Розділ 6 ознаки виявлення маніпулятивного інформаційно-психологічного впливу

Сприймаючи інформацію в будь-який спосіб, особа дає їй оцінку на основі лише їй відомих та часто не усвідомлених критеріїв. Ана­літична оцінка інформації передбачає певний рівень професійних знань. Аналіз інформації з метою виявлення ознак інформаційних впливів, які можуть бути складовою спеціальної інформаційної опе­рації, передбачає потребу охоплення величезних масивів інформації та, найчастіше, оброблення не їх тематичного змістового навантажен­ня (економіка, культура, освіта), але контекстів, відтінків та прихо­ваного і непомітного неозброєним оком змісту.

Здійснення зазначеного аналізу, незалежно від його зовнішніх форм (програмними засобами чи фахівцями), передбачає володіння теоретично та емпірично обґрунтованими критеріями оцінки інфор­мації. Критерії повинні бути універсальними, не прив’язаними до конкретної події, особи тощо.

Першочерговою метою аналізу, дещо спрощено (але чітко і зро­зуміло), на думку автора, є виявлення недостовірної або спеціально підібраної інформації, яка викривляє факти. Окремо підкреслимо важливість пошуку яскраво емоційних текстів, які внаслідок апеля­ції до емоцій, а не розуму людини, також володіють значним маяіпу- лятивним потенціалом.

Підкреслимо, що в умовах демократи та свободи слова поширення інформації (нехай навіть компрометуючої), яка відповідає дійсності, не є протиправним фактом, але реалізацією права особи на інформа­цію. З погляду політичного діяча підтверджена фактами інформація про його корупційність, нетрадиційну сексуальну орієнтацію та на­лежність до сатанинського релігійного культу є компроматом, з точ­ки зору суспільства - однією іо переваг свободи слова: суспільство не

зацікавлене в тому, щоб владні повноваження отримали корупціоне- ри, «голубі» і сатаністи.

Виявлення маніпулятнвної інформації є «сигналом» для по­дальшого пошуку логічних зв’язків, джерел та каналів поширення інформації, визначення авторства тощо. Можемо стверджувати, що поєднання ознак маніпулятнвності з системністю та організованістю інформаційного впливу (тобто інформації, поєднаної спільним пред­метом) з великим ступенем достовірності свідчить про проведення спрямованого інформаційного впливу.

Маніпулятивність текстової інформації виступає своєрідним сиг­налом для подальшої перевірки інформації. Для фіксації маніпуля- тивності інформації варто застосовувати узагальнені ознаки маніпу- лятивиості та системності й організованості, які доцільно постійно удосконалювати у процесі щоденної роботи.

На глибоке переконання автора, системний моніторинг відкри­тих інформаційних потоків можна здійснювати в інтересах держави загалом, її гілок влади, для захисту національних інтересів в еконо­мічній чн зовнішньополітичній сфері. Моніторинг може організову­ватись і в інтересах окремих фінансово-промислових чи політичних груп. Після усвідомлення мети та завдань зазначеного процесу клю­човим питанням стає часовий, людський та фінансовий ресурс, який слід виділити на вирішення поставлених завдань. Досвід свідчить, що врешті-решт мова йде про конкретну грошову суму в бюджеті органу, організації тощо.

Проведення об’єктивного аналізу з метою попередження негатив­них наслідків маніпулятивних інформаційних впливів ускладнюєть­ся «real-time» режимом роботи аналітичних служб. Це означає, що найчастіше інформації для об’єктивного порівняння фактів немає: звучить заява про зв'язки внсокопосадовця з резидентом зарубіжної розвідки, додається картннка (фото-, відео-) потискання рук можно­владця з невідомою особою..., робляться відповідні висновки. Але ж достеменно ніхто не знає, чи є ця особа іноземним агентом (мені особисто невідомі факти поширення списків негласного апарату) чн студентом 5-го курсу театрального інституту. Або набуває розголосу матеріал про корупційність особи. Як доказ наводяться фотографії шикарного автомобіля. Але ми не знаємо, чий це автомобіль, а на пе­ревірку зазначених фактів у організації (тим більше у простих смерт­них) не завжди вистачає часу, сил та засобів. Рішення необхідно було приймати «ще вчора*.

122Завданням аналітиків за таких умов стає розпізнавання інформа­ційних загроз «на льоту* за непомітними, другорядними ознаками в умовах обмеженості інформації та часу.

Найбільшої уваги заслуговують інформаційні випуски новин, оскільки саме вонн формулюють актуальні на сьогодні теми для гро­мадського обговорення. Так, із величезної кількості катастроф у засо­бах масової інформації будуть відображені лише ті, які, образно кажу­чи, вдало потрапили в об’єктив телекамер: ідеальний варіант - ефектне падіння пасажирського потягу в морську безодню на тлі багряного заходу сонця. Звідси інша закономірність: боротьба ведеться за саме право потрапити в інформаційні випуски. Отже, сам порядок денний новин (так звана «agenda*) підлягає першочерговому аналізу.

Приклад з далекого 2004 року: 1. Чому Нестор Шуфрич - супер- зірка телеканалів «1+1» та «Інтер»? Варіанти відповідей: а) завдяки своєму героїчному минулому; б) він найрозумніша та найфотогенічні- ша постать вітчизняного політикуму; в) він член СДПУ(о).

2. Яка політична сила впливала на редакційну політику каналів «1+1» та «Інтер» у 2004 році? Варіантів відповіді немає.

3. Про що свідчить чергова поява Н. Шуфрича на телеекрані?

Для визначення мети ІПВ важливо ідентифікувати цільову ау­диторію впливу. В інтересах нашого виду аналізу доцільно класифі­кувати споживачів інформації за такими ознаками:

1. За соціальним статусом: пролетаріат, селянство, середній клас, еліта.

2. За релігійною належністю: християни (православні - католи­ки), мусульмани (шиїти - суніти), іудеї, атеїсти.

3. За національною ознакою: українці, росіяни, татари, євреї тощо.

4. За мовною ознакою: для України важливим є поділ на росій­ськомовне та україномовне середовище.

5. За віком: діти, студентство (молодь), працююче населення, пенсіонери і т. д.

6. За сферою діяльності: політики, економісти, правоохоронці, військові тощо (так, наприклад, основною аудиторією інтернет-сайту ОРД (ord.com.ua) є правоохоронці).

Вибір перелічених соціальних груп (страт) не випадковий. Як Родові ознаки для класифікації було обрано площини можливого протистояння в суспільстві: багаті — бідні, мусульмани — християни, батьки - діти тощо, - оскільки підтримка конфліктної, нестабільної

123

ситуації є пріоритетною передумовою маніпулятивного інформацій­ного впливу. Спрацьовує стадний психологічний захисний ефект згуртування перед загрозою (людина — соціальна, стадна істота). Сприйняття зовнішніх команд (інформації) для спільного виконан­ня при цьому спрощується: стояти — бігти; вперед — назад. Жодних напівтонів чи раціоналізму: або ворог, або свій. Невиконання прин­ципово (підсвідомо) неможливе — це загрожує виживанню стада. Що може бутн краще для маніпуляції?

Яскравий приклад — штучний розкол українського суспільства за лінією схід-захід, який із періодичністю та впертістю, вартою іншо­го застосування, свідомо культивується українськими політиками з 1998 року (друга президентська компанія JI. Д. Кучми) і до сьогодні.

Завдання ідентифікації цільових груп вирішується шляхом ана­лізу: джерела інформації, мови інформаційного повідомлення, часу виходу в ефір (оприлюднення), читацької (глядацької) аудиторії ЗМІ, формн оприлюднення (телебачення, друковані ЗМІ, листівки, білбор- ди), особи - озвучувача інформації (для кого призначена промова чіль- ника Української греко-католнцької церкви Любомира Гузара?).

Особливу увагу слід звертати на ключові слова, загальний кон­текст повідомлення: соціальні пільги - отже, аудиторією є пенсіоне­ри; ціни на горілку - пролетаріат; ціни на зерно, м’ясо та добрива - селяни; житло для військовослужбовців... і т. д.

Ознаки, які дозволяють виявити маніпулятивність інформацій­ного впливу, можна поділити на організаційні (мають ознаку систем­ності та організованості) та змістовні.

До організаційних, зокрема, належать:

1. Масове залучення фахівців із знанням мови держави - суб’єкта впливу (журналістів, письменників, редакторів, теле-, радіоведучих тощо) іноземними суб’єктами.

2. Зосередженість компанії (організації, держави інших суб’єктів) на інформаційному забезпеченні власної діяльності, а не на вирішен­ні проблем: знімають сюжет про безпечність виробництва та чудові умови праці замість того, щоб виділити кошти на утилізацію нечи­стот та очисні споруди.

3. Існування у структурі організації окремих інформаційно- аналітичних служб (прес-центр, інформаційна служба, власні видан­ня, сторінка Інтернету).

4. Наймання фахівців із сферн PR, редакторів інформаційних служб, відомих телеведучих (talking heads) тощо.

12

5. 4Трансляція та ретрансляція теле- і радіопрограм (в першу чер­гу інформаційних) іноземного виробництва.

6. Залучення журналістів видання, каналу до участі у тренінгах, що проводяться іноземними громадськими організаціями (у процесі підготовки до виборів популярними є тренінги щодо аналізу джерел інформації; обробки результатів соціологічних досліджень; збору інфорації про конкретних політиків; психологічних аспектів фор­мування громадської думки; специфіки висвітлення економічної, соціальної та політичної тематики; технологій журналістських роз­слідувань тощо);

7. Отримання фінансової допомоги (в обмін на замовну спрямова­ність матеріалів);

8. Формування власного «agenda* - переліку інформаційних по­відомлень, які будуть висвітлені у ЗМІ, основних новин, порядку їх подання. Наочною формою реалізації цього організаційного заходу є підготовка та поширення так званих «темників».

9. Інформаційна ізоляція або запровадження цензури на інфор­мацію, яка потрапляє до суб’єкта.

10. Притримування до певного часу (міждержавні офіційні пере­говори, закордонні візити, вибори), нерозповсюдження компромету­ючої інформації, яка стала відомою ЗМІ.

11. Час внходу матеріалів - за відсутності можливості для від­повіді, або коли ця відповідь не буде почута (наприклад, 14 вересня 2005 р. о 19:30 в ефірі телеканалу «1+1» було оприлюднено інфор­мацію про фінансування виборчої кампанії В. Ющенка Б. Березов- ським. В цей час президент Ющенко перебував за кордоном (до 18 ве­ресня 2005 р. відбувалось засідання генеральної асамблеї ООН)).

12. Інформація з маніпулятивними ознаками синхронно з’яв­ляється відразу на кількох джерелах (організувати це може лише єдиний координаційний центр). Відомі випадки, коли матеріал з по­силанням на першоджерело виходив раніше, ніж його оприлюднюва­ло першоджерело.

Акцентування уваги джерела до подій, які є наперед конфлік­тними в Україні. Зазначена ознака фіксується шляхом порівняння кількості повторів конфліктних тем на різних джерелах інформації. Порівняння проводиться за наперед визначеним переліком конфлік­тних тем. Так, станом на 2008-2009 роки конфліктними темами в Україні були

:дискредитація української незалежності; неком­петентність української влади у всіх її проявах; статус Криму, статус російської мови в Україні, інтеграція з ЄС, НАТО

д

Зі сторони Росії

США

Туреччини

Польщі

Румунії

Угорщини

оступ громадськості до інформації про органи державної влади, свобода слова, демократичні цінності (права людини), забезпечення громад­ського контролю за діяльністю влади

об’єднання ісламських громад та переорієнта­ція їх на підтримку Туреччини, підтримка ідей окремих радикальних лідерів кримських татар

тенденційне висвітлення історичного минулого, створення автономного Мархлевського округу, порушення питання про права віруючих та самої Рнмо-католицької церкви

ідеї відновлення «Великої Румунії*, несправед­ливість (внаслідок агресії СРСР) входження до складу України територій Північної Буковини та Південної Бессарабії, порушення прав румун­ської меншини, запровадження подвійного гро­мадянства

створення Прнтисянського автономного району, захист інтересів закордонних угорців, запрова­дження подвійного громадянства для закордон­них угорців

13. Організація прес-конференцій з метою формування власного переліку інформаційних повідомлень, що варті висвітлення у ЗМІ.

14. Інформація з’являється у наперед визначених рубриках з не­гативним контекстом: «невдаха року*, «розчарування року*, «свар­ка року*... (див. випуски новин телеканалу «Інтер» 26 грудня 2005 р., 27 грудня 2005 р.).

Оприлюднення інформації через Інтернет. Останній містить «спеціалізовані* загальнодоступні сайти для «зливу» компромату (наприклад, герогЬег.com.ua, compromat.ru, inlormacia.ru, Regnunl• ги, vlasti.net тощо)

15. .Джерелом інформації виступає особа (організація), діяль­ність якої пов’язана з іноземними спецслужбами (М. Мельниченко, Б. Березовський - 19:30 14 вересня 2005 р. на «1+1» підтверджує ін­формацію про фінансові зв’язки з Ющенком на тлі скандалу про фі­нансування виборчої кампанії).

16. Озвучувачем інформації є так звані «шоу-мени від політи­ки»: скандально відомі особистості (Д. Корчннський, Н. Вітренко,

Н. Шуфрич, В Жириновськнй).

До змістовних ознак здійснення маніпулятивного інформаційно­го впливу належить:

17. Розгубленість, невизначеність, багатоваріантність та страх як загальний контекст інформації. Будь-яка особа психологічно прагне до стабільності, визначеності, конкретних цілей та безпеки. Подо­рожній камінь із трьома варіантами вибору дороги ставив у безвихідь навіть епічних богатирів.

18. Кількість повторів ключових слів, які визначають суть пові­домлення. Зазначені повтори можуть прив’язувати текст до негатив­них штампів: фашизм, нацизм, корупція, зрада, біль, терор тощо.

19. Присутність сенсації штучного походження (вибухи, катастро­фи, злочини тощо, а не стихійні лиха чи явища природи). У хресто­матійному голлівудському фільмі про політичний РИ «Хвіст крутить собакою» для відвернення уваги від неетичної поведінки Президента США в мас-медіа був запущений міф про початок бойових дій в Алба­нії, який успішно протримався в ефірі до моменту згасання уваги до проступків Президента.

20. Анонімність, використання псевдонімів авторами інформації: ♦За повідомленням нашого поінформованого джерела»; «в кулуарах влади ходять чутки», «джерело, яке побажало залишитись неназва- ним*...

21. Посилання на інший ЗМІ, а не на першоджерело інформації: «Зараз все те саме, тільки беруть більше. Лише ставка за ризик збіль­шилась», - сказав Президент про корупцію, повідомляє «Украинская правда*.

22. Використання посилання на думку авторитетів: «як доведено науковцями», «не відповідає світовим стандартам», «експерти ФБР», ♦в той час як ще Аристотель (Маркс, Пушкін) зазначав* тощо. Поси­лання на авторитети використовується, коли треба без раціонального Доведення підтвердити власну позицію.

23. Використання готових тверджень без аргументації (доведен­ня): «Україна позбавлена виходів у світовий інформаційний простір*,

127

«у нас завжди так...*, «Україна відстає від розвинутих країн у роз­витку інформаційних технологій на кілька десятиріч», «Януковнч - бандит», «Ющенко - американський шпигун».

24. Використання загальновживаних штампів «демократичні країни», «світовийтероризм», «правалюдини», «кланово-олігархічна система», «антисеміт», «бюрократ» тощо.

25. Посилання до, так званих, «ідеальних понять»: свобода, де­мократія, справедливість, порядність, чесність, істина, правда, лю­бов, Батьківщина, Бог, віра, святість, щастя. Джордж Буш у своїй щорічній промові в Конгресі у 2004 році 52 разн вжив слово « свобода» у різних поєднаннях, демаскуючи справжній зміст послання, автор­ське (тобто моє власне) прочитання якого асоціюється з поняттями

• перевага (primacy)», «війна», «агресія*, «новий світовий порядок*.

26. Невідповідність загального контексту інформаційного пові­домлення задекларованій назві. У статті під назвою «Незадовільно*, яка стосувалась проблеми нацизму: «У школі, де навчаються дочкн президента, викладають гітлерівську агітацію». Йдеться про новатор­ський метод навчання, коли учням як домашнє завдання пропонують розробити агітаційні матеріали (методику), яка дозволила прийти до влади (здійснити революції) у різні часи та у різних державах. У самій статті нацистська ідеологія засуджується усіма сторонами (і учнями, і вчителями, і родиною Президента), однак із назви статті напрошу­ється висновок, що Президент послав своїх дітей до школи, де викла­дають нацизм (фашизм), а ілюстрації до статті навівають думку, що на кожній стіні у цій школі, як мінімум, висить профіль А. Гітлера.

Контекст визначається за сукупністю collocation — слів- «супутників», індикаторів певної категорії. Залежно від специфіки дослідження індикаторами можуть виступати окремі слова, слово­сполучення, речення, висловлювання тощо. При цьому індикатори не завжди обов’язково присутні в тексті в явному вигляді (експліцитно). Тобто індикатор може міститись у документі імпліцитно (приховано).

27. Вміщення неоднозначного факту, ефект якого намагаються пом якшити, серед загального позитивного фону (побожний, розсуд­ливий, мудрий священик, який має повагу у прихожан, допомагає їм, відроджує та оберігає приміщення церкви від користолюбних олі­гархів і... благословляє одностатеві шлюби). Або ж навпаки: подання позитивного факту, особи на загальному негативному тлі. Яскравий приклад, формування у вересні 2005 року негативного штампу ото­чення Президента - «любі друзі».

28. 128Викладення матеріалу у вигляді діалогу. Читач (глядач, слу­хач) виступає пасивним споживачем готових ідей, у той час як у про­цесі обговорення споживач інформації підводиться до потрібного ви­сновку.

29. Кількість прикметників стосовно величини тексту. Прикмет­ники надають тексту емоційної забарвленості, тоді як новини пови­нні найточніше відображати факти, а не давати їм емоційну оцінку. Будь-який виступ, документ, рішення можна охарактеризувати та­ким чином, що їх текст буде мати характер темного, страшного, агре­сивного, а ці характеристики викликають негативні емоції. Вам по­трібне негативне ставлення до нововведень? - Надрукуйте їх чорними літерами на червоному тлі.

30. Використання метафор (поетично, образно висловлена дум­ка), гіпербол (перебільшень), порівнянь. Це, знову ж таки, свідчить про суб’єктивізм, емоційність (а не об’єктивність) оцінок.

31. Вживання дієслів на позначення розумової дії та її часових меж («зосередитися», «уявляти», «починати», «закінчувати», «про­довжувати», «здається* тощо).

32. Постановка запитань, які поступово підводять читача (гля­дача, слухача) до необхідної думки: «Скільки коштів бюджету США необхідно виділити на іракську кампанію?» замість: «Чи є іракська кампанія легітимною? Чи підтримують громадяни цю кампанію?» Або: «Які об’єкти газотранспортної системи України будуть пере­дані у спільний російсько-український консорціум?» замість: «Чи є допустимою зміна державної власності на об’єкти газотранспортної системи України?»

33. Використання псевдонаукових термінів (кореляція детермі­нованих дефініцій) призводить до втрати уваги чи навіть до відляку­вання левової частки аудиторії.

34. Використання неологізмів (новостворених слів): цінності Майдану, кучмократія, нашизм, мега-терорист.

35. Використання синонімів з потрібним контекстом. Замість «ві­йна» - «примус до миру», «миротворча операція», «умиротворення»; замість «блокада» - «ембарго»; замість «акції непокори», «бунт» - «прояви протестів» тощо. І навпаки.

Невідповідність змістового (текст, звук) та відеоряду: повідо­млення про діяльність радикального політичного угруповання по­казують на тлі картинки про зіткнення в Північній Ірландії або те­рористичної атаки 11 вересня 2001 р. Тероризм - це завжди погано, отже, подія, про яку йдеться, - погана

36. .Використання технічного прийому зйомки знизу, ВІДОМОГО як перспектива «жаби», або показ об’єкта згори (перспектива «пташи­ного польоту»). Цей ракурс викликає антипатію до об єкта, створює враження слабкості, порожності. Позитивна установка створюється за допомогою фронтальної зйомки на рівні очей, оскільки психолога­ми доведено, що це викликає симпатію до об’єкта, створює враження спокою, невимушеності.

37. Прямі вказівки у ЗМІ на бажану для зовнішнього суб’єкта по­ведінку. Цитуємо із першоджерела: «...на думку Клосона, в американ­ській столиці високо оцінили б спробу Ющенка публічно переконати іранську владу підписати угоду з європейцями щодо майбутнього їх­ньої ядерної програми. Крім того, було б корисно, якби українці самі запропонували інформувати американських посадових осіб про всі види діяльності Києва в Тегерані, які так чн інакше зачіпають інтер­еси США, - вважає експерт». Риторичне запитання: на кого працює автор цієї статті, на редакцію газети чи на Держдепартамент США?

38. Використання лише частини фактів із загального обсягу в по­трібному контексті: до Президента приїхав односельчанин і розповів про негаразди. Президент видав указ про розпуск ДАІ. Президент при­йняв рішення про розпуск ДАІ після розмови з водієм із с. Хоружів- ка. Висновок: Президент приймає рішення не після консультацій із професіоналами-експертами, а після розмов із духами пращурів із рід­ного села Хоружівка. Із виступу Ю. Тимошенко після відставки уряду: «...Україна за перше півріччя мала динаміку зростання економіки - ва­ловий внутрішній продукт 4 %. Для порівняння, наприклад - 3,7 % у Сполучених Штатів, 1,7 % - ЄС, 1,2 % - Польщі». Водночас динаміка зростання ВВП України за 2004 рік становила більше 12 %, а в серпні 2005 року вперше з 1999 року відмічено падіння ВВП на 1,6 %.

Зазначений перелік не є вичерпним і повинен доповнюватись у процесі подальших досліджень у сфері інформаційної безпеки.

Підкреслимо, наявність лише однієї із ознак ще не означає ви­соку ймовірність того, що ми маємо справу з маніпулятивннм ін­формаційним впливом як складовою спецоперації. Оцінці підлягає відповідність інформації відразу низці ознак. Об’єктивність та неупе­редженість оцінок на основі перелічених критеріїв може забезпечити або колектив фахівців-аналітиків, або застосування математичної те­орії ймовірності.

Для оцінки змісту текстових повідомлень широко використо­вується контент-аналіз (від англ. content - зміст) - формалізований 13

0метод вивчення текстової і графічної інформації, який полягає у пе­реведенні інформації, що вивчається, в кількісні показники та її ста­тистичній обробці.

Література до розділу 6

1. Мусафирова О., Чимирис М„ Гвоздик А., Золотухина И.,Динец П., Ильинская Ю. «Неуд* по нацизму: в школе, где учаться дочки президента, преподают гитлеровскую агитацию // Комсомольская правда в Украине. - 5 декабря 2007 г. - С. 5.

2. Погодин Г. В. Контент-аналнз документов: Лекция. - Мн.: ИНБРБ,

1996. - 31 с.

3. Гетьманчук А. Командна гра на іранському полі // Дзеркало тиж­ня. — 2005. - 25 черв. - № 24 (552). - С. 5.

4. Виступ Ю. Тимошенко на телеканалі «Інтер»: «Мене підста­вило оточення Ющенка* // http://www.pravda.com.ua/ іилта/2005/9/9/33253.М;т. - 09.09.2005, 20:28.