Консервативне і оперативне лікування опікових ран

Принципи лікування обпечених

Лікування обпечених повинно бути патогенетичним. Основна ланка патогенезу – загибель шкірного покриву, тому видужання може наступити після спонтанної епітелізації чи відновлення шкірного покриву хірургічним методом. Одночасно необхідно здійснювати лікування опікової хвороби з урахуванням особливостей її перебігу.

Лікування обпечених-комплексне і включає загальну терапію, місцеве лікування опікових ран і хірургічні методи.

Місцеве лікування опіків починається з:

- первинного туалету опікової рани.

• накладання повязки з антисептиком

Місцеве лікування опіків починається з первинного туалету опікової рани. З обпаленої поверхні видаляють інородні тіла, відслойоний епідерміс, великі пухирі розтинають, забруднені ділянки опікової рани зрошують розчином антисептиків, які не вміщують спирт (фурацилін, хлоргексидін, 3% розчин перекису водню,бетадин, йодобак, йодопирон), опікову рану висушують стерильними серветками, тампонами і закривають пов’язками (закритий метод). Пов’язка захищає опікову рану від забруднення і зовнішнього впливу, а також сприяє місцевому лікуванню опікових ран.

Місцеве лікування

Існують 2 методи лікування опікових ран: відкритий та закритий

(під пов’язками).

Місцеве лікування опіків розпочинається з первинного туалету опікової рани. З обпаленої поверхні видаляють інородні тіла, відслоєний епідерміс, великі пухирі розтинають, забруднені ділянки опікової рани зрошують розчином антисептиків, 3% р-ном перекису водню, опікову рану висушують стерильними серветками, тампонами і закривають пов’язками (закритий метод). Пов'язка захищає опікову рану від забруднення і зовнішнього впливу, а також сприяє місцевому лікуванню опікових ран.

Перша допомога при опіках

Перша допомога при опіках полум’ям починається з гасіння одягу, який горить. Його гасять водою, вогнегасником, накриттям постраждалого ковдрою, пальтом, плащем тощо.

При необхідності визволити обпеченого з одягу, після того як вогонь погасили, в окремих випадках одяг розрізують і визволяють уражену ділянку, повне роздягання недопустимо.

При обмежених опіках окропом в побуті опікову поверхню треба охолоджувати холодною водою з під крана протягом 10 хвилин. Після чого наложити асептичну суху пов’язку, використовуючи індивідуальний пакет, бинт, чисту х/б тканину.

При розложистих опіках загорнути постраждалого в чисте простирадло, зверху накрити ковдрою, поїти чаєм, дати алкоголь.

Часто в побуті при наданні першої допомоги застосовують пов’язки з одеколоном, спиртом, горілкою, що посилює біль.

Інколи застосовують різні присипки: крохмаль, соду, рослинну чи тваринну олію. Всі ці засоби не полегшують страждань, а приносять шкоду.

При наданні першої лікарської допомоги бригадою швидкої допомоги окрім накладання асептичної пов’язки вводять знеболюючі засоби, серцеві, проводять протишокові заходи по дорозі до лікарні.

В умовах стаціонару після первинного туалету опікової поверхні застосовуються вологовисихаючі пов'язки, пропитані 0,5 % розчином диоксидину, хлоргексидину біглюконату, бетадину,в 1% р-ні йодоперону, 5% р-ні йодобака та інших антисептиках. В перші 5-7 днів застосовуються тільки волого-висихаючи пов'язки, спрямовані на боротьбу з інфекцією.

Лікування опікових ран відбувається згідно фазам ранового процесу.

Фази ранового процесу:

• альтерація,

• ексудація,

• демаркація,

• відторгнення некротичних тканин і

• розвиток грануляцій,

• епітелізація.

Використання препаратів для місцевого лікування:

• альтерація – антисептики неспиртові,

• ексудація - – антисептики гіперосмолярні, водорозчинні мазі,

• демаркація і відторгнення некротичних тканин і- – антисептики жиророзчинні, протеолітичні ферменти

• розвиток грануляцій і епітелізація – стимулюючи ріст тканин ( вітаміни, амінокислоти, біологічно-активні речовини)