2. Бета-адреноблокатори (анапрілін, пропранолол) - перші 4 тижня, одночасно із тиреостатиками - 1-2 мг/кг/добу у 3-4 прийоми. При нормалізації пульсу – поступове зниження дози до повної відміни препарату (різке припинення прийому препарату може спричинити „синдром відміни”, з погіршенням стану).

3. При досягненні еутиреозу (в середньому через 6-8 тижнів від початку лікування) –комбінована терапія: тіонаміди (мерказоліл, тощо) 5-10 мг/добу і Л-тироксин 25-50 мкг/добу.

4. Глюкокортикоїди:

• При важкому перебігу тиреотоксикозу, поєднанні з ендокринною офтальмопатією

• При ознаках недостатності надниркових залоз (ННЗ)

• При поганих показниках аналізу крові (лейкопенії, тромбоцитопенії)

• У разі приєднання супутньої патології, на тлі стресу – для запобігання гострої ННЗ

• Призначається преднізолон коротким курсом у середній дозі 0,2-0,3 мг/кг/добу за 2-3 прийоми, з поступовим зниженням через 7-10 днів на 2,5-5 мг кожні 5-7 днів до повної відміни.

5. Додаткові методи лікування

• Санація вогнищ інфекції.

• Седативні препарати.

• Вітаміни.

• Гепатопротектори

Лікування неонатального тиреотоксикозу – у разі його важкого перебігу, загрожує життю дитини:

• Призначають засоби, що містять йод: розчин Люголя або 10% розчин калію йодиду по 1 краплі кожні 8 годин,

• При вираженій тахікардії –  - адерноблокатори (анапрілін 2 мг/кг у день),

• При важкому тиреотоксикозі – преднізолон 2 мг/кг у день.

• Якщо тиреотоксикоз зберігається довше 3-4 тижнів, використовують тіонаміди усередину 0,5-1,0 мг/кг за 3 прийоми.

Тривалість лікування: 2-4 роки

Моніторинг лікування:

Кожні 4 тижня від початку лікування - контроль рівня вТ4 до досягнення його нормалізації, надалі - контроль ТТГ, що визначається високочутливим методом, 1 раз у 2-3 міс.;

при підтримуючій терапії - контроль ТТГ 1 раз у 3 міс.;

УЗД щитоподібної залози для оцінки динаміки об‘єму залози 1 раз у 6 міс.;

Аналіз крові з визначенням лейкоцитів, гранулоцитів і тромбоцитів:

• 1 раз у тиждень протягом 1-го місяця тиреостатичної терапії;

• 1 раз на місяць при переході на підтримуючу терапію.

Покази до госпіталізації в ендокринологічне відділення:

Декомпенсація захворювання.

Тяжка форма захворювання

Наявність ускладнень: порушення серцевого ритму, прогресуюча офтальмопатія, тощо.

Хірургічне лікування

Критерії ефективності лікування:

• відсутність клінічних проявів тиреотоксикозу

• нормалізація вТ4 і ТТГ

Показання до хірургічного лікування:

• Важкі ускладнення медикаментозного лікування.

• Небажання або неможливість дотримувати режим медикаментозного лікування.

• Неефективність консервативної терапії:

  • лікування протягом 2-3 років не дозволяє усунути тиреотоксикоз;

  • рецидиви тиреотоксикозу на тлі тривалого лікування тіонамідами;

  • зоб не зменшується або продовжує збільшуватися на тлі медикаментозного лікування.

• Важкий перебіг ДТЗ у дівчинки-підлітка до 18 років

• Токсична аденома ЩЖ

Передопераційна підготовка:

• продовжують лікування тіонамідами та  - адреноблокаторами, домагаючись стійкого еутиреозу;

• при неможливості досягти стійкої компенсації додатково призначають глюкокортикоїди (преднізолон - 1 мг/кг на добу усередину в 3 прийоми), за 10-14 днів до операції можливо додаткове призначення йодидів, наприклад, розчин Люголя по 5 крапель 2 рази в добу.

Під час операції та у післяопераційний період - створення глюкокортикоїдного фону: гідрокортизон парентерально:

• напередодні операції: в 21.00-23.00 – 50 мг в/м

• у день операції: у 6.00 – 50 мг в/м, у 9.00 (на операційному столі) – 100 мг - дітям, 150 мг - підліткам.

• На 1-у, 2-у, 3-ю добу після операції - 50 мг 1 раз в/м у 6.00. На 3-ю - 4-у добу знизити дозу в 2 рази (1 раз на добу – контроль рівня у крові К, Nа, а також ЕКГ).

Профілактика: Санація вогнищ інфекції, обмеження інсоляції

Диспансерне спостереження: (Моніторинг лікування в стані декомпенсації - див. вище)

Діагностичні дослідження і консультації (при підтримуючій терапії)		Диспансерне спостереження
Дослідження, спеціаліст	Частота
Ендокринолог Педіатр (сімейний лікар) ТТГ, вТ4. УЗД щитоподібної залози ЕКГ Аналіз крові Тест толерантності до глюкози Ліпідний профіль Сцинтіграфія з Тс 99m або І123 Хірург, невролог, офтальмолог, гінеколог-ендокринолог	Протягом одного року – 1 раз на місяць при переході на підтримуючу терапію 1 раз на місяць По показанням (супутні захворювання) 1 раз в 3 місяці 1 раз і по показанням 1 раз на рік і по показанням 1 р. на міс. 1 раз на рік 1 раз на рік по показанням 1 раз на рік і при необхідності	3-4 роки після клінічного одужання, а також після хірургічного лікування