- •Предмет та структура дитячої психології
- •Поняття про онтогенез людини
- •3. Основні закономірності психічного розвитку людини.
- •4. Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини.
- •5. Рушійні сили психічного розвитку
- •6.Принципи вивчення психіки дитини.
- •7. Класифікація методів дитячої психології.
- •8. Спостереження як метод дитячої психології.
- •9. Експеримент у дитячій психології.
- •10.Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей.
- •11. Вивчення психічних особливостей дитини педагогом
- •12. Роль біологічних і соціальних факторів у психічному розвитку дитини
- •13. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини
- •14. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи
- •15. Анатомо-фізіологічні особливості новонародженого, значення рефлексів у житті новонародженого
- •16. Особливості розвитку органів чуття новонародженого
- •17. Розвиток емоційної сфери новонародженого
- •18. Криза новонародженості
- •19. Немовлячий вік та його особливості
- •20. Загальна характеристика психічного розвитку немовлят
- •20. Загальна характеристика психічного розвитку дітей раннього віку
- •21. Роль рухової активності у психічному розвитку дитини
- •22. Мовленнєвий та когнітивний розвиток дитини першого року життя
- •23. Особливості психічного розвитку дітей раннього віку.
- •24. Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини
- •25.Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •26. Зародження нових видів діяльності у ранньому дитинстві
- •27. Розвиток спілкування з дорослими і однолітками
- •28. Розвиток мовлення дитини раннього віку
- •29. Новоутворення пізнавальної сфери у період раннього дитинства
- •30. Передумови формування особистості у ранньому дитинстві. Криза трьох років
- •31. Психологічні особливості образотворчої діяльності дошкільника
- •32. Трудова діяльність дитини дошкільного віку
- •33. Становлення навчальної діяльності в дошкільному віці
- •34. Умови розвитку навчальної діяльності дітей в дошкільному віці
- •35. Спілкування дитини з дорослими і однолітками
- •36.Особливості спілкування дитини з дорослими
- •37. Форми спілкування дошкільників з однолітками. Конфлікти між дітьми і їх причини.
- •38. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника
- •39. Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •40. Мовлення і його розвиток у дошкільному віці
- •41. Сенсорний розвиток дошкільників
- •42. Мислення і його види у дошкільному віці
- •43. Розвиток пам’яті
- •44. Формування уяви у період дошкільного дитинства
- •45. Розвиток емоцій і почуттів у дошкільному віці
- •47. Управління розвитком волі у дошкільників
- •48. Розвиток мотиваційної сфери і формування самосвідомості дошкільника
- •49. Розвиток здібностей дошкільника
- •50. Самосвідомість і самооцінка дошкільника
- •51. Управління розвитком самосвідомості у дошкільників
- •52. Темперамент і характер дитини дошкільного віку
- •53. Вікові особливості виникнення і прояву різних властивостей темпераменту дошкільників
- •54. Психологічні особливості дітей різних типів темперамету
- •55. Характер дитини. Особливості формування характеру дитини
- •56. Психологічна готовність дитини до школи
- •57. Криза 6-7 років та формування внутрішньої позиції
- •58. Розвиток особистості у старшому дошкільному віці.
- •59. Основні компоненти готовності дитини до школи
- •60. Формування психологічної готовності до школи у різних видах діяльності
60. Формування психологічної готовності до школи у різних видах діяльності
Дошкільний вік має внутрішні закономірності психічного розвитку, порушення яких може спричинити непоправну шкоду. Одним із таких порушень є намагання деяких педагогів працювати з дошкільниками з використанням притаманних шкільному навчанню методів, ігноруючи привабливі для дітей гру, конструювання, ліплення, прогулянки.
Однак, маючи на меті підготовку дітей до школи, необхідно працювати з ними на основі максимального врахування особливостей їхнього віку, використовуючи можливості дошкільної педагогіки
Особливо важлива роль у формуванні новоутворень, психічних процесів і властивостей особистості, що готують перехід дитини до молодшого шкільного етапу, належить ігровій діяльності, яка не лише розвиває їх мислення, сприймання, рухи, а й формує мотиваційну готовність дитини до школи.
Важливе значення при цьому має навчальна діяльність (особливо для оволодіння грамотою і математичними знаннями). Однак для забезпечення ефективного навчання старших дошкільників необхідно, щоб заняття не уподібнювалися до уроків шкільного типу, а вибудовувалися з урахуванням природи дитини, специфіки мети і методів дошкільного виховання. Позитивних результатів досягають шляхом використання у навчанні дошкільників методу поетапного формування розумових дій, що забезпечує формування спеціальних умінь, підвищує загальний інтелектуальний рівень старшого дошкільника. Навчальна діяльність сприяє формуванню знань про предмети і явища природи, суспільного життя у розвитку мовлення дошкільника, започаткуванні спеціальних навчальних навичок. До кінця дошкільного віку у дитини формується відносно стійка допитливість, особлива чутливість до оцінки результатів, прагнення до визнання досягнень, з'являється інтерес до важких навчальних завдань. Вона стає вимогливішою до себе, намагається більш самостійно, усвідомлено регулювати свою поведінку (наприклад, на заняттях стежить за поставою, дотримується правил роботи у колективі тощо).
Продуктивні види діяльності (малювання, конструювання, ліплення та ін.) активно сприяють естетичному, моральному розвитку майбутнього школяра, збуджують його уяву, думку. Сила їх впливу на психіку дитини залежить від керівництва, організації вихователем відповідної діяльності дитини.
У процесі зображувальної діяльності розвиваються вмілість рук, зорово-рухова координація, необхідні для оволодіння письмом. Найбільше цьому сприяє створення дітьми зображень не частинами, а з цілого шматка (глини, пластиліну), однієї лінії контуру (у малюванні, аплікації). Дитина успішніше оволодіває письмом, якщо вміє робити рукою ритмічні, рівномірні, плавні рухи. Формуванню таких рухів сприяють, наприклад, малювання рослин, декоративне малювання за мотивами народних вишиванок, писанок тощо.
Щоб правильно виконувати навчальне завдання, дитина має бути працьовитою. Активне залучення до посильної побутової праці, чергування, самообслуговування, діяльності на природі формує працелюбність, відповідальність, самостійність, допитливість, що допоможе дітям адаптуватися до ролі школяра.
Спілкування з дорослими сприятиме старшому дошкільнику у підготовці до статусних змін, нових провідних видів діяльності, головне - заміні гри та навчання.
Отже, підготовка дітей до школи повинна бути всебічною, забезпечити формування системи якостей, які засвідчать їх психологічну готовність до життя і діяльності у шкільних умовах. Вироблення таких якостей - одне з найважливіших завдань вихователів дошкільних закладів.