Сучасні морально-етичні погляди на проблему аборту

На сучасному етапі серед гами точок зору навколо проблеми аборту, можна виділити три головні точки зору: ліберальну, консервативну та помірну.

Ліберальний підхід до проблеми аборту

Сучасні законодавства, що легалізують аборти, мають своєю підставою ліберальну ідеологію. Ліберальне виправдання аборту базується на двох принципах. Перший – це право жінки розпоряджатися своїм тілом. Другий – заперечення особистісного статусу плода.

З першої позиції аборт розглядається як суто особиста, інтимна проблема, яка стосується тільки жінки, і в яку ніхто не повинен втручатися. Це – просто одна з медичних операцій, тобто аборт – це медична проблема. Визнається право жінки бути абсолютно автономною в ухваленні рішення про переривання вагітності незалежно від причин, які можуть бути як медичними, так і соціальними.

Другий принцип полягає в тому, що плід – це не людина, а тільки "згусток тканин" або "кривава маса". Прихильники цієї думки наводять кілька аргументів:

1. Навіть якщо зародок – людська істота, не можна не бачити відмінності між зародком і людиною. Ця різниця визнається навіть для рослини: відмінність між насінням, пророслим паростком і дорослою рослиною. Зрозуміло, що жолудь і дуб – не одне й те саме.

2. Зародиш саме тому потребує матері біологічно і соціально, що сам він не самостійний, не автономний, не може розвиватися поза тілом матері і повинен існувати всередині неї дев'ять місяців. Значить, акт народження визначає саме той момент, коли нова істота стає автономною. З цієї позиції тільки народження визнається початком життя людини.

«Початок біологічного життя людини – це не початок життя особи…». А тому «під час аборту нікого (тобто, жодну особу) не вбивають, хоча й відбувається знищення людського організму», – переконує американський біоетик Г.Т.Енгельгардт.

Виходячи з цього, судження "право жінки на аборт" перетворюється в судження "право тіла на власне тіло" або "право тіла розпоряджатися функцією свого тіла" і прийняття рішення про аборт – це результат обчислення тих чи інших інтересів, балансу життєвих обставин, але ні в якому разі не моральний вчинок.

Консервативний підхід до проблеми аборту.

Полягає у крайній антиабортній позиції, яка не визнає жодних винятків, ніяких обставин, що можуть виправдати аборт. Аборт неприпустимий, навіть якщо вагітність і пологи небезпечні для життя матері, наприклад, при хворобі серця, нирок і т.д.; аборт неприпустимий, навіть якщо вагітність наступила в результаті згвалтування. Аргумент при цьому простий: дитина не винна ні в тому, ні в іншому випадку, і не повинна страждати. Жодна людина не має права вирішувати, чиє життя варте порятунку (цінність життя та право на життя як для матері, так і для дитини однакові). Лікар повинен організувати лікування так, щоб рятувати обох: і матір, і дитину. Як можна вбивати ні в чому неповинну істоту, яка не мала свідомого наміру вбивати свою матір і непричетна до обставин зачаття, а отже, не несе за них ніякої відповідальності, і тим більше не заслуговує такого покарання, як позбавлення життя.

Консервативний підхід до проблеми аборту грунтується на моральних цінностях релігійної культури. Аборт засуджується головними деномінаціями трьох основних релігій, – християнством, ісламом та юдаїзмом – і вважається в них формою вбивства. У релігіях далекого Сходу й інших частин світу, як і в новітніх релігійних рухах позиції по відношенню до цього питання є зазвичай менш визначеними.

На думку Християнської Церкви, вчинення аборту вважається важким гріхом, якого допускається не лише вагітна мати, але й ті, що її до цього намовили чи у цьому підтримали, зокрема, батько дитини і медичний персонал, який вчинив штучне переривання вагітності. Більше того, хто вчинив аборт, може бути покараний Церквою тою карою, що застосовується у випадку важких злочинів, а саме великою екскомунікою (тобто відлученням від Церкви).

Отже, під час аборту вбивається найневинніша істота, яку тільки можна собі уявити. Вона настільки квола і безоборонна, що позбавлена навіть того мізерного захисту, яким для немовляти є його благальний крик і плач. Вона цілковито ввірена турботі і опіці тієї, яка носить її в своєму лоні. Але часом саме вона – мати – прагне вбивства цієї істоти і навіть сама його спричинює. Щоправда, переривання вагітності є для матері часто болісним і драматичним переживанням. Вирішуючи позбутися плоду, вона часто керується не суто егоїстичними міркуваннями, а має якісь поважні причини, як власне здоров’я чи належний життєвий рівень для інших членів родини. Часом виникають побоювання, що зачата дитина муситиме жити в таких поганих умовах, що ліпше буде їй зовсім не родитися. Отже, осуду підлягають також

• законодавці, які підтримали й затвердили закони, що допускають аборти,

• керівники медичних закладів, де переривають вагітність.

• ті, хто сприяв поширенню сексуальної свободи і легковаження материнством,

• політики, які мали б виробити дієву соціальну політику на допомогу сім’ї, – особливо багатодітній або обтяженій матеріальними труднощами

• міжнародні установи, фонди й товариства, які провадять послідовну боротьбу за легалізацію і розповсюдження абортів у світі.