4 Основні написи
4.1 Конструкторський документ повинен мати основний напис, форма та розміри якого встановлені ГОСТ 2.104. Для креслень і схем встановлена форма 1, для специфікацій та інших текстових документів – форма 2, для наступних аркушів текстових документів, а також креслень і схем – форма 2а (додаток Б).
4.2 Основний напис розміщують у правому нижньому кутку конструкторського документа по лініях рамки. На форматі А4 основний напис розміщують тільки вздовж короткої сторони аркуша. Для інших форматів більш прийнятним буде розташування основного напису вздовж довгої сторони аркуша. При необхідності для форматів, не більших А1, допускається вертикальне розташування креслення з розміщенням основного напису по короткій стороні (додаток В).
4.3 Основний напис виконують суцільними товстими основними та суцільними тонкими лініями по ГОСТ 2.303. Основна лінія повинна бути однакової товщини з лінією рамки КД.
4.4 Основний напис містить інформацію про проектований виріб та його конструкторський документ:
- найменування виробу;
- найменування документа;
- позначення виробу;
- матеріал деталі;
- розробник документа;
- етап розробки документа;
- маса виробу;
- масштаб зображення;
- кількість аркушів документа;
- організація-розробник.
4.5 У графах основного напису (див. додаток Б) вказують:
у графі 1 – найменування виробу згідно з вимогами ГОСТ 2.109, а також найменування документа, якщо цьому документу присвоєний код, див. СТВУЗ-ХПІ-3.03. Для складального креслення найменування документа допускається не вказувати.
Допускається, при необхідності, найменування документа записувати у графі 3.
В кінці найменування виробу та найменування документа крапку не ставлять. У найменуванні виробу та найменуванні документа перенос слів небажаний. Найменування виробу повинно відповідати прийнятій термінології, бути якомога стислим й записуватися у називному відмінку однини. В найменуванні, що складається з декількох слів, на першому місці ставлять іменник, наприклад: «Колесо зубчасте». В найменування виробу не включають, як правило, відомості про призначення виробу та його місцеположення;
у графі 2 – позначення документа з доданням його коду (при наявності). Структура і приклади позначення КД наведені у додатках Г и Д;
у графі 3 – позначення матеріалу деталі на кресленнях деталей або найменування документа, якщо він має код;
у графі 4 – літеру згідно з СТВУЗ-ХПІ-3.03, розд.7, п.7.5;
у графі 5* – розрахункову масу виробу, зображеного на кресленні. Масу записують у кілограмах без зазначення одиниці вимірювання; допускається записувати в інших одиницях виміру, але з їхнім зазначенням, наприклад: 0,25 т, 150 г. Якщо треба вказати граничне відхилення маси виробу, його вказують у технічних вимогах креслення;
у графі 6 – масштаб зображення;
у графі 7 – порядковий номер аркуша, якщо документ виконаний на
декількох аркушах (якщо аркуш один – графу не заповнюють);
у графі 8 – загальна кількість аркушів документа. Графу заповнюють тільки на першому аркуші;
у графі 9 – найменування або шифр навчального закладу та кафедри;
у графі 10 – вид роботи, виконаної особою, яка підписує документ. У вільний рядок цієї графи при необхідності записують: «Консультант»;
у графі 11 – прізвища осіб, які підписують документ:
- розробив – прізвище студента;
- перевірив (технічний контроль) – прізвище керівника;
- т. контр. (технологічний контроль) – прізвище керівника;
- консультант – прізвище консультанта;
- н. контр. (контроль на відповідність нормам і вимогам стандартів) – прізвище особи, що здійснює нормоконтроль;
- затв. (затвердив) – прізвище завідувача кафедрою (на кресленнях загального вигляду та схемах для дипломних робіт (проектів));
__________________
* У навчальному процесі графа заповнюється за необхідності
у графі 12 – підписи осіб, прізвища яких вказані в графі 11;
у графі 13 – дату підписання документа.
Приклади заповнення основного напису наведені у додатку Е.