Рожко

Основи матеріалознавства

Надання різних відтінків штучним зубам по зонах досягається почерговим пакуванням мас різних кольорів.

Промислово штучні фарфорові зуби випускає петербурзький завод "Медполімер". Широкого використання набули фарфорові зуби німецьких фірм "Вівоперл-ПЕ" — фронтальні та "Вівопозіл-ПЕ — Ортотип" — бічні, які ство­ рені за методикою багатошарової техніки з "перлинним" ефектом.

Крім позитивних якостей штучних фарфорових зубів необхідно сказати про їх недоліки. До основних належать: недостатня міцність зубів у ділянках кріплення крампонів та отворів у діаторичних зубах. Крім того, виникають певні труднощі під час обробки штучних фарфорових зубів як зубним техніком, так і лікарем. Робота з фарфоровими зубами вимагає високої кваліфікації.

ШТУЧНІ ЗУБИ ІЗ ПЛАСТМАСИ

Технологія заводського виготовлення пластмасових зубів відрізняється значною простотою: зв'язок штучних зубів з базисом протеза під час полімери­ зації проходить по типу монолітного з'єднання унаслідок однорідності хімічної будови матеріалів. Пластмасові зуби можуть мати стійке забарвлення будь-яко­ го кольору і відтінку. У разі необхідності зубний технік може виготовити зуби із пластмаси в умовах зуботехнічної лабораторії.

Названі можливості пластмасових зубів у деяких випадках (інколи без до­ статніх підстав) скоротили використання фарфорових зубів в ортопедичній сто­ матології.

Слід звернути увагу, що незважаючи на відомі переваги пластмасові зуби мають і недоліки, головними з яких є високий ступінь стирання та недостатня твердість. Різка різниця у твердості пластмаси та емалі зуба призводить до швид­ кого стирання пластмаси зубів у протезах, які контактують зі справжніми зу­ бами. В останні роки проводяться роботи щодо випуску стійкіших до стирання пластмас для штучних зубів. Нині з цією метою застосовується пластмаса "Синма", яка являє собою зшитий акриловий співполімер, володіє підвищеною щільністю і твердістю. У промисловості штучні зуби із акрилової пластмаси можна одержати двома способами:

1.Формувальну масу (суміш полімера і мономера, барвника і замутнювача) вміщують у металеві прес-форми і полімеризують під тиском за температу­ ри 105 °С.

2.У металеві прес-форми вміщують порошок полімера, під тиском гідрав­ лічного преса і нагрівання проводять його розм'якшення та ущільнення, після чого охолоджують.

Кожним із способів можна одержати багатокольорові зуби з різними відтінками.

Штучні зуби повинні відповідати високим естетичним вимогам. З цією метою промисловість випускає їх різними за формою, розміром і кольором. Штучні зуби формуються у гарнітури. Форми, розміри і колір штучних зубів систематизовані у спеціальному альбомі. Найоптимальнішими за естетични-

140

ми показниками є штучні пластмасові зуби "Естедент", розроблені Харківсь­ ким заводом медичних пластмас і стоматологічних матеріалів. Нині випуска­ ють двокольорові зуби. Вони із акрилових пластмас, зшиті, містять флюоресцентні речовини, а також фторвмісний каучук для більш монолітного з'єднан­ ня з пластмасою базиса.

Всього випускається 31 фасоно-розмір передніх верхніх зубів, 7 — передніх нижніх і 6 — бічних зубів. Передні зуби випускаються 13 розцвіток. Для зруч­ ності добору зубів за розмірами додатково до альбому зубів випущений так зва­ ний деонтиметр всіх розмірів зубів, які випускаються. Він складається із 4 ела­ стичних мірних смужок, які легко згинаються за формою коміркової дуги на моделі. Довжина стрічки вказує номер групи передніх і бічних зубів. Крім того, нині розробляються трьохколірні зуби, які будуть ще краще імітувати колір справжніх зубів у ділянці шийки і різального краю.

Харківський завод медичних пластмас і стоматологічних матеріалів випу­ стив зуби « Естедент-Д», по типу тимчасових молочних зубів, призначених для виготовлення зубних протезів дітям віком 12-16 років.

МЕТАЛЕВІ ТА КОМБІНОВАНІ ШТУЧНІ ЗУБИ

Стандартні набори штучних зубів з нержавіючої сталі випускалися рані­ ше заводським шляхом. Випуск здійснювався окремо блоками для фронталь­ них та бічних зубів. Знаходили вони застосування там, де не було налагодже­ ного індивідуального лиття. Зуби виготовляли суцільнолитими або у вигляді каркасів стальних зубів для наступного облицювання їх пластмасою. Але у зв'яз­ ку із чисельними недоліками, серед яких — стандартність, низька техно­ логічність, великі втрати металу, такі зуби було знято з виробництва. За необ­ хідності зуби із благородних сплавів, литво коронок, штифтових зубів і вкла­ док виготовляє зубний технік у зуботехнічній лабораторії.

До стандартних штучних зубів належить фарфорова коронка за Логаном. Вона виготовлялася раніше фабричним шляхом і її особливістю є наявність каналу для закріплення штифта. Крім фарфорової стандартної коронки за Ло­ ганом раніше використовувалися коронки Девіса, Бонвіля та ін.

ФАРФОР ТА МЕТАЛОКЕРАМІКА

Головною умовою використання фарфору та металокераміки є їх висока естетичність. Застосування фарфору в стоматології налічує понад 200 років. Першими спробами було виготовлення знімних протезів з фарфоровими штуч­ ними зубами у разі повної відсутності зубів, а вже потім — окремих зубів та коронок. Недосконалість складу фарфорових мас та технології виготовлення протезів довгий час не дозволяла широко застосовувати їх на практиці. Як аль­ тернатива фарфоровим масам у 30-ті XX ст. роки було запропоновано акри­ лові пластмаси. Але проведені клінічні спостереження показали, що акрилові пластмаси мають багато недоліків: не забезпечують тривалого функціонально­ го та естетичного ефекту, швидко змінюють свій колір і стираються, негативно

141

Основи матеріалознавства

впливають на тканини протезного ложа та поля. Тому почали активніше про­ водити пошуки, спрямовані на вдосконалення фарфорових мас і технологій ви­ готовлення незнімних конструкцій зубних протезів. За хімічним складом сто­ матологічні фарфорові маси знаходяться між твердим фарфором та звичайним склом.

КЛАСИФІКАЦІЯ ФАРФОРОВИХ МАС

Стоматологічні фарфорові маси залежно від температури спікання поділяють на тугоплавкі (1300-1370 °С), середньоплавкі (870-1065 °С) і низькоплавкі. Склад тугоплавкого фарфору такий: 81 % польового шпату, 15 % квар­ цу, 4 % каоліну. Середньоплавкий фарфор складається з 61 % польового шпа­ ту, 29 % кварцу, 10 % різних домішок. До складу низькоплавкого фарфору вхо­ дить 60 % польового шпату, 12 % кварцу, 28 % домішок.

Тугоплавкий фарфор переважно використовується для виготовлення штучних зубів для знімних протезів промисловим шляхом. Середньоплавкий та низькоплавкий стоматологічний фарфор застосовується для виготовлення коронок, вкладок і мостоподібних протезів. Використання в ортопедичній сто­ матології низькоплавкого та середньоплавкого фарфору дозволило застосува­ ти для їх спікання печі з ніхромовими нагрівальними елементами. Спікання проводять згідно з режимом, який рекомендує завод - виробник стоматологіч­ ного фарфору. Для зменшення та запобігання утворенню газових nop запропо­ новано 4 способи спікання фарфору:

1)спікання фарфору у вакуумі;

2)спікання фарфору в дифузійному газі (гелій і водень);

3)спікання фарфору під тиском 10 атмосфер;

4)для досягнення підвищення прозорості фарфору у разі використання атмосферного тиску під час спікання використовується крупнозернистий ма­ теріал.

З4 запропонованих способів на практиці найбільшого застосування набу­ ло спікання фарфору у вакуумі. Вакуумне спікання надає стоматологічному фарфору прозорості і забарвлення. Специфічне забарвлення матеріалу можна регулювати добавкою замутнювача і речовин-фарбників. Якщо як замутнювач використовувати кристали окису алюмінію або цирконію, можна додатково збільшити щільність матеріалу.

Об'ємні зміни під час спікання. Під час спікання фарфору відбувається значна усадка фарфорових мас (20-40 %). Основна причина об'ємної усадки полягає у недостаньому ущільненні частин керамічної маси, між якими зали­ шаються порожнини. Іншими причинами об'ємних скорочень є втрата рідини, необхідної для приготування фарфорової маси, вигорання органічних добавок (декстрин, цукор, крохмал). Практичне значення має спрямування об'ємної усадки. Найбільша усадка фарфору іде в бік більшого тепла, в напрямку сили тяжіння і більшої маси. У першому і другому випадках — незначна, оскільки в сучасних печах гарантовано рівномірний розподіл тепла, а сила тяжіння неве-

142

лика, тому що використовують невелику кількість фарфору. Усадка в напрям­ ку великих мас значно вища. Маса в розплавленому стані та за наявності по­ верхневого натягу намагається набути форми краплі. У такому разі вона підтя­ гується від периферійних ділянок до центральних частин коронки, до більшої маси фарфору. Під час виготовлення фарфорової коронки керамічна маса, ско­ рочуючись, рухається від шийки зуба до центру коронки, піднімаючи платино­ ву матрицю, унаслідок чого може з'явитися щілина між коронкою і уступом моделі препарованого зуба.

Щільність фарфору. Основним показником щільності фарфору є щільність під час розтягування, стискання та згинання. Стоматологічний фар­ фор має високу щільність під час стискання (4600-8000 кг/см2). Основною характеристикою щільності стоматологічного фарфору прийнято вважати ве­ личину щільності під час згину. Щільність будь-якого фарфору залежить не тільки від його складу і технології виробництва, але й значною мірою від спо­ собу користування ним.

Поліпшує щільність застосування методу конденсації частин фарфору. Існує чотири способи конденсації: рифлений інструмент, електрохімічна вібра­ ція, конденсація пензликом, метод гравітації (безконденсації). Більшість до­ слідників вважають, що найкращого ущільнення фарфорової маси можна до­ сягти рифленим інструментом із застосуванням фільтрувального паперу для відсмоктування рідини. Для оптимального ущільнення матеріалу має значен­ ня добре просушування керамічної маси перед спіканням, а також наступне проведення спікання. Звичайний стоматологічний виріб проходить спікання 3-4 рази.

Велика кількість спікань зменшує щільність аж до утворення склоподіб­ ного матеріалу. Кожен із видів фарфору має оптимальну температуру спікан­ ня. Відхилення від тієї температури в бік зниження або підвищення призво­ дить до зменшення щільності фарфору. У першому випадку відбувається не­ повне сплавлення матеріалу, утворюється недостатня кількість склофази, у дру­ гому виникає збільшення склофази за рахунок кристалічної стадії. Після до­ сягнення температури спікання виріб повинен бути витриманий під вакуумом 1-2 хв. Продовження часу спікання дає помітне зниження щільності.

Спікання фарфору закінчують глазуруванням. Дослідження фарфору по­ казали, що глазурована поверхня надає велику щільність виробу.

Спечені вакуумним методом коронки добре шліфуються і поліруються. Водночас рекомендується уникати зішліфування глазурованої поверхні, оскільки у такому разі щільність знижується. В окремих випадках глазуровану поверхню зішліфовують для зменшення стирання зубів-антагоністів. Думки дослідників щодо впливу nop на щільність спеченого виробу не збігаються. Більшість із них вважають, що спікання у вакуумі знижує пористість і підви­ щує щільність фарфору.

Щільність фарфору залежить також від методу застосування вакууму на різних етапах спікання. Початок спікання повинен збігатися у часі з початком

143

Основи матеріалознавства

розрідження атмосфери у печі. Під час досягнення температури спікання ва­ куум повинен бути повний. Час спікання у вакуумі у разі досягнення необхід­ ної температури не повинен перевищувати 2 хв.

Металокераміка. Під металокерамікою розуміють техніку одержання суцільнолитих металевих каркасів, облицьованих фарфором. Уведення метало­ кераміки - це, безумовно, крок уперед у стоматології, оскільки надає мож­ ливість використовувати всі переваги таких матеріалів, як метал і фарфор, у єдиній конструкції. Для виготовлення металокерамічних протезів випускаються спеціальні сплави.

Сплави для металокерамічних зубних протезів. Нині у зуботехнічних лабораторіях широко використовують близько 150 різних сплавів для металокераміки. До них ставлять такі вимоги:

1.Температура розм'якшення сплаву повинна бути вищою, ніж темпера­ тура спікання фарфору.

2.Різниця коефіцієнтів термічного розширення сплаву і фарфору повинна бути мінімальною.

3.Наявність умов для зчеплення з фарфором.

4.Наявність задовільних властивостей щодо лиття.

5.Довговічність і стабільність якостей.

6.Корозійна стійкість.

7.Сумісність із тканинами ротової порожнини.

Наявні сплави для металокераміки поділяють на дві основні групи - бла­ городні і неблагородні. Сплави на основі благородних металів поділяють на золоті, золото-паладієві і срібно-паладієві. Сплави металів благородних груп мають кращі литтєві властивості і корозійну стійкість, однак щільністю посту­ паються сплавам неблагородних металів. Недоліком сплавів на основі золота є обмежена щільність.

Неблагородними сплавами для металокераміки є сплави на основі нікелю і сплави на основі кобальту. Вони характеризуються високими механічними властивостями. Однак температура плавлення цих сплавів на 500 °С вища, ніж сплавів наоснові золота. Для поліпшення литтевих властивостей таких сплавів у низку закордонних рецептур було включено берилій, він токсичний, що при­ зводило до токсико-алергійних реакцій. У результаті проведених досліджень була встановлена можливість застосування вітчизняних кобальто-хромових сплавів (КХС) для виготовлення металокерамічних протезів. Цей сплав про­ тягом багатьох років випускається заводом медичних полімерів ("Медполімер", Санкт-Петербург).

Фарфорові маси для металокераміки. Виготовлення металокерамічної конструкції зубного протеза — складний багатоетапний процес. Якість метало­ керамічних протезів визначається властивостями застосованих матеріалів. Ке­ рамічна маса повинна відповідати певній низці вимог, які умовно поділяють на 4 групи: фізичні, біологічні, технологічні та естетичні. До фізичних характери­ стик відносять щільність під час зсуву, стиснення і згинання; до біологічних —

144

нетоксичність, відсутність алергійних компонентів; до технологічних — відсутність включень, коефіцієнт литтєвого термічного розширення повинен відповідати такому на металевій основі.

Керамічна маса "Віта VMK 95". До комплекту маси входить стандарт­ ний (включає 41 % фарфору), лабораторний та великий набори. Маси "VMK 95" дають надійну передачу кольору. Випускається також набір непрозорого дентинного порошку, який включає 16 фарфорових порошків та додатковий набір з 15 фарфорових порошків. Добрі результати отримують у разі пошаро­ вої методики нанесення, а саме: непрозорий, дентинний та емалевий шари (мал. 13, див. кольорову вклейку).

Маса "Віта Інтерно" (12 кольорів) дозволяє індивідуалізувати особли­ вості природних зубів, створити ефект глибини. Хроматичний ефект у цих фар­ форових мас може бути посилений шляхом змішування з порошками дентиннихта прозорих мас. Маси «Інтерно» можна використовувати також для ство­ рення ефекту глибини у разі недостатньої товщини дентинного шару. Для ви­ значення кольору металокерамічних коронок використовують універсальну розцвітку "Vitapan" (мал. 14, див.кольорову вклейку).

Керамічна маса "Віта Акцент" включає набір тонкозернистих фарфорів (20 кольорів) з однорідним розподілом пігментів, які фарбують, що дозволяє зубному техніку точно імітувати природне забарвлення зубів на завершально­ му етапі виготовлення зубного протеза.

Маса "Карат" є матеріалом останнього покоління фірми "Дентсплай" (США). Використовуючи її, можна легко відтворювати колір природних зубів за допомогою розцвіток "Біодент" та "Віта".

Маса "Дуцерам-LFC" являє собою низькоплавку стоматологічну кера­ міку фірми "Дуцера" (Німеччина). За своїми хімічними властивостями, струк­ турою, оброблюваністю та експлуатаційними якостями вона найкраща від усіх стоматологічних керамік. Низькоплавкий фарфор LFC (Low-Fusing Ceramic) являє собою кристалічну структуру з частинками розміром від 5 до 15 мікрон. Його твердість складає 420 НУ(за Віккерсом). Оскільки низькоплавка кера­ міка виготовляється із звичайного матеріалу "Дуцерам", то ці два матеріали є сумісними, тому вони можуть використовуватися для двошарової технології підчас виготовлення металокерамічних зубних протезів.

У клініці ортопедичної стоматології широкого застосування набули ке­ рамічні маси фірми "Івоклар" (Ліхтенштейн). Маса «IPS-Класік» має у своєму складі такі компоненти:

1) порошок непрозорий (ґрунтова маса) для заповнення пустотілого кар­ каса проміжної частини мостоподібного протеза;

2)20 паст різних відтінків непрозорої та дентинної мас;

3)набір (5 варіантів кольорів) пастоподібної інтенсивно зафарбованої,

непрозорої (ґрунтової) маси; 4) набір (9 кольорів) пастоподібної, інтенсивно зафарбованої дентинної маси,

яка наноситься у разі необхідності перед другим спіканням дентинної маси;

145

Основи матеріалознавства

5)набір прозорих мас (4 кольори) для досягнення різних ефектів, а також створення різального краю (15 кольорів), що дає можливість імітації природ­ ної емалі зубів;

6)пастоподібна глазурова маса для надання облицюванню природного блиску.

Крім того, фірма «Івоклар» випускає додаткові матеріали, зокрема, для ізо­ ляції гіпсу — «Модельсепаратор», рідини для моделювання тощо.

Маса МК застосовується для облицювання металевих каркасів незнімних зубних протезів з кобальто-хромових сплавів і являє собою тонкомелені по­ рошки. Випускається у наборі з 11 кольорів ґрунтових та дентинних мас і 2 прозорих мас.

Перше спікання проводять за температури 1080 °С, друге і третє — за тем­ ператури 920 °С. Вироби з маси МК не подразнюють тканини слизової оболон­ ки ротової порожнини.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Де і коли почали виготовляти штучні зуби з фарфору?

2.Суть технологічних прийомів під час виготовлення фарфорових штучних зубів.

З.Які переваги та недоліки штучних фарфорових зубів?

4.Класифікація фарфорових мас.

5.Фізико-механічні властивості фарфору.

6.Що таке термін "металокераміка"?

7.Які сплави використовують для виготовлення металокерамічних протезів?

8.Маси для металокераміки. Вимоги. Представники.

9.Технологія виготовлення штучних зубів з акрилових пластмас.

10.Історія застосування металевих та комбінованих штучних зубів.

146

ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ

На етапах виготовлення ортопедичних конструкцій зубних протезів вини­ кає необхідність використання допоміжних матеріалів, з яких безпосередньо не виготовляють конструкцію зубного протеза, але вони необхідні для прове­ дення лабораторних та клінічних етапів.

Серед них матеріали для зняття відбитків, маси для виготовлення моде­ лей та формувальні маси, воскові композиції, абразивні матеріали, кислоти, шліфувальні та полірувальні матеріали, матеріали для фіксації незнімних кон­ струкцій зубних протезів. Необхідно зазначити, що такий поділ матеріалів на основні та допоміжні є певною мірою умовним, адже у багатьох випадках мате­ ріали, що входять до складу зубного протеза, є основними, а в інших викорис­ товуються на етапах виготовлення і вважаються допоміжними.

ТВЕРДІ ВІДБИТКОВІ МАТЕРІАЛИ

Гіпс. Це природний матеріал, що утворився шляхом випадання його в осад із розчинів, збагачених сульфатними солями, або шляхом вивітрювання гірських порід. Гіпс у природі зустрічається у вигляді мінералу — водяної або воднево-сірчанокислої солі кальцію CaS04«2H,0. Природний гіпс має крис­ талічну структуру. Кристали чистого гіпсу прозорі, безбарвні, але за наявності різноманітних домішок набувають жовтуватого, рожевого, бурого і навіть чор­ ного забарвлення. У чистому вигляді гіпс зустрічається рідко. Постійними до­ мішками є карбонати, кварц, пірит і глинисті речовини.

В ортопедичній стоматології застосовують зневоднений або напівводяний гіпс (CaS04)2« Н2 0. Для отримання напівводяного гіпсу природний, очищений від домішок гіпс піддається подрібненню у спеціальних подрібнювальних ус­ тановках — у гіпсових млинах до дрібного однорідного порошку. Потім под­ рібнений гіпс завантажують у гіпсові печі і спікають за температури 140- 190 °С протягом 10-12 год. Кращі гатунки гіпсу отримують за температури 170 ° С у разі спікання протягом 12 год. Залежно від температури спікання, тиску, часу можна отримати різноманітні гатунки гіпсу, що відрізняються тер­ мінами затвердіння і міцності.

120-180 °С

2(CaS04 -2H2 0)—^(CaSO4)2 -H2 0 + 3H20.

У будівництві для штукатурних робіт застосовується гіпс, відомий під на­ звою "алебастр".

Медичний гіпс — тоншого помолу. Для зуботехнічних потреб випускають гіпс двох гатунків: для відбитків і для моделей. Перший — порошок дрібного помолу, 96 % якого проходить через сито з 1600 отворами на 1 см2. Він часто

147

Основи матеріалознавства

буває зафарбованим у рожевий колір алізарином або харчовим жировим "Су­ даном Ж". Для поліпшення органолептичних якостей до нього додають 0,03 % м'ятної олії. У суміші з водою гіпс має здатність приєднувати воду, перетворюю­ чись знову в двоводневий та затвердіваючи. Затвердіння гіпсу настає не раніше ніж через 1,6 хв і закінчується не пізніше 5 хв. Гіпс для моделей має грубіший помол. Він цілком проходить через сито з 900 отворами на 1 см2. Час його криста­ лізації: початок не раніше 4-ї хвилини, закінчення не пізніше 6-ї хвилини. З найбільш тонкого помолу отримують мармуровий гіпс, який просівається через сито з 4900 отворами на 1 см2. Подрібнений на заводі гіпс упаковують у металеві бочки, які закриваються герметично, або міцні паперові мішки, щоб уникнути поглинання гіпсом вологи з повітря. Зберігати гіпс необхідно в сухому місці.

Гіпс в ортопедичній стоматології застосовується майже на всіх етапах ви­ готовлення протезів різноманітних конструкцій: для одержання відбитків (в останні роки для цих потреб застосовується набагато рідше), виготовлення моделей, масок лиця, паяння, у разі загіпсовки в оклюдатор (артикулятор) або в пресформу. Діапазон його застосування дуже широкий.

Відомо багато різновидів гіпсу, що випускається для потреб ортопедичної стоматології. Відповідно до вимог міжнародного стандарту (ISO) за ступенем твердості виділяють 5 класів гіпсу:

1)м'який, використовується для одержання відбитків (оклюзійних);

2)звичайний, використовується для накладання гіпсових пов'язок у за­ гальній хірургії (даний тип гіпсу в літературі іноді позначається терміном "ме­ дичний гіпс"), наприклад "Галіпластер" (фірма "Галеніка", Югославія), до скла­ ду якого входить а-напівгідрат сульфату кальцію;

3)твердий — використовується для виготовлення діагностичних і робо­ чих моделей щелеп у технології знімних зубних протезів, наприклад «Плас- топ-L» (фірма "ДжіСі", Японія), «Гіпсогал» (фірма "Галеніка", Югославія), до складу якого входить а-напівгідрат сульфату кальцію;

4)надтвердий, супергіпс, використовується для одержання розбірних мо­ делей щелеп, наприклад, «Фуджирок-ЕР» (фірма "ДжіСі", Японія), «Галіграніт» (фірма "Галеніка", Югославія), до складу якого входить а-напівгідрат сульфату кальцію;

5)особливо твердий супергіпс із домішками синтетичних компонентів. Даний вид гіпсу має підвищену поверхневу міцність. Для замішування потрібна висока точність співвідношення порошку і води. Так, наприклад «Дураліт-S», матеріал на основі синтетичного а-напівгідрату сульфату каль­ цію, характеризується дуже низьким розширенням під час затвердіння, що за­ безпечує одержання точних робочих моделей.

Хороша текучість забезпечує хорошу здатність заповнення форми, а та­ кож високий опір на стискання та твердість. Співвідношення порошку і води під час замішування дорівнює 100:19—21. Час затвердіння складає 7-10 хв; роз­ ширення після затвердіння < ОД 2%; міцність настискання > 50 Н/мм2; твердість за Бринелем > 15 МПа.

148

Надтверді гіпси (а-напівгідрати) — «Супергіпс» (Росія), «Бегодур», «Бегостоун», «Херастоун-М», «Вел-Мікс Стоун і Супра Стоун» (Німеччина): час затвердіння 8-10 хв, розширення під час затвердіння не перевищує 0,07-0,09%, міцність під час стискування через 1 год після затвердіння складає ЗО Н/мм2, через 1 добу — 35-60 Н/мм2.

Названі матеріали застосовують для виготовлення розбірних, комбінова­ них із звичайним гіпсом моделей щелеп. Співвідношення порошку і води під час замішування складає 100 г на 22-24 мл води.

Синтетичні особливо тверді гіпси, наприклад, «Херарок», «Молдасінт» (Німеччина), характеризуються коефіцієнтом розширення, що приблизно до­ рівнює 0,1 % через 2 год після замішування, а опір стискування досягає рівня 48 Н/мм2. Порошки супертвердих гіпсів суворо дозуються з водою і замішу­ ються у вакуумних змішувачах.

Гіпс стає пластичним у разі замішування з водою у пропорції 1:2. Замішу­ ють його в гумовій колбі. Швидкість затвердіння гіпсу залежить від цілої низки чинників: температури — підвищення її до 30-37 % призводить до скорочення терміну затвердіння гіпсу (вища температура не впливає на швидкість затверді­ ння), ступінь помолу також має значення. Чим вища тонкість помолу гіпсу, тим більша поверхня дотику, що призводить до прискорення процесу затвердіння. Чим інтенсивніше перемішування, тим повніший контакт між гіпсом і водою і, відповідно, тим швидше перебігає процес затвердіння. Швидкість затвердіння залежить від кількості взятої води. Крім того, процес затвердіння гіпсу можна прискорити (застосування каталізаторів) або сповільнити (застосування інгібіторів). Найефективніші такі каталізатори: сульфат калію, сульфат натрію, хлористий натрій,хлористий калій, алюмо-калієві галуни, цитрат калію. Найча­ стіше як каталізатор застосовують 3 % розчин кухонної солі. Застосовуючи ка­ талізатори, необхідно пам'ятати, що міцність гіпсу знижується, тому їх не варто використовувати під час виготовлення моделей, загіпсовки в кювети. У разі відлиття комбінованих моделей, музейних експонатів, навпаки, потрібна велика міцність гіпсу. Цього досягають додаванням інгібіторів, до яких належать: клей столярний, 2-3 % розчин бури, 5-6 % розчин цукру, 5 % розчин етилового спир­ ту. Речовини, що змінюють швидкість кристалізації, можна вносити як у воду, яка застосовується для замішування, так і в гіпс. Механізм дії їх повністю не ви­ яснений. Водночас із багатьма позитивними властивостями гіпсу як відбиткового матеріалу (добра пластичність, точний відбиток протезного ложа, відсутність усадки, нешкідливість, доступність та дешевизна) він має і низку недоліків. Гіпс важко виводиться із ротової порожнини, оскільки він крихкий і розпадається. У такому разі дрібні частинки, що заповнюють простори між зубами, губляться. Цей недолік гіпсу особливо проявляється у тому разі, коли спостерігаються ди­ вергенція і конвергенція зубів, їх нахил у язиковий або щічний бік, а також за наявності пародонтиту, коли збільшуються клінічні коронки зубів. Гіпс немож­ ливо використовувати для одержання відбитка під час виготовлення вкладок. До недоліків належиться тривалий час затвердіння, труднощі відокремлення

149

Основи матеріалознавства

моделі від відбитка, що потребує певного досвіду і навику, неможливість повтор­ ного використання. Однак не слід забувати, що гіпс дуже дешевий матеріал і в умовах масового протезування його ще довгий час будуть застосовувати.

Для замішування особливо твердих синтетичних гіпсів фірма "Хереус Кульцер" (Німеччина) рекомендує використовувати спеціальну рідину — Гіпс- Бріллант-ліквід. Завдяки застосуванню цієї рідини відбувається рівномірний розподіл порошку в рідині і затвердіння гіпсу. Одержана гіпсова модель відрізняється високою гомогенною міцністю, пружністю і точністю відображен­ ня оригіналу.

Схильність до утворення nop на поверхнях гіпсу під час контакту з водою у разі застосування цієї рідини зведена до мінімуму. Рідина постачається у флаконах об'ємом 1 л у вигляді концентрату і розбавляється 19 л дистильова­ ної води, що складає загальний об'єм 20 л.

Голландська фірма "Евро-Дентал" випускає електронний гіпсовий змішу­ вач, що працює в автоматичному режимі. Резервуар для гіпсу містить 25-30 кг. Перемішування відбувається у вакуумі, є можливість вибору часу. Після пере­ мішування середина приладу автоматично очищується. За необхідності воду можна підігрівати.

Змішувальні прилади входять до стандартного забезпечення навіть неве­ личких лабораторій. Фірма "Бего" (Німеччина) розробила вакуумний змішу­ вач "Моттава-СЛ". Він за допомогою сильного мотора забезпечує інтенсивне перемішування і видає до 98 % змішаної маси. У приладі використано 2 мото­ ри: один служить для приводу змішувального пристрою, який виготовлений із твердої гуми і дозволяє легко проводити очистку. Після завершення процеду­ ри змішування магнітний вентиль автоматично відключає вакуумний насос.

Фірма "Хереус Кульцер" (Німеччина) випускає вакуумний прилад CL- VMR-W для замішування формувальної маси і гіпсу, що дозволяє одер­ жати матеріал, вільний від повітряних бульбашок. Після встановлення часу змішування (максимально - 90 с) процес відбувається автоматично. Форми заповнюються гіпсом на вібростоликах («Вібромістер», «Вібробой», «Вібробебі», кВ-16, кВ-36, кВ-56, усі - виробництва Німеччини). Це виключає появу nop і раковин у моделі.

До твердих відбиткових матеріалів належать також цинкоксидевгенолові пасти, серед яких найбільше поширення має "Репін" (Чехія), що складається із 2 алюмінієвих туб з білою (основна) і жовтою (каталізаторна) пастами. До складу каталізаторної пасти входять:

-гвоздична олія (евгенол) - 15 %;

— каніфоль і піхтова олія — 65 %;

-наповнювач (тальк або біла глина) - 16 %;

— каталізатор (прискорювач) (хлористий магній) — 4 %.

Обидві пасти змішуються у рівному співвідношенні. Реакція преципітації, що відбувається між евгенолом і оксидом цинку, призводить до затвердіння

150

матеріалу (евгенолату цинку), яке прискорюється у разі інтенсивного замішу­ вання, додавання вологи і підвищення температури.

Матеріал призначений для одержання функціональних відбитків, особли­ во із беззубих щелеп. Він надає чіткий детальний відбиток слизової оболонки, добре прилипає до індивідуальної ложки, достатньо легко відокремлюється від моделі.

Евгенолова маса "Неогенат" (фірма "Септодонт", Франція) включає білу пасту на основі окису цинку і червону пасту на основі евгенолу (15 %). Викори­ стовується для отримання функціональних відбитків із беззубих щелеп, пере­ базування протезів, фіксації воскових базисів під час визначення центрально­ го співвідношення щелеп. Для приготування матеріалу з кожного тюбика ви­ давлюється приблизно по 10 см пасти на скляну пластинку або блок міцного крейдяного паперу. За допомогою жорсткого широкого шпателя обидві пасти протягом ЗО с ретельно змішують до одержання гомогенної маси рожевого ко­ льору. Остання наноситься на індивідуальну ложку, яку вводять у ротову по­ рожнину, притискають до щелепи та утримують близько 1 хв, після чого пацієнт робить необхідні функціональні рухи губами, щоками, язиком, дном ротової порожнини, м'яким піднебінням.

Відбиток виводять через 2,5-3 хв після уведення ложки. Якщо відбиток має дефекти, то у їх ділянках і по периферії видаляють шар маси глибиною 1 мм. Це місце заповнюють свіжоприготовленою масою пасти, і ложку знову вводять у ротову порожнину. Матеріал не піддається усадці, тому одержання моделі може бути відкладено в часі.

"Вікопрес" — цинкоксидевгенолова паста фірми "Галеніка" (Югославія) для отримання функціональних відбитків. Завдяки своїм водопоглинальним властивостям вонаадсорбує воду з поверхні тканин ротової порожнини під час зняття відбитка і забезпечує точність останнього.

До пасти додаються доповнювальні компоненти:

—„Віко-1" — антисептичний крем для шкіри, призначений для захисту губ пацієнта і рук стоматолога;

—„Віко-2" — рідина для видалення пасти із інструментарію і моделей.

У різний час застосовувалися цинкоксидевгенолові матеріали „Церо Плюс", „Лураліт" (Німеччина), „Кавекс" (Голландія), „Дендіа" (Австрія), цинкоксидгваяколова паста „Дентол" (Україна).

Однак попри всі свої можливості цинкоксидевгенолові пасти у разі виве­ дення із ротової порожнини можуть деформуватися або кришитися. Тому їх ви­ тісняють еластичні відбиткові матеріали, а пасти знаходять основне застосуван­ ня як тимчасовий матеріал для фіксування незнімних зубних протезів.

151

Основи матеріалознавства

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І.Яка роль допоміжних матеріалів у клініці ортопедичної стоматології?

2.Класифікація допоміжних матеріалів.

3.Назвіть твердокристалічні відбиткові матеріали.

4.Гіпс. Методи одержання. Модифікації.

5.Яке застосування гіпсу та правила роботи з ним? 6.Які правила зберігання гіпсу?

7. Назвіть представників цинкевгенолових відбиткових мас, їх властивості та застосування.

152

ЕЛАСТИЧНІ ВІДБИТКОВІ МАТЕРІАЛИ

Дана група включає: альгінатні, силіконові (полісилоксани), полісульфідні (тіоколові), поліефірні маси. Останні три підгрупи поєднуються поняттям "син­ тетичні еластомери".

Альгінатні маси. Широке впровадження альгінатних відбиткових мас поча­ лося на початку 40-х років минулого століття. Цей матеріал завоював постійне місце в стоматологічній практиці і сприяв значному скороченню засто­ сування гіпсу. Винятково багатий різновид альгінатних матеріалів, які застосо­ вуються у клінічній стоматології, свідчить про велике їх практичне значення.

Альгінатні відбиткові матеріали являють собою наповнені структуровані системи альгінату натрію, який є тут зшив-агентом. До складу альгінатної ком­ позиції звичайно входять такі основні компоненти: альгінат одновалентного катіону, зшив-агент, регулятор швидкості структурування, наповнювачі, інди­ катори і речовини, що коригують смак і колір. Альгінат натрію (основний ком­ понент) являє собою натрієву сіль альгінової кислоти. Відбиткові матеріали на основі альгінатів випускали трьох видів, або груп.

Перша група являла собою комплект, що складався із в'язкого (5 % воднево­ го розчину) альгінату натрію і багатокомпонентного порошку. Друга група аль­ гінатних матеріалів випускалась у вигляді пасти і порошку, у разі змішування яких утворювався відбитковий компаунд, що затвердівав за кімнатної темпера­ тури. Третя група — найпоширеніші і найточніші альгінатні матеріали, які ви­ пускаються у вигляді багатокомпонентного порошку, до якого додається вода.

До позитиву альгінатних матеріалів необхідно віднести високу елас­ тичність, добре відтворення рельєфу м'яких і твердих тканин ротової порож­ нини, простоту застосування. Основними недоліками цих матеріалів є відсутність прилипання до відбитков их ложок і певна усадка в результаті втрати води. Використовуючи альгінатні матеріали, необхідно особливо точно дотри­ муватись інструкцій заводу-виробника.

У клініках України до недавнього часу широко застосовували альгінатний матеріал "Стомальгін" (Україна). У разі замішування його з водою утворюється однорідна паста. Відбитки з нього мають достатню пластичність і еластичність, під час наповнення гіпсом майже не деформуються. Стомальгін відрізняється високими еластичними і пружнісними властивостями: залишкова деформація його у разі стискування складає 2,5 %, пружність на розрив — 0,15 Н/мм2.

Відбиток із матеріалу „Стомальгін" використовують для отримання гіпсо­ вих моделей. Відразу після виведення із ротової порожнини обов'язковим є про­ мивання його водою і дезінфекція. Отримання моделі необхідно проводити рідким гіпсом, без створення значного тиску на відбиток. Відокремлення гіпсо­ вої моделі від еластичного відбитка може проводитися без застосування будьяких інструментів: він знімається із моделі шляхом відтягування країв пальця­ ми. В остані роки випускався «Стомальгін-02», у якому за рахунок уведення до складу триетаноламіну поліпшена гомогенність і підвищена еластичність мате-

153

Основи матеріалознавства

ріалу. Альгінатна маса „Іпен" (Чехія) виготовляється шляхом замішування 10 г зеленого дрібнодисперсного порошку із водою кімнатної температури (20 мл) протягом 30-45 с. Час затвердіння складає 2,5 хв, інтервал робочого часу — 3 хв.

„Еластік Плюс" — обновлена альгінатна гідроколоїдна відбиткова маса на основі альгінату натрію, випускається фірмою „Споф-Дентал" (Чехія). Гіпсові моделі, одержані за відбитками „Еластік Плюс", мають гладеньку, тверду повер­ хню, що не стирається, із точним рельєфом тканин протезного ложа. Даний ма­ теріал використовується як для зняття попередніх відбитків із беззубих щелеп (для виготовлення індивідуальних відбиткових ложок), так і в разі часткової втра­ ти зубів (для одержання робочої моделі і допоміжної гіпсової моделі).

"Віколоїд" — монофазний відбитковий матеріал фірми "Воко" (Німеччи­ на), який дозволяє одержати відбитки високої точності у разі протезування коронками, мостоподібними протезами і вкладками. Матеріал у порошкоподіб­ ному вигляді, з приємним запахом і смаком, розфасований у пакети. Після за­ мішування з водою він дозволяє протягом 3 хв („Воколоїд-3") або 4 хв („Воколоїд-4") проводити всі необхідні маніпуляції щодо оформлення відбитка. Повне затвердіння настає за 5 хв.

"Альгіногол" — швидкотвердіючий, безпороховий, щосамодезінфікується, альгінату вакуумній упаковці, випускається фірмою "Галеніка" (Югославія).

"Альгінмакс" — альгінат із хромовим фазовим індикатором, не містить цинку і кадмію. За умови дотримання усіх правил має великий термін збері­ гання. Приготування матеріалу й одержання відбитка типові для альгінатних відбиткових матеріалів.

"Кромальгін" — альгінатами відбитковий матеріал фірми "Медстар" (Ве­ ликобританія) із триколірним індикатором фази (альгінат класу "А"). Може бути використаний для одержання відбитків у разі протезування суцільнолитими і штампованими коронками, дуговими (бюгельними) і повними знімни­ ми протезами. Порошок світлого кольору, із приємним ванільним ароматом. Техніка застосування матеріалу - традиційна для всіх альгінатів, але супровод­ жується кольоровими перетвореннями. Час замішування складає ЗО с. Паста має фіолетовий відтінок. До введення у ротову порожнину лікар має запас 1,5 хв, поки маса не стане рожевою. Повний період з моменту закінчення замішування до готовності відбитка дорівнює 1 хв. Колір відбиткової маси стає білим.

Матеріал характеризується:

—можливістю зорового (візуального) контролю робочого часу;

—відсутністю пилу;

—можливістю регулювати консистенцію замішування;

—високою еластичністю і міцністю на розрив (1,20 МПа);

—високою точністю відтворення деталей (50 мікрон);

—можливістю збереження розмірів відбитка протягом декількох годин у герметичній упаковці;

—оптимальною сумісністю з гіпсами, тобто утворенням твердих гладень­ ких поверхонь моделей щелеп;

154

— відсутністю свинцю і консервантів.

"Альгідур" — альгінатний відбитковий матеріал фірми "Дорідент" (Авст­ рія), випускається з нормальним, швидким і надшвидким затвердінням. Аль­ гінат поставляється у комплекті з рідким альгінатним стабілізатором, який ро­ бить одержані моделі більш легкими і дозволяє виключити утворення на них повітряних пухирців.

"Супер Пейст" — альгінатний відбитковий матеріал виробництва фірми "Босворт" (США), який змінює колір протягом часу від змішування до затвер­ діння. Випускається у двох тубах у вигляді пасти.

"Фрейз" (Польща) — поліхроматична альгінатна маса, являє собою фіо­ летовий порошок, що замішується у співвідношенні 9 г на 17 мл води. Через ЗО с замішування колір пасти змінюється на рожевий. У цей момент відбиткову ложку заповнюють пастою. Зміна кольору на білий є сигналом для уведен­ ня ложки з масою у ротову порожнину. Час затвердіння матеріалу за темпера­ тури 23°С дорівнює 2,5 хв.

"Кромопан" і "Кромопан-2000" (Італія) — маси, які мають кольорову індикацію фаз (фіолетового, рожевого, білого кольору). Співвідношення під час замішування складає 9 г на 20 мл. Помітних змін відбитка не відбувається, за твердженням виробника, протягом 48 год після його одержання. Це зумов­ лено введенням у масу інтегрованого стабілізатора. Аналогічною є італійська маса „Оралгін".

Крім названих вище відомі й інші європейські матеріали:

—польські маси "Ортопринт" із протиблювотною добавкою;

—німецькі маси "Пдрогум" з гумоподібним ефектом, а також "Алгіноп-

ласт", "Ксанталгін", "Дупальфлекс", "Триколоральгін", "Пальга-флекс"

(остання маса твердіє повільно — 3 хв 45 с); "Пластальгін" (Франція) випускається у двох варіантах — швидкого і нор­

мального затвердіння.

Замериканських матеріалів на українському ринку поширений "Супергель Меджік" (хроматичний альгінатний відбитковий матеріал з колірною інди­ кацією фаз структурування від рожевого до білого і без утворення пороху);

"Блюпрінт Кремікс" і "Блюпрінт Плас Ентбек" (фірма "Дентсплай"), "Алгінмакс" (фірма "Меджор"), "Джелтрейт", "Джелтрейт Плюс", "Кос Елджинейт". Матеріал „Джелтрейт" випускається трьох консистенцій: нормальної, щільної і швидкотвердіючої. „Джелтрейт" нормальної і щільної консистенції застосовується у разі високого склепіння піднебіння та в ортодонтії, швидкотвердіючої — для одержання відбитків за умови підвищеного блювотного ре­ флексу.

Характеристиками нормального і щільного „Джелтрейта" є: час за­ твердіння — 2,5 хв, залишкова деформація - 2,1 %, відносний стиск — 13,3 %, плинність - 1,86 %, для швидкотвердіючого „Джелтрейта" відповідно 1,75 хв, 1,7 %, 13,9 %, 1,67 %.

У клініці застосовується "Арома Файн" фірми "ДжіСі" (Японія) нормаль155

Основи матеріалознавства

ного (має рожевий колір) і швидкого твердіння (зеленого кольору). Час його замішування складає ЗО (45) с, час оформлення відбитка у ротовій порожнині

— 1,25 (2,25) хв, час затвердіння — 1,75 (3,17) хв. В'язкість матеріалу складає 36 (38) мм.

Силіконові маси. Нині у стоматологічній практиці все ширше використо­ вують відбиткові матеріали на основі кремнійорганічних полімерів — силіко­ нових каучуків. Стоматологічна промисловість на сьогодні може освоїти випуск силіконових відбиткових матеріалів, що могли б відповідати усім вимогам теорії та практики ортопедичної стоматології. Силіконові матеріали випускають ком­ плектом у вигляді паст і рідинних каталізаторів, під час змішування яких за зви­ чайних умов протягом декількох хвилин відбувається вулканізація й утворюється еластичний продукт, що не втрачає своїх властивостей тривалий час. Є варіанти змішування двох паст. Серед них широко застосовується відбитковий матеріал на основі вінілполісилоксану «ЗМ Express» (мал.15, див. кольорові вклейки).

В Україні широковідомі відбиткові матеріали „Сіеласт-69"; „Сіеласт-03"; „Сіеласт-05"; „Сіеласт-27" (Україна). Остання його модифікація розроблена в НДІ синтетичних каучуків (Санкт-Петербург). Там же створено матеріал на основі наповненого вінілсиліконового каучуку, який твердіє без виділення по­ бічних продуктів, — „Вігален-30" і коригувальний матеріал „Вігален-35". У Санкт-Петербурзі розроблено також відбиткову масу „Силіт", у Москві — „Євросил".

"Вігален-30" — високов'язкий відбитковий матеріал для одержання под­ війних відбитків. Застосовується з матеріалом середньої в'язкості „Вігален-35" у разі протезування частковими і повними знімними пластинковими зубними протезами, а також суцільнолитими, металокерамічними, металопластмасовими мостоподібними протезами і одиночними коронками, вкладками, дуговими (бюгельними), шинувальними суцільнолитими протезами, для виготовлення оргодонтичних апаратів.

Крім того, матеріал дозволяє проводити перебазування знімних протезів лабораторним методом. Для замішування матеріалу беруть рівні співвідношен­ ня основної і каталізаторної пасти. Замішування продовжується протягом ЗО с до одержання однорідної гомогенної маси. Час затвердіння у ротовій порож­ нині становить 4-5 хв.

Низька щільність матеріалу знижує його витрату на відбиток, за яким мож­ на одержати кілька моделей щелеп високої точності. Перед одержанням мо­ делі бажано помістити відбиток у мильний розчин на 3-5 хв, а потім промити проточною водою. Цей безусадковий матеріал дає можливість тривало зберіга­ ти відбиток (до 2-4 тиж).

"Вігален-35" — силіконовий коригувальний матеріал середньої в'язкості для одержання подвійних відбитків у разі часткової втрати зубів, захворювань пародонта з великою рухомістю зубів, протезування мостоподібними протеза­ ми будь-якого типу.

Матеріал можна використовувати не тільки з вітчизняними відбитковими

156

масами „Вігален-30" і „Сіеласт-21", але й з імпортними аналогами, що тверді­ ють унаслідок реакції поліприєднання і мають мінімальну усадку. Для одер­ жання відбитка змішують протягом ЗО с рівні об'єми основної і каталізаторної паст до одержання гомогенної однорідної суміші, що має мінімальний робочий час 5-6,5 хв. Використовуючи індивідуальну ложку, можна одержати точний функціональний відбиток. Час затвердіння матеріалу в ротовій порожнині до­ рівнює 4-5 хв.

У разі одержання коригувального відбитка перемішану однорідну масу наносять на заздалегідь висушену потоком сухого повітря поверхню основно­ го відбитка і знову вводять його в ротову порожнину. Матеріал не рекомен­ дується поєднувати із силоксановими масами поліконденсаційного типу, полісульфідними відбитковими матеріалами.

"Євросил" — двокомпонентний відбитковий матеріал, що містить пасти високої, середньої і низької в'язкості, являє собою вінілсилоксановий каучук, призначений для одержання точних відбитків зубних рядів, у тому числі под­ війних.

Матеріал має такі технічні характеристики: робочий час від початку змішу­ вання дорівнює 5,5-7,5 хв, час затвердіння у ротовій порожнині становить 4- 5 хв, деформація стиску 2-15 %. Лінійна усадка матеріалу за 24 год складає 90,2 %. Замішування матеріалу для відбитка (у рівній пропорції паст) прово­ диться шпателем або пальцями протягом ЗО с до одержання однорідного ко­ льорового тону.

З компонентів фірми "Роун-Пуленк" (Франція) у нас в Україні з 1997 р. виробляється відбитковий стоматологічний матеріал високої в'язкості "Силь- бопласт-В" і низької в'язкості "Сильбопласт-Н", що являє собою двокомпо­ нентний (основна і каталізаторна пасти) силіконовий еластомір, який твердіє за кімнатної температури в результаті реакції поліприєднання.

Матеріал "Сильбопласт-В" призначений для одержання основного відбит­ ка, що у поєднанні з матеріалом низької в'язкості „Сильбопласт-Н" дозволяє одержувати подвійні відбитки. Використовується у разі протезування суціль­ нолитими, металокерамічними, металопластмасовими мостоподібними проте­ зами, частковими і повними знімними пластинковими і дуговими (бюгельни­ ми) протезами, для виготовлення ортодонтичних апаратів.

"Сильбопласт-Н" — матеріал низької в'язкості для одержання подвійних відбитків, застосовується також для функціональних відбитків за повної відсут­ ності зубів. Засіб застосування матеріалів достатньо простий: за допомогою мірних ложок однакові кількості основної і каталізаторної паст старанно пере­ мішують протягом ЗО с, а потім роблять відбиток. Робочий час становить 5- 6 хв, затвердіння у ротовій порожнині триває 3-4 хв. Перед одержанням гіпсо­ вої моделі відбиток бажано помістити на 3-5 хв у мильний розчин, а потім про­ мити проточною водою. Перед заповненням гіпсом відбиток необхідно вису­ шити повітрям.

Одним із кращих представників силіконових відбиткових матеріалів є

157

Основи матеріалознавства

японський "Екзафлекс", що містить 2 основні пасти (жовтого і блакитного кольорів). Змішування їх закінчується за появи однорідного зеленого забарв­ лення матеріалу. Є також дві пасти для отримання коригувального шару, ще 2 пасти — для одержання функціональних відбитків. Крім того, у комплект вклю­ чений клей-адгезив, сповільнювач, шпателі, шприц. Та ж маса, розфасована у подвійних картриджах для використання у пістолеті-дозаторі з наконечника­ ми, що змішують, називається „Екзамікс".

Відомі також набори силіконових паст „Кольтекс"/"Кольтофлекс" (Швей­ царія) багатоцільового призначення, „Дентафлекс" (Чехія), „Кнетон"/"Сітран" і „Цафо-Гевезил" (Німеччина), „Конденсил" і „Перфексил" (Франція), „Сильбон" (Італія).

Фірма "Галеніка" (Югославія) випускає групу конденсаційних силіконо­ вих матеріалів "Галесил":

—"Галесил-П КІТ" — високої в'язкості;

—Галесил-Х" зелений — середньої в'язкості;

—Галесил-Л" блакитний — низької в'язкості;

—"Галесил" активатор-паста — універсальний каталізатор для поліконденсаційних силіконових матеріалів.

"Акуфлекс" і "Акумікс" не мають смаку і запаху, їх постачає фірма "Джі Сі/Америка" (США). Вони володіють високою точністю і стабільністю у розчинах для холодної стерилізації, мають різну ступінь в'язкості залежно від призначення.

Гідрофільна структура матеріалу "Аквасил" фірми "Дентсплай" (США) містить у собі поперечнозшиту полімерну мережу зі включеною поверхневоактивною речовиною. Полімерна мережа забезпечує високу міцність на роз­ рив, а включена поверхнево-активна речовина робить змочувальні властивості такими, як у поліефірів.

"Репросил-NP — силіконовий відбитковий матеріал хімічного твердіння (фірма "Дентсплай", США) для одержання подвійних відбитків. Матеріал скла­ дається з двох окремих компонентів різної консистенції. Маса володіє доброю еластичністю і не утруднює її вивільнення з-під внутрішньої частини зуба. Слу­ жить для облямівки індивідуальних ложок, одержання попереднього відбитка у подвійному відбитку, а також реєстрації центрального співвідношення щелеп.

Маса низької в'язкості за рахунок своєї гідрофільності дозволяє одержу­ вати точні відбитки з вологих поверхонь. її наносять шприцом, вона є коригу­ вальною у подвійному відбитку. Крім того, матеріал можна використовувати для одержання функціональних відбитків у разі перебазування знімного плас­ тинкового протеза. Перед одержанням відбитка на індивідуальну ложку реко­ мендується нанести тонкий шар адгезиву „Силфікс". Через 3 хв можна знімати відбиток за допомогою підготовленої у такий спосіб ложки.

Для дезінфекції відбитків із „Репросил-NF" застосовуються стандартні дез­ інфекційні засоби, аерозоль „Спорицидин" або стерилізувальний склад „Спорицидин" у разведенні 1:16.

Відбиток можна зберігати до 7 днів, але одержання гіпсової моделі проводиться не раніше ніж через І год після його виведення з ротової порожнини. Поперед­ ньо відбиток необхідно промити і просушити. Перед гальванізацією чистий і сухий відбиток потрібно рівномірно покрити колоїдним сріблом або графітом.

Фірмою "Воко" (Німеччина) запропоновано матеріал "Контраст", що за­ вдяки гідрофільним властивостям надає високої якості відбиткам, незважаю­ чи на вологість ротової порожнини. Він має добру еластичність. Двокомпонен­ тний основний матеріал використовується для попереднього відбитка з наступ­ ною його корекцією другим шаром, для оформлення країв індивідуальних відбиткових ложок. До комплекту також входить коригувальна паста серед­ ньої в'язкості в картриджній упаковці. Вона може застосовуватися як у под­ війних відбитках, так і для одержання функціональних відбитків у разі частко­ вої або повної втрати зубів.

"Регістрадо" — матеріал на силіконовій основі прозоро-блакитного кольо­ ру, випускається фірмою "Воко" (Німеччина) у картриджній упаковці. Вико­ ристовується для одержання відбитків і фіксації центрального співвідношен­ ня щелеп.

Фірма "Детакс" (Німеччина) виробляє силіконовий відбитковий матеріал "Детазил", який гарантує одержання кількох гіпсових моделей за одним відбит­ ком. Комплект даного відбиткового матеріалу включає:

•"Детазил-К" — дві основні пасти високої в'язкості;

•"Детазил-Е" — дві пасти середньої в'язкості, які випускають у тубах. Застосовуються для зняття функціональних відбитків у разі часткової або

повної втрати зубів.

• " Детазил-Л" — пасти низької в'язкості, що випускаються у тубах. Змішу­ вання матеріалу відбувається у подвійному картриджі зі змішувачем.

Фірма "Детакс" виробляє також „Силапласт" — силіконовий відбитковий матеріал (основна паста і рідина-каталізатор), використовується в якості пер­ шого шару подвійного відбитка.

Для коригувального шару використовується матеріал "Силасофт", який водночас із доброю текучістю і точною передачею деталей тканин протезного ложа має високі об'ємну стабільність і міцність на розрив. „Силасофт" випус­ кається у тубах („Силасофт нормальний") і в картриджній упаковці („Сила­ софт спеціальний").

"Медстар AV" - відбиткова маса фірми "Медстар" (Великобританія) на основі вінілполісилоксану, призначена для одержання подвійних відбитків у разі протезування металокерамічними протезами.

Матеріал має гідрофільність, легко перемішується і не прилипає до інстру­ ментів. Випускається двох типів — нормальний і м'який. Останній особливо підходить для використання за наявності захворюваннь пародонта. Час пере­ мішування основного матеріалу становить 45 с, коригувального — 45 с. Час затвердіння основного і коригувального матеріалів дорівнює 3,5 хв. Компре­ сійна усадка маси - в межах 0,3-0,5 %. Усадка через 24 год не перевищує 0,1 %.