III. Спеціальні методи

Розроблені в окремих наукових дисциплінах методи, але такі, що самі стали загальнонауковими: логічні соціологічні, математичні методи, історичний підхід тощо.

IV. Сукупність методів, специфічних для низки споріднених наукових дисциплін, що вивчають спільний об'єкт

Так, наприклад, спеціальними методами книгознавчих дисциплін вважаються:

Аналітико-тематичний метод (аналіз тематики видань)

Структурно-типологічний метод (визначення типів і видів видань)

Топографічний метод (аналіз видань з погляду їх топографічних особливостей) та ін.

На четвертому рівні також можна виділити принципи методології, тобто вихідні положення, які мають враховуватися при проведенні документознавчих, бібліографічних, патентознавчих та інших видів досліджень.

Соціально-комунікаційно-інформаційний підхід або принцип означає, що документознавство потрібно розглядати як частину системи соціально-інформаційних комунікацій, спрямованих на ефективне передавання, обробку й зберігання інформації в суспільстві.

V. Конкретні методи

Найнижчий рівень, що вміщує застосування конкретних методів, не дає якихось принципово нових методів, яких немає на попередніх рівнях. Це - рівень, на якому всі перелічені методи й принципи застосовуються для пізнання конкретних явищ документознавства.

Дана ієрархія методів є умовною, оскільки між різними рівнями методології існує зв'язок, залежність, супідрядність та взаємопроникнення.

Пізнавальна сила методів залежить від дослідницького рівня: емпіричного (емпірично-теоретичного) чи теоретичного (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2. Рівні наукового дослідження

№	Вид рівня дослідження	Методи
1.	Емпірично-теоретичний	Спостереження, описування, вимірювання, аналіз та синтез
2.	Теоретичний	Генетичний, типологічний, системний, структурний, функціональний, гіпотетико-дедуктивний, сходження від абстрактного до конкретного, єдності логічного й історичного, моделювання, абстрагування тощо

Вищезазначені методи документознавчих досліджень для більшої наочності зведені в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3. Методи документознавчих досліджень

Рівень	Найменування сукупності методів	Види методів
І рівень	Діалектико-матеріалістичні (загальнофілософські) методи	Категорії теорії пізнання: аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, узагальнення, Ідеалізація, сходження від абстрактного до конкретного тощо
ІІ рівень	Загальнонаукові методи	Емпіричні методи: опис, спостереження, експеримент, моделювання. Теоретичні методи: системний підхід, діяльнісний підхід, функціональний підхід, типологічний підхід
III рівень	Соціально - наукові методи	Логічні, соціологічні, математичні методи, історичний підхід
IV рівень	Методи, специфічні для низки споріднених наукових дисциплін	Аналітико-тематичний, структурно-типологічний, топографічний методи. Соціально-комунікаційно-інформаційний метод
Урівень	Конкретні методи документознавчих досліджень	Методи дослідження документів: розуміння, осмислення, джерелознавчий аналіз, статистичний аналіз, психологічний аналіз тощо. Методи аналізу, що проводять документознавці або споживачів інформації: самоспостереження, експеримент, соціальне опитування, експертна оцінка. Методи обробки одержаних знань

Деякі з перерахованих методів, у свою чергу, також можуть мати різновиди. Так, моделювання містить дескриптивний, графічний, математичний, фізичний методи. Більшість із цих різновидів застосовуються й у документознавстві.

Використання тих чи інших методів студіювань, як зазначає проф. В.В.Бездрабко [14], має відбуватись при дотриманні вихідних принципів методології дослідження. Серед них, наприклад, при дослідженні управлінських документів - принцип історизму, об'єктивності, усебічності та цілісності. Характеристику вищезазначених принципів зведено в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4. Основні принципи методології

№	Найменування принципу	Характеристика
1.	Принцип історизму	Передбачає розгляд усіх фактів, явищ, процесів, пов'язаних зі створенням, розповсюдженням та функціонуванням документів у їх внутрішньому постійному русі, урахування всіх причинно-наслідкових зв'язків, що утворюють те історичне середовище, яке визначає їх форму, змісті статус. Основоположним твердженням цього принципу є визнання єдності й змінності в часі та просторі стану будь-якого об'єкта пізнання
2.	Принцип об'єктивності	Зумовлений природою й метою будь-якого пізнання - отримання відносно об'єктивних, істинних знань
3.	Принцип усебічності	Застерігає від однобічності ведення дослідження, закликає до синхронного розгляду форми та змісту об'єкта пізнання документа й сфери його створення та функціонування
4.	Принцип цілісності

Зазначені принципи в повній мірі можуть бути віднесені й до загального документознавства.

У міру становлення та розвитку загального документознавства все більш повнішим і різноманітнішим стає арсенал методів, що можуть бути використані. Тісний зв'язок загального документознавства зі спорідненими науковими дисциплінами визначає подальший розвиток та вдосконалення його наукового інструментарію.