3. Клініка гострої ниркової недостатності у дітей

Відзначають 4 періоди ОПН:

1) Період дії етіологічного фактора. Тривалість від декілька хвилин до декілька годин;

2) Період олігоанурії (може тривати до 21-28 діб). Характеризується розвитком олігурії або анурії. Розвивається уремічна інтоксикація. Олігурія - зниження діурезу менше 0,5 мл/кг на годину. Анурія - діурез менше 50 мл на добу або діурез менше 0,3 мл/кг на годину.

У цей період можуть відзначатися ускладнення в інших системах:

• ЦНС - можуть бути енцефалопатії (на тлі уремічної інтоксикації, гіпергідратації);

• Система кровообігу (можуть розвиватися перикардити, міокардити);

• Дихальна система (можливі пневмонії, плеврити);

• Печінка (нирки і печінка взаємопов'язані, при порушенні функції нирок частину її функцій бере на себе печінка);

• Система крові (може розвинутись анемія внаслідок пригнічення кровотворення  і зниження виділення нирками - еритропоетину);

• Порушення водно - електролітного балансу (розвивається гіпер К, Na, Mg). Підвищення калію до 6,5 ммоль/л є критичним;

• Кісткова система (розвиток остеодистрофії, остеомаляції);

• Ендокринна система (збільшення толерантності до глюкози).

3) Період поліурії (тривалість 5-8 діб). Характеризується збільшенням діурезу і зменшенням азотемії. Цей період так само небезпечний, як і період олігурії. Збільшується кількість виділеної сечі до 10 літрів на добу (у дорослих). Це може призвести до зневоднення, внаслідок чого розвивається ішемія нирки;

4) Відновний період (тривалість 1,5-2 роки). Відбувається повільне відновлення функцій нирок. Протягом тривалого часу зберігається низька питома вага сечі (1002 - 1004).

4.Невідкладна допомога при гіпертермічному синдромі у дітей

Центральні антипіретики з групи нестероїдних протизапальних препаратів. Препаратами вибору в дітей вважаються парацетамол 10-15 мг/кг на прийом до 3-4 разів на добу (добова доза не повинна перевищувати 60 мг/кг), ібупрофен 5-10-15 мг/кг на прийом до 3 разів на добу. Ацетилсаліцилова кислота протипоказана

Анальгін (метамізол) заборонено до використання в більшості розвинених країн світа через значну токсичність і велику кількість побічних дій, що інколи мають фатальний характер. Але в Україні він призначається досить широко через наявність форми для парентерального застосування та швидку й потужну антипіретичну дію. Призначення анальгіну та препаратів, що його містять, треба обмежити випадками значної гіпертермії й резистентності до інших антипіретиків та/або необхідністю парентерального введення препарату. Він призначається в разовій дозі 3-5 мг/кг або 0,1мл 50% розчину на рік життя. Відносно новим засобом лікування гіпертермії є селективний інгібітор циклооксигенази ІІ — німесулід, що може бути призначений дітям;

 2) за «блідої» лихоманки необхідно полегшити тепловіддачу, що досягається призначенням нейролептиків та вазодилататорів за умови стабільного артеріального тиску. Частіше за все використовують дипразин 0,25 мг/кг в/м або в/в у поєднанні з дроперидолом 0,05-0,25 мг/кг в/м або в/в. За відсутності дроперидолу можна застосувати аміназин 0,05 мл/кг маси тіла;

 3) фізичні методи охолодження можуть бути використані на тлі нейровегетативної блокади, досягнутої застосуванням нейролептиків. Це можуть бути: пузирі з льодом на ділянки крупних судин, зволоження шкіри з повітряним обдуванням, промивання шлунка й постановка клізм охолодженою (не льодяною) водою, оцто-горілчані обтирання шкіри;

 4) необхідно забезпечити дитину достатньою кількістю рідини, залежно від стану — ентерально або парентерально;

 5) оксигенотерапія призначається у випадках лихоманки з гіпоксемією (септичний шок, пневмонія, бронхіоліт).