Повного (системного) аналізу заняття з розвитку мовлення

1. Мовленнєві завдання, їх повнота, широта охоплення всіх мовних розділів (фонетика, лексика, граматика, зв'язне мовлення), виховні завдання, їх доцільність.

2. Підготовка до заняття: кількість дітей на занятті, як розташовано стільці, де і як розміщено дидактичний та ілюстративний матеріали тощо.

3. Організаційний момент: його тривалість, місце рідного мовлення в організації дітей на занятті, прийоми активізації дітей, тон й інтонаційна виразність мовлення вихователя; вітання вихователя до дітей і навпаки.

4. Хід заняття. Послідовність етапів заняття, їх тривалість та ефективність, структурна характеристика заняття. Роль і місце повторень на кожному етапі заняття. Дозування матеріалу (кількість нових звуків, слів, граматичних форм, діалогів). Співвідношення прийомів навчання. Місце гри та ігрових прийомів на кожному етапі заняття. Наочність, дидактичний матеріал, ТЗН, їх доцільність.

5. Мовлення дітей. Мовленнєва активність. Характеристика мовлення дітей (стенографічний запис відповідей): розуміння дітьми мовлення, побудова речень, діалогів, розповідей. Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей.

6. Мовлення вихователя: відповідність літературним нормам, інтонаційна виразність, експресивність мовлення (стенографічний запис).

7. Закінчення заняття. Прийоми, спрямовані на узагальнення та систематизацію матеріалу. Питома вага емоційного фактора. Тривалість заняття. Оцінка його ефективності.

СХЕМА АСПЕКТНОГО (ПОЕЛЕМЕНТНОГО) АНАЛІЗУ МОВЛЕННЄВОГО ЗАНЯТТЯ

(Використання методики Фландерса

“Вихователь та діти: аналіз взаємодій на мовленнєвому занятті”)

З метою вивчення стилів спілкування вихователя з дітьми пропонується відома в усьому світі Фландерсівська система аналізу категорій взаємодій. Розглянемо її докладніше.

Категорії взаємодій:

1. Висловлювання вихователя, спрямовані на створення робочої атмосфери, тиші, уваги (все зроблено в м’якій, доброзичливій формі).

2. Похвала або схвалювання дій дитини (жести, міміка, інтонація тощо).

3. Прийняття та використання уявлень і висловлювань дітей, з’ясування та розробка висловлених думок тощо (пізнавальна діяльність, розгортання відповідей дітей, мовленнєва активність).

4. Питання вихователя:

а) питання методично доцільні;

б) питання методично недоцільні.

5. Повідомлення інформації.

6. Розпорядження, накази, інструкції під час повідомлення інформації:

а) вказівки, необхідні в даній ситуації, висловлені доброзичливо;

б) розпорядження, висловлені в категоричній, різкій формі, педагогічно недоцільні.

7. Критичні зауваження. Мета – припинити дії дитини, невдоволений жест, погляд, міміка, уразливі зауваження (самостійна діяльність дитини).

8. Відповідь дитини на запитання вихователя.

9. Мовлення дітей за особистою ініціативою.

10. Мовчання вихователя, паузи, гомін: висловлювання вихователя, зміст яких незрозумілий для дітей.

• Показники 4, 5, 6, 7 – прямий вплив на дітей.

• Показники 1, 2, 3 – непрямий вплив на дітей.