Таблиця 5. Загальноєвропейська культура.

№ №	ОЗНАКИ ЕПОХА	КАРТИНА	ІДЕАЛЬНА ФОРМА	ПРЕДМЕТНЕ ВТІЛЕННЯ	ПРОВІДНА ОРГАНІЗУЮЧА ІДЕЯ
а: 1 б:	Період "збиральний" ПЕРВІСНА Період «відтворюючий»	обрядовість	Синкре- тичний анімізм	Тотем-предок Антропо- морфізм родючі стихії	родича- першопредка РОДУ родючості природних стихій
2	архаїка VIII-VI ст. до класика V-ІV ст. до АНТИЧНА еллінізм ІІІ-І ст. до н.е. пізня антич. І-V ст. н.е.	Видовищ -ність	Рок калокагатія	пластика	чуттєво- предметного живого КОСМОСУ політеїзм віри
3	раннє V-IX ст. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ зріле Х-XV ст.	словесність	Світло- носність	ентузіазм	монотеїзм віри ЄДИНОГО БОГА ієрархія, служіння
4	дученто (ХШ ст.) треченто (XIV ст.) ВІДРОДЖЕННЯ кватроченто (XV ст) чинквеченто (1490-1530) -пізнє (XVI ст.)	живопис- ність	краса	чуттєва тілесність	пантеїзм віри ГАРМОНІЇ світу і людини
5	РАЦІОНАЛІЗМ (XVII)	натурність	Раціональ- ність природи	емпірична ясність, мислима очевидність	СВІТОВОЇ МЕХАНІКИ деїзм
6	ПРОСВІТНИЦТВО (XVIII)	розумність	загальна і суспільна раціональ- ність	загальна упорядко-ваність	деїзм УНІВЕР-САЛЬНОГО ОРГАНІЗМУ
7	РОМАНТИЗМ перша третина XIX ст.	Персональ-ність	внутрішній світ особи	етнографічно-історична екзотика демонічно-особистісна	людинобог ДУХОВНОГО ОРГАНІЗМУ анархізм нігілізм
а: 8 б:	друга половина ХІХ ст. ПОЗИТИВІЗМ XX ст.	позитивно- цілісна фактуаль- ність позитивно- дискретна	соціальна утилітар- ність політична тотальна	демосу придатність трудових мас психосома- тичний гедонізм	атеїзм УПРАВЛІННЯ владного механізму

«Вісь світової історії, якщо вона взагалі існує, може бути помічена лише емпірично, як значимий для всіх людей факт. Цю вісь світової історії слід віднести, мабуть, до часу біля 500 років до н.е., до того духовного процесу, який йшов між 800 і 200 роками до нової ери. Тоді відбувся найрізкіший поворот в історії. З’явилась людина такого типу, який зберігся й до сьогодення» (с. 32). Відбувалося багато надзвичайного у різних куточках Землі: Конфуцій і Лао-цзи у Китаї; упанішади, виникнення різних філософських шкіл і Будда в Індії; пророки в Палестині, Заратуштра в Ірані; Гомер, видатні філософи Еллади.

Людина у цей час вперше усвідомлює буття в цілому, самого себе і свої межі. Вперше розроблені категорії (вузлові поняття), якими ми до нині користуємося в мисленні. Виникають світові релігії (або закладиються їх підвалини), які до сьогодні значно впливають на життя людей і людства. У всіх напрямках відбувався перехід до універсальності.

Карл Ясперс намітив таку структуру світової історії, відштовхуючись від осьового часу: 1) щезнення великих стародавніх культур, які існували тисячоліттями. Осьовий час поглинає їх у собі (вбирає елементи, що забезпечують нові начала), дозволяючи гинути самим цивілізаціям. 2) Тим, що звершилось тоді, було створено й продумано у той час, людство живе аж до сьогодення. У кожному новому пориванні люди культури звертаються до осьового часу. Згадки й відродження його можливостей – Ренесанс – шлях до духовного підйому. І це явища не лише Заходу, але й Індії та Китаю. 3) Напочатку осьовий час обмежений у просторі, але згодом стає історично всеохоплюючим. І резюме: осьовий час, прийнятий за відправну точку, визначає питання й масштаби, які прикладаються до всього попереднього і наступного розвитку.

Значну роль відіграла в розумінні культурно-історичного процесу концепція ноосфери, яку розробляли Леруа, Тейяр де Шарден, Вернадський. Останній дав розгорнуте вчення про глобальний вплив ноосфери (сфери розуму, здібного контролювати віддалені наслідки людської діяльності) на всі біологічні й геологічні процеси на нашій планеті.