Догляд за хворими Ковальова

Тема 2. Організація роботи терапевтичного відділення стаціонару

Санітарно-гігієнічний режим палати. Забезпечення нормальних умов перебуання хворих у палатах. Палати мають бути просторими, світлими. Для тяжкохворих иділяють окремі палати. Стіни фарбують олійною фарбою світлих тонів, підлогу : кривають лінолеумом. На одне ліжко має припадати 6,5—7,5 м2 площі палати, ви­ сота палати має бути не меншою ніж 3,5 м. Вікна мають бути великих розмірів, виходити на південь або південний схід, щоб якомога більше світла проникало в палату. Окрім загального освітлення мають бути індивідуальні світильники і чергове нічне освітлення. Вентиляція має бути припливно-витяжною, ліпше за допомогою кондиціонерів. Доповнюють вентиляцію шляхом провітрювання через фрамуги і хватирки. Ліжка хворих мають бути металеві або дерев’яні з гладенькою поверхнею,

.;ля тяжкохворих — функціональні ліжка. У палаті окрім ліжок має бути один за­ гальний стіл, шафа для лікарняного одягу, холодильник для зберігання продуктів,

. мивальник, тумбочки, табуретки.

По слід о в н ість д ій п ід час виконання санітарно-гігієнічного режиму

1.Постільну і натільну білизну перемінює сестра-господарка в денний час, у нічний — молодша або палатна медична сестра.

2.Перемінювати білизну 1 раз на 7—10 днів, тяжкохворим — за необхідності, після миття під душем або після часткової обробки шкіри.

3.Брудну білизну складають у клейончастий мішок, зберігають її до відправення у пральню в спеціально відведеному приміщенні в баках із кришками.

4.Сестра-господарка надягає фартух, гумові рукавички, маску, після цього проводить сортування брудної білизни, складає її в клейончастий мішок і відправпяє у пральню, що на території лікарні, на катанці.

5.У праіьні білизну дезінфікуюгь шляхом замочування в 1 % розчині хлорамі­ ну протягом 30 хв. Після цього перуть і кип’ятять.

6.Фартух, катанку дезінфікують 1 % розчином хлораміну — двічі протирають, а

г\ мові рукавички, клейончастий мішок занурюють на 30 хв в 1 % розчин хлораміну. 7. Після виписування хворого постільні речі (матрац, подушку, ковдру) здають > дезінфекційну камеру, там їх знезаражують парою температури 80 °С протягом

30 хв, а ліжко двічі протирають дезінфекційним розчином, після цього — зволоже­ ною у воді ганчіркою.

Дезінфекційний режим у відділенні передбачає систему заходів, спрямованих на знищення збудників хвороб та створення умов, що перешкоджають їх поширенню в навколишньому середовищі. Дезінфекція — це знищення у навколишньому сереповиші патогенних мікроорганізмів, а також гризунів та комах, що є їх переносни­ ками.

Види дезінфекції

Осередкова — проводиться в осередку інфекційного захворювання за наявності відомого джерела інфекції (хворого, мікробоносія або реконвалесцента). Може бути:

• поточною, шо її проводять постійно, доки в осередку запишається джерело інфекції. Її мета — запобігти поширенню збудника у довкіллі та по можливості зни ­ щити його відразу після виділення від джерела інфекції. Проводиться силами насепення (вдома) або медперсонаїу (в лікуваїьно-профілактичному закладі);

41

Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду... терапевтичного профілю

•остаточною, що її проводять в осередку після того, як із нього вибуває джере­ ло інфекції. Її мета — остаточно знищити збудника в осередку інфекції та якомога ретельніше знезаразити об’єкти, які могли бути інфіковані мікроорганізмами. Оста­ точна дезінфекція відповідно до заходів є більш поширеною. Проводиться силами медперсоналу, у тому числі й санітарної служби, або силами населення.

Профілактичну дезінфекцію проводять майже постійно, коли джерело інфекції невідоме, але є реальні умови для його появи у будь-який час. Її мета — запобігти виникненню та поширенню інфекційних захворювань і накопиченню збудників у навколишньому середовищі. Може бути:

•плановою, що її проводять постійно незалежно від епідемічної ситуації;

•за епідемічними показаннями, що її проводять за наявності загрози виникнен­ ня та поширення інфекційного захворювання.

Види дезінфекції: дезінфекція; дезінсекція; дератизація.

Дезінфекція — це знищення безпосередньо збудників на об’єктах довкілля. М е­ тоди (засоби) дезінфекції: фізичні, хімічні, комбіновані, змішані (застосування за­ ходів фізичного та хімічного методів).

Дезінсекція — це знищення комах, які є облігатними, факультативними та па­ сивними переносниками збудників. Методи (заходи) дезінсекції: фізичний (у тому числі механічний), хімічний та бактеріологічний.

Дератизація — це знищення гризунів, які є активними та пасивними перенос­

никами збудників інфекційних хвороб. Методи (заходи) дератизації: фізичний (у тому числі механічний), хімічний та біологічний.

Фізи чні методи дезінфекції:

•термічні: кип’ятіння, спалювання, обпалювання, прожарювання, висушуван­ ня, пастеризація, прасування тощо — використовують для знезараження предметів

догляду за хворими, посуду, натільної та постільної білизни;

• механічні: миття, застосування пилососа, вологе прибирання, прання, фільтра­ ція, протирання, провітрювання, вентиляція та кондиціювання — використовують

уприміщеннях відділення;

•променеві та хвильові', ультрафіолетове опромінювання, ультразвук — викорис­ товують для знезараження повітря у палатах, процедурних кабінетах.

Хімічні методи дезінфекції

Хімічні методи дезінфекції передбачають застосування різноманітних хімічних речовин (дезінфекційних речовин), найчастіше у вигляді розчинів (дезінфекційних розчинів) — використовують для знезараження приміщень, посуду, предметів до ­ гляду за хворими.

Основні групи хімічних дезінфекційних речовин: галогени хіорумісні (хлорамін Б,

сульфохлорантин, хлорантоїн, хлоргексидин та ін.); йодумісні препарати; спирти

(етанол, пропанол, метанол та ін.); ароматичні вуглеводні (фенол, лізол, крезол); окисники (калію перманганат, водню пероксид); кислоти (оцтова, цитринова, хлоридна та ін.); луги (натрію гідрокарбонат, їдке калі, їдкий натр); альдегіди (форм­ альдегід, формалін); барвники (брильянтовий зелений, метиленовий синій та ін.); солі важ ких металів (сулема, коларгол, колоїдне срібло тощо); детергенти та чет­ вертинні амонієві сполуки (ЧАС).

42

Тема 2. Організація роботи терапевтичного відділення стаціонару

Вимоги до дезінфекційних засобів:

•висока активність відносно різних груп збудників, мікробостатична та мікроиидна дія;

•відсутність токсичного впливу на людину, не спричинювати подразнень та _:ергійних реакцій;

• не псувати поверхні та об’єкти, які знезаражуються;

•не забарвлювати предмети, що обробляються;

•бути економічно вигідними та доступними;

•не мати вогненебезпечних властивостей;

•бути зручними у транспортуванні, зберіганні, приготуванні та застосуванні.

Методи контролю за якістю дезінфекції:

•візуальний (наявність бруду);

Найбільше значення мають хлорумісні сполуки (хлорамін). їхні антимікробні

.-.ластивості зумовлені діяльністю хлорнуватистої кислоти, що виділяється під час ■розчинення хлору або його сполук у воді.

Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду... терапевтичного профілю

46

Тема 2. Організація роботи терапевтичного відділення стаціонару

Контрольні питання

5.Методи дезінфекції, характеристика їх.

лення?

47

Тема 3. Розпитування хворого та його роль в оцінюванні загального стану пацієнта

боку, як причиною, так і наслідком основного захворювання, а з іншого — бути

..хладненням або супутнім захворюванням. У кожному разі всебічне розпитування

..^характерніші слова й вирази хворого.

Розпитування містить у собі такі етапи: паспортна частина; скарги хворого; роз­ дування шодо загального самопочуття; розпитування щодо стану інших органів і

. -:стем; розпитування щодо наявного захворювання (анамнез захворювання); розтування про життя до цього захворювання (анамнез життя).

Кожний етап розпитування проводять у певній послідовності за схемою історії ■ороби.

СХЕМА ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

Паспортна частина. Прізвище, ім’я, по батькові. Вік. Місце проживання. Місце боти (назва підприємства або установи). Посада. Дата прибуття в лікарню. Спосіб вибуття в лікарню.

Скарги хворого. Головні й другорядні скарги (перелічити і кожну деталізувати).

Розпитування щодо загального самопочуття. Загальна слабість. Стомлюваність, /двищ ення температури тіла. Свербіж шкіри. Висипання на шкірі. Пітливість. Змі-

маси тіла.

го його вираженість зменшується). Напади ядухи (час і обставини появи, повод- - ення хворого при цьому). Кашель (сухий, з мокротинням; постійний, періодичний; появи — уранці, увечері, уночі). Мокротиння (кількість за добу, характер, колір, пах, домішка крові, в яку пору доби виділяється більша кількість мокротиння, в

чому положенні хворого посилюється виділення мокротиння). Кровохаркання. Серцево-судинна система. Відчуття болю в ділянці серця або за грудниною (ха-

\:ктер, інтенсивність, іррадіація, періодичність, причина виникнення, тривалість,

..стота, чим припиняється і чим супроводжується). Задишка (під час фізичного ^вантаження, у стані спокою). Напади ядухи (час появи, чим припиняються, по-

.аження хворого при цьому). Серцебиття (постійне або нападоподібне, інтенсив-

.сгь, триватість, причини появи). Перебої у роботі серця (постійні чи періодичні, ■рнчини появи). Набряки (локалізація, у яку пору доби з’являються, як довго трилють, після чого зменшуються чи зникають).

Травна система. Стан апетиту. Спрага. Слинотеча, присмак у роті. Смакові від- ;.ття, запах із рота. Кровоточивість ясен. Болючі відчуття в язиці (періодичність, ричини). Дисфагічні явиша (порушення ковтання й проходження їжі по стравохоДиспептичні явиша (печія, відрижка, нудота, блювання, причини). Біль у жиоті (локалізація, характер, іррадіація, зв’язок з уживанням їжі), постійний, періо-

.пчний або нападоподібний, чим припиняється. Дефекація (частота, консистенція лііпорожнень, колір, з домішкою крові, слизу). Відходження члеників гельмінтів.

49