5

Модуль 3. ШКТ. Тема № 3: Додаткові методи обстеження

1. Копрограма  це:

   1. аналіз калу на приховану кров

   2. аналіз калу на бактеріальну флору в кишечника

   3. лише макроскопічне дослідження калу

   4. макроскопічне, хімічне та мікроскопічне дослідження калу

2. Копрограма є показником функції:

   1. стравоходу

   2. шлунка

   3. кишечника

   4. селезінки

3. Копрограма є показником функції:

   1. печінки

   2. шлунка

   3. кишечника

   4. підшлункової залози

4. Копрограма є показником функції:

   1. печінки

   2. селезінки

   3. сечового міхура

   4. підшлункової залози

5. Кал на копрограму збирають в:

   1. стерильний посуд

   2. чистий посуд

   3. коробку від сірників

   4. пробірку з корком

6. Для копрологічного дослідження збирають:

   1. весь кал за добу

   2. вечірній кал

   3. третину калу відразу після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

   4. невелику кількість ранкового калу

7. Кал для копрологічного дослідження здають:

   1. в клінічну лабораторію

   2. в біохімічну лабораторію

   3. в бактеріологічну лабораторію

   4. паразитологічну лабораторію

8. Кал для копрологічного дослідження необхідно доставити до лабораторії:

   1. відразу ж після акту дефекації

   2. відразу ж після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

   3. протягом перших 2-х годин після акту дефекації

   4. через 12 годин після акту дефекації

9. Для копрологічного дослідження необхідно взяти:

   1. Весь кал за добу

   2. весь кал за один акт дефекації

   3. середню порцію калу

   4. невелику кількість калу з декількох місць

10. Кал для копрологічного дослідження береться:

    1. стерильною петлею

    2. чистим інструментом

    3. шпателем

    4. береться відбиток липкою стрічкою

11. Макроскопічне дослідження калу включає оцінку:

    1. форми калу

    2. консистенції калу

    3. наявності яєць гельмінтів

    4. запаху калу

12. Макроскопічне дослідження калу включає оцінку:

    1. кількості сполучної тканини

    2. кількості лейкоцитів

    3. наявності патологічних домішок (крові, слизу, гною)

    4. кольору калу

13. Хімічне дослідження калу, направленого для копрологічного дослідження, проводиться:

    1. всім обов’язково

    2. лише за призначенням лікаря

    3. не проводиться взагалі

14. Хімічне дослідження калу включає визначення кількості:

    1. сполучної тканини

    2. стеркобіліну

    3. м’язових волокон

    4. аміаку

15. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

    1. Сполучної тканини

    2. стеркобіліну

    3. м’язових волокон

    4. аміаку

16. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

    1. нейтрального жиру

    2. жирних кислот

    3. мил

    4. аміаку

17. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

    1. неперевареної клітковини

    2. стеркобіліну

    3. перевареної клітковини

    4. крохмалю

18. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

    1. лейкоцитів

    2. еритроцитів

    3. перевареної клітковини

    4. крохмалю

19. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

    1. епітелію

    2. найпростіших

    3. перевареної клітковини

    4. яєць гельмінтів

    5. крохмалю

20. Креаторея це:

    1. збільшення кількості нейтрального жиру

    2. збільшення кількості сполучної тканини

    3. перетравленої клітковини

    4. збільшення кількості м’язових волокон

21. Стеаторея це:

    1. Збільшення кількості нейтрального жиру

    2. збільшення кількості сполучної тканини

    3. збільшення кількості перетравленої клітковини

    4. збільшення кількості м’язових волокон

22. Амілорея це:

    1. Збільшення кількості нейтрального жиру

    2. збільшення кількості сполучної тканини

    3. збільшення кількості м’язових волокон

    4. збільшення кількості крохмалю

23. Наявність креатореї є ознакою:

    1. швидкого пересування хімусу по кишечнику

    2. недостатньої кількості жовчі

    3. ферментативної недостатності шлунка

    4. ферментативної недостатності підшлункової залози

24. Наявність стеатореї є ознакою:

    1. ферментативної недостатності підшлункової залози

    2. недостатньої кількості жовчі

    3. швидкого пересування хімусу по кишечнику

    4. ферментативної недостатності шлунка

25. Наявність амілореї є ознакою:

    1. швидкого пересування хімусу по кишечнику

    2. недостатньої кількості жовчі

    3. ферментативної недостатності підшлункової залози

    4. ферментативної недостатності шлунка

26. Наявність в копрограмі підвищеного вмісту лейкоцитів, еритроцитів та епітелію є ознакою:

    1. швидкого пересування хімусу по кишечнику

    2. недостатньої кількості жовчі

    3. ферментативної недостатності шлунка

    4. ферментативної недостатності підшлункової залози

    5. запального процесу в шлунково-кишковому тракті

27. Наявність в копрограмі найпростіших та яєць гельмінтів є ознакою:

    1. недостатньої кількості жовчі

    2. глистяної інвазії

    3. ферментативної недостатності підшлункової залози

    4. запального процесу в шлунково-кишковому тракті

28. Патологічні домішки калу  це:

    1. епітеліальні клітини

    2. кров

    3. гній

    4. слиз

    5. прожилки крові

29. В копрограмі кількість лейкоцитів, еритроцитів та епітелію визначається в:

    1. грамах

    2. міліграмах

    3. в плюсах (+)

    4. у полі зору

30. В копрограмі кількість сполучної тканини, м’язових волокон, нейтрального жиру, жирних кислот, мил, клітковини та крохмалю визначається в:

    1. грамах

    2. міліграмах

    3. в плюсах (+)

    4. у полі зору

31. Яка кількість сполучної тканини, м’язових волокон, нейтрального жиру, жирних кислот, мил, клітковини та крохмалю є нормою в копрограмі?

    1. +

    2. 

    3. ++

    4. +++

    5. ++++

32. Яка кількість лейкоцитів є нормою в копрограмі?

    1. 2-4 в п/з

    2. 

    3. ++

    4. до 10 в п/з

33. Яка кількість еритроцитів є нормою в копрограмі?

    1. 2-4 в п/з

    2. +

    3. 

    4. до 10 в п/з

    5. 1-2 в п/з

34. Яка кількість епітеліальних клітин є нормою в копрограмі?

    1. 2-4 в п/з

    2. +

    3. ++

    4. до 10 в п/з

    5. 1-2 в п/з

35. Яка кількість слизу є нормою в копрограмі?

    1. 2-4 в п/з

    2. немає

    3. ++

    4. до 10 в п/з

    5. 1-2 в п/з

36. Яка кількість найпростіших та яєць гельмінтів є нормою в копрограмі?

    1. 2-4 в п/з

    2. немає

    3. ++

    4. до 10 в п/з

    5. 1-2 в п/з

37. Аналіз калу на бактеріальну флору в кишечнику  це:

    1. бактеріальний посів калу

    2. аналіз калу на дисбактеріоз

    3. аналіз калу на яйця гельмінтів

    4. макроскопічне, хімічне та мікроскопічне дослідження калу

38. Бактеріальний посів калу здається:

    1. в клінічну лабораторію

    2. в біохімічну лабораторію

    3. в бактеріологічну лабораторію

    4. паразитологічну лабораторію

39. Кал для бактеріального посіву необхідно доставити до лабораторії:

    1. відразу ж після акту дефекації

    2. відразу ж після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

    3. протягом перших 2-х годин після взяття

    4. через 12 годин після акту дефекації

40. Бактеріальний посів калу проводиться:

    1. стерильною петлею

    2. береться відбиток липкою стрічкою

    3. чистою петлею

    4. шпателем

41. Кал для бактеріального посіву збирють в:

    1. стерильний посуд

    2. чистий посуд

    3. коробку від сірників

    4. стерильну пробірку з корком

42. Для забору матеріалу для бактеріального посіву необхідно:

    1. стерильну петлю ввести в пряму кишку на 1 см і відразу ж опустити її в стерильну пробірку, яка герметично закривається

    2. взяти весь кал за один акт дефекації

    3. зробити відбиток перианальних складок липкою стрічкою

    4. взяти невелику кількість калу з декількох місць

43. Результат бактеріального посіву калу отримують:

    1. відразу ж

    2. на слідуючи добу

    3. через 5-7 діб

    4. через 1 місяць

44. В результаті аналізу на бактеріальний посів вказують:

    1. наявність аскарид

    2. всю мікрофлору кишечника

    3. наявність гостриків

    4. наявність або відсутність патогенної мікрофлори

45. Кал для виявлення яєць гельмінтів збирають в:

    1. стерильний посуд

    2. чистий посуд

    3. коробку від сірників

    4. пробірку з корком

46. Для виявлення яєць гельмінтів здають:

    1. весь кал за добу

    2. вечірній кал

    3. третину калу відразу після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

    4. невелику кількість ранкового калу

47. Для виявлення яєць гельмінтів кал здають:

    1. в клінічну лабораторію

    2. в біохімічну лабораторію

    3. в бактеріологічну лабораторію

    4. паразитологічну лабораторію

48. Для виявлення гельмінтів кал необхідно доставити до лабораторії:

    1. відразу ж після акту дефекації

    2. відразу ж після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

    3. протягом перших 2-х годин після акту дефекації

    4. через 12 годин після акту дефекації

49. Для виявлення яєць гельмінтів необхідно взяти:

    1. весь кал за добу

    2. весь кал за один акт дефекації

    3. середню порцію калу

    4. невелику кількість калу з декількох місць

50. Кал для аналізу на яйця гельмінтів беруть:

    1. стерильною петлею

    2. чистою петлею (чи сірником)

    3. шпателем

    4. береться відбиток липкою стрічкою

51. Результат аналізу калу на яйця гельмінтів може підтвердити діагноз:

    1. аскаридозу

    2. ентеробіозу

    3. трихоцефальозу

    4. лямбліозу

52. Кал на яйця гельмінтів необхідно здати:

    1. тричі з інтервалом в 1-2 доби

    2. одноразово

    3. одноразово, якщо після першого разу виявили яйця гельмінтів

    4. один раз в тиждень протягом 3-х місяців

53. Зшкребок на ентеробіоз здають:

    1. В клінічну лабораторію

    2. в біохімічну лабораторію

    3. в бактеріологічну лабораторію

    4. паразитологічну лабораторію

54. Для зшкребка на ентеробіоз необхідно:

    1. Стерильну петлю ввести в пряму кишку на 1 см і відразу ж опустити її в стерильну пробірку, яка герметично закривається

    2. зробити відбиток липкою стрічкою з перианальних складок

    3. паличкою з ватою на кінці зібрати матеріал з перианальних складок

    4. взяти невелику кількість калу з декількох місць

55. Зшкребок на ентеробіоз проводиться:

    1. після акту дефекації

    2. після гігієнічних заходів

    3. вранці до проведення гігієнічних заходів

    4. будь-коли протягом дня

56. Позитивний зшкребок на ентеробіоз вказує на наявність у дитини:

    1. гостриків

    2. аскарид

    3. лямблій

    4. волосоглаву

57. В результаті зшкребка на ентеробіоз зазначається:

    1. виявлено ентеробіоз

    2. не виявлено ентеробіоз

    3. кількість яєць гостриків

    4. кількість гостриків

58. Кал для проведення аналізу на приховану кров здають:

    1. В клінічну лабораторію

    2. в біохімічну лабораторію

    3. в бактеріологічну лабораторію

    4. паразитологічну лабораторію

59. Кал для проведення аналізу на приховану кров збирають в:

    1. Стерильний посуд

    2. чистий посуд

    3. коробку від сірників

    4. пробірку з корком

60. Матеріал для проведення аналізу на приховану кров необхідно взяти наступним чином:

    1. Стерильну петлю ввести в пряму кишку на 1 см і відразу ж опустити її в стерильну пробірку, яка герметично закривається

    2. зробити відбиток з перианальних складок липкою стрічкою

    3. паличкою з ватою на кінці зібрати матеріал з перианальних складок

    4. взяти невелику кількість калу з декількох місць

61. Аналіз калу на приховану кров  це:

    1. реакція Васермана

    2. реакція Грегерсена (бензидинова проба)

    3. реакція Вольгемута

62. Перед проведенням аналізу калу на приховану кров для більшої достовірності слід:

    1. виключити з раціону харчування хворого м’ясо та м’ясні відвари, печінку

    2. не відвідувати стоматолога

    3. не чистити зуби

    4. не виконувати гігієнічних процедур

63. Позитивний аналіз калу на приховану кров є ознакою:

    1. дискінезії жовчовивідних шляхів

    2. виразкової хвороби шлунка

    3. виразкової хвороби 12-палої кишки

    4. трихоцефальозу

64. Позитивний аналіз калу на приховану кров може бути при:

    1. носовій кровотечі

    2. травмуванні слизової ротової порожнини

    3. кровотечі з ясен

    4. вживанні в їжу погано термічно обробленого м’яса

    5. прийомі препаратів заліза, активованого вугілля

65. Кал для дослідження на дисбактеріоз здають:

    1. в клінічну лабораторію

    2. в біохімічну лабораторію

    3. в бактеріологічну лабораторію

    4. паразитологічну лабораторію

66. Аналіз калу на дисбактеріоз необхідно доставити до лабораторії:

    1. відразу ж після акту дефекації

    2. відразу ж після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

    3. протягом перших 2-х годин після взяття

    4. через 12 годин після акту дефекації

67. Кал для аналізу калу на дисбактеріоз збирають:

    1. стерильною петлею

    2. чистою петлею

    3. шпателем

    4. сірником

68. Для забору матеріалу на аналіз на дисбактеріоз необхідно:

    1. стерильну петлю ввести в пряму кишку на 1 см і відразу ж опустити її в стерильну пробірку, яка герметично закривається

    2. взяти весь кал за один акт дефекації

    3. зробити відбиток з перианальних складок липкою стрічкою

    4. взяти невелику кількість калу з декількох місць з середини калової маси

69. Кал для аналізу на дисбактеріоз збирають в:

    1. стерильну пробірку з корком

    2. стерильний посуд

    3. чистий посуд

    4. коробку від сірників

70. Результат аналізу калу на дисбактеріоз отримують:

    1. відразу ж

    2. наступної доби

    3. через 5-7 діб

    4. через 1 місяць

71. В результаті аналізу калу на дисбактеріоз вказується:

    1. наявність аскарид

    2. мікрофлора кишечника

    3. наявність гостриків

    4. наявність або відсутність патогенної мікрофлори

72. Причинами дизбіозу кишечника у дітей можуть бути:

    1. штучне вигодовування

    2. антибіотикотерапія

    3. хронічні захворювання органів травлення

    4. природне вигодовування

73. В результаті аналізу калу на дисбактеріоз вказують:

    1. загальна кількість кишкової палички

    2. % різних видів нормальної мікрофлори

    3. наявність патогенної мікрофлори

    4. наявність прихованої крові

74. Про дисбактеріоз кишечника свідчить:

    1. зниження або повне зникненням біфідофлори

    2. зменшення кількості повноцінної кишкової палички

    3. зниження вмісту гемолізуючої кишкової палички

    4. порушення відсоткового співвідношення різних видів флори

    5. наявність патогенної флори