Хірургічне лікування

Із хірургічних методів лікування в умовах стаціонару (опікового центру) використовуються:

• декомпресійна некротомія з метою зменшення стиснення тканин, які лежать глибше, при циркулярних опіках на кінцівках та грудної клітки;

• некректомія - висічення некротичних тканин з одномоментною

• аутодермопластикою розщепленим шкірним клаптем власної шкіри, взятим дерматомом або ножем Гамбі.Некректомія з тимчасовим закриттям раневої поверхні ліофілізованою свинячої шкірою і відкладеною аутодермопластикою;

• Пластика тимчасовими покриттями:

• Ксенопластика - тимчасовим закриттям ран ліофілізованою свинячої шкірою в наступною аутодермопластикою розщепленими шкірними автотрансплантатами.

• Гомопластика – пластика живою, або трупною шкірою.

• Пластика біопокриттями.

• італійська та індійська пластика шкірно-жировими клаптями, а також використання клаптя Філатова;

• шкірно-фасціальні трансплантати на судинній та м’язових ніжках

Незважаючи на великі успіхи досягнуті при лікуванні опіків летальність залишається достатньо високою. Однією з причин високої летальності серед постраждалих з опіками є раньовий опіковий сепсіс, ПОН, дефіцит донорських ресурсів при поширених опіках. При лікуванні важкообпечених виникає проблема раньових покриттів. Із-за важкості стану відновлення шкіряного покриву за допомогою аутопластики, як правило не можливо, виникає потреба шукати інші раньові покриття.

Раньові покриття накладають на рану після видалення некротичного струпу, вони не тільки захищають рану від пересушування, від інфікування, від виснаження організму, але й готують рану до наступної пересадки шкіри.

Біопокриття поділяють на наступні групи:

1. Біотканини

-Ксеношкіра – ми використовуємо шкіру свиніґ. але можливо використання інших видів тварин ( у Вєтнамі використовують шкіру жаб, у Китаї – собак).

-Аллошкіра – від живого донора, дбо трупна.

• Амніотична оболонка, консервований хоріон.

2. Біоматеріали:

• фібрінові плівки,

• коллаген,

• культивовані епідермальні клітини

3.Комбіновагі покриття (синтетичні покриття з включенням алогенних фібробластів) :

-интегра,

• -дермаграфт

Слайди хворий Коваленко і Настя Овчар

При оперативному втручанні в останні роки почали використовувати ліофілізовані ксенодермотрансплантати (ЛКДТ) як при традиційних методах лікування, так і при проведенні ранньої некректомії, для закриття донорських ран, а в окремих випадках і при поверхневих опіках ІІ та ІІІа ступенів. Використання ЛКДТ призводить до зменшення болю, втрати води, білків, електролітів з ран, їх інфікування, скорочує термін лікування.

В пошуках нових методів лікування глибоких опіків і вирішення проблеми закриття опікових ран особливо більш 20% обсягу тіла на теперішній час використовуються трансплантати, отримані на основі клітин сполучної тканини – фібробластів (Москва інститут ім. А.В.Вишневського 2002).

Вирощування аллофібробластів людини готують в лабораторії культивування тканин. Трансплантація на раневу поверхню культивованих аллофібробластів здійснюється їз синтетичних плівкових матриксів і виконується в операційній під наркозом на рану. Після аплікації синтетичних матриксів з аллофібробластами на ранову поверхню, остання закривається пов'язкою. Пов'язка просочена антибіотиками і фурациліном 1:5000.

Дія фібробластів заключається в стимулюючому впливі їх на процеси регенерації і епітелізації у рані.

Через 2-3 доби після трансплантації виконується аутодермопластика шкірним клаптем з великим коефіціентом перфорації (1:4).

При традиційному хірургічному методі лікування обпечених (на підготовлену гранулюючу рану) перші шкірно-пластичні операції стають можливими на 23-25 добу після травми і проводяться на фоні виснаження органів та систем, при поліорганної недостатності.

Традиційний метод хірургічного лікування – аутодермопластика на гранулюючі раневій поверхні не здатний на сьогодні запобігти проявам опікової хвороби ( ендогенної інтоксикації, інфекційних ускладнень та інших), у зв'язку з чим використовують раннє хірургічне втручання ( РХВ). Проводять ранні некректомії як радикальні , так і ощадливі на 3-4 добу після травми. Рани після некректомії повинні бути закриті аутошкірою одномоментно або відстрочено (Лауреат Державної премії, Коваленко О.М., Київ) .

Принципи лікування обпечених можна сформулювати так:

1. закінчення дії уражуючого фактору, проведення реанімаційних заходів у зоні ураження;

2. захист опікової рани від інфекції і виключення додаткової травми обпечених ділянок;

3. профілактика і лікування шоку;

4. нормалізація функцій життєвоважливих внутрішніх органів, обміну речовин, нейрогуморальної регуляції у період гострої токсемії і септикотоксемії;

5. загальне лікування обпечених (антибіотико-гормоно-вітаміно-імунотерапія, лікувальне, зондове і парентеральне харчування, біостимулятори, антигіпоксанти і антиоксиданти, гемо- і ентеросорбція і т.д.);

6. місцеве лікування опіків (первинний туалет опікової рани, застосування вологовисихаючих пов’язок з антибіотиками і антисептиками, мазей на водорозчинній основі, аерозолей, антибактеріальних препаратів, протеолітичних ферментів, кератолічних засобів для хімічного некролізу струпу з метою швидкої підготовки рани до аутодермопластики, магніто- і лазеротерапія, регульованого абактеріального середовища з ламінарним потоком стерильного повітря в аеротерапевтичних установках – АТУ-1, АТУ-3, інфрачервоного опромінювання і т.д.);

7. хірургічні методи лікування обпечених (некротомія, некректомія, вільна аутодермопластика, пластика за Філатовим, італійська і індійська пластика, пластика шкірно-підшкірним трансплантатом на судинній ніжці, застосування алотрансплантатів, ксенотрансплантантів, штучних покрить і т.п.);

8. реабілітація обпечених (фізіотерапія, лікувальна фізкультура), рішення питань працездатності і боєздатності).

Ускладнення опіків.

Бувають ранні та пізні. З боку внутрішніх органів та опорно-рухового апарата.

Ранні: гостра ниркова недостатність, гнійні некротичні ускладнення, гострий токсичний міокардит, гострі стресові виразки шлунка або дванадцятипалої кишки (ulcus Curligs), пневмонії, анемія, гепатит, кишкова динамічна непрохідність, енцефалопатія, місцева інфекція (флегмона, абсцес), сепсис та інші, опікове виснаження.

З боку опорно-рухового апарата: гнійні артрити, згинальні та розгинальні контрактури, рубцеві деформації, пролежні, трофічні виразки, гіпертрофічні та келоїдні рубці, флебіти, тромбофлебіти, варикозна хвороба та інші.

Пізні ускладнення: виразкування рубців, переродження рубців в рак, виворіт вік, слизової губ, косметичні та функціональні недоліки.

Внесок вітчизняних вчених-комбустіо-логів у розвиток сучасної комбустіології і створення опікових центрів в Україні.

В 1958 році в м. Києві було створено перше спеціалізоване опікове відділення, яке в подальшому набуло статусу Українського республіканського опікового центра на базі міської клінічної лікарні № 23.

Першим керівником цього центру був професор А.А.Федоровський. Під його керівництвом відбувався розвиток та удосконалення комбустіологіі на Україні.

На базі Українського республіканського опікового центра проводилась підготовка лікарів для обласних опікових відділень, методична, наукова, консультативна, лікувальна та організаційна робота.

Значний внесок у розвиток комбустіології в Україні зробив проф. Братусь В.Д. Його грунтовна монографія “Хирургическое лечение ожогов” (Київ, 1961) є настільною книгою кожного комбустіолога.

З 1975 року до 2005 року керівником Українського опікового центра був головний комбустіолог Міністерства охорони здоров’я України двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки проф. Повстяний М.Ю. Його учні очолюють Обласні опікові спеціалізованими. Центри. Він підготував багато висококваліфікованих фахівців-комбустіологов, створив школу комбустіологів в Україні.

У 2002 році Указом Президента України провідним українським комбустіологам за розробку та впровадження нових методів діагностики та раннього хірургічного лікування глибоких опіків та їх наслідків присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.

Сьогодні Київський міський центр термічних уражень та пластичної хірургії розташований на базі Київської міської клінічної лікарні №2 за адресою вул. Краківська, 13, де ми з Вами будемо проводити практичні заняття.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

(таблиці, схеми, малюнки, графіки) додаються

Б. Задачі для самоконтролю: