ЛЕЧЕБНОЕ ДЕЛО / Манипуляционная техника / Акушерство и гинекология / Акушерство и гинекология. Манипуляции

31 Аномалії пуповини. Місця прикріплення її до плаценти. Справжні та несправжні вузли пуповини

■тощая пуповина - удельная масса при своевременных родах 0,5 г/см и менее;

■предлежание пуповины - петли пуповины расположены ниже предлежащей части плода при целом плодном пузыре, а выпадение пуповины - та же локализация при отсутствии плодного пузыря;

■абсолютно короткая - длина пуповины менее 40 см (при доношенной беременности). Относительно короткую пуповину наблюдают в случае ее обвития вокруг шеи, туловища или конечностей плода, в результате чего длина свободной части составляет менее 40 см, хотя истинная длина пуповины при этом соответствует норме. Длинной принято считать пуповину более 70 см;

■обвитие пуповины может быть вокруг шеи или любой части плода;

■оболочечное прикрепление пуповины (плевистое прикрепление) - пуповина прикреплена не к плацентарному диску, а к плодным оболочкам на некотором расстоянии от края плаценты. Пупочные сосуды, распадаясь на отдельные ветви, проходят в направлении плацентарного диска между амниотическим и хориальным листками, будучи незащищенными вартоновым студнем;

■предлежание сосудов пуповины (vasapraevia) - вариант оболочечного прикрепления плаценты, при котором пупочные сосуды проходят по участку плодного пузыря, соответствующего нижнему полюсу (над внутренним зевом);

■гипоизвитая и гиперизвитая пуповина - на 10 см длины ее при доношенной беременности приходится менее 1 или более 3 полных витков сосудов соответственно;

■единственная пупочная артерия: в пуповине вместо двух артерий обнаруживают одну;

■персистенция правой пупочной вены (ПППВ) - в пуповине вместо левой пупочной вены имеется правая пупочная вена;

■гематома пуповины - кровоизлияние в вартонов студень.

Места прикрепления: центральное, краевое и оболочкой

Ложная петля клинически незначима, так как является ограниченным утолщением на пупочном канатике вследствие варикозного расширения вены. А вот истинная петля пуповины может представлять определенную опасность - при сильном стягивании узла происходит сдавление сосудов пуповины, что может привести к асфиксии плода.

32 Санітарно-протиепідемічні заходи у рододопомічних закладах

= льем воду

Проблема боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ) в Україні за умов імунодепресивного впливу на організм комплексу екологічних факторів довкілля набирає особливо важливого значення, визначаючи значною мірою успіх боротьби з дитячою захворюваністю та смертністю.

Складність вирішення цієї проблеми зумовлена відсутністю достовірних даних про розповсюдження внутрішньолікар-няних інфекцій, мінливістю збудника, труднощами мікробіологічної діагностики та ідентифікації етіологічного фактора. В умовах лікарні формуються госпітальні штами збудників, що стійкі до антибактерійних препаратів і дезинфектантів.

Внутрішньолікарняну інфекцію (ВЛІ) Комітет експертів ВООЗ визначає як захворювання мікробного походження, що виникли внаслідок інфікування в стаціонарі при обстеженні, лікуванні або перебуванні в лікарні та розвинулись як у стаціонарі, так і після виписки з лікарняного закладу протягом б міс.

Особливе значення має проблема ВЛІ для родопомічних установ внаслідок перебування в них найбільш вразливого до інфекції контингенту — новонароджених та вагітних жінок.

Серед причин ВЛІ у породіль та новонароджених переважне значення мають: патологічні пологи, перинатальна гіпоксія, передчасні пологи, інтенсивна терапія з інструментальним втручанням, відсутність материнського молока та догляду, застосування антибіотиків з профілактичною метою, носійство медичним персоналом патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, порушення протиепідемічного режиму в

акушерських стаціонарах, тривале знаходження новонароджених та породіль у родопомічних установах (понад 5 днів).

До основних збудників ВЛІ належать: стафілококи, саль-монелли, шигели, кишкові палички, клебсіели, ентеробакте-ри, протеї, синьогнійні палички, стрептококи, ентерококи, гриби роду Кандіда, віруси.

Госпітальні штами формуються в стаціонарі протягом ба-гатомісячної послідовної селекції мікроорганізмів, які набувають нових властивостей, що підсилюють їх патогенний потенціал (адгезивність, токсигенність, гемолітична активність).

Госпітальні штами набувають високої вірулентності, здатні до виживання та накопичення в розчинах, у вологих субстанціях (ганчірки, пелюшки, щітки), можуть зберігатися в дезин-фекційних препаратах при зниженій концентрації розчинів у разі порушення їх приготування та зберігання. Госпітальні штами грампозитивних бактерій набувають стійкості до сушіння.

Головним резервуаром госпітальних штамів мікроорганізмів є новонароджені діти, матері та медичний персонал.

33 Гестози першої половини вагітності. Класифікація. Етіологія. Клініка. Діагностика. Принципи лікування.

Тоже самое, что и в 17,только протекает почти без симптомов.

34. Кесарів розтин. Відносні й абсолютні показники. Види кесарева розтину.

!!!(См 25 вопрос)

36. Вади розвитку плода.

«Пороки развития» — это широкая категория, которая включает различные условия: незначительные физические аномалии (например, родимые пятна), серьёзные нарушения отдельных систем (например врождённые пороки сердца или пороки конечностей), и комбинации аномалий затрагивающих несколько частей тела. Врождённые дефекты метаболизма также считаются врождёнными пороками.

Существуют 3 основных типа врождённых пороков:

Врождённые физические аномалии

Врождённые ошибки метаболизма

Другие генетические дефекты

Все наблюдаемые врожденные пороки можно разделить по следующим основным признакам: изменение размеров, формы и положения органов; изменение числа органов или отсутствие органа, появление новых рудиментарных органов:

•Изменение размеров органов: избыточное развитие части тела или органа - гипергенезия; неполное развитие - гипоплазия (гипогенезия); полное отсутствие органа - аплазия (агенезия).

•Изменение формы органов: косолапость, подковообразная почка, двурогая матка и др.

•Аномалии расположения органов: эктопия, гетеротопия (крипторхизм, аберрантная щитовидная железа).

•Увеличение числа органов: полидактилия, гермафродитизм, добавочные ребра.

•Атавизмы: срединная, боковая кисты шеи, свищи.

•Дуплицирующие аномалии: сросшиеся близнецы.

37 .Ручна допомога при ніжному передлежанні за методом Н.А.Цовянова - II

!!!(см вопрос 22)

38 .Перінеотомія. Епізіотомія. Показання. Техніка виконання.

!!!(см вопрос 25)

39. Прегестоз. Клінічні прояви. Діагностика. Профілактика.

Прегестоз или претоксикозпред.собой изменения метаболизма, сосудистой системы, гемостатичсеких и реологических свойств крови, выявляющиеся в 1-2 триместрах беременности до клинических проявлений гестоза. Их обнаруживают при лабораторных исследованиях или после проб с физической нагрузкой.

Профилактика: проводят на доклиничесом этапе у пациенток группы риска развития гестозов, в кот.вх.беременные с экстрагенитальной патологией, наличием гестоза в предыдущие беременности, проф.вредностей и социальных факторов риска. Проф.меропр-я по предупр.гестозов в группе риска д.начинаться в 1 триместре с 8-9 нед.- диета, комплекс витаминов. С 13-14 нед.впрофил.комплекснеобх.дополнительно вводить травы, облад.седатив.свойствами ( валериана), нормал.сосуд.тонус( боярышник) и функцию почек ( толокнянка) По показаниям вкл.спазмолитики.

С 15-16 нед.беременным группы риска развития гестоза вводят дезагреганты ( трентал), антиоксиданты ( витамин Е), мембраностабилизаторы( рутин).

40. Анатомічний та клінічно вузький таз. Перебіг вагітності і пологів при вузькому тазі. Ускладнення для матері і плода. Ознака Вастена, Цангемейстера.

Классификация, основанная на оценке формы сужения таза

I.Часто встречающиеся формы:

поперечносуженный (45,2 %)

плоский таз: простой плоский — Девентеровский(13,6 %), плоскорахитический (6,5 %), таз с уменьшением прямого размера широкой части полости (21,8)

общеравномерносуженный таз (8,5 %)

II.Редко встречающиеся формы узкого таза:

кососмещенный и кососуженный таз

таз, суженный за счет опухолей яичников, матки

таз, суженный костными опухолями (экзостозами) вследствие переломов таза со смещением

другие формы таза (ассимиляционный, воронкообразный, кифотический, остеомалятический, спондилолистетический)

Классификация анатомически узких тазов по степени сужения:

I степень : истинная конъюгата 10,5-9,1 см (96,8 %)

II степень : истинная конъюгата 9,0-7,6 см (3,18 %)

III степень : истинная конъюгата 7,5-6,6 см (0,02 %)

IV степень : истинная конъюгата менее 6,5 см см (0,0 %) - абсолютно узкий таз

41. Поперечні і косі положення плода. Роль фельдшера в профілактиці цих положень.

Тоже самое что и поперечной только наискосок Профилактика:

гимнастика