15. Метод надлишкових прибутків при оцінці нематеріальних активів базується на:

a) припущенні, що надлишкові прибутки підприємство отримує за рахунок невідображених у балансі нематеріальних активів;

b) припущенні, що приріст вартості компанії порівняно з вартістю капіталу, трудових і земельних ресурсів, залучених до господарського обігу, формується

за рахунок нематеріальних активів;

c) залежності вартості від часу;

d) визначенні різниці між грошовими потоками, отриманими від використання нематеріального активу, та грошовими потоками без його використання.

16. При використанні витратного підходу до оцінки нематеріальних активів використовують методи:

17. Метод виграшу в собівартості при оцінці нематеріальних активів базується на:

a) урахуванні економії витрат, що може бути асоційована з застосуванням

нематеріальних активів; передбачає обчислення розміру виграшу в собівартості

за термін, коли інтелектуальна власність ще приносить корисний ефект (знижує

собівартість);

b) припущенні, що приріст вартості компанії порівняно з вартістю капіталу, трудових і земельних ресурсів, залучених до господарського обігу, формується

за рахунок нематеріальних активів;

c) визначенні різниці між грошовими потоками, отриманими від використання нематеріального активу, та грошовими потоками без його використання;

d) залежності вартості від часу. 18. Для порівняння різних інформаційних джерел при оцінці нематеріальних активів застосовують:

a) коефіцієнт порівняння; b) коефіцієнт нівелювання;

c) коефіцієнт коригування; d) правильна відповідь відсутня.

Тема 10. Трудовий потенціал підприємства та його оцінка 1. Трудовий потенціал — це:

a) сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну

підготовку та(або) мають досвід практичної діяльності;

b) існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими

характеристиками персоналу підприємства;

c) сукупні можливості працівників підприємства активно чи пасивно брати участь у виробничому процесі в рамках конкретної організаційної структури виходячи з матеріально-технічних, технологічних та інших параметрів;

d) економічно активна, працездатна частина населення регіону, яка володіє фізичними i культурно-освітніми можливостями для участі в економічній діяльності підприємства (організації).

2. За рівнем агрегованості оцінок виокремлюють такий вид трудового потенціалу:

a) індивідуальний трудовий потенціал;

b) управлінський потенціал;

c) продуктивний трудовий потенціал;

d) трудовий потенціал працівника.

3. За спектром охоплення можливостей виокремлюють такий вид трудового потенціалу:

a) управлінський потенціал;

b) колективний (груповий) трудовий потенціал;

c) структуро-формуючий трудовий потенціал;

d) трудовий потенціал працівника.

4. За характером участі у виробничо-господарському процесі виокремлюють такий вид трудового потенціалу:

a) груповий (бригадний) трудовий потенціал;

b) потенціал технологічного персоналу;

c) індивідуальний трудовий потенціал;

d) продуктивний трудовий потенціал.

5. За місцем у соціально-економічній системі підприємства виокремлюють такий вид трудового потенціалу:

a) підприємницький трудовий потенціал;

b) управлінський потенціал;

c) груповий (бригадний) трудовий потенціал;

d) індивідуальний трудовий потенціал.

6. Процес перетворення трудових ресурсів організації в робочу силу

складається з декількох стадій, укажіть першу з них:

a) трудові ресурси займають робочі місця;

b) робоча сила, витрачаючись у часі i реалізуючись у трудовому процесі,

створює споживні вартості;

c) робоча сила знову стає трудовими ресурсами підприємства;

d) трудові ресурси існують у вигляді потенційної робочої сили (деякої безлічі

працездатних працівників, що володіють сукупністю фізичних i духовних

здібностей), що поза трудовим процесом, тобто поза предметами i знаряддями

праці не виявляється.