2. Гендер в епоху глобалізму та інформаційного суспільства

Сучасний етап розвитку суспільства прийнято вважати етапом становлення інформаційного суспільств, однією з характеристик яко­го є його глобальний характер. Перше місце серед найдієвіших сил, що впливають на його розвиток, посідають процеси інформатизації та комунікації.

На цьому етапі інформація стає структуроутворювальною осно­вою розвитку суспільства, а її створення, обробка й передача перетво­рюються на базові джерела виробництва, влади й культури. Частково це стає можливим завдяки виникненню в цей період нових техноло­гічних умов. Центром такої нової форми комунікаційної організації

136

суспільства стає мережева логіка базової структури інформації, яка наділяє її особливими властивостями, що системно перетворюють всі основні сфери нашого життя - політичну, економічну, освітню, куль­турну та ін.

При цьому в умовах формування інформаційного суспільства від­бувається як стрімкий розподіл, так перерозподіл символічного капі­талу, Де цінність інформації зростає експоненційно, а розвиток тен­дерної теорії, тендерних досліджень стає актуальним. їх принципова цінність збільшується.

З одного боку, інформаційні комунікативні технології, будучи одним з ключових чинників, що впливають на соціальну, економіч­ну нерівність, посилюють одночасно одну з найпоказовіших нерівно­стей - тендерну. У більшості країн економічні, соціальні, культур- ві бар’єри, що виникають перед жінками, обмежують або повністю позбавляють їх доступу до інформаційно-комунікативних ресурсів. Наприклад, у соціальних науках все частіше говорять про тендерну цифрову нерівність.

З іншого боку, об’єктивна реальність (саме життя) все частіше змушує відмовлятися від традиційних стереотипів жіночності й муж­ності, саме тендерний підхід у цьому значенні покликаний допомогти подолати одну з найфундаментальніших опозицій - опозицію стате­вої дихотомії, продовжену в різноманітних соціальних практиках (політичній, економічній, культурній), усьому житті загалом. Ак­туальність розвитку тендерних досліджень в умовах інформаційно­го суспільства, коли відбувається стрімке збільшення не тільки його обслуговуючих інформаційних потоків, але й посилення культурної експансії, глобалізації, збільшується на порядок порівняноз індустрі­альним суспільством. Саме гендерні дослідження пропонують інший (більш індивідуалізований, удосконалений) підхід до розуміння бага­тьох базових понять, пов’язаних безпосередньо з процесами глобалі­зації, що відбуваються в інформаційному суспільстві (ідентичності, сексуальності, бажання трансформації та ін.). Цей підхід неможли­вий або не такий реалізований в інших галузях наукового знання. У свою чергу зникнення соціальної, політичної, економічної сегрегації за статевим принципом змушує суспільство відмовлятися від суворих стереотипів жіночності й мужності, переходити на «чутливішу тех­ніку* сприйняття й оцінки інформації. Значущим стає поняття ген- беркої чутливості — необхідної складової соціальних практик, цін­нісних орієнтацій, що виробляються і підтримуються суспільством.

137

В умовах інформаційного суспільства з являється гнучкіша система статево-рольової ідентифікації, виникнення якої обумовлене цілим рядом причин — економічних, політичних, етичних. Так, у галузі тендерної економіки на рівні сім’ї змінюється традиційне ставлен­ня до вигідності домашньої праці жінок: економічним стає перероз­поділ ролей, функцій у родині. Чоловік може стати домогосподарем або взятн відпустку по догляду за новонародженим, а дружина про­довжувати працювати. Це поступово закріплюється в багатьох краї­нах законодавчо, наприклад, досвід розвитку скандинавських країн у галузі тендерної рівності, дотримання тендерного балансу. Терпи­мішим стає ставлення до сексуальних меншин, норм сексуальної се- мопрезентації. В умовах глобалізованого суспільства зазнають зміни навіть традиційні стабільні соціальні практики, наприклад релігійні. У деяких країнах Європи вже не викликає здивування той факт, що жінка може стати церковнослужителем, бути зведена в сан.

Таким чином, змінюється інформаційний аспект у значущості й розповсюдженні тендерних уявлень. При цьому деякі гендерні до­слідники описують ситуацію, що виникла на просторі колишнього СРСР. термінами «парадоксальність» та «інтрига».

Тендерний підхід долає найфундаментальнішу опозицію - опози­цію біологічної статі, продовжену в соціальній, політичній, економіч­ній, культурній і всіх інших сферах людського жнття. Пропонується індивідуальний підхід до прояву ідентичності, зокрема сексуальної, яка значною мірою залежить від конкретних завдань, поставлених індивідуумом у тій або іншій ситуації - економічній, політичній і т. д. Тут виявляється вся парадоксальність сучасної пострадянської ситу­ації, що відбувається одночасно в умовах трансформації суспільства, його інформатизації, глобалізації, - ситуації, що реалізується в кон­флікті між індивідуальною суспільною свідомістю в її сприйнятті та ціннісному відношенні до основних складових тендерної теорії, - уяв­леннях про маскулінне і фемінне та їх інтерпретацією в соціокультур- ному контексті. На відміну від індивідуальної свідомості, суспільне виявилося абсолютно не готовим до відмови від традиційних стерео­типів. Більш того, існуюча культура їх закріплює, тиражує в засобах масової інформації.

Розвиток пострадянського суспільства в цьому сенсі є унікальним прикладом регресу суспільно значущих цінностей до відверто патрі­архальних, до відродження * біологічної о аргументації у визначенні соціальних, політичних та інших ролей, прийнятих у суспільстві,

13

8широкому тиражуванні традиційних ідеалів жінки-домогосподарки. В умовах інформаційного суспільства проблема «тендерної інфор­мації» перестає бути лише проблемою соціального змісту, а набуває ширшого контексту, оскільки саме інформаційне поле перестає бути чорно-білим, однозначним як для відправника інформації (джерела), так і одержувача (споживача).

Інформаційне суспільство тільки підсилює це, провокуючи новий тендерний конфлікт, уже іншого рівня. Один з результатів цього тен­дерного конфлікту - сучасний жіночий рух в Україні, коли більшість жіночих організацій є придатком або держави, або різних політич­них сил (наприклад, історія партії «Жінки за майбутнє»). Українське суспільство не дивує той факт, що це рух не тому жіночий, що скла­дається лише з жінок, а тому, що його мета - допомога самореалізації жінки як особистості, як члена певної спільноти (родини, держави).