- •1.Принцип побудування загальної класифікації культурних цінностей.
- •2. Особливості використання критерію оцінки "Історія побутування пам'ятки" для різних видів пам'яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки "Вік пам'ятки культури" для різних видів пам'яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки "Тиражованість пам'ятки культури" для різних видів пам'яток.
- •1. Принципи побудування шкали для якісної та вартісної оцінки пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Рівень визнання пам’ятки культури» для різних видів пам’яток.
- •1. Відмінності прогнозування вартості пам’яток культури й рухомого майна. Фактична та прогнозна вартість.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Тиражованість пам’ятки культури» для різних видів пам’яток.
- •1. Обмеження що існують при проектуванні вартісних показників пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Вік пам’ятки».
- •1.Три основних Закони, які регулюють обіг пам’яток культури в Україні.
- •2.Особливості використання критерію оцінки «Рівень визнання автора пам’ятки» для різних видів пам’яток.
- •1.Атрибуція пам’яток культури. Завдання музейного обліку пам’яток.
- •2.Особливості використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до історичних подій» для різних видів пам’яток.
- •1.Ідентифікація пам’яток культури. Критерії ідентифікації.
- •2.Особливості використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до інших пам’яток історії та культури» для різних видів пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до видатних особистостей» для різних видів пам’яток.
- •1. Рівні соціокультурної значимості пам’яток. Принципи оцінки пам’яток.
- •2. Використання критерію оцінки «Причетність пам’ятки до видатних мануфактур і шкіл» для різних видів пам’яток.
- •1.База оцінки пам’ятки. Обгрунтування доцільності використання різних показників бази оцінки.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Масштабність творчої ідеї» для різних видів пам’яток.
- •1. Мета оцінки пам’яток культури (основні різновиди) та вибір підходу до вирішення цього завдання.
- •1. Ринкові фактори й додаткові критерії оцінки пам’яток культури.
- •1. Об’єктивні обмеження в завданнях проектування вартісних показників на пам’ятки культури.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Розмір пам’ятки» для різних видів пам’яток.
- •1. Види супровідних документів, які використовує експерт при оцінці пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Наявність знаків та позначок» для різних видів пам’яток.
- •2. Особливості використання критерію оцінки «Комплектність пам’ятки» для різних видів пам’яток.
- •1. Загальні підходи до прогнозування вартості визначенні чинним законодавством.
- •Критерії для визначення рівня автентичності пам’ятки культури.
- •2. Критерії для здійснення первинної ідентифікації пам’яток культури
- •1.За видами експертиза поділяється на попередню, первинну, повторну, додаткову, контрольну наукову і науково-технічну.
- •Основні види пам’яток культури. Загальна класифікація.
- •Особливості використання критерію «Причетність пам’ятки до інших пам’яток історії та культури».
- •Об’єктивні обмеження на операції з прогнозування вартості пам’яток культури.
- •Особливості використання критерію «Стан збереження пам’ятки».
- •Особливості використання групи критеріїв, що описують рівень ліквідності пам’яток.
- •Екзаменаційний білет № 34
- •2. Особливості використання критеріїв, що визначають ліквідність пам’яток.
2.Особливості використання критерію оцінки «Рівень визнання автора пам’ятки» для різних видів пам’яток.
Рівень визнання автора пам’ятки– спеціальний критерій, який застосовується для авторських робіт (образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва, музичних творів, кіномистецтва, пам’яток літератури, науки, техніки та ін.). Критерій описує навний на данний момент стан визнання автора, його місце і роль в історії розвитку національної або світової культури, техніки або науки; значення його творчості для того чи іншого регіону, ступінь визнання його творів. Оцінка авторських творів передбачає також беззаперечне доведення авторства. По-різному оцінюються твори з підтвердженим авторством і з авторством під знаком запитання. Якщо авторство є непідтвердженим, експерт зазначає у протоколі нижню межу контраверсійного оціночного критерію. У випадку коли авторство є невідомим, деякі види пам’яток взагалі втрачають власну значимість. Нариклад, художні інсталяції, що розробляються для декорування конкретних інтер’єрів. Виявлення такого твору без підтвердження його авторства та історії створення (або мети створення) позбавляє його будь-якої цінності.
Водночас, для більшої частини різновидів пам’яток – пам’яток природи, техніки та інших, які не мають автора, критерій набуває значення, що описується рівнем ранжування «1».
Критерій має три рівні ранжування значимості пам’яток. Перший ріень відповдіє ситуації, коли автор не набув визнання або автор набув визнання на місцевому рівні, про нього неодноразово згадують місцеві видання і засоби інформації, його твори видані у офіційних виданнях або експонувалися у громадських місцях (1). Другий – автор набув визнання на національному рівні, його твори експонуються у національних галереях та інших громадських місцях загальнодержавного рівня значимості, про нього пишуть центральні газети, його творчість вивчають провідні фахівці у сфері вивчення національної культури, твори автора згадуються в національних словниках, підручниках та енциклопедіях, особисте життя автора є символом національної культури та ін. (2). Третій – автор набув визнання на світовому рівні, його твори традиційно згадуються в національних і світових енциклопедичних виданнях (4).
№ 8
1.Атрибуція пам’яток культури. Завдання музейного обліку пам’яток.
Атрибуція пам’яток культури - вид наукової діяльності з оцінки пам'яток культури у музеях, наукових інститутах, яка пов'язана з визначення достовірності, аутентичності художнього твору, його втора, місця і часу створення і здійснюється вона вузьким спеціалістом уданому виді мистецтва. Тобто основна діяльність спеціаліста під час атрибуції спрямована на розкриття та оцінку вищезазначених ознак, для підтвердження характеристик, які їм приписують.
Завдання музейного обліку полягає у документальному оформленні будь-яких переміщень музейних предметів та супроводжуючої їх інформації, як у просторі (місця зберігання) так і у частині матеріальній відповідальності уповноважених осіб; забезпечення охорони, проведення заходів щодо реставрації та збереження культурних цінностей, архівування усієї супровідної інформації та управління музейними заходами.; створення інформаційного комплексу, для задоволення гуманітарних потреб особистості потенційного відвідувача, а також потреб суспільства в цілому – збереження тих властивостей пам’яток, які дають можливість використовувати їх для виховання, навчання та збереження культурних традицій.