Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Первомайський політехнічний інститут

Національного університету КОРАБЛЕБУДУВАННЯ

імені адмірала Макарова

Кафедра «Обліку та

економічного аналізу»

Курсова робота

з дисципліни «Аудит»

на тему: «Аудит розрахунків з бюджетом на прикладі підприємства ПАТ «Первомайський МКК»

Роботу виконала студентка Керівник

43–ОА групи Грищенко О.В.

Луценко М. «___» _____________ 2012 р.

Первомайськ-2012

ЗМІСТ

Вступ 4

1 Теоретико-методичні основи аудиту розрахунків з бюджетом 6

1.1 Законодавчо-нормативні аспекти аудиту розрахунків за податками 6

1.2 Теоретико-методичні аспекти аудиту розрахунків з бюджетом 11

2 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Первомайський МКК» та визначення основних зон ризику 16

2.1. Виробничо-економічна характеристика підприємства 16

2.2. Оцінка зон аудиторського ризику 20

3 Методика аудиту розрахунків з бюджетом 31

3.1. Програма аудиту розрахунків з бюджетом 31

3.2. Визначення результатів перевірки та реалізація матеріалів аудиту 34

4 Шляхи удосконалення аудиту розрахунків з бюджетом 36

Висновок 38

Список використаних джерел 40 Додатки 42

ВСТУП

Аналіз розрахунків з бюджетом є важливим інструментом управління діяльністю підприємства в ринкових умовах. Величина платежів до бюджету має найбільшу питому вагу в розрахунках з фінансовою системою, вона в першу чергу залежить від величини одержуваного підприємством прибутку та операцій з продажу товарів на митній території України.

Аудит розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами може бути повністю відокремлений в самостійний етап аудиторської перевірки підприємства або здійснений частково в процесі перевірки інших аспектів його діяльності. Незалежно від виду податків, що перевіряються, та обсягу аудиторської перевірки аудитор для забезпечення найбільш якісного проведення аудиту розрахунків з бюджетом повинен ретельно ознайомитись із суб'єктом перевірки та основними аспектами його діяльності.

За результатами аудиторської перевірки нарахування та сплати податків аудитор повинен запропонувати керівництву підприємства механізм виправлення виявлених помилок, насамперед з метою уникнення фінансових санкцій при подальших перевірках Контролюючих органів. Метою курсової роботи є вивчення методики вивчення аудиту розрахунків з бюджетом на прикладі підприємства ПАТ «Первомайський МКК».

Завданнями роботи є:

• здійснити аналіз законодавчо-нормативної бази аудиту розрахунків з бюджетом;

• дослідити теоретико-методичні аспекти аудиту розрахунків з бюджетом;

• розглянути організаційно-економічну характеристику ПАТ «Первомайський МКК»;

• провести аудит розрахунків з бюджетом на підприємстві ПАТ «Первомайський МКК»;

• запропонувати шляхи вдосконалення аудиту розрахунків з бюджетом.

Об’єктом дослідження є виробниче підприємство ПАТ «Первомайський МКК» міста Первомайськ Миколаївської області. Предметом дослідження виступає аудит розрахунків з бюджетом на досліджуваному підприємстві.

При розкритті теми були застосовані загально-наукові методи дослідження: аналіз, синтез, метод порівняння тощо.

Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків та використаних літературних джерел.

1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ

1. Законодавчо-нормативні аспекти аудиту розрахунків з бюджетом

Якісні зміни у відносинах власності в Україні, розвиток підприємництва та об’єктивна необхідність саморегулювання економічної діяльності господарюючих суб’єктів зумовили появу аудиторського (недержавного) фінансового контролю. Запровадження аудиту як нової форми фінансового контролю було передбачене Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р., який визначив правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні, спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою, зокрема, захисту інтересів власника, а його положення застосовуються до всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності та видів діяльності. В ст. 4 зазначеного Закону аудит визначено як перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. За результатами перевірки складається аудиторський висновок, який являє собою офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що містить висновок щодо достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності [1].

Аудит здійснюється незалежними особами – аудиторами та аудиторськими фірмами. Статус аудитора визначається ст. 5 Закону, за якою аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України. А аудиторська фірма, згідно зі ст. 6 Закону, - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України, займається виключно наданням аудиторських послуг. Такі послуги вона може надавати за умови, що в ній працює хоча б один аудитор і керівником фірми є також аудитор. Правовою основою здійснення аудиторської діяльності в Україні є наявність дозволу (ліцензії) у суб’єктів, що займаються цією діяльністю – юридичних (фірм) та фізичних (підприємців) осіб, які зареєстровані в установленому порядку органами державної влади, та наявність сертифікату у аудиторів як визнання кваліфікаційної придатності фахівців. Організацію та методичне забезпечення здійснення аудиторської діяльності в Україні покладено на Аудиторську палату України, яка є незалежним, самостійним органом на засадах самоврядування, і повноваження якої визначаються Законом та Статутом палати. Як зазначено в ст. 14 Закону, аудиторська палата України здійснює сертифікацію і ліцензування суб’єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде реєстр аудиторських фірм та аудиторів. Порядок сертифікації аудиторів та ліцензування аудиторської діяльності, терміни чинності сертифікатів та ліцензій визначаються ст.ст. 12-13 Закону та рішеннями Аудиторської палати. З метою підвищення відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) Аудиторська палата України своїм рішенням від 15 листопада 2007 р. затвердила порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов’язків. За порушення стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів та рішень Аудиторської палати України до аудиторів (аудиторських фірм) застосовуються такі стягнення: зупинення чинності сертифіката на строк від 6 місяців до одного року, анулювання сертифіката, виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 -XІІV. (зі змінами та доповненнями) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства [4].

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р.№291 є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку і є обов'язковим для всіх підприємств. В ньому передбачені всі необхідні рахунки для обліку операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємств [5].

Міжнародні стандарти аудиту визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види звітів аудиторів, питання методології, а також базові принципи, яких повинні дотримуватися представники даної професії, незалежно від умов, у яких проводиться аудит. Дотримання аудиторських стандартів дозволяє забезпечити певний рівень гарантій результатів аудиторської перевірки [7].

Щодо аудиту розрахунків з бюджетом, то аудитор при здійсненні перевірки на підприємстві повинен керуватися вимогами Податкового кодексу України від 18.11.2011 [3]. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У Податковому кодексі податок на прибуток підприємств зазнав «революційних» змін, які пов'язані, насамперед, із необхідністю усунення багатьох розбіжностей між правилами податкового обліку та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання й оцінки доходів та витрат. 

Відповідно до ст. 134 ПК об'єктом обкладення податком на прибуток є:

-     прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;

-     дохід (прибуток) нерезидента із джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160 р. III ПК.

Слід зазначити, що відповідно до п. 44.1 р. II ПК для обчислення об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень ПК.

Згідно зі ст. 151.1 та п. 10 р. ХХ «Перехідні положення» ПК передбачено поступове зниження ставки податку на прибуток до 16% (з 01.04.11 р. застосовується ставка - 23%; з 0101.12 р. - 21%; з 01.01.13 р. - 19%; з 01.01.14 р; - 16%). Слід підкреслити, що прибуток за підсумками діяльності у І кварталі 2011 року оподатковується за ставкою 25%.

Відповідно до п. 152.9 ПК податковими періодами з податку на прибуток є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому ведення податкового обліку здійснюється наростаючим підсумком із початку року.

Окремо слід звернути увагу на те, що р. XX «Перехідні положення» ПК передбачає, що з 01.04.11 р, платники податку надприбуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: II квартал, ІI і III квартали та ІІ-ІV квартали 2011 року. Тобто у 2011 році такі звітні періоди з податку на прибуток, як півріччя, три квартали та рік, не застосовуватимуться.

Відповідно до п. б підрозділ. 10 «Інші перехідні положення» р. XX ПК не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, які перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у II і III календарних кварталах 2011 року [3].

Податковим кодексом удосконалено правові норми щодо ПДВ шляхом забезпечення більш детальної правової регламентації його справляння, усунення прогалин, що мали місце в попередньому законодавстві й використовувалися для уникнення податку, здійснено суттєві кроки на шляху наближення податкового законодавства до вимог 112 Директиви Ради ЄС.

У розділі V визначено всі обов’язкові елементи податку, встановлені статтею 7 розділу І. Згідно зі статтею 180 для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном, прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів [3].

Отже, законодавчо-нормативна база аудиту розрахунків з бюджетом в Україні достатня, але потребує вдосконалення та перегляду з метою врахування всіх особливостей нарахування та сплати податків до бюджету.

2. Теоретико-методичні аспекти аудиту розрахунків з бюджетом

Аудит розрахунків з бюджетом може бути повністю відокремлений в самостійний етап аудиторської перевірки підприємства або здійснений частково в процесі перевірки інших аспектів його діяльності. Незалежно від виду податків, що перевіряються, та обсягу аудиторської перевірки аудитор для забезпечення найбільш якісного проведення аудиту розрахунків з бюджетом повинен ретельно ознайомитись із суб'єктом перевірки та основними аспектами його діяльності.

Проблему аудиту розрахунків з бюджетом досліджували Білуха М.Т. [10], Петрик О. А. [12], Городілов М. А. [9], Сопко В.В. [13], Федулова Л. О. [14]. Аналіз різних наукових джерел щодо методики та організації аудиту розрахунків з бюджетом на підприємстві свідчить, що переважно науковці досліджують організацію і технологію обліку та аудиту розрахунків з податку на додану вартість та по прибутковому податку.

Метою аудиту розрахунків із бюджетом є висловлення аудитором думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками і зборами, в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок їх нарахування та сплати до відповідних рівнів бюджету.

На даному етапі підприємства й організації несуть великий податковий тягар. Підприємства сплачують обов'язкові загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори, визначені органами місцевого самоврядування. Загальнодержавні податки встановлюються державою і є обов'язковими.

Основне завдання аудиту розрахунків із бюджетом — ретельна перевірка правильності нарахування податків і зборів та своєчасності їх сплати до бюджету, підтвердження перевіреної інформації висновком.

Функціональні завдання — консультування платників податків і зборів з питань оподаткування з метою своєчасних і правильних розрахунків із бюджетом, а також з метою уникнення переплат та попередження фінансових санкцій з боку фіскальних органів держави; надання консультацій у разі встановлення порушень в оплаті податків щодо їх виправлень; допомога в організації оптимального оподаткування.

Велика кількість податків і зборів, недосконалість податкового законодавства, великий податковий тиск на підприємства, необхідність різного відображення однієї і тієї ж операції в бухгалтерському і податковому обліку, що залежить від розбіжностей у законодавстві тощо, збільшують властивий ризик підприємства. А з урахуванням великих штрафів, які накладаються на підприємства за порушення податкового законодавства, та пені, що стягується за прострочення платежів, аудиторський ризик збільшується.

Тому аудит розрахунків із бюджетом є одним із найтрудомісткіших, найскладніших і найвідповідальніших в аудиторській практиці.

Ще до початку роботи аудитору з метою зниження свого підприємницького ризику необхідно обумовити всі питання перевірки цих розрахунків із клієнтом і відбити їх у договорі, в загальному плані та програмі.

Слід чітко встановити і погодити обсяг перевірки (період, що перевіряється, види податків тощо) та метод організації перевірки (суцільний, вибірковий). Зазвичай, правильність нарахування податків і зборів та своєчасність їх сплати проводять суцільним методом. Суцільний метод організації перевірки дає змогу максимально знизити ризик, але потребує багато часу і трудозатрат, що в свою чергу, збільшує плату за аудит.

При проведенні аудиту розрахунків із бюджетомy необхідно дотримуватись наступних етапів:

- установити перелік податків і зборів, які сплачує підприємство;

- досконало вивчити нормативні документи щодо кожного зі сплачуваних податків і зборів;

- установити предметну область досліджень;

- перевірити повноту і правильність відображення бази оподаткування щодо кожного податку чи збору;

- перевірити правильність застосування ставок податків і зборів, а також арифметичні розрахунки з нарахування податків;

- перевірити законність та обґрунтованість застосування пільг щодо податків і зборів;

- перевірити повноту і своєчасність сплати платежів і зборів до бюджету;

- перевірити правильність складених декларацій, розрахунків за платежами до бюджету і своєчасність їх подачі до податкового органу;

- перевірити правильність відображення розрахунків із бюджетом у системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності;

- надати клієнту інформацію про результати роботи з детальним викладенням виявлених помилок і фактів обману та рекомендації щодо їх виправлення;

- залежно від мети перевірки, виду аудиту та завдань, одержаних від клієнта, підготувати висновок (якщо перевірялося лише одне питання) або

інформацію для складання загального висновку (при загальному аудиті);

- скласти й підписати акт про виконану роботу;

- обговорити з клієнтом питання щодо продовження співпраці.

Узагальнена інформація про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, обліковується на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами''. Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством; для кожного податку передбачена своя ставка, строк сплати, об'єкт оподаткування, регламентуючий документ тощо.

При проведенні аудиту слід керуватися законами України та іншими нормативними документами, що регулюють питання податків, які діяли на час нарахування та сплати податків.

За кредитом рахунка 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки: 641 "Розрахунки за податками": ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки зі страхування".

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло права зменшити податкове зобов'язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.

Проведення аудиту розрахунків із бюджетом ускладнюється наявними розбіжностями між бухгалтерським і податковим обліком. У першу чергу це стосується податку на прибуток.

За Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого доходу звітного періоду на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього закону;

- суми амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статтями 8 і 9 цього закону.

За П(с)БО 3 "Звіт про фінансові результати" валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт і послуг). Тобто бухгалтери не можуть використати прибутку, відображеного у "Звіті про фінансові результати" й облікованого за даними бухгалтерського обліку з метою оподаткування, а вимушені вести додатковий облік з метою встановлення бази оподаткування, а саме валових доходів, валових витрат і амортизації.

З метою визначення суми валових доходів бухгалтери ведуть, а аудитори перевіряють Книгу обліку валових доходів. Облік у книзі ведеться за двома подіями по кожній господарській операції: зарахування коштів від покупця або відвантаження товарів. Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на одну із подій, що сталася раніше.

Валові витрати виробництва та обігу — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Валові витрати ведуться в Книзі обліку валових витрат. Книга обліку валових витрат ведеться за двома подіями. У Книзі обліку валових витрат робиться повне розшифрування першої події, а саме: дата виникнення, документ, на підставі якого зроблений запис, назва контрагента — постачальника, виконавця, зміст господарської операції, сума, яка входить до складу валових витрат у звітному періоді, сума податку на додану вартість, яка зазначена постачальником у податковій накладній.

При проведенні аудиту податку на прибуток необхідно перевірити правильність нарахування амортизації та облік балансової вартості основних засобів, звернути увагу на розбіжності між основними положеннями та вимогами П(с)БО 7 "Основні засоби" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

Для перевірки використовують матеріали податкового обліку, в яких, як видно з таблиці, інформація суттєво відрізняється від інформації, поданої в документах та регістрах бухгалтерського обліку.

При перевірці податку на додану вартість використовують Книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг) та Книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг).

При перевірці ПДВ слід пам'ятати про дату, яка вважається датою виникнення податкових зобов'язань. Це буде дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталися раніше.

Датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів із рахунка платника:

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При перевірці бази оподаткування акцизним збором слід ураховувати, що датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася подія, яка настала раніше:

- дата зарахування коштів від покупця;

- або дата відвантаження продукції (товарів).

При перевірці бази оподаткування іншими податками використовують аналітичні рахунки бухгалтерського обліку, інформацію первинного та зведеного обліку, регістри оперативного та позабалансового обліку, інвентарні картки тощо.

З метою перевірки своєчасності та повноти оплати обрахованих податків використовують інформацію аналітичних рахунків до рахунка 64 "Розрахунки з бюджетом" та відповідні первинні документи.

Отже, у розділі проведено аналіз законодавчо-нормативної бази аудиту розрахунків з бюджетом. Також досліджено теоретико-методичні аспекти аудиту розрахунків з бюджетом.