Феноменологія.
Попередники: Брентано Ф., Штумпф К., Мейнонг А. тлумачили свідомість як інтенціональний акт, стверджували самоочевидність внутрішніх переживань.
У будб-якій частковій культурі приховується наявний універсальний зміст. У Гуссерля – це універсальність структур свідомості. У Д. Ласкі – феноменологічна праксеологія: ивід життєвості до вищої духовності.
Завдання феноменології –виявити межові характеристики, висхідні підвалини людського пізнання, існування й культури. Феноменологія – це не передмова до системи логіки (так у Гегеля) – це метод аналізу
Звернення феноменології до «самих предметів» без протиставлення свідомості й буття (це воно викликало кризу європейських наук пасивністю відображення).
Пізнання у феноменології – потік свідомості, внутрішньо організований і цілісний, але відносно незалежний від конкретних психічних актів, від суб’єкта пізнання.
До ІІІв. Матеріали «круглого столу» «Феноменологія» (Вопросов философии, 1988, № 12).
Мамардашвілі М.К. «Простір для прориву у свободу існує лише там, де є зазор (щілина): між першим кроком творення і другим кроком відтворення, на який треба сила, не менша, ніж на акт творення». Тому людина, здібна фіксувати себе як діяльну подію у світі, що вінчає свободу, повинна бути здібною водночас до феноменологічної редукції – притримування всіх своїх актів для того, щоб позбавитись від конкретних визначень того чи іншого світу – психологічного, соціологічного тощо…
Світ не завершений поза людиною, в ньому винне бути місце людині (її онтологічному акту). Я можу мислити філософський підхід без її тексту, але з якимось своїм – текст читається текстом.
Проблеми феноменології увійшли в нас незалежно від осягнення Гуссерля. Те ж саме з Марксом. Будь-яка феноменологічна проблема завжди є відродженням вихідної ситуації мислителя (с. 56).
С.57. У думці людини є певні цілісності, які володіють самодіяльністю, увіходять у якісь глибини, місткості: саме вони і вимагають феноменологічної процедури, бо всі вони опосередковуються певним власним (саме цього індивіда) первісним втілюючим існуванням.
Гете колись казав: Всього мислення недостатньо для думки…Дійсно, треба додаток фактичних підстав, отже всякий виконаний акт думки можна розглядати як подію…
Михайлов А.А. (Білоруский держ. ун-т). Шлях Гуссерля – подолання однобічної гносеологічної орієнтації, відкриття онтологічної проблематики цілісності людської життєдіяльності. Інтенціональнісь важливіше рефлексивності. Головне завдання філософії – звертання до вихідних смислових проблем культури, наділення їх особистісним звучанням.
Ключова проблема феноменології– звертання до сенсу!!!
С. 54. «Феноменологічний метод, мабуть, винен бути часткою всякого достатньо розвинутого філософського напрямку».
Сартр: «Засновник феноменології, Гуссерль, був вражений спочатку несумірністю сутності й факту: хто рухається від факту, ніколи не дійде до сутності. Лише сутності дозволяють класифікувати і досліджувати факти». Це забувають психологи і логіки.