- •Методичні розробки
- •З основ біоетики та біобезпеки
- •Для студентів 3 курсу медичного факультету
- •(Спеціальність – лікувальна справа, педіатрія)
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Біоетика взаємовідносин у системі “лікар-пацієнт”
- •Етичний кодекс лікаря україни Розділ: Лікар і пацієнт
- •Історичні моделі моральної медицини.
- •1. Модель Гіппократа («не нашкодь»).
- •2. Модель Парацельса («роби добро»)
- •3. Деонтологичеськая модель (принцип «дотримання боргу»).
- •4. Біоетика (принцип «пошани прав і гідності людини»).
- •Моделі моральної медицини в сучасному суспільстві.
- •1. Модель «технічного» типу.
- •2. Модель сакрального типу.
- •3. Модель колегіального типу.
- •4. Модель контрактного типу.
- •Етичні проблеми фармаконагляду Виробник, лікар, дослідник, органи охорони здоров’я
- •Етичний кодекс
- •Фармацевтичних працівників України
- •Розділ і.
- •Загальні принципи та положення
- •Розділ іі. Фармацевтичний працівник у сучасному суспільстві
- •Розділ ііі. Взаємовідносини фармацевтичного працівника і пацієнта
- •Розділ IV. Взаємовідносини фармацевтичного працівника і лікаря.
- •Розділ V. Дія Етичного Кодексу фармацевтичного працівника. Відповідальність за його порушення та порядок перегляду.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •З а к о н у к р а ї н и Основи законодавства України про охорону здоров'я
- •З а к о н у к р а ї н и Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині (1999р.)
- •МЕтодика виконання самостійної роботи
- •1. Біоетичні та соціальні проблеми медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
- •2. Правові проблеми медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
- •3. Основні принципи державної політики в галузі біоетики - об’єктом державної політики в галузі біоетики є громадяни України та їх права;
- •3. Біобезпека медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
- •4. Медико-етичні проблеми клонування людини та тварин.
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Репродукція людини та нові репродуктивні технології
- •Контрацепція
- •Природні методи планування сім’ї
- •Моральна оцінка контрацепції та пмпс
- •Види стерилізації та її моральна оцінка
- •Міжнародна федерація планування сім’ї
- •Визначення, види аборту та їх біоетична оцінка.
- •Правовий статус абортів
- •Сучасні морально-етичні погляди на проблему аборту
- •Ліберальний підхід до проблеми аборту
- •Консервативний підхід до проблеми аборту.
- •Помірний підхід до проблеми аборту
- •Морально-етична оцінка різноманітних методів переривання вагітності
- •Біобезпека пренатальної діагностики
- •Біоетичні проблеми неонатології і педіатричної практики
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Історія дослідів над тваринами.
- •Види тварин, які використовуються в експериментах
- •Сфери проведення дослідів над тваринами.
- •Тестування медикаментів
- •Клінічні дослідження як етап розробки лікарських препаратів
- •Типи клінічних досліджень
- •Наукові принципи доказової медицини і їх біоетична оцінка.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика виконання самостійної роботи
- •1. Класифікація ризиків гм-рослин і кормів
- •2.Ризики виробництва фармацевтичних препаратів у гмо.
- •Ризики горизонтального переносу трансгенних конструкцій.
- •Біобезпека Актуальність проблеми
- •Регулювання генетично-інженерної діяльності у відкритій системі та державна реєстрація гмо
- •Використання, транспортування, зберігання та утилізація гмо
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Законодавчі основи віл-інфекції/сніДу в Україні
- •Правове забезпечення профілактики венеричних захворювань
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Категорії небезпеки для мінного населення інфекційний агентів і захворювання, що викликаються ними.
Клінічні дослідження як етап розробки лікарських препаратів
За даними американської Асоціації розробників і виробників лікарських препаратів (PhRMA), з 10 тис. ліків-кандидатів, узятих американськими фармкомпаніями в розробку, на стадію доклінічних досліджень виходять тільки 250. З них на стадію клінічних досліджень потрапляють тільки 5. Тільки один з кандидатів стає лікарським препаратом – поступає в широку медичну практику.
Тільки 11% препаратів для лікування порушень обміну речовин, 14% препаратів для лікування захворювань ЦНС, 15% кардіологічних препаратів, 20% препаратів для лікування захворювань дихальної системи, 27% онкологічних препаратів і 40% антибіотиків, що перейшли на етап клінічних досліджень, одержують в США дозвіл на маркетинг.
Перед початком дослідження компанія-спонсор визначає, що вивчатиметься в цьому дослідженні. Звичайно завдання клінічного дослідження – знайти відповідь на медичне питання, наприклад, чи «допомагає препарат А пацієнтам з ішемічною хворобою серця?».
Результати, одержані у обмеженої вибірки пацієнтів, що брали участь в клінічних дослідженнях, можна перенести на всю популяцію хворих ішемічною хворобою серця завдяки спеціальним статистичним методам. До планування клінічного дослідження завжди притягуються фахівці у області біомедичної статистики. Вони розробляють методики збору і аналізу інформації, що дозволяють зробити результати дослідження репрезентативними. Перш ніж почати повномасштабні клінічні дослідження, звичайно проводять серію пошукових досліджень. Вони необхідні для правильного планування подальших досліджень. Рішення про те, з чим – одним препаратом, декількома препаратами або плацебо – слід порівнювати препарат, що вивчається, які групи пацієнтів слід привернути до участі в дослідженні, приймається з урахуванням рекомендацій експертів – учених, що вивчають це захворювання, а також фахівців у сфері клінічних досліджень.
Клінічні дослідження можуть проводитися на базі одного дослідницького центру в одній країні, а можуть бути багатоцентровими і проходити одночасно в багатьох країнах.
В ході дослідження лікарі-дослідники набирають пацієнтів відповідно до наперед певних характеристик (критеріями відбору) і збирають інформацію про їх здоров'я під час участі в дослідженні (результати лабораторних аналізів, інформація про концентрацію препарату в крові, про наявність або відсутність змін в стані здоров'я і ін.). Потім дослідники направляють зібрану інформацію в центр обробки даних, де її аналізують і статистично узагальнюють.
Аналіз даних – завершальний етап клінічного дослідження, що відповідає на поставлені питання, підтверджуючий або не підтверджуючий справедливість статистичних гіпотез, а що іноді дозволяє сформулювати нові.
Мета, завдання, дизайн, методологія, статистичні аспекти і організація дослідження описуються в документі, який називається протоколом клінічного дослідження. Протокол – це своєрідна інструкція для лікарів, провідних дослідження. Лікарі–дослідники зобов'язані строго слідувати протоколу – це служить гарантією того, що дослідження у всіх центрах проводиться правильно. Недотримання протоколу може привести до виключення дослідника дослідницького центру з програми досліджень.
Клінічні дослідження проводяться на засоби спонсора – фармацевтичної компанії, наукової установи, державного органу та ін. Сьогодні проведення клінічних досліджень, що спонсоруються фармацевтичними компаніями, часто доручається контрактним дослідницьким організаціям.