Fiziologiya (1) / кровообіг / ЕКГ укр
.docАналіз ЕКГ
Аналіз ЕКГ проводиться за попередньо зареєстрованою ЕКГ у 12 стандартних відведеннях у наступній послідовності:
1. Оцінити швидкість реєстрації ЕКГ. Якщо швидкість запису становить 50 мм/с, тоді 1 мм відповідає 0,02 с. Якщо швидкість запису 25 мм/с, тоді 1 мм відповідає 0,04 с.
2. Оцінити величину калібрувального сигналу (контрольний мілівольт): його величина (за стандартних умов реєстрації) має дорівнювати 10 мм (1mV=10 мм). Таким чином, 1 мм відповідає 0,1mV.
3. Розрахувати за ЕКГ частоту серцевих скорочень. Для цього необхідно розрахувати тривалість інтервалу RR (інтервал RR відповідає тривалості серцевого циклу). ЧСС розраховують за формулою: ЧСС = 60/RR.
4. Встановити характер серцевого ритму (за джерелом імпульсів автоматії та їх кількістю). Якщо водієм ритму серця є синусовий вузол, у такому випадку ритм серця називається синусовим. Ознаки синусового ритму:
- частота серцевих скорочень 60-90 за 1 хв.,
- зубець P позитивний в I і II стандартних відведеннях,
- зубець P реєструється перед комплексом QRSТ.
Ритм серця є несинусовим, якщо ЧСС значно відрізняється від нормативних значень, зубець Р є негативним, відсутнім або накладається на комплекс QRSТ.
5. Оцінити правильність ритму серця. Ритм серця є правильним, якщо інтервали RR відрізняються не більше, ніж на 10 % (або 0,1 с.). У протилежному випадку ритм серця є неправильним.
6. Оцінити процеси розповсюдження збудження від передсердь до шлуночків серця.
Розповсюдження деполяризації по передсердям та атріовентрикулярному вузлу оцінюється за тривалістю інтервалу PQ, який в нормі дорівнює 0,12- 0,20 с,
розповсюдження деполяризації по міокарду шлуночків – за тривалістю комплексу QRS, який в нормі становить 0,06-0,09 с.
7. Розрахувати тривалість інтервалу QRSТ (електричну систолу шлуночків). У нормі інтервал QRSТ доріівнює 0,35 – 0,42 с.
8. Потім аналізується напрямок та амплітуда зубців у другому стандартному відведенні. Зубці P, R та Т мають бути позитивними, Q і S – негативними. Амплітуда зубця R в нормі дорівнює 0,6-1,6 мV і не повинна перевищувати 2,2 мV. Амплітуда інших зубців визначається відносно зубця R у другому стандартному відведенні: P = 1/8 R, Q = 1/6 R, S = 1/4 R, Т = 1/2 - 1/3 R. За ізоелектричну лінію приймається сегмент ТР, від якого вимірюється амплітуда інших зубців.
Положення електричної осі визначається за кутом альфа. Для цього вимірюється амплітуда зубців R у першому та третьому стандартних відведеннях. Малюється рівнобічний трикутник Ейнтховена, визначається його центр, через який проводяться лінії, паралельні осям першого та третього відведень. На лінії, паралельній осі першого відведення, праворуч від центру трикутника відкладається величина зубця R у першому стандартному відведенні, а на лінії, паралельній осі третього стандартного відведення, донизу від центру – величина зубця R у третьому стандартному відведенні. З отриманих точок на обох лініях опустити перпендикуляри до їх перехресту, який з’єднати з центром трикутника. Ця лінія вказуватиме напрямок електричної осі серця, а кут між нею та віссю першого відведення буде кутом альфа, який в нормі дорівнює 40-700 .
Стан міокарду визначається за знаком і формою зубця Т та положенням сегменту SТ. У нормі відхилення сегменту SТ від ізоелектричної лінії не повинно перевищувати 1мм.
зразком для нормальної ЕКГ: ритм синусовий, правильний, з частотою 75 за хвилину. Проведення збудження по передсердях та шлуночках не порушено. Електрична вісь розташована нормально (кут альфа в межах 40-700 ). Змін у міокарді немає.