ОСНОВНІ ПОКАЖЧИКИ ГЕМОДІНАШКИ.

Основні питання: Лінійна і об'ємна швидкість кровотоку. Метод Фіка, Стюарта-Гамільтона.Флоуметрія Електромагнітна, ультразвукова. Оклюзійна

«

плетизмографія. Час повного і неповного кровообігу.Артеріальний пульс і його влас­тивості. Сфігмограма. Венний пульс. Флебо­грама. Наповнення серця, кров'ю із вен. Мікроциркудяція.

Разом з тиском крові, важливою характеристикою гемоди-

4

наміки є стан кровотоку, його швидкість. Оцінюється як лінійна швидкість, так і об'ємна. ОБ'ЄМНА швидкість - це кількість крові, що протікає через поперечний переріз судини за одиницю часу. ЛІНІЙНА швидкість - це шлях, який проходить \ частка крові в судині за одиницю часу. Об'ємну швидкість виз­начають із формули: Ц ^ V х 3 Звідси лінійна швидкість дорівнює 0, 3 - поперечний розріз судини

З V - лінійна швидкість Об'ємна швидкість у всіх частинах кров'яного русла однако­ва і дорівнює хвилинному об'єму крові (ХОК). Щоб судити про об'ємну швидкість (ОШ) в кров'яному руслі, роблять розрахунок ХОК за методом ФІКА або методом розведення по СТЮАРТУ-ГАМІЛЬ-ТОНУ. Метод ФІКА заключаєтьоя в тому, що він визначав ар-теріо-венозну різницю кисню 20 - 15 - 5 Це значить, що ар­теріальна кров віддала тканям 5 мл кисню. Але при цьому важли­во вірно взяти кров для аналізу. Артеріальна кров у всіх частинах русла має однакову кількість кисню. Тому можна брати в любій судині.

Венозну кров беруть а легеневої артерії, де кров повністю змішалась від верхньої та нижньої порожнистої вени. Потім виз­начають кількість кисню, що затрималась організмом за 1 хв. Це приблизно 250 мл. Складаємо пропорцію:

5 мл кисню віддається 100 мл крові 250 X X "5000 мл Тобто це величина хвилинного об'єму серця. МЕТОД СТЮАРТА-ГАШЛЬТОНА заснований на визначенні часу 1 середньої концентрації індикатора, який вводиться в кров (Т-1824- синька Еванса). Вводять певну кількість індикатора в кров і визначають зміну концентрації речовини в артеріальній крові, беручи її частими, порціями. Необхідно визначити середню концентрацію під час циркуляції індикатора і час, за який це відбувається. Де визначається а появою хвилі рециркуляції. Знаючи середню концентрацію, час циркуляції 1 кількість інди­катора що ввели визначають ОШ

І - кількість індикатора

/••/ І х 60 ' с - середня концентрація

О - ———г- і - час рециркуляції

/

С х і / 60- сек

/ . •

/ •• , ^{/ 11}

В різних частинах крбв'яного русла кровоток, забезпечуючий

/^ окремі органи,/не однаковий. В мл/хв на 100 гр тканини:

\л^л.у^. э,адо^А ьіс'

нирки / - 420 ; Тут є залежність від діаметру судин,

/ ; • і. ' '

печінка /- 150 'градієнта тиску, в'язкості, опору.Най-серце /^! - 85 більш постійна Оф в нирках, вона не селезінка: - 70 ^: змінюється! при коливаннях тиоку від

і

шлунок - 35 120 - 200 мм.рт.ст.

мозок - 65

Серед методів вимірювання кровотоку практикуються і такі, що основані на різних фізичних закономірностях. Відповідні прибори називаються флоуметрами.

1. Електромагнітна флоуметрія. Судини розташовуються між полюсами електричного магніту так, щоб силові лінії пересікали довгасту вісь судини. Коли кров проходить через електро­магнітне поле, виникає напруга, направлена перпендикулярно си­ловим лініям і кровотоку. В кожний момент часу воно про-порціонально витратам крові. При допомозі вживлених датчиків можна проводити тривалу реєстрацію пульсуючого кровотока в су­динах діаметром від 1 мм і вице.

2. Ультразвукова^ флоуметрія. Основана на вимірюванні часу проходження ультразвукових хвиль. Судину розміщують між двома половинами циліндричної трубки, з обох кінців якої на проти­лежних сторонах знаходяться кристали. Вони діють поперемінне як джерело і приймаючі ультразвукового сигналу, що проходить через судину по діагоналі. Час проходження сигналу в напрямку кровотоку меньший, ніж у зворотньому напрямку. По різниці вит­раченого часу і вираховують ОПІ кровотоку в судині.

3. Оклюзійна плетизмографія. Про ОШ кровотоку судять по

^/ /

тому, наскільки збільшується об'єм кінцівки при припиненні ве­нозного відтоку. Для цього кінцівку потрібно помістити в гер­метично закриту посудину (плетизмограф). Вище посудини на кінцівку накладають надувний манжет 1 створюють в ній тиск чуть більший діастолічного. При цьому венозний відтфк припи-

^; \

няється, а артеріальний не змінюється. Проводять реєстрацію

і^!і \

збільшеного об'єму кінцівки за деякий час. Знаючи площу 1 час, за який збільшується об'єм, визначають ОШ.

ЛІНІЙНА швидкість руху крові в різних частинах кров'яного русла різна. Вона залежить від ширини просвіту кров'яного

русла - чим вужче просвіт кров'яного русла, тим вище лінійна | »

швидкість (ЛШ).

В аорті ЛШ з силою серцевого скорочення може складати 0,5-0,7 м/с. Дальніші зміни цієї швидкості закономірно пов'язані з шириною просвіту русла. Поскільки ширина просвіту артерій (сумарна) у 2 рази більше аорти, ЛШ тут у 2 рази мень-. ша- 0,25 м/с ніж у аорті. Якщо прийняти, що ширина просвіту в і капілярах у 700 - 1000 разів більше, ніж в аорті, то у| відповідну кількість разів ЛШ кровотоку в капілярах повинна|

і

бути меньшою і складає 0,5 мм/с. Сумарний просвіт вен у 2 рази . більше ніж артерій і 4 рази більше ніж у аорти, тому ЛШ крово­току буде - 0,125 ум/с , І

• • ...4.

Динаміка зміни ЛШ кровотоку не залежить від кров'яного тиску (у венах тиск мінімальний, а швидкість виша ніж у вену-лах, капілярах). Під час серцевого цикду^-вяяа^, ЛШ зазнає ко­ливань в тих частинах кров'яного русла, де є ПТ - в аорті, ар­теріях, на початку артеріол.

Не однакова ЛШ для частинок крові, що знаходяться в різних частинах поперечника течії. Вона мінімальна біля стінок і

_______ _______' ^—-і '•-'——— " '- ""——' *^__________________ __ — -

максимальна в центрі через різний опір з врахуванням ламінар­ного руху уздовж осі. В області кінцевих розгалужень артерій і в артеріолах кровоток стає постійним.

Серед сучасних вимірювань ЛШ кровотоку значиться ТЕРМОЕ-

/' '• ^! ~~~~~І ЛЕКТРИЧНИЙ. Вія оснований на аміні теплопровідності тканин в

•————„- /1 '•

залежності від кровопостачання. Для цього використовують два термоелектричних елемента, що представляють собою біполярні електроди. Один із них при допомозі електричного струму (УВЧ) підігрівається до постійної температури, тропіки більшої, ніж температура навколишніх тканин. Про зміни кровотоку судять по різниці температур між нагрітим і ненагрітим елементами (тнмпература останнього такаж як і тканин). При збільшенні кровотоку ця різниця зменьшуєтьоя, так як тепло бистріше про­водиться від нагрітого елемента. Обидва елементи можна вмонту­вати в голчатий "термощуп", що дозволяє вимірювати шкіряний і м'язовий кровоток у людини.

ГІснує черезшкіряний (не потребує пошкодження шкіри) уль- ' ^тразвуковий метод вимірювання ЛШ в поверхневих судинах.

Ультразвукові хвилі посилають у діагональному напрямку од­ним кристалом, а відбиті хвилі вловлюють другим. У] відповідності з ефектом Допплера, частота відбитих хвиль вище, ніж випромінюваних передавачем, 1 навпаки. Різниця між ^\ вихідними і відбитими частотами пропорційна швидкості руху частинок крові.

В клінічній практиці про ЛШ кровотоку судять по часі кро­вообігу або кровотоку в певній частині судинної системи.

Час повного кровообігу - це час, за який частина крові (Індикатора) встигає пройти великий і малий круги. Він складає 23 - 25 о (27 серцевих циклів). Методи визначення індикаторні, по принципу розбавлення при допомозі краски або радіоактивного | ізотопа. І

Використання внутрішньооудинних катетерів дозволяє виміря-? ти час часткового кровообігу майже в любих відділах кров'яного.

русла. В-аирааїй клінічній практиці для визначення часу част­кового кругообігу вводять різні індикатори. Час кровообігу у малому колі можна визначити після внутрівенного введення ефіру (по часу появи запаху ефіру у видихуваному повітрі), по сахарину - відчуття солодкого у роті. Визначають магнезіальний

^^^—_ _ '———'——'•' "і-——'——

час при відчутті жару на кінці язика і розширенні судин на , шкірі обличчя. Лобеліновий час - виникає глубокий вдих після введення внутрівенне лобеліну (цитітону). Нормальні величини часу для латентного періоду реакцій:

рука - вухо - 8-12 о.; легені - вухо - 3-5 о.; рука - ле­гені - 5-7 о. Середній час циркуляції (по методу розбавлення) рука-вухо - 14-26 о.

Істинний час кругообігу по малому коді - 1/5 загального кругообігу (5 - б о). Мозковий кровоток оцінюють методом реог­рафії, по зміні електропровідності.

ПУЛЬС.

Артеріальний пульс - це коливання еластичних стінок кро­воносних судин, обумовлене діяльністю серця - систолічним підвищенням тиску крові в артеріях. Де найважливіший зовнішній, прояв серцевої діяльності, що дозволяє оцінювати наявність або^ відсутність серцевих скорочень і використовується в діаг­ностичних цілях. \

В лікарскій практиці пульс вивчається пальпаторним мето­дом, об'єктивна оцінка властивостей пульсу забезпечується за­писом артеріального пульсу - реєстрація сфігмограми. Кожна пульсова хвиля тим складніше, чим ближче артеріальна судина розташована біля серцй - найбільш окладна у аорти. Пульсова хвиля периферійних артерій характери-

зується:

а - анакрота (підіймання), обумовлена систолою лівого шлу­ночка;

о - катакрота (спадання), обумовлена діастолою;

д - дикротичне підіймання за рахунок зворотнього руху крові 1 удар її в кишенькові клапани аорти при їх змиканні. Пульсова хвиля, що виникла на початку аорти, поширюється потім по артеріальних судинах, їх еластичній стінці з певною швидкістю. В аорті вона складає 4-6 м/с, в променевій артерії - 8-12 м/с. В крупних венах з малою товши-

Ч»^.____________———-——————————————————————————————-———————————————————————————_____——————__ ———————————-———•——•—— '•————————————————————— •™ І————- "

ною стінки і великою еластичністю - 1-2 м/с. З віком швидкість поширення пульсової хвилі збільшується вЬв'язку із зміною еластичності і розтягу. Росте вона і при підвищенні кров'яного тиску. На швидкість впливає відношення товщини судинної стінки до радіуса судини. Міх швидкістю поширення пульсової хвилі і швидкістю кровотоку прямого зв'язку немає (швидкість кровотоку в декілька разів меньша). -Пуз&бові зсвиді можна проотожиз'и—в . &дгзо^ШіНіА-Д'рубЦІ, з авовноній~" неру^хомоют^ртдондю. Значення пульсових хвиль в забезпеченні безперервного кровотоку, а так­же в збереженні енергії, її економії 1 тим самим забезпечення

економної діяльності серця.

^^. „

/ Отже, на початку кров'яного русла (в аорті) пульс обумов­лений безпосередньо кров'ю, викинутою серцем, в артерії -відбитою хвилею еластичної стінки. Зникає пульс в артеріолах 1 прекапідярних сфінктерах.

ВЛАСТИВОСТІ ПУЛЬСА. Вони залежать від двох факторів - від роботи серця і тиску, що створює серце, а также від вдасти-_ воотей стінки кровоносної судини, її еластичності і розтягу-

вання.