4.2 Розробка генерального плану порту.

Проектування плану розпочинаємо з вантажопасажирського району. Розглядаємо план узбережжя., у масштабі 1: 10000. Це означає, що в 1 см міститься 100 м.

За завданням план узбережжя № __2__, представляє ___________ ( затоку, бухту,

відкрите узбережжя).

На плані узбережжя нанесені лінія берега (урізання);

ізобати через 2 м і горизонталі через 1 м.

При цьому дотримуємося наступних рекомендацій по розташуванню причалів різної конфігурації на плані порту . Конфігурацію причальної лінії по зображенню в плані окремих ПК зводять до одного з наступних видів : - фронтальному - уздовж берегової смуги;

- пірсовому - з винесенням причального фронту в акваторію;

- ковшовому (басейновому) - з врізанням причального фронту в територію.

Рисунок 4.1 - Зображення конфігурації причального фронту: а - фронтальне; б, в - ковшове; г, д – пірсове.

1.Причали для контейнерних вантажів розміщуємо по можливості тільки фронтально, у зв’язку з великими розмірами складських майданчиків ( аж до 2000 м в тил причалу). На прикордонної частині причалу залізничні колії відсутні.

2. Широкі пірси (ширина торця від 200 до 350 м) призначаємо для перевантаження генеральних, лісових, навалювальних вантажів . Ширина пірсу залежить від вибраної схеми механізації по перевантаженню різних вантажів. На широкому пірсі передбачаємо пристрій підкранових і залазних шляхів, складів, виключаючи використання торцевих частин під вантажні комплекси. З кожного довгого боку широкого пірсу розміщуємо від двох до чотирьох причалів.

3. Вузькі пірси. (Ширина торця пірсу до 60 м) передбачаємо для перевантаження зернових вантажів, спеціалізованих комплексів для перевантаження навалювальних вантажів, а також для пасажирських причалів і причалів для СРЗ. На вузьких пірсах відсутні підкранові шляхи і відкриті склади. З кожного боку вузького пірсу розташовуємо від одного до трьох, чотирьох причалів.

4.Басейни (ковши). Ківш - це виритий в цілині берега басейн, по периметру якого влаштовуються причали. Широкі басейни, це такі, в яких допускається розворот судна (не менше 150 м.). Вузькі басейни, це такі, в яких рух судна виконується за допомогою буксира. Басейни як і пірси влаштовують прямими ( під кутом 90 ⁰ до берегової лінії) і косими ( під кутом 60 ⁰ до берегової лінії).Два пірси між собою утворюють операційний басейн.

Проект компонування плану порту слід розпочинати з вибору конфігурації захисних споруд. (молів, хвилеломів)які зводяться для захисту внутрішньої акваторії порту від вітру, течії, наносів і попадання льоду.

4.3 Внутрішньопортовий транспорт

У порту є різні види внутрішньопортового транспорту : основні - залізничний і автомобільний. Більш 75 % вантажообігу порту переробляється за допомогою залізничного транспорту. Залізничний комплекс складається з передпортовій сортувальний станції ППС, районних парків РП, оперативних шляхів В на причальному фронті і у складів, сполучних шляхів А між цими елементами. Якщо передпортова сортувальна станція не може забезпечити сортування вагонів по районам, то можливо пристрій додаткової портової сортувальної станції. При малому вантажообігу і прилеглої розвиненою передпортовій сортувальної станції можуть бути відсутні районні парки. У деяких випадках роль передпортовій сортувальної станції можуть виконувати сортувальні пристрої залізничного вузла.

Після подачі поїзда в парк прибуття П1 маршрутний локомотив йде в депо Д. Всі вагони розчіплюваються і, підштовхуваний маневровим локомотивом, розчеплений склад надходить на гірку Г1. Скачані з гірки вагони направляють на різні шляхи сортувального парку С1, де відбувається угруповання «подач», які маневровий локомотив доставляє в районні парки РП. У районних парках теж проводиться додаткова підсортирування вагонів, але, проте головне їхнє призначення - забезпечувати найбільш швидку зміну вагонів на вантажному фронті причалів і складів. З цією метою їх розташовують по можливості ближче до вантажного фронту, на відстані 0,5-1 км, а іноді і в тилу вантажних фронтів.

Рисунок 4.2 - Типова схема залізничних пристроїв порту.

Після переробки чергової подачі вагонів біля причалів вагони через районний парк передають на передпортову сортувальну станцію в парк П2. Для пересортовування вагонів по різним залізничними лініями вагони розчіплювати і вони, проходячи через сортувальну гірку Г2, потрапляють на різні шляхи сортувального парку С2. Звідси окремі групи вагонів передають в парк відправлення О, де формують маршрутні поїзди, які магістральним локомотивом, який проходить з депо Д, відвозять з вузла вглиб країни.

Усі залізничні колії на території морського порту підрозділяються на під'їзні, сортувальні або маневрові, сполучні.

Під'їзні шляхи розташовуються на причалах, складах і перевантажувальних комплексах. Кількість залізничних колій приймаємо за відповідною схемою механізації. Залізничні колії не перетинаються між собою, а плавно переходять один в інший. Радіуси повороту під'їзних шляхів в морських портах мають розміри ( 90 м), 120, 150, 200, 300 і 600 м.

Передпортову сортувальну залізничну станцію розташовуємо з підвітряного боку, в районі причалів СРЗ або навалювальних вантажів.

У порту є безрейкові шляхи: автомобільні дороги для проїзду і перевантажувальних робіт автотранспорту, майданчики з вдосконаленими покриттями для розміщення і маневрування автонавантажувачів, перевантажувачів на пневмоходу і машин на гусеничному ходу.

4.4 Берегові об'єкти та будівлі.

На території порту розташовуються наступні берегові об'єкти, будівлі і споруди, найменування і призначення яких приводимо в таблиці «Експлікація будівель і споруд на плані порту», а саме: будівля митниці, трансформаторна підстанція, пункти пограничних військ, центральні майстерні, управління порту, служба капітана порту, морський вокзал, контрольно-перепускні пункти, прохідні, карантинна станція, резервні складські майданчики, озеленення, майстерні портофлота, будівля техфлота, елеватор, центральний склад, пожежний депо, інвентарний склад район, їдальня, медчастина і т. ін.

Таблиця.4.1 - Значення санитарних розривів між суховантажними перевантажувальними комплексами різного технологічного призначення

Найменування причалів	Паса- жир-ські	Метал, обладнання	Генеральні, контейнерні	Лісові	Зер-нові	Будматеріали	Рудні	Вугілля
Пасажирський	-	0	0	0	0	200	300	400
Метал, обладнання	0	-	0	0	0	100	100	100
Лісові	0	0	0	-	0	100	200	200
Зернові	0	0	0	0	-	100	200	300
Будматеріали	200	100	100	100	100	-	0	0
Рудні	300	100	200	100	200	0	-	0
Вугільні	400	100	200	100	300	0	0	-