4. Розробка компоновки причалів на генеральному плані порту

4.1 Загальні положення до проектування плану порту

Проектування плану порту полягає в знаходженні оптимального вирішення генерального плану, як єдиного комплексу основних елементів порту, які компоновані в одне раціональне ціле.

При проектуванні порту слід передбачити приципи районування і зонування порту. У порту є 5 зон, з них 3 режимних і 2 нережимних.

4.1.1 Зонування порту

Наявність режимних зон в порту.

Перша зона - «Операційна зона перевантажувальних комплексів». В ній розташовуються перевантажувальне прикордонне обладнання, залізничний та автомобільний фронт, прикордонні склади.

Друга зона «виробнича зона технологічних районів порту».

Друга зона. «Виробнича зона перевантажувальних комплексів».

В ній розташовано: тилові крани, залізниця, тилові склади, районні майстерні, будівлі із адміністративними і побутовими приміщеннями, автомобільні шляхи.

Третя зона - «Зона загальнопортових об'єктів», в ній розташовано: база портофлоту, центральні майстерні, будівлі трансфлота, будівлі портової клієнтури.

Нережимні зони:

Четверта зона- «Пасажирських операцій» включає: морський вокзал, привокзальну площу, камеру схову, автостоянку.

П'ята зона – «Передпортова зона», у якій розміщуються: будівля управління порту, митниця, адміністративні будівлі фірм.

4.1.2 Районування порту.

Виходячи з умови раціонального компонування території порту необхідно вантажні причали схожої спеціалізації об'єднати в самостійні спеціалізовані райони (термінали). Проектування причалів різної спеціалізації ведеться від навітряної сторони до підвітряної.

4.1.3 Основні вимоги до проектування генерального плану порту.

Генеральний план порту, що відображає компонування акваторії і території, повинен відповідати експлуатаційним, технічним та економічним вимогам, а також вимогам охорони довкілля і протипожежної безпеки.

Експлуатаційні вимоги до плану порту включають: забезпечення нормальних умов пересування і стоянки транспортних засобів на акваторії і території порту, раціональну взаємодію водних і сухопутних видів транспорту, швидке проходження через порт вантажів і оперативне обслуговування пасажирів.

Акваторію і територію порту необхідно проектувати з урахуванням інтересів прилеглих промислових підприємств і населених пунктів, з урахуванням їх перспективного розвитку. Виконання експлуатаційно-технічних вимог до плану порту проявляється в ув'язці габаритів і планового розташування елементів порту між собою, а також з технологічним устаткуванням порту, з гідротехнічними і наземними спорудами, враховуючи при цьому черговість і терміни будівництва, і можливість реконструкції і розширення порту в майбутньому.

Технічні вимоги диктують необхідність застосування найбільш раціональних будівельних конструкцій, використання при будівництві порту найбільш продуктивних будівельних машин і досконалих способів виробництва робіт, а при його експлуатації найбільш доцільних механізмів для переробки вантажів.

Економічні вимоги до плану порту зумовлюють необхідність варіантних опрацювань при виборі району розташування порту в межах водного басейну з урахуванням району тяжіння вантажів. Основним критерієм оцінок оптимального варіанту місця розташування порту і його компонування служать економічні показники.

Рекомендується наступна зразкова послідовність розташування причалів від навітряної сторони портової території до підвітряної у обліком недопущення негативної дії одних вантажів на інші:

• пасажирські, оскільки пасажири не повинні потрапляти на режимну територію порту, пасажирський район розташовується на відособленій ділянці акваторії порту, найчастіше в кореневій частині захисної споруди з навітряного боку, на вузьких пірсах і фронтально розташованих причалах;

• причали для генеральних вантажів (обладнання, тарно-штучних, контейнерних, перспективних для універсальних суден, ваговитих суден);

• лісові;

• зернові, їх доцільно розташовувати на вузьких пірсах шириною до 60 метрів з розміщенням на них технологічного устаткування;

• причали для портофлоту;

• навалювальні (мінеральні будівельні матеріали, руда, вугілля);

• причали судноремонтного заводу;

• нафтові, повинні розташовуватися або в окремій нафтогавані, віддаленій від вантажних причалів на відстань не менше 300 м, або в голові молу, що знаходиться з підвітряного боку в цілях протипожежної безпеки.

• карантинні причали. (там же)

Ділянки, на яких переробляються вантажі (вугілля, мінеральні будівельні матеріали, мінеральні добрива, хімічні вантажі), що порошать, і вантажі з неприємним запахом (шкірсировина, деякі хімічні вантажі), розміщують з підвітряного боку по відношенню до інших вантажних ділянок і до міста.