• Медикаментозне лікування

Антитиреоїдні препарати (пропілтіоурацил, мерказоліл (тіамазол, тирозол)

Механізм дії:

- пригнічують синтез тиреоїдних гормонів, інгібуючи йодидпероксидазу;

• пропілтіоурацил гальмує периферичне перетворення Т₄ в Т₃

Бета-адреноблокатори:

> селективні (метопролол, атенолол);

> неселективні (пропранолол, анаприлін)

Механізм дії:

• блокада β-адренорецепторів, ліквідація тахікардії, пітливості, тремору, відчуття тривоги, інших симптомів тиреотоксикозу

• зниження рівня Т₃, гальмуючи периферичне перетворення Т₄ в Т₃ (характерно лише для неселективних препаратів)

Доза та режим:

• 20-40 мг перорально (анаприлін - 80-120, атенолол 50-100);

• кожні 4-8 год;

• дозу підбирають до зниження ЧСС до 70 - 90 на хв., після зникнення симптомів тиреотоксикозу дозу зменшують, а при еутиреозі відміняють

Відносні протипокази: обструктивні захворювання легень

• Антитиреоїдні препарати

• ß-адреноблокатори

• Хірургічне лікування дтз

показання

• великі розміри зоба;

• стиснення або зміщення трахеї, стравоходу або крупних судин;

• загрудинний зоб;

• важкі форми тиреотоксикоза, що ускладнилися миготливою аритмією;

• відсутність стійкої компенсації на фоні медикаментозної терапії

• схильність до рецидивів;

• непереносимість тиреостатичних препаратів;

• наявність вузла в щитоподібній залозі

протипоказання

• інфаркт міокарда, перенесений менше 2-х місяців тому;

• інсульт;

• поєднання ДТЗ з лімфопроліферативними та онколо-гічними позатиреоїдними захворюваннями;

• протягом місяця після перенесених запальних і вірус-них захворювань

• Хірургічне лікування ДТЗ

Ускладнення

• гіпотиреоз (25 %);

• гіпопаратиреоз (1 %)%

• збереження або рецидив тиреотоксикозу (10 %);

• пошкодження зворотного нерву (1 %);

• нагноєння рани;

• келоїдні рубці

• Тиреотоксичний криз

Провокуючі фактори

• травма або груба пальпація щитоподібної залози;

• оперативне втручання на щитоподібну залозу або прийом J131 без попередньої медикаментозної компенсації тиреотоксикозу;

• будь-яке оперативне втручання у хворих з нелікованим або нерозпізнаним тиреотоксикозом;

• супутні запальні або інфекційні захворювання;

• різке припинення прийому тиреотоксичних препаратів;

• перегрівання;

• фізична і психічна травми;

• вагітність і пологи

Тиреотоксичний криз

діагностика

1) анамнез: наявність тиреотоксикозу (проте не слід забувати про можливість наявності початкових, стертих, легких форм без чіткої клініки; утрудненням діагностики захворювання в осіб похилого віку і вагітних);

2) клініка:

• початок гострий, хоча в 30 % випадків може розвиватися протягом доби і більше;

• зміни з боку нервової системи: різке збудження або психоз; страх смерті, свідомість частіше збережена;

• шкіра і слизові: шкіра гаряча, волога, профузна пітливість може змінюватися сухістю шкіри (внаслідок зневоднення); гіперемія обличчя, ціаноз кінцівок, язик і губи сухі;

• зміни м’язевої системи: різка м’язева слабість, адинамія, парези, паралічі;

• зміни серцево-судинної системи: тахікардія, миготлива аритмія; підвищення, а потім різке зниження артеріального тиску; можливий розвиток гострої лівошлуночкової недостатності;

• зміни з боку травної системи: нудота, блювання, пронос, наявність жовтяниці може свідчити про розвиток гострої печінкової недостатності;

лабораторні дані:

анемія, лейкоцитоз, зниження гематокриту; рівні Т₃ і Т₄ підвищені

лікування

основні принципи терапії

• пригнічення виробітку, надходження в кров і дії тиреоїдних гормонів;

• зниження збудження центральної та вегетативної нервової системи;

• відновлення функції наднирників;

• корекція серцево-судинних розладів;

• нормалізація водно-сольового обміну; кислотно-лужної рівноваги;

• лікування гіпоксії, гіпертермії

примітки

• При неефективності медикаментозної терапії необ-хідні плазмаферез або гемосорбція для видалення тиреоїдних гормонів з крові