Методична розробка до теми №3

4

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

ортопедичної стоматології

Завідувач кафедри

____________ доц. Мунтян Л. М.

«______»_______________ 201 ___ р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна	Пропедевтика ортопедичної стоматології
Модуль №1	Пропедевтика ортопедичної стоматології
Змістовий модуль №1	Ортопедична стоматологія. Організація роботи ортопедичного кабінету та зуботехнічної лабораторії. Морфологічна та функціональна анатомія жувального апарату людини
Тема заняття №3	Анатомо-функціональні особливості будови зубощелепової сис­теми. Будова зубних рядів та їх форма на верхній та нижній ще­лепах. Фактори, що забезпечують стійкість зубного ряду. По­няття про зубну, базальну, альвеолярну дуги.
Курс	2
Факультет	Стоматологічний

Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів, що затверджені Наказом МОЗ України від 28.07.2003 р. № 239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредит­но-трансферної системи (ECTS) та затвердженої Наказом МОЗ України від 07.12.2009 р. № 929.

Вінниця – 2010

1. Актуальність теми

Рівень кваліфікації лікаря напряму залежить від його здатності виявляти відхилення від норми в будові й роботі органів та систем організму. Хороший лікар— відмінний діагност! Знання особливостей будови зубощелепової системи надають можливості лікарю-ортопеду своєчасно та правильно діагностувати морфологічні та функціональні зміни, що необхідно для оптималь­ної корекції та успішного лікування патологічних станів як зубощелепової системи зокрема, так і всього організму в цілому.

На занятті студенти, виконуючи конкретні цілі, закріплюють навички у порівнянні різноманіт­них морфологічних та функціональних змін з поняттям норми та отримують уміння щодо їх виявлення та інтерпретації.

2. Конкретні цілі:

- пояснювати визначення " зубощелепова система"

- класифікувати складові зубощелепової системи.

- формулювати визначення "зубощелеповий сегмент"

- характеризувати місця підвищеної щільності кістково тканини

лицьового скелету людини (контрфорси).

- трактувати будову та форму зубних рядів.

- пояснювати поняття "зубна дуга", "альвеолярна дуга", "базальна

дуга".

- пояснювати фактори, що забезпечують стійкість зубного ряду.

3. Базовий рівень підготовки

Назва попередньої дисципліни	Отримані навики
Нормальна анатомія, гістологія	Знати будову органів та тканин, що входять до складу зубощелепової системи
Нормальна фізіологія	Пояснювати взаємообумовленість морфології та функції органів і тканин зубощелепової системи, анатомофункціональну ціліс­ність останньої.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін/ параметр	Визначення
Зубна дуга	Зубна дуга - це лінія, яка проходить по різаль­ним краям та жувальним поверхням зубів.
Альвеолярна дуга	Альвеолярна дуга - умовна лінія, яка з"єднує вершини альвеолярних перегородок щелепи.
Базальна дуга	Базальна дуга - умовна лінія, яка проходить по верхівкам коренів зубів
Форма зубних дуг на верхній та нижній щеле­пах	На верхній щелепі зубна дуга має форму напівеліпсу, на нижній- параболи
Співвідношення зубних, альвеолярних, базаль­них дуг	На верхній щелепі найширша зубна дуга, а найвужча - базальна. На нижній щелепі - найширша базальна дуга, а найвужча - зуб­на дуга.

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Складові зубощелепової системи.

2. Анатомічна будова нижньої щелепи.

3. Анатомічна будова верхньої щелепи.

а) анатомо-функціональні особлитвості будови твердого піднебіння;

б) будова альвео­лярного відростку верхньої щелепи;

в) будова альвео­лярного відростку нижньої щелепи.

1. Поняття про зубощелеповий сегмент.

2. Назвати та охарактеризувати місця підвищеної щільності кісткової тканини на лицьовому скелеті людини (контрфорси).

3. Будова та форма зубних рядів.

4. Дати визначення поняттям: "зубна дуга", "альвеолярна дуга", "базальна дуга"

5. Назвати та охарактеризувати фактори, що забезпечують стійкість зубного ряду

1. 4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.

1.Визначити контрфорси на фантомах.

2.Малювати (схематично) зубну, альвеолярну, базальну дуги на верхній та нижній щелепах.

3.Виявити на фантомних моделях фактори, що забезпечують стабільність зубних рядів.

5. Зміст теми

Зубні ряди являють собою єдине ціле як в морфологічному так і в функціональному відношенні. Єдність зубного ряду забезпечується міжзубними контактами, альвеолярним відростком та пародонтом. Значну роль в стійкості зубних рядів відіграє характер розташу­вання зубів, направлення їх коронок та коренів.

Міжзубні контактні пункти передніх зубів розташовані поблизу ріжучого краю, а в бо­кових - поблизу поверхні змикання(жувальної). Під ними знаходиться трикутний простір, звернений основою до альвеолярного відростка. Цей простір заповнений ясенним (міжзуб­ним) сосочком, який таким чином є захищеним від пошкодження їжею. Міжзубні контакти зумовлюють морфологічну єдність зубних рядів, забезпечуючи їм при жуванні характер органа. Тиск, який діє на будь-який зуб, розповсюджується не тільки по його кореням на альвеолярний відросток, але і по міжзубним контактам на сусідні зуби.

З віком контактні пункти стираються і замість них з"являються контактні поверхні. Стирання контактних пунктів є непрямим доказом фізіологічної рухомості зубів, що здійс­нюється у трьох взаємно перпендикулярних напрямках: вертикальному трансверзальному сагітальному Стирання контактних пунктів не порушує єдність зубного ряду. Пояснюється це медіальним зміщенням зубів, внаслідок чого має місце скорочення зубного ряду, яке до­сягає 1см.

Єдність зубного ряду забезпечується також пародонтом та альвеолярним відростком. Важливе значення для зв"язку між окремими зубами має міжзубна зв"язка маргінального пародонта. Вона йде від цементу одного зуба до цементу другого над вершиною міжзубної перетинки у вигляді пучка сполучнотканинних волокон. Завдяки цій зв"язці рух одного зуба медіально чи дистально викликає рух зубів, що знаходяться поблизу. Нижні зуби, крім того отримують додаткову стійкість за рахунок щічної випуклості зубної дуги, нахилу і форми коронок зубів. Можна помітити , що язичні поверхні нижніх зубів вужчі вестибуляр­них (лицевих), і тому контактні поверхні коронок не є параллельними, а збли­жуються (конвергують) у напрямку до язика. Ця особливість форми зубів не пов"язана з випуклістю зубних дуг. У першого верхнього моляра ці поверхні іноді навіть конвергують в зворотньому напрямку, тобто в щічному .

Зуби нижньої щелепи нахилені коронками всередину, а коренями дозовні. Випуклість зубної дуги, форма і положення зубів нижньої щелепи, створюють таким чином, для ниж­нього зубного ряду стійкість. Коронки нижніх молярів, крім того, нахилені вперед, а корені назад. Ця обставина заважає зсуву зубного ряду дозаду.

В ортопедичній стоматології прийнято розрізняти крім зубної, альвеолярну та базальну (апікальну) дуги. Під альвеолярною дугою розуміють лінію, проведену по гребеню альвео­лярного відростка. Базальна дуга проходить по верхівках коренів і часто називається апікаль­ним базисом. Оскільки на верхній щелепі коронки нахилені дозовні, а корені досе­редини, її зубна дуга ширше альвеолярної, а остання ширша за базальну. Базальна дуга та­ким чином є місцем, де зосереджується жувальний тиск і беруть свій початок контрфорси. На нижній щелепі навпаки, внаслідок нахилу коронок зубів досередини, а коренів дозовні, зубна дуга вужча за альвеолярну, а остання вужча за базальну. З цієї причини при повній втраті зубів нижня щелепа при її змиканні з верхньою виступає вперед, створює видимість прогенії (стареча прогенія).

6. Матеріали для самоконтролю: (додаються ).

7. Рекомендована література.

Основна:

1. Конспект лекцій з предмету.

2. Коновалов А.П., Курякина Н.В. Митин Н.Е. "Фантомный курс ортопедической

стоматологии". - 1999. - Н. Новгород, издательство НГМА - с. 10-23 .

3. Гаврилов Е.И., Щербаков А.С. "Ортопедическая стоматология". - М., - Медицина. - 1984

-с. 4-12.

Додаткова:

1. Копейкин В.Н., Демнер А.М. Зубопротезная техника. - 1985. - М., - Медицина - с. 3-17.

Методичну розробку склав асистент

кафедри ортопедичної стоматології

ВНМУ ім.М.І. Пирогова

В. О. Орловський