- •1.Повна цивільна дієздатність ф.О.Та підстави її набуття
- •2.Обмеження цив дієздатності ф.О. Та наслідки
- •3.Правоздатність і дієздат ю.О.
- •4. Представництво в цивіл праві. Довіреність та види.
- •5. Цивільні правовідносини і види.
- •6. Господарські Товариства,їх види та особливості прав статусу.
- •7. Організаційно-правові форми ю.О.
- •8. Поняття правочину та види.
- •9. Форма правочинів, правові наслідки недотримання.
- •10. Недійсні правочини, види, насділки.
- •11. Обєкти цив прав, класифікація.
- •12. Майно як Обєкт цив прав.
- •13. Способи захистуцив прав та інтересів.
- •14.Цивільно-прав відповідальність та її форми.
- •15.Цивільно-прав відповідальність за відсутності вини.
- •16.Строки та терміни, класифікація.
- •17. Позовна давність.
- •18. Початок перебігу позовної давності та наслідки пропуску її.
- •19. Право влас-ті, зміст, види.
- •20. Право приватної влас-ті. Субєкти.
- •21.Право держ та комун влас-ті. Суб’єкти.
- •22. Підстави виникнення право спільної власності.
- •23. Загальна хар-ка права спільної влас-ті.
- •24.Право спільної часткової влас-ті.
- •25. Система цивільно-правових засобів захисту права власності
- •26. Поняття та види інтелектуальної влас-ті.
- •27. Поняття зобов’язання, підстави виникнення.
- •28.Поняття цив-прав догу, підстави виникнення.
- •29.Умови виконання зобов-ня.
- •30. Загальна хар-ка способів забезпечення зобов’язання.
- •31.Договір купівлі –продажу ., різновиди.
- •32. Міна.
- •33.Дарування.
- •34. Рента.
- •3. Платник ренти періодично виплачує одержувачеві ренти певну грошову суму або ренту в іншій формі.
- •5. Згідно зі ст. 732 цк договір ренти укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, а договір про передачу нерухомого майна лід виплату ренти — також державній реєстрації.
- •6. Договір ренти є консенсуальним, двостороннім договором: права і обов'язки сторін виникають після досягнення сторонами згоди за всіма його істотними умовами.
- •39. Договір підряду:
- •40. Договори перевезеня: поняття, ознаки, предмет, істотні умови, суб'єкти, форма, зміст, відносини власності.
- •87. Права і обовязки інших членів сімї та родичів
5. Цивільні правовідносини і види.
1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. 2. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. ЦК регулює як майнові, так і особисті немайнові відносини. Для цих відносин характерним є те, що вони не мають безпосереднього економічного змісту, їх предметом є: ім'я, честь, гідність, ділова репутація, особисте життя, авторство на твори літератури, науки та мистецтва, свобода пересування та інші блага невід'ємні від особистості. Деякі з особистих немайнових прав можуть належати також юридичним особам. Як особисті немайнові так і майнові відносини є відносинами цивільними, основними ознаками яких є: 1) суб'єкти. Учасники цивільних правовідносин відносно один одного виступають як юридичне рівні суб'єкти, відокремлені одне від одного в організаційно-правовому і майновому сенсі; 2) предмет. Цивільні правовідносини — це правовий зв'язок, що виникає з приводу матеріальних і нематеріальних благ; 3) метод. Відносини сторін регулюються на засадах ініціативи учасників і диспозитивності норм, головною підставою виникнення правовідносин між суб'єктами цивільного права є домовленість (договір) сторін; 4) зміст. Учасники цього виду правовідносин виступають як носії цивільних прав і обов'язків; 5) захист суб'єктивних прав і спонукання до виконання суб'єктивних обов'язків здійснюється за допомогою специфічних заходів впливу і, як правило, у судовому порядку; 6) розмаїття підстав виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Зокрема, такими підставами є не лише факти, передбачені законом чи іншими актами, але також дії суб'єктів, які, хоч і не передбачені цивільним законодавством, але внаслідок його загальних засад і значення породжують відповідні відносини. Учасники цивільних відносин 1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі — особи). 2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Таким чином, розрізняються два види суб'єктів цивільних відносин: особи приватного права і особи публічного права. Суб'єктами приватного права — учасниками цивільних правовідносин є: 1) фізичні особи — громадяни України, а також іноземні громадяни і особи без громадянства, які користуються однаковими з громадянами України майновими й особистими немайновими правами за винятками, встановленими у законі; 2) юридичні особи — вітчизняні, іноземні, спільні, вітчизняні з іноземними інвестиціями тощо.
6. Господарські Товариства,їх види та особливості прав статусу.
Поняття та види господарських товариств
1. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. 2. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства. В Україні найбільш поширеними суб'єктами підприємницької діяльності є господарські товариства, зокрема товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства. Згідно з законодавством України господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Учасники господарського товариства
1. Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом. 2. Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.
Учасниками господарських товариств можуть виступати фізичні або юридичні особи, як резиденти, так і іноземні суб'єкти права.
Майно господарського товариства Господарське товариство є власником:1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;3) одержаних доходів;4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Право власності на майно випливає з ознак юридичної особи — «самостійна майнова відповідальність» та «наявність відокремленого майна.
Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить. Командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.
Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом.