Типові помилки pr-фахівця у кризовій ситуації

"Пасивна крайність": o "Нічого не говорити" o "Ніяк не реагувати" o "Подивимося, як ситуація розвиватиметься далі"

"Активна крайність": o "Потрібно все заперечувати" o "Ми повинні терміново відкинути звинувачення" o "Скористаємося тими даними, які є, на з′ясування немає часу"

Основний чинник в кризовій ситуації - це чинник часу.

На практиці реакція наших підприємств, компаній, організацій під час кризи, як правило, дуже повільна. Основні причини цього:

1. неготовність до кризи,

2. відсутність Антикризової програми, і плану дій, непідготовлений персонал.

На Заході вважається, що якщо організація не вийшла зі своєю заявою для громадськості через 3-6 годин після появи інформації про кризу в ЗМК - вона вже мертва для громадської думки.

"Май свою версію. Розкажи все. Розкажи швидко", - ось принципи, запропоновані Майклом Роджестером, які лежать в основі перших годин професійних дій PR-фахівця під час кризи.

Управління кризами і шляхи подолання криз засобами pr

Що ж робити з кризою? Є тільки два варіанти:

1.Боротися з кризою за допомогою PR.

2. Використовувати кризу для своєї вигоди (таке теж можливо).

Перший варіант стосується ситуацій, коли криза безпосередньо стосується підприємства.

Другий - коли криза не відноситься безпосередньо до конкретного підприємства.

Є і "третій шлях", найбільш ефективний, - запобігати кризам, іншими словами проводити "профілактику криз".

Приклад використання кризи:

Криза: Коров′ячий сказ у ряді областей країни.

Сторони, які можуть використовувати з користю для себе кризу:

1. Виробник яловичини з "чистих" областей.

2.Виробник або імпортер яловичини з іншої країни.

3.Виробник або постачальник вакцин для великої рогатої худоби.

Криза: шприці у банках з Pepsi – компанія підвищила свій імідж бренда.

Основні питання, на які потрібно швидко знайти відповідь після того, як криза вибухнула, - це "Що робити"? і "Що говорити"?, а зовсім не питання "Хто винен"?

Основа антикризового PR - це розробка Антикризової програми для компанії, підприємства або організації.

Антикризова програма є стратегічним документом, який, простіше кажучи, є "алгоритмом дій" на випадок виникнення різних кризових ситуацій.

Але Антикризова програма націлена не тільки на подолання кризи, а і на профілактику, а також на грамотне пост-кризисне реагування.

Тобто, Антикризова програма - це програма дій компанії до, в час і після кризи.

У ніч, коли Наполеон III напав на Пруссію, військовий радник Отто Бісмарка - Мольтке - спав. Його розбудили і повідомили про напад. "План в третьому ящику комоду", - сказав Мольтке, повернувся на бік і заснув.

Для розробки антикризової програми потрібно виокремити декілька найбільш типових для фірми/ виробничого підприємства і профільної галузі можливих криз, які закладаються в програму.

Наприклад, фірма, яка транспортує нафту по морю, закладає в таку програму можливий витік нафти з танкера; авіакомпанія – падіння літака.

Комплексний аналіз потенційних імідж-загроз і розробка превентивних заходів протидії – ось, що потрібно компанії. Головною причиною виникнення у фірм проблем із репутацією є їхня неготовність до кризових ситуацій.

Питома вага репутації в активах сучасних компаній сягає іноді 80—90 %. У 2007 р., за даними британських оцінювачів "Inter-brend", у "Coca-Cola" цей показник становив 96 %, у IBM — 83 %, у "British Petroleum" — 71 %.

В Україні таких досліджень не проводили, однак очевидно: всі підприємства шанують свою репутацію. На жаль більшість із них згадують про ризики втрати репутації постфактум.

Послуги з подолання криз PR-агенції оцінюють в середньому від $ 50 до 100 тис. на тиждень (залежно від ситуації).

Наразі антикризові програми переважно розробляють великі українські підприємства і компанії з іноземними інвестиціями. Вища мета програм — виявлення симптомів кризи і нейтралізація її причин непомітно для широкого загалу.