
- •“Затверджено”
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.
- •Гіпоксично-ішемічні пошкодження цнс у новонародженних
- •1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів:
- •2. Лфк, масаж
- •3. Фізіотерапевтичні методики:
- •Найбільш часті форми жовтяниць у новонароджених.
- •13.6. Критерії „значної” жовтяниці новонародженого
2. Конкретні цілі.
2.1. На підставі перинатального анамнезу і даних об’єктивного обстеження визначити різні клінічні варіанти та ускладнення жовтяниць новонароджених.
2.2. Визначити тактику ведення новонародженого в залежності від клінічного варіанту жовтяниць новонароджених.
2.3. Демонструвати вміння ведення медичної документації в умовах стаціонара чи амбулаторно.
2.4. Планувати обстеження новонародженого з визначенням показань до застосування того чи іншого пара клінічного дослідження.
2.5. На підставі перинатального анамнезу і даних клінічного обстеження визначити причини і генез перинатальних пошкоджень ЦНС.
2.6. Інтерпретивути дані лабораторно-інструментального обстеження.
2.7. Проводити диференціальну діагностику жовтяниць у новонароджених в залежності від фракцій (прямий, непрямий) білірубіну.
2.8. Ставити попередній клінічний діагноз.
2.9. Призначити лікування новонароджених з жовтяницями в залежності від важкості стану і пара клінічного обстеження.
2.10. Призначити лікування перинатальних пошкоджень ЦНС в залежності від періоду хвороби (гострий і відновний).
2.11. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та фахової субординації.
2.12. Оптимізувати методику ведення новонароджених за інформативною згодою.
2.13. Оцінити неврологічний статус здорового новонародженого.
2.14. Виділити фактори, що зумовлюють гіпоксичні ушкодження ЦНС у новонароджених.
2.15. Виділити провідні синдроми гіпоксичного ушкодження ЦНС у гострий і відновний періоди.
2.16. Розробити діагностичний алгоритм гіпоксично-ішемічного і гіпоксично-геморагічного ушкодження ЦНС у новонароджених.
2.17. Провести диференціальну синдромальну діагностику гіпоксичного ушкодження головного мозку у немовлят.
2.18 Поставити діагноз гіпоксичного ушкодження ЦНС у дітей до року.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
N |
Назви попередніх дисциплін |
Отриманні навички |
1. 2. 3.
4.
5. 6. |
Фізіологія Пат. Фізіологія Пропедевтична педіатрія Факультетська педіатрія Біохімія Клінічна фармакологія |
Визначати особливості гепатобіларної системи у новонароджених; оцінювати морфологічні і функціональні особливості новонародженого; знати особливості обміну білірубіну у новонароджених, патологічні стани при зміні білі рубінового обміну; оцінювати показники прямого і непрямого білірубіну; знання нормативів білірубіну, ферментів печінки; призначати консервативне і хірургічне лікування в залежності від показників прямого і непрямого білірубіну; скласти план лікування жовтяниць новонародженого в залежності від причини і показників білірубіну. Оцінити неврологічний статус новонародженого; врахувати гестаційний вік і ступінь зрілості дитини; виявити безумовні фізіологічні рефлекси; класифікувати гіпоксично-ішемічні пошкодження ЦНС; провести диференційну діагностику незрілості і ушкодження ЦНС; аналізувати особливості неврологічного стану недоношеної дитини; володіти методами функціональної діагностики плода; визначати причини ГІП ЦНС у вагітної; скласти алгоритм лікування ГІП ЦНС новонародженого; оцінити клініку пошкодження ЦНС за ступенями важкості.
|