- •Методичні розробки
- •З основ біоетики та біобезпеки
- •Для студентів 3 курсу медичного факультету
- •(Спеціальність – лікувальна справа, педіатрія)
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Біоетика взаємовідносин у системі “лікар-пацієнт”
- •Етичний кодекс лікаря україни Розділ: Лікар і пацієнт
- •Історичні моделі моральної медицини.
- •1. Модель Гіппократа («не нашкодь»).
- •2. Модель Парацельса («роби добро»)
- •3. Деонтологичеськая модель (принцип «дотримання боргу»).
- •4. Біоетика (принцип «пошани прав і гідності людини»).
- •Моделі моральної медицини в сучасному суспільстві.
- •1. Модель «технічного» типу.
- •2. Модель сакрального типу.
- •3. Модель колегіального типу.
- •4. Модель контрактного типу.
- •Етичні проблеми фармаконагляду Виробник, лікар, дослідник, органи охорони здоров’я
- •Етичний кодекс
- •Фармацевтичних працівників України
- •Розділ і.
- •Загальні принципи та положення
- •Розділ іі. Фармацевтичний працівник у сучасному суспільстві
- •Розділ ііі. Взаємовідносини фармацевтичного працівника і пацієнта
- •Розділ IV. Взаємовідносини фармацевтичного працівника і лікаря.
- •Розділ V. Дія Етичного Кодексу фармацевтичного працівника. Відповідальність за його порушення та порядок перегляду.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •З а к о н у к р а ї н и Основи законодавства України про охорону здоров'я
- •З а к о н у к р а ї н и Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині (1999р.)
- •МЕтодика виконання самостійної роботи
- •1. Біоетичні та соціальні проблеми медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
- •2. Правові проблеми медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
- •3. Основні принципи державної політики в галузі біоетики - об’єктом державної політики в галузі біоетики є громадяни України та їх права;
- •3. Біобезпека медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
- •4. Медико-етичні проблеми клонування людини та тварин.
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Репродукція людини та нові репродуктивні технології
- •Контрацепція
- •Природні методи планування сім’ї
- •Моральна оцінка контрацепції та пмпс
- •Види стерилізації та її моральна оцінка
- •Міжнародна федерація планування сім’ї
- •Визначення, види аборту та їх біоетична оцінка.
- •Правовий статус абортів
- •Сучасні морально-етичні погляди на проблему аборту
- •Ліберальний підхід до проблеми аборту
- •Консервативний підхід до проблеми аборту.
- •Помірний підхід до проблеми аборту
- •Морально-етична оцінка різноманітних методів переривання вагітності
- •Біобезпека пренатальної діагностики
- •Біоетичні проблеми неонатології і педіатричної практики
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Історія дослідів над тваринами.
- •Види тварин, які використовуються в експериментах
- •Сфери проведення дослідів над тваринами.
- •Тестування медикаментів
- •Клінічні дослідження як етап розробки лікарських препаратів
- •Типи клінічних досліджень
- •Наукові принципи доказової медицини і їх біоетична оцінка.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика виконання самостійної роботи
- •1. Класифікація ризиків гм-рослин і кормів
- •2.Ризики виробництва фармацевтичних препаратів у гмо.
- •Ризики горизонтального переносу трансгенних конструкцій.
- •Біобезпека Актуальність проблеми
- •Регулювання генетично-інженерної діяльності у відкритій системі та державна реєстрація гмо
- •Використання, транспортування, зберігання та утилізація гмо
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Законодавчі основи віл-інфекції/сніДу в Україні
- •Правове забезпечення профілактики венеричних захворювань
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Категорії небезпеки для мінного населення інфекційний агентів і захворювання, що викликаються ними.
Методика виконання самостійної роботи
Експеримент (від лат. experimentum – проба, досвід) в науковому методі – метод дослідження деякого явища в керованих умовах. Відрізняється від спостереження активною взаємодією з об'єктом, що вивчається. Звичайно експеримент проводиться в рамках наукового дослідження і служить для перевірки гіпотези , встановлення причинних зв'язків між феноменами.
Існує декілька видів експерименту: фізичний, комп'ютерний, психологічний, уявний, критичний.
Фізичний експеримент – спосіб пізнання природи, що полягає у вивченні природних явищ в спеціально створених умовах. На відміну від теоретичної фізики, яка досліджує математичні моделі природи, фізичний експеримент покликаний досліджувати саму природу.
Один з видів фізичного експерименту, найбільш актуальний в контексті біоетики – досліди на тваринах.
Досліди проводяться в університетах, медичних училищах, фармацевтичних компаніях, фермерських господарствах, оборонних підприємствах і комерційних лабораторіях. Досліди відносяться до генетики, біології розвитку, етології і прикладним дослідженням типу біомедичних, ксенотрансплантації, тестування ліків, токсикологічних дослідів (зокрема тестування косметики побутової хімії). Тварин використовують для навчання студентів і в оборонних дослідженнях.
Практично всі досягнення в медицині XX століття яким-небудь чином залежали від дослідів на тваринах. Навіть щонайпотужніші комп'ютери не здатні змоделювати взаємодію молекул, кліток, органів, тканин, організмів і навколишнього середовища, що робить досліди на тваринах необхідними.
«Досліди на тваринах» часто називають «вівісекцією». Проте термін «вівісекція» буквально означає «розрізання живих істот» і історично відноситься тільки до експериментів, пов'язаних з діссекцією (розтином) живих тварин. «Енциклопедія Брітанніка» визначає вівісекцію, як «операцію на живій тварині ради експерименту, а не лікування. Ширше – будь-який експеримент на тваринах».
Історія дослідів над тваринами.
Найперші згадки про досліди на тваринах зустрічаються в творах стародавніх греків II і I століття до н.е. Арістотель (384-322 до н. э.) і Эразістрат (304-258 до н. э.) одними з перших провели досліди на живих тваринах. Давньоримський лікар другого століття нашої ери Гален відомий, як «батько вівісекції», практикував розтини свиней і кіз. Арабський лікар Ібн Зухр у XII столітті відпрацьовував методи хірургії на тваринах.
Тварин використовували впродовж всієї історії науки. У 1880-му році Луї Пастер довів мікробну природу деяких хвороб, штучно викликавши сибірську виразку у вівці. У 1890-му І.Павлов використовував собак для вивчення умовних рефлексів. Інсулін вперше виділили з собак в 1922-му році, що провело революцію в лікуванні цукрового діабету. 3 листопада 1957 року собака Лайка перша з багатьох інших тварин побувала на орбіті Землі. У 1970-х з використанням броненосців були розроблені антибіотики і вакцини проти лепри (прокази). У 1974-му році Рудольф Яніш створив першого генетично модифікованого ссавця, інтегрувавши ДНК з вірусу SV40 у геном миші. Ще один прорив в генетиці був зроблений 1996-му році, коли народилася овечка Доллі (перший клонований з соматичної клітки ссавець).
Клод Бернар, відомий, як «принц вівісекції», стверджував, що експерименти на тваринах необхідні для вивчення токсикології і гігієни людини.
Суперечки навколо дослідів на тваринах сходять до XVII століття. У 1655 році захисник галенічеської фізіології Едмунд О’міра та інші стверджували, що біль під час експериментів робить результати недостовірними, оскільки фізіологія тварин сильно залежить від болю. Також висловлювалися заперечення з позиції етики – про те, що благо людини не виправдовується шкодою тварині. Захисники дослідів стверджували, що досліди необхідні для прогресу в медицині і біології. Клод Бернар, відомий, як «принц вівісекції» і батько фізіології (його дружина Мері Франсуа Мартін заснувала перше суспільство антивівісекції у Франції в 1883 році) писав в 1865-му році: «наука про життя – це чудовий і що виблискують зал, потрапити в який можна тільки через велику, брудну кухню».
У 1822 році Британський парламент прийняв перший закон в захист тварин. А в 1876 році – перший закон про досліди на тваринах. Опозиція до дослідів на тваринах виникла в США в 1860-х, коли Генрі Берг заснував «Американське суспільство по запобіганню жорстокості до тварин» (ASPCA) і Американське суспільство проти вівісекції (AAVS) у 1883 році. Найбільшого успіху ці організації досягли в 1966-му році, коли в США був прийнятий закон про благополуччя тварин.