2. Таємні інформаційно-психологічні операції або сю - основна базова організаційно-правова форма і головний елемент зміс­ту і в.

Поняття «війна» припускає сукупність декількох таємних опера­цій, поєднаних одним оперативним задумом і підпорядкованих єдиній оперативній меті. їхнє проведення припускає використання на прак­тиці складної сукупності погоджених, скоординованих і взаємозалеж­них за метою, завданнями, місцем і часом, об’єктах і процедурах видів, форм, способів і прийомів ІПВ. Інформаційно-психологічні операції складаються з політичних, військових, економічних, дипломатичних і суто інформаційно-психологічних заходів, спрямованих на конкретні групи населення (соціальні групи). У психологічних та інформаційних операціях йдеться про визначену структуру нав’язування моделі світо-

318

гляду. відчуття та сприймання навколишнього середовища, що покли­кані забезпечити бажані типи поведінки об’єкта впливу.

Інформаційно-психологічні операції росіянами класифіковані за категоріями: 1) масштаб операції; 2) сфера проведення операції - суспільного і державного життя; 3) рівень і кількість учасників опе­рації; 4) інтенсивність і тривалість; 5) ступінь преференції характеру мливу.

За масштабом інформаційно-психологічні операції поділяються на стратегічні й тактичні. Стратегічні інформаційно-психологічні операції можуть бутн спрямовані на великі аудиторії або на ключових комунікаторів. Вони вирішують складні проблеми та прагнуть досягти важливих тимчасових та далекосяжних цілей. Тактичні інформаційно- психологічні операції вирішують завдання з короткочасними цілями, допомагаючи дезорганізувати діяльність (придушити опір) конкретно­го конкурента (супротивника) відповідно до поточних інтересів.

За сферами проведення інформаційно-психологічні операції поді­ляються на зовнішньополітичні (зовнішньоекономічні) та внутріш­ньополітичні (внутрішньоекономічні).

Внутрішньополітичними інформаційно-психологічними операція­ми є пропагандистські зіткнення під час будь-якої передвиборної кам­панії або боротьби за владу. Тут інформаційно-психологічні операції виступають як комплекси заходів, спрямовані на ослаблення мораль­ного духу політичних опонентів, підрив авторитету їхніх керівників, дискредитацію їхніх дій, а зрештою - на створення тиску на погляди окремих людей і суспільну думку загалом для досягнення конкретних цілей.

Підчасзіткненняекономічнихінтересівінформаційно-психологічні

операції звичайно містять у собі комплекс заходів, спрямованих на дис­кредитацію конкурентів, їхньої економічної політики, а також їхніх союзників у політичній сфері. Основною метою таких операцій є при­мус конкурента до відмови від намірів, дій, які можуть надати йому переваги на рннку.

У зовнішньополітичній (зовнішньоекономічній) сфері інформа­ційно-психологічні операції можуть проводитися в інтересах керів­ників внщих ешелонів державної та військової влади, в інтересах керівників галузей економіки і великих компаній, підтримуваних Державою і які мають загальнонаціональне значення, у тому числі й зовнішньому ринку.

За рівнем учасників інформаційно-психологічні операції умовно поділяються на: 1) операції, проведені на міжнародному рівні під час

319

міждержавних конфліктів, конкурентної боротьби транснаціональ- них корпорацій, ініційовані різними організаціями, які діють само­стійно на міжнародному рівні; 2) операції, проведені на рівні держави за участю та в інтересах органів державної влади, як правило, з метою ідеологічного (пропагандистського) забезпечення державної політи­ки, захисту державних інтересів; 3) операції, проведені на рівні окре­мих компаній (корпорацій), політичних партій і громадських (релі­гійних) організацій тощо тут відбувається відстоювання і пропаганда своєї політики та інтересів).

За інтенсивністю і тривалістю інформаційно-психологічні операції умовно поділяються такожна: 1) інтенсивні, відносно нетри­валі - як правило, пропагандистські операції під час передвиборної кампанії, раптового виникнення гострого конфлікту між конкурен­тами тощо; 2) тривалі, неінтенснвні - це так звані «фонові» операції, в межах яких протягом тривалого (відносно тривалого) періоду часу організуються інформаційні впливи, що створюють сприятливі умо­ви для подальших дій або початку проведення інтенсивної операції; 3) інтенсивні, тривалі - найбільш наочним прикладом можуть служи­ти психологічні операції проти СРСР та його союзників, проведені під час «холодної війни», коли інформаційно-психологічний вплив через такі канали, як радіостанції «Свобода* і «Вільна Європа* у поєднанні з іншими заходами пропагандистського і підривного характеру фак­тично не припинявся; 4) «крапкові», коли інформаційні акції не зли­ваються в єдиний потік, а є переважно доповненням для прихованих дій від стороннього погляду (наприклад, для створення під час еко­номічної конкурентної боротьби психологічного тиску на конкурен­та); 5) змішані або комплексні, коли відповідно до обраного сценарію операції можна виділити окремі етапи, що мають ознаки, характер­ні для перерахованих вище різновидів інформаційно-психологічних операцій, або коли в єдиному комплексі послідовно чи одночасно проводяться скоординовані та сплановані за єдиним задумом опе­рації, які формально належать до певного різновиду інформаційно- психологічної операції.

Запереважним характером впливу інформаційно-психологічні операції умовно поділяються на: 1) «пропагандистські*, коли інфор­маційні акції мають переважно пропагандистський характер, напри­клад, під час політичної боротьби, передвиборних кампаній, у рамках упровадження чільної ідеології; 2) «дезінформаційні», коли осно­вною метою є введення конкурента (супротивника) в оману (такі опе­рації використовуються як у політичній та економічній боротьбі, так 320 іузбройних конфліктах); 3) «маніпулятивні», коли головне завдання реалізовується з використанням різноманітних способів, прийомів і технологій інформаційно-психологічного впливу; 4) «оборонні» пси­хологічні операції (контроперації), в яких ставиться за мету нейтра­лізувати інформаційно-психологічний вплив конкурента (наприклад контрпропаганда), захистити від цього впливу своїх прихильників, зробити відповідний інформаційно-психологічний вплнв на конку­рента.

Проведення інформаційно-психологічної операції - складний процес, що охоплює різні сфери діяльності, у тому числі аналітику, журналістику, інформаційну політику, соціологію, психологію, пра­во, економіку, розвідку, контррозвідку тощо.

Особливостіорганізаціїіпроведенняінформаційно-психологічних операцій вже описані у характеристиці інформаційної (інформаційно- психологічної) війни. Однак необхідно зазначити деякі найбільш сут­тєві.

Російські фахівці вважають, що інформаційно-психологічні опе­рації в політичній боротьбі структурно можуть бути представлені як такі, що складаються з трьох основних компонентів: 1) інформаційно- рекламної і (або) інформаційно-пропагандистської діяльності; 2) де­монстраційних дій; 3) організаційно-практичної діяльності.

Інформаційно-пропагандистська (інформаційно-рекламна) діяльність здійснюється у вигляді кампаній, акцій і окремих заходів з використанням засобів масової комунікації, а також прямих кон­тактів з різними аудиторіями із застосуванням відповідних прийомів ■ способів впливу на психіку людей.

Демонстраційні дії являють собою акції і заходи, основна від­мінність яких від реальних практичних дій полягає в орієнтації, у першу чергу, не на їхній результат, а на використання їх як засобу психологічного впливу на людей. Такі дії можуть виступати, напри­клад, як загроза застосування яких-небудь санкцій та заходів щодо конкретних осіб або організацій; проведення благодійних акцій у пе­ріод передвиборної боротьби; висування і прийняття значимих соці- “-’ьшіх програм і т. ін.

®Р^ганізаційно-практична діяльність реалізується у вигляді ^заходів і акцій, що спрямовані на здійснення психологічного впливу ^На визначених осіб і групи людей або створення умов, що підвищу- ^І0ТЬ його ефективність і ефективність інформаційно-психологічних ^еРацій загалом або окремих інформаційно-пропагандистських

321

акцій. У структурі цієї діяльності виділяються три основні групи організаційно-практичних дій: 1) дії, спрямовані но організаційне, фінансове, матеріально-технічне та інше забезпечення інформаційно- пропагандистських (інформаційно-рекламних) акцій з використан- ням засобів масової комунікації; 2) дії, спрямовані на забезпечення де­монстраційних дій, різних акцій підтримки, мітингів, демонстрацій, зборів, зустрічей і т. ін.; 3) дії щодо проведення різних переговорів, залучення впливових прихильників, організації фінансової та іншої підтримки до проведення вигідних рішень в органах виконавчої та за- конодавчої влади на різних рівнях і т. ін. Основні організаційні форми таких дій - політичні ігри і лобіювання.

2. Теоретико-правові та організаційні принципи формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства 4.2.1. Теоретико-правові основи визначення поняття «державна система інформаційного протиборства РФ»

Основні завдання федеральних органів виконавчої влади у галузі ІП: а) розробка пропозицій щодо визначення державної по­літики РФ у сфері ІП, прогнозування, виявлення та оцінка джерел і характеру ризиків і загроз застосування проти Росії засобів і методів ІП; б) збір розвідувальної інформації про використовувані та перспек­тивні інформаційні технології об’єктів інформаційної сфери конфрон­туючої сторони; в) захист військово-політичного керівництва Росії, в також індивідуальної, групової та масової свідомості її населення від застосування конфронтуючою стороною інформаційно-психологічних засобів і методів впливу; г) організація протидії антиросійській пропа­ганді, проведеної в тому числі інформаційно-психологічними засобами і методами впливу; ґ) захист інформаційної інфраструктури Росії від застосування конфронтуючою стороною інформаційно-технічних за­собів та методів впливу і т. ін.; д) розробка моделі ризиків і загроз дер­жавним інтересам в інформаційно-психологічній сфері, заснованої на проведенні глибоких і різнобічних наукових досліджень.

Державна система інформаційного протиборства — система пого дженої, цілеспрямованої, керованої з єдиного центра дія.пьності орга нів державної влади і місцевого самоврядування, спрямована на захист

32

2І державних інтересів і забезпечення інформаційно-психологічної безпе- ' № особистості, суспільства і держави в інформаційно-психологічній сфері в умовах реальної небезпеки розгортання учасниками інформа­ційного протиборства інформаційно-психологічної війни.

Державна система ІП, на думку російських безпекознавців, має і такі основні складові: 1) системи протидії інформаційно-психологічної агресії (війні) на ранніх стадіях; 2) системи швидкого реагування на раптово виявлені акції (заходи) інформаційно-психологічної агресії; 3) системи сил і засобів інформаційно-психологічної війни; 4) держав­ної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічної ві- йни.

4.2.1.1. Протидія інформаційно-психологічній агресїі (війні) на ранніх стадіях. З огляду на підвищену небезпеку вражаючого ар­сеналу сил, засобів і методів інформаційної війни для держави, суспіль­ства і громадян акції інформаційно-психологічної агресії та операції інформаційно-психологічної війни необхідно виявляти і припиняти на ранніх стадіях підготовки умов для реалізації агресії та розгортання сил і засобів інформаційно-психологічного нападу. До них, у першу чергу, належать спеціальні сили інформаційно-психологічних операцій ЗС і спецслужб іноземних держав та інформаційна зброя, що знаходиться в їхньому розпорядженні.

Систему заходів протидії акціям інформаційно-психологічної агресії та операціям інформаційно-психологічної війни на ранніх стадіях можна умовно розподілити на три складові: 1) поперед­ження акцій інформаційно-психологічної агресії та операцій інфор­маційно-психологічної війни; 2) виявлення акцій інформаційно- психологічної агресії та операцій інформаційно-психологічної війни;