортними кодексами (статутами).

Договір транспортної експедиції

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов’язань пов’язаних з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг необхідних для доставки вантажу (його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, виконання митних формальностей тощо).

Плата за транспортне експедирування здійснюється за цінами визначеними у договорі відповідно до закону.

Договір страхування

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити

151

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

другій стороні (страхувальникові) або іншій особа визначеній у договорі певну грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути:

•майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

•володіння, користування і розпоряджання майном (майнове страхування);

•відшкодування шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

По формі страхування має укладатися у письмовій формі, з ви-

дачею страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Договір позики

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовились про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Форма договору позички

Договір позички речі між фізичними особами може укладатися усно.

Договір позички між юридичними особами, а також між юридичними і фізичними особами укладається у письмовій формі.

Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (її окремої частини) укладається у письмовій формі на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню, а на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

152

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Договір позички транспортного засобу у якому однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Позичкодавцем може бути юридична або фізична особа. Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

Якщо позичкодавець не виконує обов’язку передати річ у користування, друга сторона має право вимагати розірвання договору позички та відшкодування завданих збитків.

Строк договору позички — якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

Позичкодавець має право на відчуження речі, яка передана ним у користування. До набувача речі переходять права та обов’язки позичкодавця.

Обов’язки користувача

Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання звичайного стану речі переданої йому у користування.

Користувач зобов’язаний:

•користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі;

•користуватисяріччюособисто, якщоіншеневстановленодоговором;

•повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була в момент її передання.

Розірвання договору позички

Користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує

153

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

особливого догляду або зберігання, користувач зобов’язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніше як за сім днів до повернення речі.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

•з непередбаченими обставинами річ стала потрібна йому самому;

•користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

•річ самочинно передана у користування іншій особі;

•в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має

право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання строку користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ,

позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а та-

кож відшкодування завданих збитків.

Кредитний договір

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором позики одна сторона передає другій стороні, грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей, визначених родовими ознаками.

154

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Форма кредитного договору

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір укладений з недодержанням письмової фор-

ми є недійсним.

Відмова від кредиту

Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов’язку цільового використання кредиту, кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Комерційний кредит

Договором, виконання якого пов’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися наданням кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт, послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлене законом.

Розрахункові відносини (загальні відносини)

Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у готівковому або паперовому вигляді.

155

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Розрахунки між юридичними особами, а також за участю фізичних осіб пов’язаних із здійснення ними підприємницької діяльності провадяться у безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Види безготівкових розрахунків

При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони в договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

Безготівкові розрахунки провадяться через банки, в яких відкрито відповідні банківські рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється Цивільним кодексом, законом та банківськими правилами.

Договір банківського рахунка

За договором банківського рахунка банк зобов’язується прий-

мати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (власникові рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися тими коштами.

Банк немає права контролювати та визначати напрямки використання грошових коштів клієнта, та встановлювати інші не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Положення цих правил застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка

156

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуватись до кореспондентських рахунків, та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Депозитний договір

Депозитний договір це один із видів банківських операцій, полягає у залученні коштів у вклади та розміщенні ощадних (депозитних) сертифікатів.

Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.

Договір доручення

За договором доручення одна сторона (довірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строки дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є виключне право повіреного.

Строк договору доручення

Договором доручення може бути визначений строк протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Повірений має право на оплату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

157

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення.

Виконання доручення

Повірений зобов’язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповідь на свій запит. У цьому випадку повірений зобов’язаний повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення, як тільки це стане можливим.

Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Повірений повинен особисто виконати дане йому доручення.

Він має право:

•передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був примушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі, повірений відповідає лише за вибір замісника;

•довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, якого вибрав повірений;

•якщо замісник повіреного був указаний у договорі доручення, повірений не відповідає за вибір замісника та вчинені ним дії;

•якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дій замісником повіреного або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає за вибір замісника.

Обов’язки повіреного

Повірений зобов’язаний:

•повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;

158

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

•після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення.

Обов’язки довірителя

Довіритель зобов’язаний:

•видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором;

•відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення;

•негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв’язку з виконанням доручення;

•виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Припинення договору доручення

Договір доручення припиняється на загальних підставах:

•відмови довірителя або повіреного від договору;

•визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

•смерті довірителя або повіреного;

•довіритель або повірений мають право відмовитись від договору доручення у будь-який час;

•якщо довірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніше, як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

Уразі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитись від договору без попереднього повідомлення про це повіреному.

Удоговорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить

159

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

вчинити повіреному. Дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

За платіжним дорученням банк зобов’язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну суму грошей на рахунок визначеної особи (одержувача) у цьому чи іншому банку у строк встановлений законом або іншими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаєм ділового обороту.

Це правило застосовується також до відносин пов’язаних з перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не випливає із суті відносин.

Зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним мають відповідати вимогам, встановлених законом і банківськими правилами.

Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.

Платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку.

Договір комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені але за рахунок комітента.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Комітент може бути зобов’язаний утримуватись від укладення договору комісії з іншими особами.

160

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується купити або продати майно, є умови про це майно та його ціну.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату.

Якщо договором комісії розмір плати не визначений вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін на такі послуги.

Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії, комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Субкомісія За згодою комітента комісіонер має право укласти договір з

третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом.

За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов’язки комітента.

У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента.

Комітент не має права вступати у відносини з субкомісіонером без згоди комісіонера.

Виконання договору укладеного комісіонером з третьою особою

Комітент зобов’язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов’язку перед третьою особою.

161

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права і тоді, коли комітент був названий у договорі, або прийняв від третьої особи виконання договору.

Комісіонер не відповідає перед комітентом, за невиконання третьою особою договору укладеного нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання цього договору (делькредере).

У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов’язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.

Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим.

Право власності комітента — майно придбане комісіонером за рахунок комітента є власністю комітента.

Звіт комісіонера

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Договір консигнації

За договором консигнації одна сторона (консигнант) доручає другій стороні (консигнатору) продати від свого імені, але за рахунок консигнанта товари розташовані за кордоном. Консигнант —

162

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

юридична чи фізична особа, яка дає доручення на організацію консигнаційної торгівлі. Консигнатор — юридична чи фізична особа, яка прийняла на себе виконання доручення по виконанню угод на продаж товарів.

Договори про спільну діяльність (загальні положення)

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зо-

бов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватись на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спеціальних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття збитків та витрат учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Вкладом учасника (простого товариства) вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція, інше майно, професійні та інші знання, навички, вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки.

Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Спільне майно учасників

Внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди є спільною частковою власністю

163

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

учасників, якщо інше не встановлене договором простого товариства або законом.

Внесене учасниками майно яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах всіх учасників і є їх спільним майном.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути доручено ним одному з учасників.

Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди — у порядку, що встановлюється за рішенням суду.

Обов’язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням цих обов’язків, встановлюється договором простого товариства.

Відповідальність учасників за спільними зобов’язаннями

Якщо договір простого товариства не пов’язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов’язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

За спільними зобов’язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно.

Якщо договір простого товариства пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності, учасники товариства відповідають солідарно за всіма спільними зобов’язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Припинення договору простого товариства

Договір простого товариства припиняється, у разі:

•визнання учасника недієздатним; безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;

•оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;

•смерті фізичної особи-учасника або ліквідації юридичної особиучасника договору простого товариства, якщо домовленістю між

164

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);

•відмова учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;

•спливу строку договору простого товариства;

•виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;

•досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

Уразі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та/або користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

Поділ майна, що є у спільній власності учасників і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку встановленому Цивільним Кодексом.

Учасник, який вніс у спільну власність річ визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати у судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.

З моменту припинення договору простого товариства, його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов’язаннями щодо третіх осіб.

Відмова учасника від участі в договорі простого товариства та розірвання договору

Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у строковому договорі простого товариства не пізніше як за три місяці до виходу з договору.

165

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Учасник договору простого товариства укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

Якщо договір простого товариства не був припинений за заявою учасника про відмову у подальшій у ньому участі або у разі розірвання договору на вимогу одного з учасників, участь в договорі якого припинилася, відповідає перед третіми особами, за спільними зобов’язаннями, які виникли у період його участі в договорі простого товариства як учасника договору.

Установа

Установа створюється на підставі індивідуального або спільного акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією особою або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками). Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Вимоги до змісту установчих документів

Устатуті вказуються найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені Цивільним кодексом або іншими законами.

Узасновницькому договорі товариства визначаються зобов’я- зання учасників створити товариство, порядок їх спеціальної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо інші вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені іншим законом.

166

Зміст дисципліни ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки, (цивільну правоздатність) як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу — ліцензії.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Цивільна дієздатність юридичної особи виникає відповідно до змісту установчих документів.

Юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Припинення юридичної особи

Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам) злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Ліквідація юридичної особи

Юридична особа ліквідується:

•за рішенням її учасників або органу юридичної особи уповноважена на це установчими документами, в тому числі у зв’язку із закінченням строку на який було створено юридичну особу,

167

Мандриковський М. М. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

•за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках,

встановлених законом.

Вимога про ліквідацію юридичної особи може бути пред’явлена до суду органом, що здійснив державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Порядок ліквідації юридичної особи

Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією. Складається ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених до нього кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи провадиться у порядку черговості за винятком кредиторів четвертої черги, виплата яким провадиться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

168