Завдання до теми 5.

Розв’язати наступні практичні ситуації

До Головного управління юстиції у Волинській області надійшла заява від громадянина В. про реєстрацію громадської спілки "Поетичний край". Розглянувши подані документи, управління юстиції відмовило у реєстрації такої спілки, оскільки її програмні цілі і статутні завдання не відповідали чинному законодавству. Крім цього, громадянин В., визнаний судом недієздатним, а тому не може бути засновником громадської організації.

Дайте правову оцінку діям Головного управління юстиції у Волинській області.

До Міністерства юстиції України звернулася із заявою про реєстрацію і видачу реєстраційного свідоцтва, створена на установчому з’їзді політична партія «Демократична Україна». У програмі цієї партії, зокрема, містилися положення про те, що Україна для українців, що членам партії забороняється відвідувати молитовні будинки, що партія може мати у своєму підпорядкуванні дружинників, котрі можуть мати на озброєнні холодну і пневматичну зброю, що партія хоче заборонити навчання за контрактом у державних вузах. На підтримку створення політичної партії було зібрано 12 тис. підписів. З них у восьми областях України по одній тисячі (підписи були зібрані у кожній адміністративно-територіальній одиниці області), а у п’ятьох областях України по вісімсот підписів (підписи були зібрані тільки в обласних центрах). Міністерство юстиції у реєстрації політичної партії відмовило.

Чи правомірною є відмова? Свою відповідь обґрунтуйте.

Для реєстрації статуту релігійної громади «Православне братство» 15 громадян, які досягли 18-річного віку, подали заяву та статут на реєстрацію до Волинської обласної ради. Рішенням обласної ради було відмовлено в реєстрації статуту релігійної організації, на тій підставі, що в області вже зареєстровано і функціонує більше 20 таких релігійних організацій як релігійна громада. Про це було повідомлено заявникам письмово в місячний термін.

Вкажіть умови та порядок реєстрації статуту релігійної організації. Яким має бути рішення суду в цій справі?

Громадянин М. звернувся до головного лікаря психіатричної лікарні з проханням надати інформацію щодо взяття його на психіатричний облік. Головний лікар відмовив йому в наданні інформації, посилаючись на збереження лікарської таємниці. Дії головного лікаря М. оскаржив до суду, однак суд відмовив йому, визнавши дії головного лікаря правомірними.

Чи правомірне рішення суду? Чи має право громадянин М. отримати інформацію про себе? За допомогою яких правових засобів можна забезпечити реалізацію зазначеного права?

Завдання до теми 6.

Розв’язати наступні практичні ситуації

До Верховної Ради України було подано проект щодо внесення змін до Розділу II Конституції України, а саме виключити такі соціальні права, як право на достатній життєвий рівень, право на житло, право на працю тощо й передбачити право на соціальний захист для людей похилого віку (на гідне та незалежне життя, участь у соціальному та культурному житті) та людей з фізичними вадами (на заходи, призначені для забезпечення їх незалежності, соціальної та професійної інтеграції і участі в суспільному житті). Також запропоновано доповнити нормою наступного змісту: “Держава зобов’язується в індивідуальному порядку і в порядку міжнародної допомоги та співробітництва, зокрема, в економічній і технічній галузях, задіяти усі наявні ресурси і використати можливості для того, щоб поступово забезпечити повне здійснення соціально-економічних прав усіма належними способами”.

Наскільки доцільними з конституційної точки зору є такі зміни?

Дайте розгорнуту характеристику другому поколінню прав людини.

Основоположник доктрини природних невідчужуваних прав людини Джон Локк основним правом громадян вважав право на життя, свободу та майно. Декларація незалежності США 1776 р. проголосила право на життя, свободу і прагнення до щастя. Французька Декларація прав людини і громадянина 1789 р. основними назвала право на свободу, власність, безпеку та опір пригнобленню.

Конституція України 1996 р. у ст. 21 закріпила принцип, згідно з яким права і свободи людини визнані невідчужуваними і непорушними, а право людини на життя – невід’ємним правом кожної людини (ст. 27).

Чи можна всі закріплені в Конституції України права і свободи вважати невідчужуваними, непорушними, природними?

Які, на Вашу думку, права людини і громадянина, крім закріплених у Конституції України, є найбільш актуальними для нашої країни в сучасних умовах? Своє рішення аргументуйте політичними і юридичними доводами.