4. Характеристика умов експорту товару

Ефективність здійснення зовнішньоекономічної операції суттєво залежить від визначених правил та обмежень, встановлених державами для відповідних операцій. Тому дуже важливим, а інколи і вирішальним на етапі розгляду зовнішньоекономічних угод є операція визначення існуючих умов та обмежень в здійсненні імпортних операцій .

Для цілей митного оформлення та визначення деяких вимог до порядку здійснення зовнішньоекономічної операції найменування товару однозначно визначається за допомогою коду товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТЗЕД ) .

УКТЗЕД було введено Постановою Кабінету міністрів України № 1354 від 31 серпня 1998 року “Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності” як єдину митно - статистичну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності, що використовується для цілей тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Фактично її застосування розпочато з 1 липня 2001 року у редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України” від 5 квітня 2001 року № 2371 – III. [10]

Отже, код товару, що розглядається у курсовій роботі :

Код товару : 1005 10 90 00 станом на 21.12.2020

Кукурудза: - насiннєва: - - iнша Основна одиниця виміру : кг (код 166) Додаткова одиниця виміру : немає

Відомо, що будь-яка держава обов’язково визначає певні правила та вимоги до здійснення зовнішньоекономічних операцій певного виду. При цьому можуть застосовуватись різноманітні методи регулювання, які можна розподілити на наступні группи :

Нетарифні методи, до яких відносяться :

• кількісні та валютні обмеження (квотування, ліцензування, “добровільні” обмеження експорту, заборони).

• порядок митного оформлення товару та інші адміністративні формальності .

• вимоги до товару, що імпортується (по якості, можливому забрудненню навколишньої території, тощо).

• фінансові методи нетарифного регулювання імпорту (антидемпінгове або компенсаційне мито, імпортні депозити, авансова виплата мита та податків, тощо).

• тарифне регулювання імпортних операцій (розмір ставок мита, їх диференціація, порядок сплати, пільги).

• засоби стимулювання експорту товару.

• міжнародні договори та угоди (наприклад, про вільну торгівлю, уникнення подвійного оподаткування, тощо). (5)

Що ж стосується нашого випадку, то з країною – імпортером Латвією укладені торгівельно – економічні угоди про встановлення режиму найбільшого сприяння. При здійсненні з цією країною зовнішньоекономічної операції з експорту кукурудзи існують наступні обов’язкові платежі при перетині митного кордону:

Збираються лише збори на кордоні за оформлення ГТД у відповідності з Постановою КМУ від 27.01.97г. № 65

Що стосується методів нетарифного регулювання при експорті розглядаємого товару.

Заборона (ограничение) на вивезення по операціям з давальницькою сировіною: норми Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" не поширюються на товари, які підпадають під визначення 1 - 24 груп УКТ ЗЕД, крім давальницької сировини, яка використовується для виробництва готової продукції, що повністю вивозиться за межі митної території України (експортується) у термін, що не перевищує 90 календарних днів, наступних за днем закінчення процедури розмитнення такої давальницької сировини.

Це правило не поширюється на операції з підакцизною давальницькою сировиною та підакцизною готовою продукцією. Див. Статтю 18(№ 1877-IV від 24-06-2004 Закони України "Про державну підтримку сільського господарства України").

Свідоцтво про реєстрацію біржового договору: контроль за рухом товаропотоків зерна пшениці та інших зернових культур шляхом посилення вимог до умов акредитації товарних бірж, на яких укладаються та реєструються угоди купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, а також до укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (№ 1148 від 20-07-2000 Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо вдосконалення регулювання ринку зерна")

Ветеринарний контроль: Стаття 4. Сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає ветеринарному контролю в разі ввезення об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду - товарів першої - п'ятої, сьомої, десятої, дванадцятої, чотирнадцятої - шістнадцятої, дев'ятнадцятої, двадцять першої, двадцять третьої груп ТН ЗЕД (№ 468/97-ВР від 17-07-1997 Закони України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції").

Фітосанітарний сертифікат:

Див. Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації під карантинних матеріалів. 2.25. Без узгодження з Укрголовдержкарантином, без карантинного дозволу і без фітосанітарного сертифіката в пункті пропуску на державному кордоні дозволяється ввезення в Україну: 2.25.1. Переробленої рисової соломки і виробів з неї, ворсувальних шишок, хни, басми; 2.25.2. Художньо-декоративних та технічних виробів, виробів народних промислів із деревини (меблів, агломерованої паркетної фрези, заготовок для тари, ДВП, ДСП тощо); 2.25.3. Дерев'яної тари, що не виділена окремою товарною позицією; 2.25.4. Дерев'яних рам для картин, фотографій, дзеркал; 2.25.5. Свіжих плодів, овочів (крім картоплі) у кількості, що не перевищує 2-х кг кожного найменування на одну особу, у ручній поклажі та в поштових відправленнях; 2.25.6. Продукції рослинного походження, вільної від карантинних організмів, яка передбачена для харчування команд суден, екіпажів літаків і персоналу інших видів транспорту; 2.25.7. Кави меленої у вакуумній упаковці, кави розчинної, какао тертого, какао-масла, дріжджів, тютюнових виробів, кондитерських виробів, виробів з борошна, крохмалю; 2.25.8. Зрізу живих квітів (крім хризантем та гіацинтів) не більше 50 штук.

(№ 414 от 23-08-2005 Відомчий документ "Про затвердження Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів").

Згідно наказу ДМСУ "Про затвердження Порядку ввезення в Україну і вивезення з України насіння і садивного матеріалу сортів рослин для наукових цілей та цілей державного сортовипробування":

Митне оформлення дослідних зразків сортів здійснюється без сертифікатів відповідності на основі документального підтвердження Держсортслужбою, що ці зразки ввозяться для державного випробування. Насіння і садивний матеріал незареєстрованих в Україні сортів рослин може ввозитись в Україну для наукових цілей та цілей державного сортовипробування при наявності разового дозволу на ввезення, виданого Держсортслужбою.

Вивезення насіння і садивного матеріалу сортів рослин з України до інших держав здійснюється на підставі документального підтвердження Держсортслужби, що сорт не містить об'єкта інтелектуальної власності, або є відповідний дозвіл власника прав на сорт на його вивезення.

Згідно з Листами ДМСУ "Про митне оформлення насіння", на насіннєвий матеріал, вироблений в Україні, видається:   - посвідчення про кондиційність державними насіннєвими інспекціями. Виробник насіння видає:   - "Атестат на насіння" або "Свідоцтво на насіння" залежно від ступеню розмноження насіння, а також може отримати   - "Сертифікат відповідності", пройшовши процедуру добровільної сертифікації".

Експертні заключення уповноважених органів: на продукцію, що призначається для експорту з території радіоактивного забруднення видається сертифікат на вміст радіоактивних речовин (МОЗ, Мінагрополітики, Держкомлісгоспу України) ( Згідно з Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. N 106").

Згідно з Закону України "Про насіння і садивний матеріал", Відомчим документом "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з оптової торгівлі насінням" та Відомчим документом "Щодо ліцензування оптової торгівлі зерном": Оптова торгівля насінням на внутрішньому ринку України здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності виключно за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії), який видається органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.[6]