1.5 Мова розмітки гіпертекстових сторінок html
HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертексту) – стандартна мова розмітки документів у Всесвітній павутині. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.
HTML є похідною мовою від SGML, успадкувавши від неї визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки тексту.
Мова стала основною при створенні документів, що розміщуються у World Wide Web. Завдяки мові розмітки користувач Web може у себе на екрані переглянути документ у тому вигляді, в якому його задумав розробник: із визначеними розмірами шрифту і розбивкою на абзаци, із заданими розмірами і розташуванням малюнків, із виділеними словами, посиланнями тощо.
HTML – набір угод для розмітки документів, що визначають зовнішній вигляд документів на екрані комп'ютера при доступі до них із використанням програми браузера. Код HTML дуже компактний, і HTML-документи мають значно менший розмір, ніж документи, підготовлені в текстових редакторах типу Word. Це одна з основних причин широкого застосування мови HTML для кодування повідомлень, що розповсюджується по Інтернету.
HTML разом із CSS та cкриптингом – це три основні технології побудови веб-cторінок HTML впроваджує засоби для створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту:
-
заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;
-
отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;
-
створення інтерактивних форм;
-
включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.
Для кожного елементу задається команда мови HTML, названа тегом (або дескриптором). Ця команда містить відомості про те, який вигляд повинен мати даний елемент на веб-сторінці, які зв'язки він має з іншими елементами або документами тощо.
Тег (у перекладі tag - покажчик, мітка) – це фрагмент коду, що описує певні елементи документа HTML і вміщений у кутові дужки < >.
Найпростішим тегом є, наприклад, тег з ім'ям HTML. Тег визначає початок HTML-документа. Початковому тегу відповідає кінцевий тег із тим самим ім'ям, але з косою рискою «/». Отже, початок і кінець HTML-документа позначаються парою тегів:
<html>... </html>
між початковим і кінцевим тегами може розташовуватися текст і (або) інші теги. У даному разі крапкою позначений код усього документа.
HTML-документ умовно можна розбити на дві частини:
-
головна частина документа, до якої вміщена назва документа, а також службові повідомлення для серверів, описи невеликих програм-сценаріїв. Ця частина документа міститься між тегами <head>...</head> .
-
тіло документа, що обмежене тегами <body>...</body> (іноді замість тегів можуть використовуватися теги фреймової структури, які тут не розглядаються).
Кожен тег складається з імені, за яким може слідувати список необов'язкових атрибутів, всі вони знаходяться всередині кутових дужок <>. Вміст дужок ніколи не виводиться у вікні браузера. Ім'я тега, як правило, представляє собою абревіатуру його функції, що полегшує його запам'ятовування. Атрибути є властивостями, які розширюють або уточнюють функцію тега. Як правило, ім'я і атрибути всередині тега не чутливі до регістру. Тег <BODY BGCOLOR=white> буде працювати так само, як <body bgcolor=white>. Проте значення певних атрибутів можуть бути чутливі до регістру. Це відноситься, зокрема, до імен файлів і URL.
Більшість тегів є контейнерами. Це означає, що у них є початковий (що відкриває або стартовий) і кінцевий (що закриває) теги. Текст, що знаходиться між тегами, виконуватиме містяться в них інструкції.
Кінцевий тег має те ж ім'я, що і початковий, але перед ним стоїть слеш (/). Його можна розглядати як "вимикач" тега. Кінцевий тег ніколи не містить атрибутів.
У деяких випадках кінцевий тег не обов'язковий, і браузер визначає кінець тега з контексту. Найчастіше опускають кінцевий тег <р> (абзац). Браузери раніше підтримували цей тег без відповідного завершення, тому багато авторів Web звикли використовувати коротку форму. Це дозволено не всім тегам, і не всі браузери прощають їх відсутність. Тому, якщо є сумніви, включіть в текст закриваючий тег. Це особливо важливо, коли в документі ви використовуєте каскадні таблиці стилів.
Деякі теги не має завершальних тегів, тому що вони використовуються для розміщення окремих (автономних) елементів на сторінці. Одним з них є тег зображення <img>, він просто поміщає графіку в потік сторінки. Інші автономні теги – це розрив рядка (<br>), горизонтальна лінія (<hr>) і теги, що містять інформацію про документ і не впливають на вміст, що виводиться на екран, такі як <meta> і <base>.
Часто теги, окрім імені, містять додаткові елементи, які називаються атрибутами. Наприклад, якщо в тег тіла документа ввести додатковий елемент: <body bgcolor="yellow">...</body> ,то це означатиме, що документ має відображатися на жовтому тлі. Слово bgcolor є атрибутом, a yellow - значенням атрибута.
Атрибути – це компоненти тегу, що містять вказівки про те, як браузер має сприйняти й обробити тег. Атрибут записується після імені тегу перед дужкою > і складається, як правило, із пари «ім'я атрибута - значення».
Значення атрибута записується після імені атрибута через знак рівності =. Всі значення атрибутів за умовчанням мають братися в подвійні (") або одинарні (') лапки. Імена атрибутів можуть набиратися як малими, так і великими літерами, браузер інтерпретуватиме їх однаково. У тега може бути кілька атрибутів, тоді вони відокремлюються один від одного пробілами.