4 курс 1 семестр / менеджмент ЗЕД дз / МН 4- - Роль та місце України в світовій економіці

Роль та місце України в світовій економіці :

Здобуття Україною державної незалежності, потреба в її геоекономічному визначенні й інтеграції у світогосподарські процеси як самостійного суб'єкта зовнішньої та зовнішньоекономічної діяльності в системі міжнародних відносин зумовили необхідність створення й реалізації в державі нової зовнішньоекономічної політики. Посилення глобалізаційних процесів у світі підвищує значення розвитку зовнішньоекономічних відносин України, її участі в міжнародному поділі праці, фінансах, науково-технічному співробітництві. Водночас зовнішньоекономічна політика є засобом подолання кризових явищ в економіці України, відкриваючи доступ вітчизняній продукції на світові ринки й забезпечуючи надходження відповідних товарів і послуг до економіки України з інших країн світу. Розробка нової зовнішньоекономічної політики України потребує визначення цілей і пріоритетів національного розвитку з урахуванням особливостей трансформаційного етапу вітчизняної економіки та наслідків глибокої соціально-економічної кризи. Вона має бути комплексною, органічно пов'язувати всі види зовнішньоекономічної діяльності зовнішню торгівлю, валютну та інвестиційну політику, науково-технічні зв'язки тощо. Зараз Україна є рівноправним учасником міжнародного спілкування, бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах, активно сприяє зміцненню загального миру й міжнародної безпеки, підтримує торговельно-економічні відносини з переважною більшістю сучасних країн світу. Одним з пріоритетних векторів геополітичної стратегії України є інтеграція до ЄС. Але її реалізація вимагає досягнення так званих копенгагенських критеріїв , які передбачають виконання країною певних економічних, соціальних та правових положень. Для їх виконання потрібний значний проміжок часу. Як перший етап євроінтеграційного процесу можна розглядати набуття Україною статусу асоційованого члена цієї організації.

До основних цілей зовнішньоекономічної політики України щодо ЄС належать:

пошук засад взаємовигідного економічного, фінансового та науково-технічного співробітництва;

стимулювання розвитку торговельних відносинз країнами ЄС і залучення інвестицій;

використання фінансової й технічної допомоги країн –членів ЄС для проведення Україною ринкових реформ і створення соціально орієнтованого ринкового господарства;

зміцнення економічної безпеки України.

Основним завданням зовнішньоекономічної політики України щодо ЄС на сучасному етапі її розвитку є набуття у ньому статусу асоційованого члена зі створенням зони вільної торгівлі та приєднання до окремих європейських програм інтеграційного характеру у сферах енергетики, транспорту, сільського господарства, окремих галузей промисловості, охорони навколишнього середовища, освіти тощо. Основними чинниками, що заважають вступу України до ЄС, є:

відсутність реально функціонуючої ринкової економіки;

відмінність нормативно-правової бази України від єдиних законодавчих норм ЄС;

невідповідність структури економіки України пріоритетам розвитку ринку ЄС;

неспроможність українських підприємств конкурувати за єдиними правилами із західними компаніями;

нездатність України робити внески до бюджету ЄС через важкий фінансовий стан тощо.

Європейський вибір України зумовлений передусім об'єктивним чинником. Україна прагне стати міцною демократичною соціальною державою, досягти в майбутньому високих рівнів розвитку та якості життя населення. Все це стимулює Україну впроваджувати відповідні реформи європейського характеру.

Іншим вагомим геополітичним орієнтиром України є Митний союз (МС) Євро-Азійського економічного співробітництва (ЄврАзЕС), до якого зараз входять Російська Федерація, Белорусь, Казахстан. Україну поєднуютьіз цими країнами спільність історичного розвитку, демографічний склад населення, певна культурна та мовна близькість, наявність традиційних виробничих зв’язків та значна вага торговельно-економічних відносин. ЄврАзЕС за багатьма соціально-економічними показниками значно поступається ЄС, але вона має величезний потенціал розвитку. Крім того, наявність у неї відносно дешевих паливно-енергетичних та сировинних ресурсів дає змогу Україні, в разі вступу до цієї організації, підвищити конкурентоспроможність її традиційних галузей реального сектору економіки. До того ж сучасна промислова і сількогосподарська продукція України має значний попит на внутрішніх ринкахкраїн Митного союзу. Наявність двох альтернативних геоекономіних векторів розвитку зумовлює певну суперечливість зовнішньоекономічної політики України. Адже Росія –головний учасник Митного союзу –і Україна мають різні стратегічні цілі щодо Євросоюзу.Якщо Україна прагне повної інтеграції до європейських структур, то Росія намагається стати самостійним регіональним геополітичним центром і бути партнером Заходу. У свою чергу, Західна Європа розглядає Росію як можливого опонента збільшення впливу США на європейському континенті. Сприймаючи Росію як правонаступницю СРСР і визнаючи її геополітичний масштаб, країни ЄС виявляють до неї більший інтерес у порівнянні з іншими країнами СНД.