Розділ 7 гендерні аспекти інформаційної безпеки

7.1. Тендерні дослідження, які мають значення для здійснення інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство 7.1.1. Тендер: становлення наукової галузі досліджень

Слово «тендер» відносно недавно ввійшло у слов’янську свідо­мість і отримало термінологічний статус у науковому дискурсі. За останні десять років тендерна тематика поступово стає вкрай акту­альною майже в усьому спектрі соціальних наук.

Гендер - цесукупність соціальних культурних норм, які суспіль­ство зобов’язує людей виконувати залежно від їх біологічної статі', соціальна організація відмінностей, які обумовлює стать людини: культурологічна характеристика поведінки чоловіка або жінки в певному місці в певний час.

Історія як самого поняття гендер, так і тендерних досліджень по­чинається приблизно з середини минулого століття. Вперше думке про необхідність розрізняти біологічну й соціальну стать з’явилася в книзі Маргарет Мід «Стать, темперамент у трьох примітивних сус­пільствах» (1935), а в науковий обіг слово «гендер» першим ввів аме­риканський психолог Роберт Столлер у 1968 році, «запозичивши* його з лінгвістики, де це поняття означає граматичний рід. Учений вдався до використання цього терміна після осмислення отриманого досвіду під час операцій над транссексуаламн. Він переконався, Ш° набагато легше поміняти біологічну стать, ніж сформувати іншу ста­теву ідентичність. Культурні й соціальні аспекти статевої ідентичнос­ті Р. Столлер назвав словом «тендер».

132

Одними а перших, хто підтримав ідеї Р. Столлера з приводу соціо- культурвої статевої ідентичності, сталн антропологн-структуралісти, що вивчають екзотичні первісні культури, де розуміння « мужності • й «жіночності* кардинально відрізнялося від загальноприйнятих. Вони помітили, що народження хлопчика або дівчинки може по-різному сприйматися в західних і східних культурах, в епоху інформаційно­го або первіснообщинного суспільств. В архаїчних суспільствах, осо­бливо з устроєм мисливця-збирача, народження дівчинки віталося меншою мірою, ніж у землеробських культурах, де вже з’являється моногамна родина, жіночі обов’язки (продовження роду, виховання дітей, тощо) отримують вищу оцінку. А на Сході, наприклад у Япо- вії, у селах аж до початку XX ст. зберігалася традиція убивання но­вонароджених хлопчиків, оскільки їх не можна було, на відміну від дівчат, вигідно продати або видати заміж. Бедуїни та ескімоси (ка­надські), наприклад, позбавлялися від дівчаток (вбивали, відносили в гори, підкидали), оскільки вважалася, що чоловіків у роду повинно бути більше. В мусульманських культурах до цього часу народження хлопчика вітається значно більше, ніж народження дівчинки. При­чому материнський інстинкт у цих численних аналогічних випадках грубо пригнічувався груповими інтересами й міфологічними уявлен­нями. Всі ці випадки наштовхнули вчених на думку, що статева (сек­суальна) відмінність не є причиною, яка самостійно породжує соці­альні наслідки.

Істотно вплинули на розробку концепції тендера роботи фемініст­ського антрополога Гейл Рубін. У статті «Обмін жінками: замітки з приводу “політичної економії і статі”*, що вийшла вперше в 1975році, дослідниця зазначає, що гендер, перш за все, - це комплекс угод, що регулюють біологічну стать як предмет суспільної діяльності. За Г. Рубін, саме обмін жінками між чоловіками в патріархальних суспіль­ствах відтворює чоловічу владу як структуру тендерної ідентичності в роднні. Внаслідок цього виникає тендерна система, яка покликана підтримувати створений патріархальний порядок. Ця система від- різвяється певним набором відносин, конвенцій, які трансформують сексуальність людини в продукт людської діяльності, у межах цієї ж системи трансформовані сексуальні потреби й задовольняються. У со­ціальному просторі цієї системи дві статі сприймають як нерівні взає­модоповнюючі. Г. Рубін вважає, що гендерна система - це особливим чином організована соціальна система, що дозволяє концентрувати матеріальний символічний капітал у руках чоловіків

.Вагомий внесок у розвиток тендерної теорії внесла також роботе Андріани Річ .Народжена жінкою: материнство як досвід й інсти­тут». Провівши аналіз расових і сексуальних проблем, а також робіт «кольорових феміністок», дослідниця дійшла висновку, що тендер зовсім не монолітна категорія, яка зрівнює всіх жінок. Гендер - це система, що продукує відмінності. Окрім тендера на систему владних відносин можуть впливати інші соціальні чинники.

Вагомий вплив на становлення тендерної теорії справила книга Сімони де Бовуар «Друга стать» (1949), у якій обґрунтована само- цінність, самодостатність жінок, а також проаналізована проблем« ієрархічності маскулінного й фемінного в культурі. У цій роботі С. де Бовуар наголошує, що в суспільстві чоловіче завжди сприймається як культурна норма, як щось позитивне, а жіноче - як відхилення від цієї норми, щось негативне. Зазвичай фемінність у культурі соціаль­но конструюється як вторинне, інше.

У кінці 70-х років усе більше і більше психологів починають го­ворити про необхідність диференціації понять *стать» і чендер». Так, Рода Унгер пропонує перевнзначити ці два поняття. На її думку, першим терміном слід позначати біологічні механізми вняву статі, а другим - соціальні, культурні й психологічні вияви фемінного і мас- кулинного. Стать людини ніяк не залежить від тендера. Наприклад, в одній культурі певний вчинок може вважатися зовсім не чоловічин, але при цьому чоловік, який його зробив, продовжує вважатися чоло­віком, а не жінкою. Конструкція тендера є одночасно продуктом уяв­лення людини як про інших, так і про саму себе.

Поняття гендера остаточно ввійшло в науковий дискурс у 80-х роках минулого століття. Наприклад, в американському бібліогра­фічному покажчику з соціології в кінці 70-х років (1965-1970) частот­ність використання терміна «гендер* дорівнювала нулю, а на початку 80-х наводилося вже 724 посилання на це поняття. Така ж картина спостерігалася в інших гуманітарних дисциплінах. З погляду ста­новлення тендерної теорії особливої уваги заслуговує робота Джудіт Лорбер, яка описує генезис цього поняття як статусну і структурну характеристику розвитку індивіда:

• стать (sex) як біологічна категорія - безпосередньо це сполу­чення генів та геніталій; допологовий, підлітковий, дорослий гормональний набір;

• стать (sex) як соціальна категорія - призначення від наро­дження, що ґрунтується на типі геніталій;

• статева (sex-gender) ідентичність -усвідомлення себе як представника певної статі, відчуття свого жіночого або чолові­чого тіла, усвідомлення своєї належності до статі в соціальному контексті;

• стать (gender) як процес - навчання, засвоєння, схвалення ролі, оволодіння поведінковими діями, засвоєними як відповід­ні певному тендерному статусу;

• стать (gender) як статус, структура - завершення оформлен­ня тендерного статусу індивіда як частини суспільної структури, визначених відносин між статями, особливо структури панування й підпорядкування.

Диференціація понять «стать» і * гендер» спонукає до нового рівня теоретичного осмислення соціальних процесів, на основі яко­го на початку 80-х років виникли тендерні дослідження як ще одна галузь гуманітарного знання, відмінного від феміністських або жіно­чих досліджень.

Гендерні дослідження - це широка наукова галузь, дослідниць­ка практика, у межах якої реалізуються нові можливості, пов’язані з використанням тендерного підходу до аналізу владних взаємозалеж- ностей та ієрархій, структур влади, підпорядкування й домінування.

Основним результатом тендерних досліджень є створення ген- дерно'і теорії - системи наукових поглядів на відношення, статус чоловіків і жінок у суспільстві, а також засвоєння, реалізацію ними соціально-ролевих характеристик. Велику частину уваги в цій тео­рії зосереджено на теоретичному аналізі нерівностей, нерівноправ’я чоловіків і жінок у суспільстві та їх шансів у саморозвитку, само- реалізації, самоствердженні. При цьому тендерна теорія повинна не тільки вивчати й осмислювати соціальний досвід у цій галузі, але й критикувати, змінювати існуючий соціальний порядок для гармоній­ного демократичного розвитку суспільства. Таким чином, гендерні дослідження - теорія активної дії, впливу та взаємодії для досягнен­ня тендерного паритету в соціальному розвитку.

Гендер є загальнонауковою категорією, принципи тендерного аналізу можуть бути використані у будь-якій з наукових дисциплін. При цьому вони повинні реалізовуватися з урахуванням специфіки ^за допомогою методів конкретної дисципліни.

У парадигмальних межах тендерної теорії активно формується терміносистема, яка є суттєвою для всього спектра гуманітарних дис­циплін і практик. До такої відносять:Гендерна ідентичність — прийняття й поділяння/засвоєння лю­диною стереотипів мужності й жіночності, які існують у її культурі.

Гендерна роль - виконання особою певних соціальних розпоря­джень, пов’язаних із стереотипами тендерної ідентичності.

Гендерна диференціація - процес, за якого біологічні статеві від. мінності наділяються соціальними класифікуючими значеннями.

Гендерна ідеологія — система дій, за допомогою яких гендерні відмінності отримують соціальне виправдання.

Сексизм - навмисна дискримінація особистості за ознакою статі в мові, суспільстві, політиці.

Отже, в останньому десятиріччі XX ст. в соціальному й гумані­тарному знанні поступово формується погляд на гендер, за яким він не є чимось постійним і стабільним, а лише повсякденною взаємоді­єю чоловічого й жіночого, втіленим у практиках; це системна харак­теристика соціального порядку, якої неможливо позбавитися, вона постійно відтворюється в структурах свідомості, у структурах дії. Коли соціальне становлення тендера стає предметом дослідження, то переважно розглядають, як він конструюється через інститути соці­алізації, шляхом розподілу праці, культури, а також через пробле­ми тендерної стратифікації. Гендер - різновид культурного зразка, що включає набір вимог культурних очікувань на рівні особистої та міжособистісної взаємодії. Стать співвідноситься з поняттями інди­від, життєвий простір, що характеризуються почуттєвим характе­ром взаємодії. Гендер співвідноситься з поняттями особа, культур­ний простір, пов’язаними з ідеальною взаємодією.